Рішення № 138138793, 02.07.2026, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" липня 2026 р. Cправа № 902/1794/25

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Комунального підприємства "Немирівводоканал" Немирівської міської ради (вул. Соборна, буд. 23, м. Немирів, Вінницька область, 22800)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафта-Постач" (пров. Несторівський, буд. 3-5, м. Київ, 04053)

про зобов`язання вчинити дії

за участю секретаря судового засідання Ткача Д.В.,

представників сторін:

позивача Мельничук І.М. згідно ордеру (в режимі відеоконференції);

відповідача Михалевич М.М. за довіреністю (в режимі відеоконференції).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду Вінницької області через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшла позовна заява № б/н від 30.12.2025 (вх. № 1919/25 від 30.12.2025) Комунального підприємства "Немирівводоканал" Немирівської міської ради з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафта-Постач" про зобов`язання відповідача:

замінити талони, видані Комунальному підприємству "Немирівводоканал" Немирівської міської ради на підставі Договору № 09/08 про закупівлю товарів від 09.08.2024, на талони на пальне "Дизельне паливо (Євро-5)" зі строком дії один рік (12 місяців) з дати їх видачі, відповідно до наведеного переліку;

поставити Комунальному підприємству "Немирівводоканал" Немирівської міської ради паливні матеріали, а саме дизельне паливо марки Євро-5 у кількості 600 літрів на загальну суму 29 880,00 грн шляхом заправки автотранспортних засобів позивача на автозаправній станції за адресою: Вінницька область, Вінницький район, м. Немирів, автомобільна дорога Львів - Кіровоград - Знам`янка, 412 км + 192 м (праворуч).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.12.2025 дану позовну заяву передано для розгляду судді Матвійчуку В.В.

Суд за вказаним позовом відкрив провадження у справі № 902/1794/25 за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 29.01.2026, про що 05.01.2026 було постановлено відповідну ухвалу.

09.01.2026 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № б/н від 09.01.2026 (вх. № 01-34/211/26 від 09.01.2026).

За результатами судового засідання, що відбулося 29.01.2026, судом, з урахуванням положень статті 216 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву в судовому засіданні до 19.02.2026. Одночасно зобов`язано сторони надати письмові пояснення щодо виконання умов Договору № 09/08 від 09.08.2024 про закупівлю товару, про що постановлено відповідні ухвали в протокольній формі.

Під час судового засідання 19.02.2026, з метою забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, суд зобов`язав сторони надати письмові пояснення щодо причин невиконання вимог, визначених протокольною ухвалою суду від 29.01.2026, а також виконати зазначену ухвалу. Крім того продовжив строк підготовчого провадження у справі на 30 днів та відклав підготовче засідання на 26.03.2026, про що постановлено відповідні ухвали у протокольній формі.

20.02.2026 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення № б/н від 20.02.2026 (вх. № 01-30/1773/26 від 20.02.2026), подані на виконання вимог протокольної ухвали суду від 29.01.2026, якою сторони було зобов`язано надати письмові пояснення щодо виконання умов Договору № 09/08 від 09.08.2024 про закупівлю товару.

24.02.2026 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення № б/н від 24.02.2026 (вх. № 01-30/1894/26 від 24.02.2026), подані на виконання вимог протокольної ухвали суду від 19.02.2026, якою сторони було зобов`язано надати письмові пояснення щодо причин невиконання вимог протокольної ухвали суду від 29.01.2026 та виконати зазначену ухвалу.

22.03.2026 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від позивача надійшли додаткові письмові пояснення № б/н від 22.03.2026, які зареєстровані загальним відділом "Канцелярія суду" 23.03.2026 за вх. № 01-30/2854/26 та подані на виконання вимог протокольних ухвал суду від 29.01.2026 та 19.02.2026.

Виконавши завдання підготовчого провадження, судом закрито дану стадію господарського процесу та призначено справу до розгляду по суті на 28.04.2026, про що 26.03.2026 постановлено відповідну ухвалу.

За результатами судового засідання, що відбулося 28.04.2026, судом відкладено розгляд справи по суті та призначено судове засідання на 12.05.2026, про що постановлено відповідну ухвалу у протокольній формі.

10.05.2026 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання № б/н від 10.05.2026, яке зареєстровано загальним відділом "Канцелярія суду" 11.05.2026 за вх. № 01-30/4694/26, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафта-Постач" на користь Комунального підприємства "Немирівводоканал" Немирівської міської ради витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн.

