Ухвала суду № 138138844, 09.07.2026, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

09 липня 2026 року Справа № 903/307/26 Господарський суд Волинської області у складі головуючої судді Бідюк С.В., за участі секретаря судового засідання Мачульської Л.В., розглянувши матеріали заяви Головного управління ДПС у Волинській області з грошовими вимогами до боржника у справі

за заявою Фізичної особи-підприємця Корніюк Тетяни Миколаївни

до Товариства з обмеженою відповідальністю Спецкомунтех

про банкрутство,

В засіданні приймали участь:

від заявниці: Курилич А.Я.

від боржника: Алексеєнко А.А.

від кредиторів: ГУ ДПС у Волинській області - Кулик А.С., Веніславської А.В. та ТОВ Венагро - Кушнірук А.В., Барановського В.С. Петрук І.В.

розпорядник майна: н/з

в с т а н о в и в:

26.03.20265 на адресу Господарського суду Волинської області надійшла заява фізичної особи-підприємця Корніюк Тетяни Миколаївни до Товариства з обмеженою відповідальністю Спецкомунтех про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Ухвалою суду від 30.03.2026 заяву фізичної особи-підприємця Корніюк Тетяни Миколаївни до Товариства з обмеженою відповідальністю Спецкомунтех про відкриття провадження у справі про банкрутство залишено без руху. Встановлено заявниці не пізніше 10-ти календарних днів з дня вручення ухвали усунути недоліки заяви та подати суду докази сплати судового збору в сумі 33280 грн; докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень в сумі 77 823 грн; інформацію про заінтересованість кредитора стосовно боржника.

02.04.2026 надійшла заява Фізичної особи-підприємця Корніюк Тетяни Миколаївни про усунення недоліків заяви про банкрутство.

Ухвалою суду від 06.04.2026 заяву фізичної особи-підприємця Корніюк Тетяни Миколаївни до Товариства з обмеженою відповідальністю Спецкомунтех про порушення провадження у справі про банкрутство прийнято до розгляду. Призначено розгляд заяви у підготовчому судовому засіданні на 20 квітня 2026 року о 14:30 год. Заборонено власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника та боржнику приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби. Встановлено боржнику строк до дати проведення підготовчого засідання для подання до суду в порядку ст.36 КУзПБ відзиву на заяву про порушення справи про банкрутство.

Ухвалою суду від 20.04.2026 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Спецкомунтех. Визнано грошові вимоги фізичної особи-підприємця Корніюк Тетяни Миколаївни до Товариства з обмеженою відповідальністю Спецкомунтех в сумі 111 103 грн перша черга задоволення (судовий збір, авансування грошової винагороди арбітражному керуючому), 373790 грн четверта черга. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю Спецкомунтех, процедуру розпорядження майном боржника Товариства з обмеженою відповідальністю Спецкомунтех строком на сто сімдесят календарних днів по 06.10.2026. Розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю Спецкомунтех призначено арбітражного керуючого Сокотуна Віталія Аполлінарійовича. Попереднє судове засідання призначено на "17" червня 2026 р. о 11:00 год.

Повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ Спецкомунтех оприлюднене на офіційному веб-сайті Верховного Суду 20.04.2026.

Строк для подання заяв з грошовими вимогами до боржника по 20.05.2026.

20.05.2026 через підсистему Електронний суд надійшла заява кредитора - Головного управління ДПС у Волинській області про визнання грошових вимог до боржника у розмірі 238467,66 грн, з яких: заборгованість на загальну суму 233 142, 86 грн, яка включає в себе податок на додану вартість та 5324,80 грн витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою суду від 22.05.2026 заяву Головного управління ДПС у Волинській області про визнання грошових вимог до боржника прийнято до розгляду. Розгляд заяви призначено у судовому засіданні на 17 червня 2026 року о 11:00 год. Зобов`язано розпорядника майна Сокотуна Віталія Аполлінарійовича до 05.06.2026 подати суду: пояснення по суті заяви.

Ухвалою суду від 17.06.2026 відкладено розгляд справи на 09 липня 2026 року о 15:00 год.

