Рішення № 138139388, 13.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.07.2026Справа №910/2449/26

Суддя Господарського суду міста Києва Бойко Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіронет"

про стягнення заборгованості у розмірі 26 159,50 грн,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіронет" про стягнення заборгованості у розмірі 26 159,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" стверджує, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Кіронет" не було належним чином виконано своїх зобов`язань за Договором про постачання електричної енергії від 01.01.2019 на умовах Комерційної пропозиції "Універсальна" постачальника універсальних послуг ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" для малих непобутових споживачів з оплати спожитої протягом березня-травня 2022 року електричної енергії на суму 18 200,11 грн, у зв`язку з чим у відповідача виник борг перед позивачем у розмірі 17 282,26 грн.

Крім того, посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань з оплати електричної енергії, позивач стверджує про наявність правових підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіронет" 3% річних у розмірі 1 847,44 грн та інфляційних втрат у розмірі 7 029, 80 грн, нарахованих за період з 08.04.2022 по 30.11.2025.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2026 відкрито провадження у справі №910/2449/26 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам у справі строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу..

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Оскільки відповідачем не було виконано свого обов`язку з реєстрації свого електронного кабінету у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), то ухвала суду від 11.03.2026 була надіслана відповідачу 12.03.2026 на адресу, яка була вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (03083, м. Київ, вул. Пирогівський шлях (до перейменування - вул. Червонопрапорна), буд. 34 Л), рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали.

Однак поштове відправлення №R067120275930 не було вручене відповідачу та було повернуте до суду 19.03.2026 у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою, що підтверджується довідкою відділення поштового зв`язку від 16.03.2026 на відповідному конверті.

Згідно пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що ухвала суду від 11.03.2026 є такою, що вручена відповідачу 16.03.2026.

Статтею 113 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

За приписами ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Пунктом 4 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 11.03.2026 у справі №910/2449/26 встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Кіронет" строк на подання відзиву з долученими до нього доказами та з доказами його направлення позивачу - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

Відповідно ч. 1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кіронет" вправі було подати відзив на позов у строк до 31.03.2026 включно.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений судом у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався, будь-яких інших заяв, клопотань, пояснень від сторін до суду не надходило, а відтак справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі - НКРЕКП) від 14.06.2018 №429 Товариству з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" видано ліцензію з постачання електричної енергії споживачам.

У зв`язку з відокремленням функції з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії, що визначено положеннями Закону України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 з 01.01.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" є постачальником універсальних послуг на території Донецької області у відповідності до Постанови НКРЕКП від 26.10.2018 №1268.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Частиною 1 статті 63 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам.

Згідно із ч. 4 ст. 63 Закону України "Про ринок електричної енергії" договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті.

Пунктом 3.1.9 постанови НКРЕКП №312 від 14.03.2018 визначено, що споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається.

Абзацом п`ятим пункту 13 розділу XVII Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

Відповідно до п. 7 Правил роздрібного ринку електричної енергії (надалі ПРРЕЕ) договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

На офіційному сайті позивача https://www.dn.yasno.com.ua/ розміщено публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та комерційні пропозиції до нього, роздруківка якого також міститься в матеріалах справи.

Як зазначає позивач, а відповідач не спростовує, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кіронет" 01.01.2019 приєдналось до умов публічного договору (надалі - Договір) шляхом фактичного споживання електроенергії та здійснення оплати в розмірі 1 650,00 грн (копія банківської виписки по рахунку за 28.01.2019 міститься в матеріалах справи), на умовах Комерційної пропозиції "Універсальна" (надалі - Комерційна пропозиція).

Для проведення розрахунків позивачем було відкрито відповідачу особовий рахунок №175.

Місцезнаходженням об`єктів є Донецька область, Мар`їнський р-н, м. Курахово.

Згідно з умовами договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п. 2.1 Договору).

У відповідності до п. 5.1 Договору споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до цього Договору.

Згідно п. 5.5 Договору ціна на електричну енергію встановлюється з дотриманням вимог, передбачених Законом України "Про ринок електричної енергії" і ПРРЕЕ. Сторони домовилися про те, що ціна на електричну енергію, встановлена Регулятором, повинна бути обов`язкова для Сторін з дати її введення в дію.

Ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатися постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни (п. 5.7 Договору).

Пунктом 5.8 Договору визначено, що розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.

Відповідно п. 4.1 ПРРЕЕ розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів.

