Ухвала суду № 138139253, 07.07.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 15/126/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

07.07.2026 Справа № 908/2184/25

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова Ігоря Сергійовича, за участі секретаря судового засідання Бойко Н.А., розглянувши заяву Закритого акціонерного товариства Теплосервіс про розстрочення виконання рішення суду у справі № 908/2184/25

за позовом Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя, 69035, м. Запоріжжя, вул. Якова Новицького, 5 в інтересах держави в особі:

позивача Запорізької міської ради, 69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206

до відповідача Закритого акціонерного товариства Теплосервіс, 69057, м. Запоріжжя, вул. Адмірала Нахімова, буд. 4-А

про стягнення коштів

за участі представників сторін:

від прокуратури: не з`явився;

позивача: Прокоп`єва Т.О., представник, посвідчення № 2021 від 09.10.2025, виписка з ЄДР від 24.10.2025;

від відповідача: Михайленко В.В., керівник, наказ № 532 від 26.10.2023, паспорт НОМЕР_1 , виданий Орджонікідзевським РВ УМВС України в Запорізькій області 21.11.1996; Сердюченко В.В., адвокат, ордер серії АР № 1263352 від 08.09.2025;

установив

22.06.2026 через підсистему Електронний суд від відповідача суд отримав заяву про розстрочення виконання рішення суду (вих.№20-06-2026, сформовану у підсистемі 20.06.2026), в якій відповідач просить розстрочити виконання рішення суду від 09.12.2025 у справі № 908/2184/25 на 12 місяців в частині стягнення суми 797 343,60 грн шляхом сплати щомісячно рівними частинами по 66 445,30 грн.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.06.2026, вказану вище заяву передано на розгляд судді Горохову І.С.

Ухвалою від 22.06.2026 суд прийняв заяву відповідача про розстрочення виконання рішення суду у справі № 908/2184/25 до розгляду та призначив розгляд заяви в судовому засіданні на 07.07.2026 о 12 год. 30 хв.

Ухвала суду від 22.06.2026 була доставлена до електронних кабінетів у підсистемі Електронний суд Вознесенівської окружної прокуратури міста запоріжжя Запорізької області, Запорізької обласної прокуратури, Запорізької міської ради та Закритого акціонерного товариства Теплосервіс 22.06.2026, про що свідчать довідки про доставку електронного листа.

Відповідач просить розстрочити виконання рішення суду з урахуванням наступного: одночасне виконання рішення суду у повному обсязі є для відповідача об`єктивно ускладненим з огляду на фінансовий стан підприємства. Відповідно до відомостей Балансу Фінансової звітності мікропідприємства за 2025 рік показник від`ємного значення нерозподіленого прибутку (непокритий збиток) зберігається на стабільно негативному рівні протягом 2022 2025 років, що свідчить про значні фінансові труднощі та значне зменшення виробничої діяльності у період воєнного стану. У період воєнного стану значно зменшилась виробнича діяльність відповідача, що підтверджується Звітом про фінансові результати підприємства за 2025 рік. Довідки АТ КБ «Приватбанк» свідчать про залишок коштів на рахунках відповідача у розмірі 7570,63 грн /станом на 31.03.2026/, та в сумі 672,27 грн /станом на 20.06.2026/, відповідно. Належне відповідачу нерухоме зазнало пошкоджень внаслідок збройної агресії російської федерації, що підтверджується актом комісійного обстеження об`єкта та звітом Запорізької ТПП про незалежну оцінку розміру потреб у відновленні майна, наявними у матеріалах справи та витягом з Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України. У випадку відмови в задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення та вжиття заходів примусового виконання щодо стягнення всієї суми, законодавець визначає певний механізм дій, який включає, у т.ч. арешт коштів на рахунках підприємства-боржника, звернення стягнення на належне йому нерухоме майно. Просив розстрочити виконання рішення суду в частині стягнення суми основного боргу на 12 місяців рівними частинами по 66 445,30 грн щомісяця, відповідно до наведеного в заяві графіка. При цьому зазначав, що сума судового збору у розмірі 9568,12 грн, стягнута на користь Запорізької обласної прокуратури, буде сплачена відповідачем протягом 10 днів з моменту постановлення ухвали про розстрочення виконання рішення суду.

