Рішення № 138140093, 09.07.2026, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 285/653/26

провадження у справі № 2/0285/1112/26

09 липня 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

у складі судді Помогаєва А.В.,

при секретарі судового засідання Ковальчук М.В.,

за участі: позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Земляного В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданнів режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про захист прав споживача банківських послуг та зобов`язання вчинити певні дії,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 ,

УСТАНОВИВ:

04.02.2026 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив відшкодувати кошти на належному йому картковому рахунку № НОМЕР_1 до того стану, у якому він був перед здійсненням викрадення коштів у сумі 29900 грн, яке мало місце 17.08.2025.

В обґрунтування позову посилався на те, що він є клієнтом відділення «Ощадбанку» та відповідно споживачем фінансових послуг вказаного банку. В користуванні він мав платіжну карту «Ощадбанку» № НОМЕР_2 (рахунок НОМЕР_1 ). Станом на 17.08.2025 на рахунку платіжної карти були кошти в сумі 36 000,00 грн.

17.08.2025 о 18 год 15 хв на мобільний телефонний номер Позивача НОМЕР_3 , який прив`язаний до карти «Ощадбанку», почали надходити sms повідомлення від банку: «для підтвердженій переводу на картку іншого банку введіть чотири цифри коду підтвердження», які він проігнорував та видалив. Він відразу почав заходити в мобільний застосунок «Ощад24/7» під своїм паролем, однак зайти не зміг. Додаток видавав повідомлення про введення невірного паролю, але Позивач вважає, що введений ним пароль відповідав зареєстрованому.

Після чого він зробив перереєстрацію мобільного застосунку «Ощад24/7» та зміг зайти до нього, де побачив, що з його рахунку списано 29 900,00 грн та комісія в сумі 299,00 грн. Позивач зменшив ліміт переказу коштів, а саме не більше 1 000,00 грн. Після чого застосунок припинив діяти, і він не міг зайти в нього. В процесі цих дій Позивач телефонував на гарячу лінію «Ощадбанку», щоб карту заблокували, та довго очікував з`єднання з оператором. Того ж дня лише о 18 год. 33 хв. йому надійшло sms повідомлення від «Ощадбанку» про те, що «помічено підозрілу активність по картці». В подальшому карту заблокували.

Таким чином 17.08.2025 невідома особа з вищезазначеної кредитної банківської карти АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_2 рахунок НОМЕР_1 таємно викрала через застосунок «Ощад24/7» однією транзакцією через UKR KYIV MOBILE BANKING на банківську карту НОМЕР_4 грошові кошти в сумі 29 900,00 грн, при цьому була списана комісія 299,00 грн.

За даним фактом викрадення коштів 03.09.2025 порушено кримінальне провадження ЄРДР №12025060550000061 за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Досудове розслідування триває.

13.09.2025 Позивач направив Відповідачу письмову заяву з вимогою повернути кошти, але отримав відповідь з відмовою.

За таких обставин, Позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

04.03.2026 до суду надійшов відзив представника Відповідача з запереченнями проти задоволення позову. Посилався на те, що спірне списання коштів з рахунку Позивача виконано за його ініціативою в автоматичному режимі через систему Mobile-банкінг «Ощад24/7». При цьому відбулась дистанційна ідентифікація клієнта. Згідно даних інформаційної системи банку операція переказу коштів була виконана коректно, що можливо лише за наявності повного номеру банківської карти, CVV-коду, терміну дії карти, sms-паролів, логіну, пін-коду тощо, які відомі лише Позивачу. У випадку розголошення клієнтом такої інформації третім особам, клієнт несе ризики збитків від неналежних платіжних операцій та відповідальність за них. Позивачем не надано доказів вини банку в заволодінні коштами Позивача або розголошенні інформації, яка могла бути використана сторонніми особами з цією метою.

11.03.2026 на адресу суду надійшла відповідь Позивача на відзив Відповідача, у якій він наполягає на задоволенні позову та заперечує проти доводів щодо його вини у розголошенні інформації, використаної для дистанційного списання коштів.

19.03.2026 на адресу суду надійшли заперечення Відповідача на відповідь Позивача.

У судовому засіданні Позивач просив його вимоги задовольнити. Повідомив обставини списання з його банківського рахунку коштів у сумі 29 900 грн шляхом переказу 17.08.2025 на картковий рахунок невідомої йому особи. Зазначив, що є клієнтом банківської установи Відповідача з 2015 року. Має платіжну карту до кредитного рахунку, на якому зберігались його власні кошти в сумі понад 32000 грн.

