Рішення № 138140229, 13.07.2026, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Провадження № 2/359/2570/2026

Справа № 359/15301/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі

головуючого судді - Муранової-Лесів І.В..

за участі секретаря судового засідання - Кулакевич В.О.

представника позивача - Шокурова Ю.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Чайка» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку ,-

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2025 року ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого дії адвокат Шокуров Ю.Л., звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовом про стягнення з відповідача Державного підприємства «Чайка» середньоденного заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 202370,11 грн. та у подальшому, відповідно до заяви про зменшення позовних вимог від 25.06.2026 просив стягнути середній заробіток за весь час затримки розрахунку в розмірі 173801, 63 грн. (а.с.1-4, 63-64).

Позов мотивовано тим, що відповідно до наказу № 90-к/ТР від 11.09.2023 позивача було прийнято на посаду провідного лікаря ветеринарної медицини, а згідно з наказом № 15-к/ТР від 13.02.2024 звільнено за угодою сторін. При звільненні відповідач не провів із позивачем повного розрахунку та не виплатив належну заробітну плату в розмірі 53464,09 грн.

Також зазначено, що рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24.09.2025 у справі № 359/5756/25 з відповідача на користь позивача було стягнуто заборгованість із заробітної плати у вказаному розмірі. У межах виконавчого провадження ВП № 79764775 заборгованість була фактично виплачена позивачу 16.12.2025.

Середньоденний заробіток позивача на момент звільнення становив 1544,81 грн., кількість днів затримки розрахунку за період з 17.06.2025 по 16.12.2025 становить 131 день. Посилаючись на положення статей 116, 117 КЗпП України та Порядок обчислення середньої заробітної плати, позивач просить стягнути з відповідача середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 202370,11 грн.

12.03.2026 в системі «Електронний суд» від відповідача ДП «Чайка» надійшов відзив (а.с.24-29), за змістом якого просить частково відмовити у задоволенні позовних вимог та зменшити розмір заявленого до стягнення середнього заробітку до 10000 грн.

У відзиві зазначено, що підприємство є багатофункціональним аграрним державним підприємством, діяльність якого впродовж 20222025 років здійснювалася в умовах воєнного стану та збройної агресії РФ, що призвело до тимчасового блокування діяльності відділення «Лісне» та кризового фінансового становища підприємства.

Посилаючись на положення статей 116, 117 КЗпП України та практику Верховного Суду, зокрема постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №761/9584/15-ц та від 08.10.2025 у справі № 489/6074/23, відповідач зазначив, що передбачене статтею 117 КЗпП України відшкодування має компенсаційний, а не штрафний характер, а тому його розмір повинен відповідати принципам розумності, справедливості та пропорційності.

Відповідач звертає увагу, що заявлена позивачем до стягнення сума середнього заробітку у розмірі 202370,11 грн. майже у чотири рази перевищує суму невиплаченої заробітної плати - 53464,09 грн., а тому є неспівмірною наслідкам порушення та фактично набуває карального характеру. З огляду на це відповідач просив суд зменшити розмір відшкодування, врахувавши розмір заборгованості, тривалість затримки, фінансовий стан підприємства та принцип співмірності відповідальності.

Ухвалою від 02.01.2026 було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено до судового засідання (а.с.20-21).

Ухвалою від 19.03.2026 було витребувано у відповідача ДП «Чайка» відомості про нараховану та виплачену заробітну плату позивачу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за два календарні місяці, що передували звільненню, а саме за грудень 2024 року та січень 2025 року, із зазначенням кількості фактично відпрацьованих робочих днів та всіх складових заробітної плати, що враховуються при обчисленні середнього заробітку (а.с.39-40).

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 підтримав подану заяву про зменшення позовних вимог та просив задовольнити позов з урахуванням поданої заяви.

Від відповідача ДП «Чайка» додаткових заяв та клопотань не надійшло.

Суд, дослідивши подані заяви, письмові матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з вимогами ч.ч. 1, 4 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебував з відповідачем Державним підприємством «Чайка» у трудових відносинах, працював на посаді провідного лікаря ветеринарної медицини та був звільнений на підставі наказу № 15-к/ТР від 13.02.2024.

Ці обставини були предметом розгляду в іншій цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Чайка» про стягнення сум, що належали працівнику при звільнені з роботи (справа №359/5756/25).

Так, заочним рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 вересня 2025 року було задоволено позов ОСОБА_1 та стягнуто на його користь з відповідача ДП «Чайка» суми, що належали йому при звільненні з роботи в розмірі 53464,09 грн. (а.с.13-15).

На підставі виконавчого листа № 359/5756/25 Бориспільським відділом державної виконавчої служби було відкрито виконавче провадження ВП № 79764775, яке завершено 16.12.2025 у зв`язку з фактичним виконанням рішення суду, що підтверджується копією виконавчого листа та витягом з автоматизованої системи виконавчого провадження, а також наданим позивачем підтвердженням зарахування коштів на банківський рахунок (а.с.6-7,8, 9).

Відповідно до частини першої статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи чи організації, провадиться в день звільнення.