Пунктом 4.24 ПРРЕЕ встановлено, що разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті призначення платежу посилань на період, за який здійснюється оплата або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані споживачем за електричну енергію, електропостачальник має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості цього споживача з найдавнішим терміном її виникнення.

У відповідності до п. 1, п. 2, п. 5.5.5 ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов`язаний: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів) та сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Згідно п. 4.8 ПРРЕЕ форма та порядок оплати, терміни (строки) здійснення попередньої оплати, планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між електропостачальником та споживачем про постачання електричної енергії споживачу (Комерційній пропозиції до договору).

Згідно п. 5.10 Договору оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.

Частиною 5 Комерційної пропозиції визначено, що 100% попередня оплата здійснюється не пізніше ніж за 6 календарних днів до дати початку розрахункового періоду з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію.

Розмір попередньої оплати визначається на підставі прогнозованих (заявлених) обсягів споживання електричної енергії на розрахунковий період, а у разі відсутності прогнозованих (заявлених) обсягів за обсягом фактичного споживання електричної енергії минулих періодів.

Для нових споживачів перший рахунок надається протягом 3-х днів з дати подання споживачем заяви-приєднання постачальнику.

Розрахунок (оплата) за фактично спожиту електричну енергію має здійснюватися споживачем у строк не більше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду, незалежно від отримання рахунку.

Виставлення рахунків за спожиту електроенергію здійснюється не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим, за умови отримання даних про обсяги споживання від споживача/оператора системи/адміністратора комерційного обліку. Виставлення рахунку здійснюється шляхом його формування в програмному комплексі постачальника з можливістю перегляду споживачем в сервісі "Особистий кабінет". За умовами цієї комерційної пропозиції споживач має обов`язок зареєструватись в сервісі "Особистий кабінет" та користуватись відповідним сервісом.

Рахунок за фактичне споживання формується споживачем самостійно в сервісі "Особистий кабінет" не пізніше 24 годин після закінчення розрахункового періоду. В інших випадках рахунок надається постачальником споживачу на підставі отриманих від споживача/оператора розподілу/адміністратора комерційного обліку даних та може бути отриманий споживачем у відповідному енергоофісі постачальника.

У разі не отримання споживачем рахунку, споживач здійснює оплату за спожиту електричну енергію, в установлені даним розділом строки, за платіжним документом, самостійно оформленим споживачем.

У претензії №24/8786 від 18.10.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" вимагало у Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіронет" сплатити наявний за поставлену електричну енергію борг у розмірі 17 282,26 грн, а також 3% річних у розмірі 1 847,44 грн та інфляційні втрати у розмірі 7 029, 80 грн.

Листом №67/7634-вих від 08.07.2026 Акціонерне товариство "ДТЕК Донецькі електромережі" у відповідь на лист позивача повідомило фактичний (звітній) обсяг споживання у період з березня по травень 2022 року у розмірі 3 869 кВт*год. по точках комерційного обліку споживача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіронет"

Спір у справі виник у зв`язку з твердженнями позивача, що ним виконано належним чином взяті на себе зобов`язання за Договором з поставки електричної енергії, однак Товариством з обмеженою відповідальністю "Кіронет" порушено договірні зобов`язання з оплати електричної енергії внаслідок чого, за період з березня по травень 2022 року у нього виник борг у розмірі 17 282,26 грн, який підлягає стягненню з відповідача. Крім того позивач вказує на наявність правових підстав для стягнення 3% річних у розмірі 1 847,44 грн та інфляційних втрат у розмірі 7 029, 80 грн.

За змістом статей 11, 509, 627 Цивільного Кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами у даній справі, регулюються положеннями чинного законодавства про ринок електричної енергії.

Відповідно до п. 1, п. 3 ч. 3 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.

На підтвердження виконання умов Договору позивач надав акти прийняття-передавання електричної енергії за період з березня по травень 2022 року на загальну суму 18 200,11 грн, а саме: за березень 2022 року (спожито 1 317 кВт*год) на суму 6 869,89 грн з ПДВ; за квітень 2022 року (спожито 1 235 кВт*год) на суму 6 018,70 грн з ПДВ; за травень 2022 року (спожито 5 311 кВт*год) на суму 5 311,52 грн з ПДВ.

