Рішення № 138139866, 30.06.2026, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/7601/26

Провадження № 2/161/4648/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Антіпової Т.А.

за участю секретаря судового засідання Остимчук О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс» 166 634 грн 17 коп. суму інфляційних витрат та 3% річних заборгованості за рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 лютого 2024 року, додатковим рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 березня 2024 року у справі №161/3210/23.

Вимоги мотивує тим, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 лютого 2024 року по справі №161/3210/23 з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Гелексі Фінанс» стягнуто суму заборгованості за договором №24-01-22-03-О від 24.01.2022 року в загальному розмірі 594 616 (п`ятсот дев`яносто чотири тисячі шістсот шістнадцять) гривень 50 копійок, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 8919 (вісім тисяч дев`ятсот дев`ятнадцять) гривень 25 копійок.

Додатковим рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 березня 2024 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Гелексі Фінанс» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок. На підставі вищевказаних рішень суду Луцьким міськрайонним судом Волинської області видано та пред`явлено до примусового виконання виконавчі листи по справі № 161/3210/23.

Рішення суду від 13 лютого 2024 року та додаткове рішення від 05 березня 2024 року було виконано в примусовому порядку лише 16.02.2026 року.

З огляду на те, що відповідач порушив вказане грошове зобов`язання, у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, в період з 14 березня 2024 року по 15 лютого 2026 року, в загальному розмірі 166 634,17 грн.

Позивач просив суд стягнути з відповідача вказану заборгованість, а також покласти на нього судові витрати.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 квітня 2026 року справу прийнято до розгляду та визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомлення) сторін (а.с.37).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження. Встановлено, що копію ухвали про відкриття провадження надіслано відповідачу засобами поштового зв`язку на адресу зареєстрованого місця проживання, що відповідає вимогам п. 2 ч. 7 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України.

Однак, до суду повернувся конверт із відміткою ДП «Укрпошта» про причини невручення - адресат відсутній за вказаною адресою (а.с. 54-55).

Окрім цього, відповідача повідомлено про розгляд справи шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті суду та направлення смс-повідомлення на номер телефону відповідача (а.с. 38,52-53).

Відзив на позов відповідачем у визначений в ухвалі суду термін не надано.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи, але не подав письмового відзиву, враховуючи, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Статтею 280 ЦПК України закріплена можливість ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, у разі належним чином повідомленого відповідача про дату, час та місце судового засідання.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх учасників справи, що не суперечить вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши та дослідивши в сукупності докази у справі, суд приходить до наступних висновків.

Статтею 12 та частиною 1 статті 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 лютого 2024 року по справі №161/3210/23 з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Гелексі Фінанс» стягнуто суму заборгованості за договором №24-01-22-03-О від 24.01.2022 року в загальному розмірі 594 616 (п`ятсот дев`яносто чотири тисячі шістсот шістнадцять) гривень 50 копійок, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 8919 (вісім тисяч дев`ятсот дев`ятнадцять) гривень 25 копійок (а.с.10-12).

Додатковим рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 березня 2024 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Гелексі Фінанс» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок (а.с.13-14).

На підставі вищевказаних рішень суду Луцьким міськрайонним судом Волинської області видано та пред`явлено до примусового виконання виконавчі листи по справі № 161/3210/23 (а.с.15-16).

Постановами від 07.05.2024 року приватним виконавчем виконавчого округу Волинської області Таранком Д.В. було відкрито виконавче провадження № 74948674 та № 74950642 (а.с.17-18).

07.11.2025 приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Небор І.А. було відкрито виконавче провадження №79546629 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Гелексі Фінанс" суму заборгованості за договором № 24-01-22 03-О від 24.01.2022 року в загальному розмірі 594616 (п`ятсот дев`яносто чотири тисячі шістсот шістнадцять) грн. 50 коп. та судових витрат по сплаті судового збору в сумі 8919 (вісім тисяч дев`ятсот дев`ятнадцять) грн. 25 коп., а також відкрито виконавче провадження №79546487 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Гелексі Фінанс" витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок (а.с.19-20).

Рішення суду від 13 лютого 2024 року та додаткове рішення від 05 березня 2024 року було виконано в примусовому порядку 16.02.2026 року, що підтверджується платіжною інструкцією №12330 від 16.02.2026 року про зарахування коштів в рамках виконавчого провадження №79546629, платіжною інструкцією №12333 від 16.02.2026 року про зарахування коштів в рамках виконавчого провадження №79546487, а також постановами приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Небор І.А. про закінчення вказаних виконавчих проваджень від 16.02.2026 року (а.с.21-24).

За розрахунком позивача, заборгованість відповідача становить 166 634 грн 17 коп.

Основна сума заборгованості згідно рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 лютого 2024 року по справі № 161/3210/23 складає 594 616 гривень 50 копійок.

Загальна заборгованість:

-період прострочення грошового зобов`язання: з 14.03.2024 по 15.02.2026,

-кількість днів: 704,

-сума боргу: 594 616,50 грн.

-інфляційне збільшення: 131 415,15 грн.

-штрафні санкції: 34 406,30 грн.

Разом 165 821,45 грн (дані позовної заяви а.с.5).

Основна сума заборгованості згідно додаткового рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 березня 2024 року по справі № 161/3210/23 складає 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

Загальна заборгованість:

-період прострочення грошового зобов`язання з 06.04.2024 по 15.02.2026,

- кількість днів 681,

- сума боргу 3 000,00 грн,

-інфляційне збільшення 644,80 грн,

- штрафні санкції 167,92 грн,

Разом 812,72 грн.

Враховуючи вищевикладене, сума інфляційних витрат та 3% річних, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 165 821,45 грн. + 812,72 грн. = 166 634,17 грн.

Контррозрахунку заборгованості чи доказів її відсутності відповідач не подав.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є у тому числі договори та інші правочини (ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Згідно з ч. 5 ст. 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У постанові Верховного Суду від 07.08.2023 у справі №752/9858/21 зазначено, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, навіть за умови відмови суду про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє боржницю від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання й не позбавляє кредитора права на отримання штрафних санкцій, передбачених статтею 625 ЦК України.

Разом із тим, відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Так, ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Частиною 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проте, згідно із Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі - Закон № 2120-ІХ), що набрав чинності 17 березня 2022 року, Прикінцеві та перехідні положення ЦК України доповнено пунктом 18, за змістом якого в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та в тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, Закон № 2120-ІХ виключив можливість нарахування сум за статтею 625 ЦК України з 24 лютого 2022 року.

Оскільки позивачем нараховані інфляційне збільшення та 3% річних на підставі ст. 625 ЦК України за заборгованістю за договором №24-01-22-03-О від 24.01.2022 року у загальному розмірі 166 634,17 грн в період дії на території України воєнного стану, а саме з 14 березня 2026 року по 15 лютого 2026 відповідач звільняється від обов`язку їх сплатити, а тому такі позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 263-265, 273, 354-355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - відмовити.

Судові витрати по сплаті судового забору - залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс», місцезнаходження: 03150, місто Київ, вулиця Предславинська, будинок 28, офіс 401 ЄДРПОУ 42305986.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

Повний текст рішення виготовлено 07 липня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Т.А. Антіпова