У призначену судом дату, 12.05.2026, судове засідання у справі не відбулося у зв`язку з оголошенням масштабної повітряної тривоги. З огляду на зазначені обставини суд повідомив учасників справи про призначення судового засідання з розгляду справи № 902/1794/25 по суті на 25.06.2026, про що 13.05.2026 постановив відповідну ухвалу.

На визначену судом дату (25.06.2026) представники сторін з`явилися в режимі відеоконференції.

25.06.2026 у судовому засіданні суд заслухав вступні слова представників сторін, здійснив безпосереднє дослідження доказів, після чого перейшов до стадії судових дебатів, у ході яких представники позивача та відповідача виступили із промовами.

По завершенні судових дебатів суд, відповідно до частини першої статті 219 Господарського процесуального кодексу України, оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та повідомив, що проголошення скороченого рішення (вступної та резолютивної частин) відбудеться 02.07.2026 о 12 год 50 хв.

У судовому засіданні 02.07.2026 суд згідно із частиною 6 статті 233 та частиною 1 статті 240 ГПК України проголосив скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

У позовній заяві позивач посилається на те, що відповідно до підпунктів 6.2.5 та 6.3.3 Договору Замовник має право вимагати заміни талонів, строк дії яких закінчився, а Учасник зобов`язаний здійснити таку заміну протягом трьох робочих днів з дня отримання письмової заявки.

Позивач стверджує, що ним було повністю оплачено товар на суму 107 568,00 грн, однак відповідач передав його лише частково, у зв`язку з чим невикористаними залишилися талони на дизельне паливо обсягом 600 літрів вартістю 29 880,00 грн.

На підтвердження своєї позиції позивач зазначає, що 10.10.2025 та 20.11.2025 звертався до відповідача з листами щодо заміни талонів. При цьому на перше звернення відповідач листом від 20.10.2025 повідомив про відсутність правових підстав для продовження строку дії талонів, а друге звернення, за твердженням позивача, залишив без відповіді.

Посилаючись на наведені обставини, позивач вважає, що внаслідок невиконання відповідачем умов Договору він зазнав збитків у розмірі 29 880,00 грн.

Відповідач заперечив проти позову. Суть заперечень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву зводиться до того, що позивач пропустив строк звернення із вимогою про заміну талонів. На обґрунтування своєї позиції відповідач зазначив, що строк дії яких закінчився, анулюються та втрачають чинність, у зв`язку з чим обов`язок щодо їх заміни у нього не виник.

Заперечуючи доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, позивач у відповіді на відзив зазначає, що ним у повному обсязі виконано зобов`язання щодо оплати товару, а тому він набув право на отримання дизельного палива в обсязі 600 літрів.

На думку позивача, закінчення строку дії талонів не припиняє його права власності на оплачений товар, а відповідач, відповідно до умов Договору, був зобов`язаний здійснити заміну таких талонів після отримання письмової заявки.

Позивач також зазначив, що матеріали справи не містять доказів передачі йому відповідного обсягу пального або повернення його вартості.

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 01 серпня 2024 року Комунальним підприємством "Немирівводоканал" Немирівської міської в електронній системі публічних закупівель було оголошено запит (ціни) пропозицій щодо закупівлі товару дизельного палива (Євро 5) (код за ДК 021:2015: 09130000-9 "Нафта і дистиляти").

Очікувана вартість предмета закупівлі становила 108 000,00 грн з урахуванням податку на додану вартість.

За результатами проведеної процедури закупівлі 09 серпня 2024 року між Комунальним підприємством "Немирівводоканал" Немирівської міської ради (позивач, за Договором - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрнафта-Постач" (відповідач, за Договором - Постачальник, Учасник) було укладено Договір № 09/08 про закупівлю товарів (далі Договір), відповідно до пункту 1.1 якого Учасник зобов`язуються у 2024 році поставляти Замовникові товари, зазначені в Специфікації, а Замовник - прийняти i оплатити такі товари.

У пункті 1.2 Договору сторонами погоджено найменування товару, що є предметом закупівлі, а саме "код ДК 021:2015 - 09130000-9 "Нафта і дистиляти" (Дизельне паливо)". Кількість товарів: згідно зі специфікацією (Додаток № 1). Учасник повинен мати можливість здійснювати відпуск товарів на автозаправних станціях, шляхом відпуску по талонах.

Загальна вартість цього Договору становить 107 568,00 грн з ПДВ (п. 3.1 Договору).