ТОВ «Спецкомунтех» у повідомленні від 31.05.2026 грошові вимоги ГУ ДПС у Волинській області визнає в сумі 233142,86 грн, з яких 75037,45 грн штрафні санкції, 3,41 грн пені, 158102 грн основного боргу та 5324,80 грн судового збору.

Розпорядник майна у заяві від 17.06.2026 грошові вимоги ГУ ДПС у Волинській області визнає повністю.

У судовому засіданні представниця ГУ ДПС у Волинській області заяву підтримала.

Представники Веніславської А.В. та ТОВ Венагро, Барановського В.С. у вирішення заяви поклались на розсуд суду.

Представники ФОП Корніюк Т.М. та ТОВ «Спецкомунтех» заяву не заперечили.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, господарський суд, в с т а н о в и в:

За змістом статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства (надалі - КУзПБ) грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України, зокрема до грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів).

Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство (ст. 1 КУзПБ).

Визначення статусу вимог кредитора (конкурсні чи поточні) пов`язується безпосередньо з моментом виникнення цих вимог. При цьому набуття статусу кредитора у справі про банкрутство законодавець пов`язує з наявністю у особи (як фізичної, так і юридичної) грошових вимог до боржника, поданих у встановленому законом порядку, та прийняття судом відповідної ухвали про повне або часткове визнання її вимог. Відповідний висновок наведений Верховним Судом у постановах від 25.06.2020 у справі № 916/1965/13, від 21.09.2020 у справі № 916/2878/14, від 19.01.2021 - № 916/4181/14, від 04.11.2020 у справі № 904/9024/16, від 14.06.2023 - № 904/5743/20.

Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство юридичних осіб та порядок розгляду судом відповідних заяв регламентовані, зокрема, статтями 45, 46, 47 КУзПБ.

Згідно з абзацом першим частини першої статті 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до абзацу четвертого частини другої статті 45 КУзПБ склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов`язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим НБУ на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.

У попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна (абзац перший частини другої статті 47 КУзПБ).

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів (абзац четвертий частини шостої статті 45 КУзПБ).

Під час розгляду заявлених до боржника кредиторських вимог, суд, в силу наведених вище норм, має з`ясовувати правову природу таких вимог, надати правову оцінку доказам поданим заявником на підтвердження його вимог до боржника, аргументам та запереченням боржника чи інших кредиторів щодо задоволення таких вимог, перевірити дійсність заявлених вимог, з урахуванням чого встановити наявність підстав для їх визнання чи відхилення (повністю або частково).

Заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги, а обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Подібний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №908/710/18, 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16.

Водночас, розгляд та визнання грошових вимог податкових органів у процедурах банкрутства здійснюється судами з врахуванням особливостей виникнення (припинення) податкових зобов`язань боржника згідно з вимогами Податкового кодексу України, які є спеціальними нормами права, що регулюють ці питання, якщо такі зобов`язання виникають до моменту порушення справи про банкрутство.

Порядок виникнення грошових зобов`язань щодо сплати податків та зборів визначений Податковим кодексом України (надалі - ПК України), положеннями пунктів 1.1. та 1.3 статті 1 якого унормовано, що цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства, з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", проведення комплексних перевірок з метою виявлення фінансових рахунків та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (крім особливостей функціонування єдиного рахунку, подання звітності щодо суми нарахованого єдиного внеску), зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Верховний Суд у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 14.06.2023 у справі № 904/5743/20 дійшов висновку про те, що з огляду на положення статей 45 - 47 Кодексу України з процедур банкрутства, податковий орган, так само як і інші конкурсні кредитори, повинен подати до господарського суду вимоги до боржника щодо його грошових зобов`язань по сплаті податків і зборів, що виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство разом з документами, які ці зобов`язання підтверджують, а господарський суд зобов`язаний розглянути всі вимоги та заперечення проти них на підставі поданих кредитором і боржником документів, оцінити правомірність цих вимог незалежно від наявності в адміністративному суді спору щодо неузгодженого податкового зобов`язання, з якого сформована кредиторська вимога податкового органу.

Податковий кодекс України дає визначення грошового зобов`язання, яке є спеціальним для цілей податкового законодавства, а саме - грошове зобов`язання платника податків це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (п. 14.1.39. ПКУ).

