Ухвала суду № 138140348, 13.07.2026, Вишгородський районний суд Київської області

"13" липня 2026 р. Справа № 363/2595/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року суддя Вишгородського районного суду Київської області

Лукач О.П., перевіривши на відповідність вимог статей 170, 171 ЦПК України заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу Вишгородського районного суду Київської області від 20.05.2026 у справі №363/2595/26,

ВСТАНОВИВ:

09.07.2026 ОСОБА_1 подав до суду вказану вище заяву, у якій просить скасувати судовий наказ, який видав 20.05.2026 Вишгородський районний суд Київської області у справі №363/2595/26 за заявою ТОВ «ЖК 4 КАРАТА» про стягнення з нього 7 833,80 грн заборгованості за утримання багатоквартирним будинком та 332,80 грн судового збору, посилаючись на відсутність укладеного зі стягувачем договору, неузгодженість вартості послуг, ненадання йому відповідних послуг та необґрунтованість розрахунку заборгованості. До вказаної заяви додано копію квитанції про сплату судового збору за подання заяви про скасування судового наказу у розмірі 164,40 грн.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вказану заяву передано судді Лукач О.П., для розгляду.

Перевіривши дану заяву, суд дійшов висновку про залишення її без розгляду та повернення заявнику, з таких підстав.

Так, відповідно до частини першої статті 170 ЦПК України, боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу.

Статтею 170 ЦПК України визначено форму і зміст заяви про скасування судового наказу та строки її подання.

Відповідно до частини третьої статті 170 ЦПК України, заява про скасування судового наказу має містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження;

4) наказ, що оспорюється;

5) зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.

Пунктом 1 частини п`ятою статті 170 ЦПК України встановлено, що до заяви про скасування судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Так, перевіривши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу у справі №363/2595/26, встановлено, що вона не відповідає вимогам пункту 4 частини третьої та пункту 1 частини п`ятої статті 170 ЦПК України, оскільки не додано наказу, що оспорюється, та документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Підпунктом 4-2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду заяви про скасування судового наказу ставка судового збору становить 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 01.01.2026 прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено в розмірі 3 328 грн. Отже, за подання у 2026 році в паперовій формі заяви про скасування судового наказу підлягає сплаті судовий збір у розмірі: 3 328 грн ? 0,05 = 166,40 гривень.

Як убачається з платіжної інструкції №1ACT-8173-5438-XA2H від 09.07.2026, боржником сплачено судовий збір у розмірі 164,40 грн., тобто не у повному обсязі.

У разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду (частина шоста статті 170 ЦПК України).

Положеннями статей 170, 171 ЦПК України, які спеціально регулюють порядок подання та розгляду заяви про скасування судового наказу, не передбачено залишення такої заяви без руху з наданням заявникові строку для усунення її недоліків.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про скасування судового наказу у справі №363/2595/26 підлягає поверненню без розгляду на підставі частини шостої статті 170 ЦПК України.

Керуючись статтями 170171, 259260, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу Вишгородського районного суду Київської області від 20.05.2026 у справі №363/2595/26 повернути боржнику без розгляду.

Роз`яснити боржнику, що він не позбавлений можливості звернутися до суду із заявою про скасування судового наказу після усунення умов, що стали підставою її повернення.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.П. Лукач