Ухвала суду № 138139139, 13.07.2026, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

ПРО ЗУПИНЕННЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ

13 липня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/1575/25

Господарський суд Житомирської області у складі судді: Машевської О.П.

за участю секретаря судового засідання: Газаровій Є.Д.

розглядаючи клопотання Комунального підприємства "Автотранспортне підприємство 0628" від 22.06.2026 про розподіл судових витрат (вх. г/с №01-44/2437/26 від 22.06.2026) у справі

за позовом: Приватного підприємства "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №4"

до: Комунального підприємства "Автотранспортне підприємство 0628" Житомирської міської ради

про стягнення 350 943, 08 грн

без участі ( з повідомленням ) сторін справи

ВСТАНОВИВ:

Господарський суд Житомирської області ухвалою від 18.06.2026 прийняв відмову ПП "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №4" від позову до КП "Автотранспортне підприємство 0628" Житомирської міської ради про стягнення 350 943, 08 грн збитків та закрив провадження у справі №906/1575/25.

22.06.2026 через підсистему "Електронний суд" надійшло клопотання КП "Автотранспортне підприємство 0628" Житомирської міської ради про (вх. г/с №01-44/2437/26 від 22.06.2026) розподіл судових витрат (далі за текстом - Заява про стягнення судових витрат від 22.06.2026).

Відповідно до ч. 3 ст. 130 ГПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача.

Частиною 5 ст. 130 Кодексу зазначено, що у разі закриття провадження у справі відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

У ч. 6 ст. 130 Кодексу визначено, що у випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі за умови дотримання відповідною стороною вимог ч. 8 ст. 129 цього Кодексу.

Статті 129 та 130 Кодексу містяться в главі 8 "Судові витрати", яка є частиною розділу I "Загальні положення" ГПК України, що вказує на те, що правила зазначених статей стосуються усіх стадій процесу, в яких такі витрати можуть виникнути (див. постанову ВПВС від 18.12.2024 у справі №921/357/20).

Господарський суд ухвалою від 23.06.2026 прийняв до розгляду клопотання КП "Автотранспортне підприємство 0628" від 22.06.2026 (вх. г/с №01-44/2437/26 від 22.06.2026) про розподіл судових витрат.

В судове засідання учасники провадження не прибули, про дату, час та місце були повідомлені належним чином, про що свідчать довідки про доставку електронного листа.

Правова позиція Суду.

Судом встановлено, що на розгляд Великої Палати Верховного Суду передано справу №697/1266/20 у зв`язку з необхідністю формування єдиної правозастосовчої практики щодо способу розподілу судових витрат в разі відмови позивача від позову (ч.ч. 3, 5 ст. 130 ГПК України). Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 30.04.2026 у справі №697/1266/20 було призначено до розгляду ВП ВС в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на 10.06.2026. Станом на 13.06.2026 в Єдиному державному реєстру судових рішень судове рішення з цієї справи, ВП ВС не прийнято.

Колегія суддів касаційної інстанції, передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду зазначила, що у постанові від 05 вересня 2022 року у справі № 755/3436/20 (провадження № 61-20476св21) Касаційний цивільний суд сформував правовий висновок про те, що частина п`ята статті 142 ЦПК України вказує на можливість відшкодування понесених відповідачем витрат внаслідок необґрунтованих дій позивача незалежно від підстав закриття провадження (частина перша статті 255 ЦПК України). Натомість частиною третьою статті 142 ЦПК України визначено безумовне право відповідача на відшкодування витрат лише у одному випадку, а саме при відмові позивача від позову. Дане право відповідача є обов`язковим, виникає виключно у єдиному випадку закриття провадження, а саме при відмові позивача від позову, і ніяким чином не пов`язується із наявністю чи відсутністю необґрунтованих дій позивача».

Разом з цим, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31 липня 2025 року в справі № 904/5087/22 зазначено, що у випадку відмови позивача від позову, відповідач вправі заявити про відшкодування йому понесених витрат і це право закріплено, зокрема, в частині третій статті 130 ГПК України. Водночас механізм реалізації закріпленого у частині третій статті 130 ГПК України права на відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи (до яких належать, зокрема, і судовий збір, і витрати на професійну правничу допомогу), закріплений у частині п`ятій статті 130 ГПК України, відповідно до якої у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Отже, у випадку відмови позивача від позову і закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 231 ГПК України у відповідача згідно з частиною третьою статті 130 ГПК України виникає право на відшкодування йому понесених витрат (і судового збору, і пов`язаних з розглядом справи), при цьому розподіл витрат, пов`язаних з розглядом справи, здійснюється у відповідності до вимог частини п`ятої статті 130 ГПК України.

У зв`язку з наведеним, колегія суддів Касаційного цивільного суду дійшла висновку про необхідність відступлення від висновку Касаційного господарського суду, викладеного у постанові від 31 липня 2025 року у справі №904/5087/22, та просить сформулювати новий правовий висновок, відповідно до якого у разі закриття провадження внаслідок відмови позивача від позову застосуванню підлягає саме частина третя статті 142 ЦПК України (частина третя статті 130 ГПК України), яка передбачає право відповідача на компенсацію витрат як загальне правило. При цьому відповідач не зобов`язаний доводити необґрунтованість дій позивача.

З огляду на викладене, Суд вважає, що правовий висновок за результатами розгляду справи №697/1266/20 щодо питання розподілу судових витрат в разі відмови позивача від позову може вплинути на висновки суду у справі №906/1575/25.

Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики.

Статтею 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" також передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Верховний Суд, серед іншого забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Згідно з ч.4 ст.236 ГПК України та ч.6 ст.13 Закону "Про судоустрій і статус суддів", при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.

Отже, однакове застосування закону забезпечує його загальнообов`язковість, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдине застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя.

Відповідно до п.7 ч.1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно з приписами п.11 ч.1 ст. 229 ГПК України, провадження у справі зупиняється у випадках встановлених п.7 ч.1 ст. 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Із метою забезпечення єдності судової практики, принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, Суд вважає необхідним зупинити провадження у справі №906/1575/25 до завершення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №697/1266/20.

Керуючись ч.3 ст.198, п.7, ч.1 ст.228, п.11 ч.1 ст.229, ч.2 ст.232, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Зупинити провадження у справі №906/1575/25 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №697/1266/20.

Ухвала набрала законної сили 13.07.2026.

Ухвалу про зупинення провадження у справі може бути оскаржено на підставі ст.255 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Машевська О.П.

Друк:

1 - в справу

2,3 - сторонам (через Ел. суд)