25.06.2026 через підсистему Електронний суд від Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя суд отримав заяву (вих. № 52-103-5814 вих-26, сформовану у підсистемі 25.06.2026) з проханням відмовити у задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення. Прокуратура посилається на те, що розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при її наданні. Для виправдовування затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів, обов`язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої ухвалено рішення. Сума, що підлягає стягненню з відповідача, є доходом, отриманим від безпідставного користування земельною ділянкою комунальної власності. Розстрочення виконання судового рішення фактично означатиме подальше користування відповідачем безпідставно набутими коштами місцевого бюджету. Неповернення Запорізькій міській раді безпідставно збереженої орендної плати за користування земельною ділянкою порушує інтереси територіальної громади м. Запоріжжя в особі міської ради в частині позбавлення можливості ефективного використання права комунальної власності та недоотримання місцевим бюджетом відповідного доходу, які можуть бути використані для задоволення її нагальних потреб. Кошти, що підлягають стягненню з відповідача будуть використані на потреби міста та територіальної громади, у тому числі для фінансування нагальних потреб держави в умовах воєнного стану, що зумовлює необхідність їх своєчасного надходження до бюджету. Посилання відповідача на скрутне фінансове становище, а також на фіксацію факту пошкодження нерухомого майна внаслідок збройної агресії російської федерації проти України не є достатньою підставою для розстрочення виконання рішення суду. Надана відповідачем довідка АТ КБ «Приватбанк» лише свідчить про залишок коштів на конкретному рахунку, станом на певну дату. Заявником не надано доказів, зокрема, довідки з податкової служби, яка б свідчила про відсутність інших відкритих рахунків у АТ КБ «Приватбанк» або будь-яких інших банківських установах. Надані відповідачем фінансові звіти за 2022, 2023, 2024 та 2025 роки самі по собі не підтверджують неможливості виконання судового рішення у 2026 році. Відповідачем не було подано до суду доказів на підтвердження своєї неплатоспроможності (зокрема, виписки з обслуговуючих банків про рух грошових коштів на рахунках, а також довідки про відсутність майна у власності (тощо). Більше того, зазначена фінансова звітність не є нульовою та свідчить про наявність у товариства господарської діяльності, активів, власного капіталу та доходу. Крім того, подана самим заявником фінансова звітність свідчить про те, що підприємство продовжує здійснювати діяльність, має активи, позитивний власний капітал. Разом з тим, недостатність чи відсутність коштів не можна вважати безумовними винятковими обставинами, за наявності яких має бути надано розстрочення виконання судового рішення, а тому посилання заявника на скрутне фінансове становище не є достатньою підставою для розстрочення виконання рішення суду. Набуваючи у власність нерухоме майно та використовуючи земельну ділянку комунальної власності для його обслуговування, відповідач повинен був усвідомлювати необхідність належного оформлення права користування земельною ділянкою та своєчасної сплати відповідних платежів. Просив врахувати, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

30.06.2026 через підсистему Електронний суд від позивача суд отримав заперечення на клопотання (заяву) (вих. б/н, сформовані у підсистемі 30.06.2026), в яких позивач просить залишити заяву відповідача про розстрочення виконання рішення без задоволення з підстав, які тотожні доводам прокуратури. Окрім іншого, позивач зазначає, що для виправдовування затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів, обов`язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої ухвалено рішення. Заявляючи про розстрочення виконання судового рішення на строк 12 місяців, заявником не надано жодного доказу на підтвердження здатності виконати ним боргові зобов`язання за бажаним для нього графіком. Так, заявником не надано суду доказів наявності джерел його фінансових надходжень у період розстрочення для покриття боргу перед стягувачем. Виробнича чи інша комерційна активність за рахунок власних чи залучених ресурсів (виконання робіт, надання послуг, продаж продукції власного виробництва, залучення інвестицій тощо за фактично укладеними господарськими договорами) заявником суду не продемонстрована. При цьому недостатність чи відсутність коштів не можна вважати безумовними винятковими обставинами, за наявності яких має бути надано розстрочення виконання судового рішення, а тому посилання відповідача на складний фінансовий стан, зокрема зумовлений воєнним станом, фіксацію факту пошкодження нерухомого майна та відсутності вільних оборотних коштів не можуть вважатися обставинами, що об`єктивно унеможливлюють виконання рішення суду, оскільки не звільняють від обов`язку виконувати судові рішення та сплачувати плату за землю. Наведені відповідачем в заяві доводи щодо пошкодження нерухомого майна внаслідок збройної агресії рф проти України були предметом оцінки судів першої та апеляційної інстанції та визнані не обґрунтованими. Відтак, відповідач не довів, що його заява обґрунтована реальними намірами виконати рішення суду, а не зумовлена бажанням ухилитися (хоч не надовго) від його виконання. Безпідставне надання розстрочки у виконанні судового рішення без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, позбавляє кредитора можливості у повній мірі захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, у зв`язку з чим воно не може вважатися законним і справедливим. Розстрочка виконання рішення не може становити більше одного року з дня ухвалення рішення.