Позивач регулярно здійснював платежі з використанням цього рахунку. 07.08.2025 на його мобільний телефон з абонентським номером НОМЕР_5 надійшло повідомлення від АТ «Ощадбанк» про неможливість здійснення платежів, у зв`язку з досягненням місячного ліміту операцій в сумі 100 000 грн, та необхідність з`явитись до відділення банку з документами, що підтверджують доходи, для вирішення питання про збільшення ліміту. Оскільки він не звертався до відділення банку, будь-які платежі за його рахунком до кінця серпня 2025 року не могли бути здійснені.

17.08.2025 після 18 години на телефонний номер Позивача НОМЕР_3 надійшли декілька повідомлень про невдалі спроби здійснити платежі за його банківським рахунком. Після чого він намагався увійти до мобільного застосунку «Ощад24/7» під своїм паролем, однак не зміг цього зробити. Після перереєстрації мобільного застосунку йому вдалось увійти до нього та виявити списання коштів у сумі 29 900,00 грн.

ОСОБА_1 одразу зателефонував на «гарячу лінію» банку з повідомленням про безпідставне списання коштів та просив заблокувати карту.

Крім того, він звернувся до поліції з заявою про злочин. Кримінальне провадження триває. Кошти не було повернуто.

Представник Відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позову. Посилався на те, що всі дії з рахунками та платіжними картками в мобільному застосунку банку здійснюються після обов`язкової ідентифікації клієнта з використанням кодів доступу, що надсилаються банком на фінансовий номер телефону клієнта. Операції, які мали місце 17.08.2025 здійснювалися коректно з використанням усіх необхідних реквізитів платіжної картки банку, випущеної на ім`я ОСОБА_1 , з обов`язковою ідентифікацією клієнта шляхом використанням коду доступу до мобільного застосунку «Ощад24/7», який надавався банком на фінансовий номер телефону Позивача, а саме НОМЕР_3 .

Відповідач вважає, що несанкційований переказ грошових коштів міг статися в результаті розголошення ОСОБА_1 своїх персональних даних, реквізитів платіжної карти та одноразових кодів підтвердження, які надходили на фінансовий номер телефону клієнта.

Кошти Позивача зараховані на рахунок банківської карти, що обслуговується АТ «Банк Кредит Дніпро». Звернень до зазначеного банку з приводу спірної транзакції з боку Відповідача не було.

Третя особа у судове засідання не з`явилась. Заяв по суті спору не подала. Про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Така неявка не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Згідно з частинами першою та другою статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані докази, суд дійшов наступних висновків.

Відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами НБУ та угодами (договорами) між клієнтом та банком (ст. 55 Закону «Про банки і банківську діяльність»).

Згідно ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Частиною 1 ст. 1068 ЦК України встановлено обов`язок банку вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунку.

Стаття 1073 ЦК України визначає, що в разі безпідставного списання банком коштів з рахунка клієнта банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Загальні засади функціювання платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, встановлення відповідальності суб`єктів переказу, а також визначення загального порядку здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами встановлено Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».

Згідно ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжною карткою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду карти, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.

Держателем такого платіжного засобу є фізична особа, яка на законних підставах використовує спеціальний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного спеціального платіжного засобу.

Неналежним переказом для цілей цього Закону вважається рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі.

Неналежним платником є особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів, а неналежним отримувачем особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.

Відповідно до ст. 14 Закону «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» користувач спеціального платіжного засобу зобов`язаний використовувати його відповідно до вимог законодавства України і умов договору, укладеного з емітентом, та не допускати використання спеціального платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень.

Відповідно до Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 №164, користувач зобов`язаний не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв`язку, визначеними договором між емітентом та користувачем.

До моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на користувача. З моменту повідомлення користувачем емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента.

Емітент зобов`язаний надавати ПІН, індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, яка дає змогу здійснювати платіжні операції з використанням платіжного інструменту, лише держателю платіжного інструменту в порядку, визначеному договором.

Емітент має право передати платіжний інструмент, емітований користувачу, довіреній особі або представнику користувача, який має право отримати платіжний інструмент, ПІН, індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, за довіреністю, виданою користувачем та посвідченою у встановленому законодавством порядку.

Емітент не несе відповідальності за проведення операцій з використанням платіжного інструменту, виданого представнику користувача за довіреністю.

Надавач платіжних послуг у разі виконання помилкової платіжної операції з рахунку неналежного платника, якщо власник рахунку/держатель невідкладно повідомив про платіжні операції з використанням платіжного інструменту, які ним не виконувалися, зобов`язаний негайно після виявлення помилки або після отримання повідомлення (залежно від того, що відбулося раніше) переказати за рахунок власних коштів суму платіжної операції на рахунок неналежного платника.

Надавач платіжних послуг повинен сприяти власнику рахунку/держателю в поверненні коштів за неналежною платіжною операцією з використанням платіжного інструменту шляхом негайного надання доступної йому інформації про таку операцію (без стягнення плати), включаючи інформацію, отриману на його запит від надавача платіжних послуг, що обслуговує неналежного отримувача.