Також позивачем було виставлено відповідачу рахунки за поставлену з березня по травень 2022 року електричну енергію за Договором на загальну суму 18 200,11 грн, а саме:

- №175 за березень 2022 року від 31.03.2022 на суму 6 869,89 грн з ПДВ за споживання електроенергії 2 класу (1 317 кВт*год) (в рахунку визначено термін його оплати до 07.04.2022);

- №175 за квітень 2022 року від 03.05.2022 на суму 6 018,70 грн з ПДВ за споживання електроенергії 2 класу (1 235 кВт*год) (в рахунку визначено термін його оплати до 11.05.2022);

- №175 за травень 2022 року від 03.06.2022 на суму 5 311,52 грн з ПДВ за споживання електроенергії 2 класу (1 317 кВт*год) (в рахунку визначено термін його оплати до 10.06.2022).

Зазначені рахунки, як погоджено у Комерційній пропозиції, сформовані позивачем в програмному комплексі постачальника з можливістю перегляду споживачем в сервісі "Особистий кабінет".

Вказані рахунки та акти прийняття-передавання електричної енергії не містять підпису отримувача (відповідача), хоча, як зазначає позивач, були надіслані відповідачу листом вих. №1081 від 08.07.2025 (на підтвердження чого надано фіскальний чек від 10.07.2025).

В свою чергу Акціонерне товариство "ДТЕК Донецькі електромережі" у листі вих. №67/7634-вих від 08.07.2026 підтвердило фактичний (звітній) обсяг споживання у період з березня по травень 2022 року у розмірі 3 869 кВт*год. по точках комерційного обліку споживача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіронет".

Відповідач своїм правом на спростування доводів позивача щодо обсягу та вартості спожитої у період з березня по травень 2022 року електроенергії не скористався, в той час як у суду відсутні підстави для сумніву щодо наведених обставин.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Будь-яких заперечень щодо розміру заборгованості за поставлену електроенергію відповідачем під час розгляду справи суду не надано.

Позивач зазначає, що ним у відповідності до п. 4.24 ПРРЕЕ після погашення відповідачем боргу за попередні періоди, було зараховано, як часткову оплату за розрахунковий період березень 2022 року суму в розмірі 917,85 грн, яка є залишком від платежу 4 024,00 грн, здійсненого відповідачем 02.02.2022.

Відтак станом на момент подання позову позивач стверджує про наявність у відповідача боргу за поставлену у період з березня по травень 2022 року електричну енергію у розмірі 17 282,26 грн (18 200,11 грн - 917,85 грн).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 5 Комерційної пропозиції визначено, що розрахунок (оплата) за фактично спожиту електричну енергію має здійснюватися споживачем у строк не більше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду, незалежно від отримання рахунку.

Враховуючи приписи ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та розділу 5 Комерційної пропозиції до Договору, суд приходить до висновку, що строк виконання спірного грошового зобов`язання відповідача по сплаті боргу за поставлену електричну енергію у березні 2022 року настав 07.04.2022, у квітні 2022 року 06.05.2022 та у травні 2022 року 07.06.2022.

Доказів сплати відповідачем коштів у загальному розмірі 17 282,26 грн в рахунок оплати боргу за поставлену електричну енергію у період з березня по травень 2022 року відповідачем суду не надано.

Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись наведеними нормами процесуального закону, суд приходить до висновку, що відповідачем не спростовано тверджень позивача щодо наявності у нього боргу перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" у розмірі 17 282,26 грн.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, з урахуванням визначених позивачем періодів прострочення, за відсутності жодних заперечень відповідача з приводу правильності такого розрахунку, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 1 847,44 грн та інфляційних втрат у розмірі 7 029,80 грн є правомірними та підлягають задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у розмірі покладається на відповідача з огляду на задоволення позову у повному обсязі.

Керуючись статтями 5, 13, 14, 74, 79, 129, 232, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіронет" (03083, м. Київ, вул. Пирогівський шлях (до перейменування - вул. Червонопрапорна), буд. 34 Л; ідентифікаційний код 38221125) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (49001, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Січових стрільців, буд. 4 Д; ідентифікаційний код 42086719) борг у розмірі 17 282 (сімнадцять тисяч двісті вісімдесят дві) грн 26 коп., інфляційні втрати у розмірі 7 029 (сім тисяч двадцять дев`ять) грн 80 коп., 3% річних у розмірі 1 847 (одна тисяча вісімсот сорок сім) грн 44 коп. та судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. Видати наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У відповідності до положень статями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя Роман БОЙКО