Пункт 14.1.156. ПК України визначає податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

У постанові від 15.12.2020 у справі № 904/1693/19 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що аналіз приписів податкового законодавства, в тому числі положень підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14, пункту 56.18 статті 56, пункту 57.3 статті 57 та інших положень ПК України, дає змогу дійти висновку про те, що грошове зобов`язання платника податків для цілей здійснення адміністрування податків та зборів може існувати як узгоджене зобов`язання, набувши статусу податкового боргу після настання моменту його сплати, що надає податковому органу можливість здійснення заходів щодо стягнення суми такого зобов`язання, а також як неузгоджене зобов`язання, коли грошове зобов`язання існує, але заходи щодо адміністрування податків та зборів податковими органами не вживаються. Однак неузгодженість суми грошового зобов`язання не означає, що зобов`язання не існує або може не враховуватися при зверненні із заявою про визнання кредиторських вимог відповідно до приписів законодавства про банкрутство.

В податковому законодавстві податковий обов`язок включає в себе обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1. ст. 36 ПК України).

Податковий обов`язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов`язує сплату ним податку (п. 37.2. ст. 37 ПК України).

Відповідно до підпунктів 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску (п. 46.1. ст. 46 ПК України).

Пунктами 49.1., 49.2. статті 49 ПК України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Пунктом 54.1. ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК України).

Отже, наведені норми законодавства дають підстави дійти висновку про наступні етапи податкового обов`язку платника податку за загальним правилом:

- виникнення об`єкту оподаткування,

- обчислення платником суми податкового зобов`язання,

- подання декларації,

- сплата податку у визначені податковим законодавством строки.

За умови добросовісного виконання платником податків наведених вище етапів податкового обов`язку платник податків уникає наслідків порушення податкового законодавства, зокрема, покладення на нього штрафних санкцій, визначених ПК України, а податковий орган, в свою чергу, може належно виконати свій обов`язок з реєстрації, перевірки та обліку платників податків тощо.

Проте, у випадку, коли платник податку в установлені строки не подає декларації або дані перевірок свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань та надіслати платнику податків податкове повідомлення-рішення про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання.

Пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу.

Зазначена стаття встановлює загальні підстави і порядок надсилання податкового повідомлення-рішення і не пов`язує із цією дією виникнення податкового зобов`язання у платника податку (п. 6.15, 6.16. постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.12.2020 у справі № 904/1693/19).

Положеннями податкового законодавства визначено обов`язок платника податків подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, за кожний встановлений Податковим кодексом України звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню та обов`язок самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПК України для подання податкової декларації. Отже, для цілей розгляду грошових вимог податкового органу до боржника у справі про банкрутство та кваліфікації їх як конкурсних чи поточних, моментом виникнення грошових вимог податкового органу в розумінні Кодексу України з процедур банкрутства слід вважати перший день несплати боржником податку, що настає за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання податкової декларації за відповідним податком.

Відповідно до ст. 1 КУзПБ, "конкурсні кредитори" - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; "поточні кредитори" - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство; "забезпечені кредитори" - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника.

Відповідно до ст. 191.1 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 193 цього Кодексу, зокрема здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Згідно із п.п.78.1.7 п.78 ст.78 ПК України контролюючий орган мас право здійснити документальну позапланову перевірку у разі коли розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про банкрутством платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Головним управлінням ДПС у Волинській області проведено камеральну перевірку щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних. За результатом проведення перевірки складено акт перевірки від 03.02.2026 №2222/03-20-04-04/41898871.

Головним управлінням ДПС у Волинській області вищезазначений акт перевірки надіслано рекомендованим листом «з повідомленням про вручення поштового відправлення» на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецкомунтех», а саме: вул. Мирослава Скорика, 2, м. Луцьк, 43023, який було вручено боржнику 09.02.2026.

На підставі висновку акту перевірки Головним управлінням ДПС у Волинській області винесено податкове повідомлення-рішення від 02.03.2026 №0040690404, яким нараховано штрафні санкції у розмірі 88 750 грн, та надіслане на юридичну адресу боржника і вручене останньому 09.03.2026.

Докази оскарження боржником вказаного повідомлення-рішення в матеріалах справи відсутні.