06.07.2026 через підсистему Електронний суд від відповідача су отримав пояснення на заперечення прокуратури та заперечення позивача (вих. № 03-07/2026, сформовані у підсистемі 03.07.2026), згідно з якими на заперечення прокуратури та позивача відповідач надає наступні пояснення. Зауважує, що він посилається лише на відсутність коштів. Підставою заяви про розстрочення є сукупність взаємопов`язаних обставин, кожна з яких підтверджена доказами. Згідно із фінансовою звітністю підприємства за 2025 рік, чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становить 920,4 тис. грн. Тобто фактичний річний оборот підприємства лише на трохи більше ніж разова виплата за рішенням суду. Окремо відповідач звертає увагу суду на те, що чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за 2025 рік у розмірі 920,4 тис. грн є фактичним річним оборотом підприємства - і він лише незначно перевищує суму, яка підлягає одноразовому стягненню за рішенням суду (797 343,60 грн). За таких обставин одноразове виконання рішення є не просто ускладненим - воно об`єктивно несумісне із збереженням підприємства як діючого суб`єкта господарювання. Щодо тези про ненадання довідки з податкової служби про відсутність інших рахунків, то цей аргумент є юридично безпідставним з тих підстав, що ні стаття 331 ГПК України, ні будь-яка інша норма процесуального або матеріального права не містить вимоги про подання довідки з органів Державної податкової служби як обов`язкового доказу при зверненні з заявою про розстрочення виконання рішення. Стосовно тверджень про не надання доказів наявності джерел фінансових надходжень, то цей довід прямо спростовується матеріалами справи. Звіт про фінансові результати підприємства за 2025 рік свідчить про отримання підприємством чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) у розмірі більшому, ніж у попередні роки. Ця динаміка підтверджує не лише наявність господарської діяльності, а й стійку тенденцію до її відновлення. Банківська довідка від 19.06.2026 свідчить про кредитовий оборот за підприємства у АТ КБ «Приватбанк» за І квартал 2026 року у розмірі 155 321,02 грн, що підтверджує активне ведення господарської діяльності та надходження коштів від неї у поточному році. Щодо аргументів про врахування судом при вирішенні питання про надання розстрочки виконання рішення ступені вини відповідача у виникненні спору, то по-перше, частина 4 статті 331 ГПК України містить перелік обставин, які суд також враховує - тобто додатково до основних підстав, визначених частиною третьою тієї ж статті. Ступінь вини є одним із факторів, що впливає на оцінку, а не самостійною підставою для відмови у розстроченні за наявності доведених обставин, що ускладнюють виконання рішення. По-друге, за обставинами справи відповідач після закінчення строку дії договору оренди землі продовжував сплачувати орендну плату, яку Запорізька міська рада приймала без заперечень. Це не є свідченням умисного ухилення від виконання зобов`язань, а є наслідком правової невизначеності щодо поновлення договору оренди, яку породжували, у тому числі, дії самого позивача. За таких обставин кваліфікація поведінки відповідача як такої, що свідчить про «істотний ступінь вини», є безпідставною. Стосовно зауважень про те, що пошкодження нерухомого майна відповідача вже було предметом оцінки судів при розгляді спору у справі № 908/2184/25, то відповідач вказує наступне. При вирішенні спору у справі № 908/2184/25 факт пошкодження майна оцінювався виключно щодо можливості зменшення розміру кондикційного зобов`язання або звільнення від нього. Натомість при розгляді заяви про розстрочення у порядку статті 331 ГПК України пошкодження майна наводиться як самостійна обставина, що впливає на поточну спроможність підприємства генерувати достатній дохід для одноразового погашення боргу, тобто як факт, що характеризує фінансово-майновий стан боржника. Це принципово відмінний предмет доказування. Висновки судів у основному спорі не мають преюдиційного значення стосовно цих обставин у межах провадження за заявою про розстрочення. Стосовно тверджень про те, що кошти, які підлягають стягненню, спрямовуються на потреби міста та фінансування потреб держави в умовах воєнного стану, то відповідач вказує, що поважає ці аргументи та не заперечує їх значущості. Разом з тим наголошує, що розстрочення виконання рішення на строк до 09.12.2026 є єдиним механізмом, що гарантує стягувачеві реальне і повне отримання коштів. Примусове виконання рішення в умовах відсутності коштів на рахунках неминуче потягне звернення стягнення на нерухоме майно - єдиний суттєвий актив підприємства, що є пошкодженим, розташованим у прифронтовому місті Запоріжжі та обтяженим характеристиками, що роблять його реалізацію на торгах непередбачуваною за строками. Кошти від таких торгів до бюджету міста не надійдуть ні через шість місяців, ні навіть через рік. Натомість затвердження запропонованого графіка розстрочення гарантує щомісячне поетапне надходження коштів до місцевого бюджету - саме те, чого прагнуть Вознесенівська окружна прокуратура міста Запоріжжя та Запорізька міська рада. Додатково відповідач вказує, що одноразове стягнення суми 797 343,60 грн у повному обсязі за відсутності у підприємства вільних коштів є фактичним еквівалентом загрози банкрутства. Власний капітал відповідача становить 459,5 тис. грн (рядок 1495 Балансу за 2025 рік), тоді як сума стягнення більш ніж удвічі перевищує цей показник. Відповідач підтримує позицію, викладену у попередніх поясненнях. Оскільки відповідно до частини 5 статті 331 ГПК України розстрочення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення суду, тобто до 09.12.2026 включно, відповідач уточнює заявлені вимоги та просить розстрочити виконання рішення в частині стягнення 797 343,60 грн рівними щомісячними платежами у строк до 09.12.2026 включно відповідно до такого графіка: до 20.07.2026 сума до сплати 132 890,60 грн; до 20.08.2026 сума до сплати 132 890,60 грн; до 20.09.2026 сума до сплати 132 890,60 грн; до 20.10.2026 сума до сплати 132 890,60 грн; до 20.11.2026 сума до сплати 132 890,60 грн; до 09.12.2026 сума до сплати 132 890,60 грн. Тобто, ЗАТ «Теплосервіс» буде здійснено 6 рівних платежів по 132 890,60 грн. Таким чином вся сума погашається у межах одного року від дня ухвалення рішення, що повністю узгоджується з приписами ст. 331 ГПК України.