Згідно із п. 4.1 Договору розрахунки між Сторонами здійснюються в Українській національній валюті - гривнях. Вид розрахунків - безготівковий, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Учасника. Розрахунки за Товар (партію Товару) Замовник здійснює протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання видаткової накладної. При цьому, моментом виконання зобов`язань Замовника по оплаті Товару вважається момент поступлення грошових коштів на розрахунковий рахунок Учасника. Оплата за товар здійснюється за ціною, що визначається Учасником в накладних на день поставки товару, але не більше ціни, що встановлена за одиницю товару визначеного в специфікації до Договору.

У розділі 5 Договору сторони погодили порядок та умови поставки товару. Так, відповідно до пункту 5.1 Договору строк поставки товару визначено до 31 грудня 2024 року.

Пунктом 5.2 Договору сторони погодили місце поставки, а саме: доставка талонів на пальне за адресою: 22800, Україна, Вінницька область, м. Немирів, вул. Соборна, 23, та відпуск пального за місцем знаходження автозаправних станцій Учасника. Товар має бути поставлений на підставі заявок замовника.

Відповідно до п. 5.3 Договору після погодження Сторонами асортименту, кількості та ціни Товару (товарної партії) шляхом підписання відповідної видаткової накладної на Товар, Учасник передає Замовнику за Актом приймання-передачі талони на пальне встановленої форми відповідного номіналу (далі по тексту - талони). Передача Замовнику талонів на пальне здійснюється по місцезнаходженню офісу Замовника, уповноваженій особі Замовника, з підписанням уповноваженими представниками Сторін Акту приймання-передачі талонів на пальне. Право власності на Товар переходить до Замовника з моменту підписання Сторонами видаткової накладної на Товар та Акту приймання-передачі талонів на пальне.

Як передбачено положеннями п. 5.4 Договору Товар вважається переданим на зберігання Замовником Учаснику з дати підписання Сторонами відповідної видаткової накладної на Товар та Акту приймання-передачі талонів на пальне. Термін дії талонів 12 місяців. Товар повертається (видається) Замовнику зі зберігання лише на підставі та в обмін на талони на пальне, виданих Учасником Замовнику на умовах, передбачених п. 5.3 даного Договору. Талони на пальне є товарно-розпорядчим документом на Товар, на підставі якого здійснюється видача (повернення) Товару за місцем його зберігання (АЗС). Талони на пальне не є розрахунковим чи платіжним засобом. Для отримання Товару зі зберігання (заправки пальним транспортного засобу на АЗС) водій пред`являє оператору АЗС талони на пальне. Оператор АЗС здійснює відповідну ідентифікацію талонів на пальне, і, на підставі цього, здійснює фактичну передачу (видачу) Товару відповідної марки та кількості. При видачі Товару, талони на пальне залишаються у оператора, що є підтвердженням факту отримання Замовником Товару зі зберігання відповідного асортименту та кількості.

Згідно із п. 5.6 Договору протягом терміну (строку) зберігання (в межах термінів дії Талонів на пальне) право власності на Товар від Замовника до Учасника не переходить. Учасник може змішувати Товар, що передане йому на зберігання Замовником, з врахуванням родових ознак Товару. Учасник вправі без згоди Замовника переміщувати Товари по терміналах зберігання; використовувати Товар, переданий йому на зберігання, у власній господарській діяльності.

Пунктами 5.7-5.13 Договору сторони погодили порядок отримання товару зі зберігання та умови використання талонів на пальне. Зокрема, визначено, що Замовник зобов`язаний отримати Товар зі зберігання в межах терміну (строку) дії Талонів на пальне. Термін дії талонів на пальне вказується у відповідному Акті приймання-передачі талонів на пальне і погоджується Сторонами шляхом підписання відповідного Акту приймання-передачі талонів на пальне. У випадку якщо термін дії талонів на пальне не вказаний в Акті приймання-передачі талонів на пальне, то термін дії талонів на пальне становить 1 календарний рік від дати фактичної передачі талонів на пальне за Актом приймання-передачі талонів на пальне (п. 5.7 Договору).

Учасник зобов`язується повертати Замовнику Товар зі зберігання лише протягом терміну (строку) дії талонів на пальне (п. 5.8 Договору).