Згідно зі статтею 117 КЗпП України у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

Судом установлено, що фактичний розрахунок із позивачем було проведено лише 16.12.2025, а тому позивач має право на отримання компенсації, передбаченої статтею 117 КЗпП України.

Визначаючи розмір середнього заробітку, суд враховує положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995.

З наданих відповідачем розрахункових листків убачається, що йому була нарахована заробітна плата за грудень 2023 року - 30880,78 грн., за січень 2024 року - 27495,54 грн.. Загальна сума заробітку за останні два календарні місяці роботи становить 58376,32 ?грн, кількість фактично відпрацьованих робочих днів у грудні 2023 року 26, у січні 2024 року 27 днів, всього 53 дні, у зв`язку з чим середньоденний заробіток становить 1101,44? грн. (без урахування обов`язкових податків та зборів).

Суд звертає увагу, що у розрахунку позивача кількість відпрацьованих днів безпідставно зазначена 44 днів, що не відповідає, наданим відповідачем фактичних даним. У зв`язку з цим розраховано помилково середньоденну заробітну плату в розмірі 1326,73 грн. (а.с.63).

Також суд звертає увагу, що позивачем здійснено розрахунок компенсації за період з 17.06.2025 по 16.12.2025, тобто в межах шестимісячного обмеження, встановленого статтею 117 КЗпП України, відповідно до якого кількість робочих днів затримки становить 131 день, а сума середнього заробітку 173801,63 грн. (1326,73 грн. х 131 день).

Проте суд не погоджується з визначеним позивачем періодом розрахунку, оскільки такий період затримки розрахунку слід відраховувати від дати звільнення, а саме з наступного дня після дня звільнення дня, тобто з 14.02.2024.

З урахуванням вищенаведених вимог ст.117 КЗпП України середній заробіток за весь час затримки не може бути більшим як за шість місяців, а тому період, за який має бути нарахований та виплачений середній заробіток: з 14.02.2024 по 13.08.2024 включно, що становить 130 робочих днів (з 14.02.2024 року 12 днів, березень 2024 року 21 день, квітень 2024 року 22 дні, травень 2024 року 23 дні, червень 2024 року 20 днів, липень 2024 року 23 дні, по 13.08.2024 9 днів).

Отже, виходячи із визначеного судом середньоденного заробітку позивача за два місяці, що передували його звільненню, у розмірі 1101,44 грн та кількості робочих днів протягом шестимісячного періоду затримки проведення розрахунку (130 днів), середній заробіток за час затримки розрахунку становить 143187,20 грн.

Разом з тим суд враховує доводи відповідача щодо необхідності застосування принципів розумності, справедливості та співмірності відповідальності, а також правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц та постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2025 у справі № 489/6074/23, відповідно до яких суд має право зменшити розмір відшкодування, визначеного відповідно до статті 117 КЗпП України, з урахуванням конкретних обставин справи.

Оцінюючи співмірність заявленої до стягнення суми, суд бере до уваги розмір заборгованості із заробітної плати - 53464,09 грн., тривалість прострочення, обставини проведення остаточного розрахунку в межах виконавчого провадження, а також те, що заявлена до стягнення сума середнього заробітку майже у чотири рази перевищує суму основної заборгованості.

При цьому суд враховує, що компенсація, передбачена статтею 117 КЗпП України, має компенсаційний, а не штрафний характер, а тому її розмір має забезпечувати справедливий баланс між інтересами працівника та роботодавця.

За таких обставин суд вважає за необхідне зменшити розмір середнього заробітку, що підлягає стягненню за час затримки розрахунку при звільненні, до розміру фактичної заборгованості із заробітної плати 53464,09 грн., оскільки саме такий розмір відшкодування відповідає принципам розумності, справедливості та пропорційності, а також компенсаційній природі відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 53464,09 грн. із утриманням під час виконання рішення передбачених законодавством податків, зборів та інших обов`язкових платежів. Відтак позов підлягає частковому задоволенню, а в іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Враховуючи, що відповідно до п. 10 ч. 1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору за вимогою про стягнення заробітної плати, з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави у сумі 1211,20 грн..

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 81, 82, 89, 134,137, 141, 223, 258, 259, 263-265, 266, 273,430 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Чайка» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку в розмірі 53464 гривні 09 копійок (п`ятдесят три тисячі чотириста шістдесят чотири гривні дев`ять копійок) із утриманням під час виконання рішення передбачених законодавством податків, зборів та інших обов`язкових платежів.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного підприємства «Чайка» судовий збір на користь держави в сумі 1211 гривень 20 копійок (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

Позивач: ОСОБА_1 ,РНОКПП . НОМЕР_1 зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ,

Відповідач: Державне підприємство «Чайка», ЄДРПОУ 31245250, зареєстроване місце знаходження: 08 330, Київська область, Бориспільський район, с. Дударків, вул. Гоголя, 62-А.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду, або через Бориспільський міськрайонний суд протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня проголошення (підписання) судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: І. В. Муранова-Лесів