Представник прокуратури в засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив.

Технічна фіксація судового засідання 07.07.2026 здійснювалась за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку vkz.court.gov.ua.

Судом перевірені повноваження присутніх в засіданні представників сторін. Відводів складу суду не заявлено.

Представник відповідача підтримав вимоги заяви про розстрочення виконання рішення суд, з урахуванням наданих напередодні засідання суду пояснень, просить суд задовольнити заяву та розстрочити виконання рішення суду на шість місяців, згідно вказаного в поясненнях графіку, з проведенням щомісячних платежів у розмірі 132 890,60 грн.

Представниця позивача підтримала надані до суду письмові заперечення проти заяви відповідача. Зауважила, що відстрочення виконання рішення відтерміновує факт виконання рішення та отримання позивачем присуджених до стягнення з відповідача коштів.

Судом проголошено скорочену (вступну та резолютивну частини) ухвали.

Розглянувши заяву відповідача про розстрочення виконання рішення, суд зазначає наступне.

У провадженні Господарського суду Запорізької області у складі судді Горохова І.С. перебувала справа № 908/2184/25 за позовом Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя в інтересах держави в особі позивача Запорізької міської ради до відповідача Закритого акціонерного товариства Теплосервіс про стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна, за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 та з 01.01.2023 по 30.11.2024 у розмірі 797 343,60 грн .

Рішенням від 09.12.2025 у справі № 908/2184/25 суд позовні вимоги задовольнив повністю; присудив до стягнення з відповідача на користь позивача дохід, отриманий від безпідставно набутого майна, за період з 01.01.2021 по 31.12.2021, та з 01.01.2023 по 30.11.2024 у розмірі 797 343,60 грн, а також постановив стягнути з відповідача на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя кошти, витрачені у 2025 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави, у розмірі 9568,12 грн.

Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку і за підсумками апеляційного провадження постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18.06.2026 апеляційна скарга відповідача залишена без задоволення, а рішення Господарського суду запорізької області від 09.12.2025 у справі № 908/2184/25 без змін.