Надавач платіжних послуг, який обслуговує неналежного отримувача, для встановлення правомірності платіжної операції з використанням платіжного інструменту в разі опротестування неналежної платіжної операції власником рахунку та/або держателем та/або на вимогу емітента зобов`язаний після отримання відповідного повідомлення негайно заблокувати кошти в сумі неналежної платіжної операції на рахунку неналежного отримувача на строк до 30 календарних днів.

Надавач платіжних послуг у разі повідомлення власником рахунку/держателем про незавершену платіжну операцію з внесення коштів з використанням платіжного інструменту через платіжні пристрої цього надавача платіжних послуг на рахунки/електронні гаманці, відкриті в цього надавача платіжних послуг, після подання власником рахунку/держателем відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок/електронний гаманець.

Власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку/держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Відповідальність емітента платіжного засобу презюмується, якщо не доведено протилежне. Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для його притягнення до цивільно-правової відповідальності.

Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.

Таким чином, користувач електронного платіжного засобу не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій за платіжною карткою у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за цією платіжною карткою.

На це вказував Верховний Суд у своїх постановах від 23.01.2018 у справі №202/10128/14-ц, від 13.09.2019 у справі №501/4443/14-ц, від 20.11.2019 у справі №577/4224/16-ц, від 31.07.2024 по справі №953/5904/22.

Суд зазначає, що з огляду на приписи зазначених вище норм, крім функцій розрахунково-касового обслуговування клієнта, банк також виконує й функцію зберігання його грошових коштів, які перебували на картковому рахунку, і несе відповідальність за безпеку власної платіжної системи, а значить і грошових коштів.

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування; достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи; достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доводити так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13).

В судовому засіданні було встановлено, що Позивач є споживачем фінансових послуг Відповідача. Наявність договірних правовідносин визнається сторонами та підтверджується копією Заяви про приєднання №21212407/060825 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 06.08.2025, витягом з Договору (а.с. 56-62).

Списання коштів з рахунку № НОМЕР_1 в сумі 29900 грн підтверджується випискою, що містить інформацію про переказ коштів 17.08.2025 о 18 год. 14 хв (а.с. 17-18).

Скріншотами тексту sms-повідомлень, що надійшли від абонента «Oschadbank» на мобільний телефон Позивача, підтверджується: 1) досягнення ліміту 100 000 грн/місяць на здійснення переказів з картки на картку та за реквізитами рахунку; 2) виявлення незвичайної активності за карткою та обмеження платежів (а.с. 24, 25).

Суду не надано доказів збільшення ліміту операцій за рахунком Позивача після досягнення такого ліміту.

У судовому засіданні досліджено аудіозапис телефонного дзвінка Позивача та його спілкування з представником банку щодо факту безпідставного списання коштів 17.08.2025.

Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань підтверджується реєстрація кримінального провадження №12025060550000061 від 03.09.2025 за ч. 4 ст. 185 КК України за фактом викрадення коштів у сумі 29900 грн з карткового рахунку АТ «Ощадбанк», які належали ОСОБА_1 (а.с. 16).

АТ «Банк Кредит Дніпро» надано інформацію про особу власника карткового рахунку № НОМЕР_6 , на який здійснено спірний переказ коштів з рахунку Позивача в сумі 29900 грн. Такою особою була ОСОБА_2 , яка залучена судом до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Відповідача (а.с. 109).

Відповідачем не доведено що дії чи бездіяльність Позивача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Враховуючи споживчий характер правовідносин між сторонами, суд виходить з того, що за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 про захист прав споживача.

Разом з тим, заявлений у прохальній частині позовної заяви спосіб захисту порушеного права, а саме відшкодування коштів на рахунку, є некоректним, оскільки за відсутності вказівки на зобов`язаного суб`єкта є абстрактним та не підлягає примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Статтею 1073 ЦК України встановлено обов`язок банку в разі безпідставного списання коштів з рахунка клієнта зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта. Отже, належним способом захисту прав Позивача у даній справі є зобов`язання Відповідача зарахувати на рахунок Позивача кошти в сумі 29900 грн.

Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів". Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір стягується з Відповідача в дохід держави в сумі 1331,20 грн.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зобов`язати Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» зарахувати на картковий рахунок № НОМЕР_1 ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_7 ) неправомірно списані 17.08.2025 кошти в сумі 29900 гривень.

Стягнути з Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (ЄДРПОУ 00032129) в дохід держави судовий збір у розмірі 1331 гривня 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційна скарга не була подана. У випадку оскарження - рішення набирає законної сили за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Житомирського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 13.07.2026.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», код ЄДРПОУ 00032129, МФО 324805, адреса: м. Київ, в. Госпітальна, б. 12-Г.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_8 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Суддя А.В. Помогаєв