Ухвала суду № 138138976, 13.07.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про результат розгляду заяви про відвід судді

13.07.2026м. ДніпроСправа № 904/295/26 (904/1938/22 (904/6504/23))

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСТЕЙТ СЕЛЛІНГ", м. Дніпро

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю НА-ВА ХЕЛЗ ГРУП, м. Київ; відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю МОЛЬФА, м. Київ; відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю БАБИНЕ ВЕРЕТЕНО, м. Київ; за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_1 , м. Київ; третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк", м. Київ; третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: ОСОБА_2 , м. Київ

про витребування майна з чужого незаконного володіння

в межах справи №904/1938/22

за заявою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" (49100, місто Дніпро, Узвіз Кодацький, будинок 2, код ЄДРПОУ 33248430)

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Естейт Селлінг" (49094, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, 32, код ЄДРПОУ 38529727)

про визнання банкрутом.

та

в межах справи №904/295/26

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДИНАМІК ІНВЕСТ ГРУП" (49128, м. Дніпро, житловий масив Червоний Камінь, буд. 13, кв. 82; код ЄДРПОУ 46125080)

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСТЕЙТ СЕЛЛІНГ" (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 32, код ЄДРПОУ 38529727)

про визнання банкрутом

Суддя Камша Н.М.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

СУТЬ СПОРУ:

09.07.2026 від представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю БАБИНЕ ВЕРЕТЕНО Мажари Олександра Євгеновича надійшла заява про відвід судді Бєлік В.Г. від розгляду справи №904/295/26 (904/1938/22 (904/6504/23)).

В обґрунтування поданої заяви представник ТОВ БАБИНЕ ВЕРЕТЕНО посилається на те, що 09.06.2026, у період перебування представника ТОВ БАБИНЕ ВЕРЕТЕНО у відпустці, та незважаючи на заявлене клопотання про відкладення підготовчого судового засідання, призначеного на 09.06.2026, Господарським судом Дніпропетровської області підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 25.06.2026. Також зазначив, що проведення сторонами переговорів про укладення мирової угоди, а також перебування представника у відпустці унеможливило своєчасне звернення ТОВ БАБИНЕ ВЕРЕТЕНО до суду з відповідним клопотанням про призначення експертизи. 24 червня 2026 року (до початку розгляду справи по суті) ТОВ БАБИНЕ ВЕРЕТЕНО звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з клопотанням про призначення судової будівельно-технічної експертизи у справі №904/295/26 (904/1938/22 (904/6504/23)), у якому просило поновити процесуальні строки для подання вказаного клопотання. У той же час, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25 червня 2026 року (повний текст складено 29.06.2026) ТОВ БАБИНЕ ВЕРЕТЕНО було відмовлено у поновленні процесуального строку для подання клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи, а саме клопотання ТОВ БАБИНЕ ВЕРЕТЕНО було залишене без розгляду. Отже, пропуск процесуального строку став наслідком не недбалості ТОВ БАБИНЕ ВЕРЕТЕНО, а відбувся виключно з об`єктивних причин: перебування представника у відпустці та наявності реального наміру мирного врегулювання спору, у зв`язку з чим ухвала судді Бєлік В.Г. є проявом надмірного формалізму та обмеженням права на справедливий суд.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області (Бєлік В.Г.) від 10.07.2026 заявлений представником Товариства з обмеженою відповідальністю БАБИНЕ ВЕРЕТЕНО відвід судді Бєлік В.Г. від розгляду справи №904/295/26 (904/1938/22 (904/6504/23)) визнано необґрунтованим; матеріали справи №904/295/26 (904/1938/22 (904/6504/23)) передано для вирішення питання щодо розгляду заяви про відвід судді Бєлік В.Г, складом суду, який визначається в порядку статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням заступника керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2026 №492 призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів справи для розгляду заяви про відвід судді Бєлік В.Г.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.07.2026, справу №904/295/26 (904/1938/22 (904/6504/23)) передано судді Камші Н.М. для вирішення питання про відвід.

Розглянувши заяву представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю БАБИНЕ ВЕРЕТЕНО Мажари Олександра Євгеновича про відвід судді Господарського суду Дніпропетровської області Бєлік В.Г. від розгляду справи№904/295/26 (904/1938/22 (904/6504/23)), суд не вбачає об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами, і викликають сумніви у неупередженості судді або об`єктивності, та могли б бути підставою для відводу судді у розумінні статей 35, 36 Господарського процесуального кодексу України.

Суд констатує, що заява відповідача зводиться до оцінки процесуальних дій судді.

До вказаного висновку суд прийшов з огляду на таке.

Відповідно до частини 13 статті 32 Господарського процесуального кодексу України справа, розгляд якої розпочато одним суддею, повинна бути розглянута тим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Реалізації цих гарантій слугує запровадження в національному законодавстві процедур, що забезпечують безсторонність судового розгляду. Такими є, зокрема, встановлені статтею 35 Господарського процесуального кодексу України підстави для відводу (самовідводу) судді та заборона повторної участі судді в розгляді справи (стаття 36 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу, а саме:

1) суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі;

2) суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній рішення;

3) суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції;

4) суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції;

5) суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі;

6) суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

В силу положень частин 2, 3 статті 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, визначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.