У зв`язку із набранням рішенням від 09.12.2025 законної сили, Господарським судом Запорізької області 06.07.2026 були видані два накази:

1) про стягнення з відповідача на користь позивача доходу, отриманого від безпідставно набутого майна, за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 та з 01.01.2023 по 30.11.2024 у розмірі 797 343,60 грн;

2) про стягнення з відповідача на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя судового збору у розмірі 9568,12 грн.

Відповідач просить розстрочити виконання рішення суду щодо стягнення на користь позивача доходу, отриманого від безпідставно набутого майна, за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 та з 01.01.2023 по 30.11.2024 у розмірі 797 343,60 грн на шість місяців шляхом проведення щомісячних платежів у строк до 09.12.2026 включно, відповідно до такого графіка: до 20.07.2026 сума до сплати 132 890,60 грн; до 20.08.2026 сума до сплати 132 890,60 грн; до 20.09.2026 сума до сплати 132 890,60 грн; до 20.10.2026 сума до сплати 132 890,60 грн; до 20.11.2026 сума до сплати 132 890,60 грн; до 09.12.2026 сума до сплати 132 890,60 грн.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Згідно із ст. 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (ч. 1). Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом (ч. 2).

Відповідно до приписів частин 1, 2, 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання… Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим…

Згідно з ч. 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Частиною 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Відповідно до ч. 5 ст. 240 ГПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене).

З системного аналізу вказаної норми вбачається, що підставою для розстрочки, відстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини за правилами, встановленими цим Кодексом.

Отже можливість відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку у будь-якому випадку пов`язується з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. При цьому рішення про розстрочку виконання рішення суду має ґрунтуватись на додержанні балансу інтересів стягувача та боржника.

В якості об`єктивних, виняткових обставин, які ускладнюють виконання судового рішення у справі відповідач вказує обставини, які у своїй сукупності ускладнюють виконання рішення суду. Зокрема, відповідно до Балансу Фінансової звітності мікропідприємства за формою №1 мс станом на 31.12.2025 підприємство має від`ємне значення нерозподіленого прибутку (непокритий збиток) у розмірі 908,3 тис. грн (рядок 1420 Балансу), які майже однакові у період воєнного стану протягом 2022 2025 років (911,8 тис. грн на початок 2023 року, 908,3 тис. грн на кінець 2025 року).

Також відомості Звіту про фінансові результати підприємства за 2022 2025 роуи свідчать, що показник «Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» (код рядка 2000) за 2025р рік склав 920,4 тис. грн., за 2024 - 579,0 тис. грн., за 2023 372,1 тис. грн., за 2022 - 642,2 тис. грн., а за 2021 - 1215,7 тис. грн. Чистий прибуток підприємства за результатами 2025 фінансового року становить лише 0,5 тис. грн (рядок 2350 Звіту про фінансові результати).

Згідно відомостей наданої суду фінансової звітності мікропідприємства за 2025 рік, власний капітал відповідача становить 459,5 тис. грн (рядок 1495 Балансу за 2025), у той час стягнута за рішенням з відповідача сума майже удвічі перевищує цей показник.

Поряд з цим інші показники Звіту про фінансові результати відповідача за 2025 рік свідчать про чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) у розмірі 920,4 тис. грн, який є вищим у порівнянні із звітами за 2022, де цей показник становить 642,2 тис. грн; у 2023 - 372,1 тис. грн; у 2024 - 579,0 тис. грн.

Механізм примусового виконання судового рішення про стягнення коштів передбачає, у першу чергу, стягнення саме грошових коштів, а у разі їх відсутності передбачено вжиття згордів звернення стягнення на належне боржнику майно.

Згідно з ч. 1 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця).

Частиною 2 ст. 48 закону України Про виконавче провадження визначено, що Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

В ч. 5 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження закріплено, що у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Суд не може не враховувати того факту, що належне відповідачу нерухоме майно - адміністративна будівля з ЦТП за адресою: м. Запоріжжя, вул. Тбіліська, 29а, зазнало пошкоджень внаслідок збройної агресії російської федерації, що підтверджується актом комісійного обстеження об`єкта від 13.11.2023 № 67/В-1 та звітом Запорізької ТПП ОЦ 1972/USAID про незалежну оцінку розміру потреб у відновленні майна, наявними у матеріалах справи № 908/2184/25, а також витягом з Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України.