Водночас, у Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецкомунтех» наявна переплата у сумі 6 806, 55, а 24.03.2026 боржником сплачено частину суми податкового боргу у розмірі 6 906 грн. Відтак, у зв`язку з переплатою та частковою сплатою податкового боргу до заяви про визнання грошових вимог до боржника податковим органом включено узгоджену суму грошового зобов`язання у розмірі 75 037, 45 грн штрафних санкцій згідно з податковим повідомленням-рішенням від 02.03.2026 №0040690404 (88 750 грн нараховані ш/с 6 806, 55 грн переплати 6 906 грн сплаченої суми до бюджету = 75 037, 45 грн) за період липень 2025 рік.

Крім того, 24.03.2024 у боржника на підставі несвоєчасної сплати узгодженої суми грошового зобов`язання згідно з податковим повідомленням-рішенням від 02.03.2026 №0040690404 виникла пеня у розмірі 3,41 грн.

Відповідно до пп. 129.1.1, 129.1.3 п. 129.1, пп. 129.3.3 п. 129.3 ст. 129 ПК України нарахування пені розпочинається:- при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов`язання у встановлених цим Кодексом випадках, не пов`язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов`язання, визначеною за результатами перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов`язання, визначеною в податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом;- при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання.

Нарахування пені закінчується (крім пені, передбаченої підпунктами 129.1.2. 129.1.4 пункту 129.1 цієї статті) у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України).

Відповідно, до заяви про визнання грошових вимог до боржника податковим органом включено узгоджену суму грошового зобов`язання у розмірі 75 037,45 грн штрафних санкцій та 3,41 грн згідно з податковим повідомленням-рішенням від 02.03.2026 №0040690404 (75 037,45 грн ш/с + 3,41 грн пені = 75 040,86 грн).

На підставі п. 54.1 ст.54 ПК України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою. А відповідно до п. 56.11 ст. 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків. Згідно з правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 17.01.2024 у справі № 903/51/20 (пункти 69, 70), положеннями податкового законодавства визначено обов`язок платника податків подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, за кожний встановлений ПК України звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню та обов`язок самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПК України для подання податкової декларації.

Сума податкового боргу у розмірі 158102 грн Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецкомунтех» підтверджується розрахунком податкового боргу, витягом з інтегрованої картки платника податків та копією податкової декларації.

Відповідно до інтегрованої картки платника податків за Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецкомунтех» обліковується заборгованість на загальну суму 233 142, 86 грн, яка включає в себе податок на додану вартість, а саме: 75 037,45 грн штрафні санкції згідно з податковим повідомленням-рішенням від 02.03.2026 №0040690404 (88 750 грн нараховані ш/с 6 806,55 грн переплати 6 906 грн сплаченої суми до бюджету = 75037,45 грн) за період липень 2025 рік; 3,41 грн пеня, яка виникла на підставі несвоєчасної сплати узгодженої суми грошового зобов`язання згідно з податковим повідомленням-рішенням від 02.03.2026 №0040690404; 158102 грн самостійно задекларована сума грошового зобов`язання згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість від 19.03.2026 №9068886196 за період березень 2026 рік.

З огляду на викладене, грошові вимоги ГУ ДПС у Волинській області в сумі 238467,66 грн є конкурсними вимогами, оскільки порушення боржником податкового законодавства допущені до відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Спецкомунтех", підтверджені матеріалами справи, визнані боржником та розпорядником майна, у зв`язку з чим підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів в сумі 5324,80 грн з включенням до першої черги задоволення (судовий збір), в сумі 158 102 грн з включенням до четвертої черги, в сумі 75 040,86 з включенням до шостої черги.

Керуючись ст.ст. 45-48 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1. Заяву Головного управління ДПС у Волинській області від 20.05.2026 про грошові вимоги до боржника задовольнити.

2. Визнати грошові вимоги Головного управління ДПС у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Спецкомунтех в сумі 5 324,80 грн з включенням до першої черги задоволення (судовий збір), в сумі 158 102 грн з включенням до четвертої черги, в сумі 75 040,86 з включенням до шостої черги.

Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України.

Ухвали суду підлягають оскарженню до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст ухвала суду складено та підписано 13.07.2026.

Суддя С. В. Бідюк