Згідно з частиною 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до частин 1, 2 статті 48 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини під терміном "суд, встановлений законом" у статті 6 Конвенції мається на увазі, що "судова влада у демократичному суспільстві регулюється законами, джерелом яких є Парламент". Зазначений термін охоплює не лише правові підстави існування суду, але і його склад у кожній конкретній справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Занд проти Австрії" та у справі "Сокуренко і Стригун проти України").

Відповідно до статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України.

Кожен суддя об`єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано має здійснювати правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов`язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки.

Безсторонність (неупередженість) суду означає відсутність упередженості та необ`єктивності. За усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).

При цьому, особиста безсторонність суду, як суб`єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного. При оцінці об`єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішені того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими. Для забезпечення існування неупередженості суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини необхідно виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду (пункти 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини "Газета "Україна-Центр" проти України" від 15.07.2010).

Таким чином, щодо суб`єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки, якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін справи.

При вирішенні питання про відвід судді (складу суду) необхідно перевірити додержання як об`єктивного, так і суб`єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об`єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб`єктивний критерій).

За суб`єктивним критерієм особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункти 49, 50 рішення Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України").

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів:

- чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункти 27, 28, 30 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Фей проти Австрії" від 24.02.1993; пункт 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ветштайн проти Швейцарії", № 33958/96, ЄСПЛ 2000-ХІІ);

- чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі (пункт 64 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України", № 7577/02 від 03.05.2007);

- окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли би викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини від 15.07.2010 у справі "Газета "Україна-центр" проти України");

- чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (пункт 38 рішення Європейського суду з прав людини від 10.06.1996 у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства").

Суд також виходить із того, що між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (пункт 119 рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру" [ВП], заява № 73797/01, ECHR 2005-ХІІІ). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (пункт 32 рішення від 10.06.1996 у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства").

Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Суд наголошує, що істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена за вказаною обставиною саме заявником з огляду на приписи частини 4 статті 38 Господарського процесуального кодексу України, адже суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних та фактичних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Суд також відзначає, що у даному випадку підставою для відводу судді відповідач, фактично, визначив відмову судом у задоволенні клопотання ТОВ МОЛЬФА про відкладення розгляду справи та початок слухання справи по суті, призначення судового засідання, відмова у поновленні строку на експертизу ТОВ "БАБИНЕ ВЕРЕТЕНО", відмова у відкладенні розгляду справи до рішення апеляційного суду, відмова у відкладенні для залучення адвоката військовослужбовцем - керівником ТОВ "МОЛЬФА", а також проведення засідання за відсутності відомостей про сповіщення третіх осіб.

При цьому доказів упередженості та/або небезсторонності судді у розгляді даної справи заявником не надано.

Суд наголошує, що Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді. Не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Господарський суд констатує, що істинність твердження щодо упередженості та необ`єктивності судді має бути доведена в силу приписів частини 4 статті 38 Господарського процесуального кодексу України, статей 74, 77 - 80 Господарського процесуального кодексу України. Проте, таких доказів заявником відводу не додано.

У контексті поданої заяви суд звертає увагу на приписи частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, якою імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

При цьому, суд відзначає, що, фактично, підставою для заявленого відповідачем відводу є саме незгода відповідача з процесуальними діями судді.

Доводи, викладені відповідачем у заяві про відвід, не можна вважати об`єктивно обґрунтованими, оскільки вони не свідчать про упередженість та необ`єктивність судді Бєлік В.Г., безпосередньо та однозначно не вказують на її особисте упереджене ставлення або особисту прихильність до будь-якого учасника справи.

Господарський суд вважає, що заявником не зазначено обставин, які б свідчили про порушення об`єктивного чи суб`єктивного критеріїв, не спростовано презумпцію безсторонності суду.

Розглядаючи кожну конкретну судову справу (здійснюючи правосуддя) судді самостійно визначають коло законодавства, що регулює спірні правовідносини, застосовують його, здійснюють його тлумачення, вирішують питання про розгляд заяв та клопотань учасників судового процесу та надають правову оцінку обставинам справи на підставі саме внутрішнього переконання, що ґрунтується на приписах закону. Саме тому, законом встановлено право учасників судового процесу на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення у випадку незгоди з прийнятим судовим рішенням з мотивів саме невірного застосування матеріального чи (або) процесуального права.

Зважаючи на викладене, проаналізувавши наведені у заяві про відвід судді аргументи та доводи, які зводяться до незгоди з процесуальними діями суду, суд не вбачає підстав для відводу судді Бєлік В.Г. у даній справі, в зв`язку із чим відмовляє у її задоволенні.

Відповідно до частини 11 статті 39 Господарського процесуального кодексу України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 32, 35, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю БАБИНЕ ВЕРЕТЕНО Мажари Олександра Євгеновича про відвід судді Господарського суду Дніпропетровської області Бєлік В.Г. від розгляду справи №904/295/26 (904/1938/22 (904/6504/23)) - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 13.07.2026 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Повний текст ухвали складено та підписано - 13.07.2026.

Суддя Н.М. Камша