Щодо заперечень прокуратури та міської ради про ненадання відповідачем довідок від банківських установ про відсутність у відповідача грошових коштів, то слід зауважити, що відповідач не зазначає таку обставину, як відсутність грошових коштів в якості підстави для надання розстрочки виконання рішення.

Відповідно до наданої відповідачем довідки АТ КБ «Приватбанк» № 260620SU13484700 вiд 20.06.2026 про рахунок та залишок коштів, на рахунку відповідача НОМЕР_2 станом на 20.06.2026 залишок коштів становить 672,27 грн.

Згідно з надано відповідачем Довідкою АТ КБ «Приватбанк» №260619SU13275202 від 19.06.2026 про обороти та сальдо залишок коштів на поточному рахунку підприємства № НОМЕР_3 , станом на 31.03.2026 залишок коштів на рахунку становить 7 570,63 грн.

Поряд з цим, кредитовий оборот за вказаним рахунком відповідача за І квартал 2026 року склав 155 321,02 грн, що підтверджує активне ведення господарської діяльності відповідачем та надходження коштів від неї у вказаному періоді.

Вказане є свідченням наявність господарської діяльності відповідача, навіть у об`єктивно складних умовах воєнного стану, що має бути враховано.

Відповідач наголошує на тому, що не має на меті ухилятися від виконання рішення суду та сплати на користь позивача присудженої за рішенням суду. Враховуючи обставини воєнного стану в країні, розташування міста Запоріжжя в межах прифронтової території, пошкодження нерухомого майна підприємства внаслідок обстрілу військовими угрупуванням країни-агресора, відповідач хоче скористатися передбаченим законодавством правом для сплати стягнутої суми частково. Відповідач просить відстрочити виконання рішення, тобто відтерімнувати факт його виконання, а просить надати йому можливість виконати рішення у реальний спосіб шляхом проведення систематичних платежів протягом шести місяців.

Слід зазначити, що попри те, що ст. 331 Господарського процесуального кодексу України надає стороні у справі право звернутися до суду з питання відстрочки чи розстрочки виконання рішення, відповідачем заявлено до суду заяву з вимогою саме про розстрочку виконання судового рішення.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання розстрочки виконання судового рішення, має бути підтверджена відповідними засобами доказування, а до заяви повинні бути додані докази щодо неможливості чи ускладнення виконання рішення.

Оцінивши у сукупності надані докази, враховуючи обставини справи, майнові інтереси обох сторін, встановлений ч. 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України строк для розстрочення виконання рішення суду, суд визнає вимоги відповідача про розстрочення виконання рішення суду обґрунтованими та підтвердженими належними та допустимими доказами, та вважає за можливе розстрочити виконання рішення від 09.12.2025 у справі № 908/2184/25 щодо стягнення з відповідача на користь позивача доходу, отриманого від безпідставно набутого майна, за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 та з 01.01.2023 по 30.11.2024 у розмірі 797 343,60 грн на шість місяців шляхом проведення щомісячних платежів у строк до 09.12.2026 включно за наступним графіком: до 20.07.2026 сума до сплати 132 890,60 грн; до 20.08.2026 сума до сплати 132 890,60 грн; до 20.09.2026 сума до сплати 132 890,60 грн; до 20.10.2026 сума до сплати 132 890,60 грн; до 20.11.2026 сума до сплати 132 890,60 грн; до 09.12.2026 сума до сплати 132 890,60 грн.

Керуючись ст. ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив

Заяву Закритого акціонерного товариства Теплосервіс про розстрочення виконання рішення суду у справі № 908/2184/25 задовольнити.

Розстрочити виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 09.12.2025 у справі № 908/2184/25 щодо стягнення з Закритого акціонерного товариства Теплосервіс на користь Запорізької міської ради доходу, отриманого від безпідставно набутого майна за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 та з 01.01.2023 по 30.11.2024 у розмірі 797 343,60 грн на шість місяців шляхом проведення щомісячних платежів у строк до 09.12.2026 включно за наступним графіком: до 20.07.2026 сума до сплати 132 890,60 грн; до 20.08.2026 сума до сплати 132 890,60 грн; до 20.09.2026 сума до сплати 132 890,60 грн; до 20.10.2026 сума до сплати 132 890,60 грн; до 20.11.2026 сума до сплати 132 890,60 грн; до 09.12.2026 сума до сплати 132 890,60 грн.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області.

Повний текст ухвали складений та підписаний 13.07.2026.

Суддя І. С. Горохов