Зберігання та видача (передача) Товару зі зберігання здійснюється на автозаправних станціях (АЗС) Користувача (ів) АЗС, перелік яких узгоджується сторонами у Додатку до цього договору. Перелік АЗС може змінюватися Учасником в односторонньому порядку. Повідомлення про такі зміни можуть надсилатися Замовнику засобами електронного або факсимільного зв`язку (п. 5.9 Договору).

Видача (передача) Товарів зі зберігання Замовнику проводиться по-частково, та лише за умови їх фактичної наявності на АЗС Користувача АЗС на момент проведення операції з видачі (передачі) Товарів зі зберігання. Видача (передача) Товарів зі зберігання Замовнику підтверджується фактом отоварення талонів на пальне (тобто повернення Учаснику талонів на пальне в обмін на виданий (переданий) ним Товар зі зберігання), що підтверджується чеком касового апарату (РРО) (п. 5.10 Договору).

Товар Замовника видається Учасником (Користувачем АЗС) тільки пред`явнику талонів на пальне. Замовник запевняє, що кожен, хто пред`являє талони на пальне, є його уповноваженим представником на отримання Товару від Учасника (п. 5.11 Договору).

Видача Товару на пошкоджені, протерміновані, заблоковані, підроблені талони на пальне або такі, що не містять реквізитів, Учасником (Користувачем АЗС) не здійснюється (п. 5.12 Договору).

Талони на пальне дійсні для видачі Товару на протязі строку, визначеного відповідним Актом приймання-передачі талонів на пальне (п. 5.7 даного Договору). Талони на пальне, не пред`явлені оператору АЗС для отримання Товару зі зберігання протягом терміну дії талонів на пальне анулюються (втрачають свою силу і є недійсними). Замовник зобов`язується забрати Товар зі зберігання до моменту анулювання талонів на пальне (п. 5.13 Договору).

Згідно із підпунктом 6.3.3 пункту 6.3 Договору Учасник зобов`язаний у разі повної оплати Замовником товару та закінчення наданих Учасником строку дії талонів, Учасник зобов`язаний замінити їх упродовж 3 (трьох) робочих днів з дня отримання письмової заявки від Замовника. Письмова заявка може надсилатися засобами електронного та факсимільного зв`язку за реквізитами зазначеними в Розділ XIII Договору.

Умовами п. 10.1 Договору визначено, що Договір набирає чинності з дати підписання і діє до 31.12.2024, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх обов`язків.

Відповідно до Специфікації, яка є Додатком № 1 до Договору та його невід`ємною частиною, сторонами було погоджено найменування, кількість та вартість товару, що підлягає поставці за умовами Договору.

Згідно із умовами Специфікації предметом поставки визначено дизельне паливо (Євро 5) у кількості 2 160 літрів, вартістю 49,80 грн за один літр, у тому числі з урахуванням податку на додану вартість. Загальна вартість товару, визначена Специфікацією, а також загальна ціна Договору становить 107 568,00 грн.

Крім того, відповідно до Додатку № 2 до Договору № 09/08 від 09 серпня 2024 року сторонами було погоджено перелік автозаправних станцій Постачальника, через які здійснюється відпуск товару Замовнику.

До зазначеного переліку включено автозаправну станцію "UKRNAFTA (УКРНАФТА)", розташовану за адресою: Вінницька область, Немирівський район, м. Немирів, автомобільна дорога Львів-Кіровоград-Знам`янка, 412 км + 192 (праворуч). Режим роботи зазначеної автозаправної станції визначено як цілодобовий.

Відповідачем було виставлено рахунок № СФКР-00006565 від 12.08.2024 на оплату товару на загальну суму 107 568,00 грн.

Зазначений рахунок було оплачено позивачем у повному обсязі відповідно до платіжної інструкції № 1 (внутрішній номер 366043683) від 02 вересня 2024 року.

Відповідно до видаткової накладної № ОТКР-00010203 від 02 вересня 2024 року відповідач передав, а позивач прийняв талони (бланки дозволу) на отримання пального, а саме: дизельного палива "ДП ENERGY" номіналом 10 літрів у кількості 216 штук.

Як зазначає позивач, відповідачем оплачений товар було передано Замовнику лише частково. Зокрема, частину пального за переданими талонами отримати не вдалося у зв`язку із закінченням строку їх дії, внаслідок чого у позивача залишилися невикористаними талони на дизельне паливо загальним обсягом 600 літрів на загальну суму 29 880,00 грн.

10 жовтня 2025 року позивачем на адресу відповідача було направлено лист № 160 щодо здійснення обміну талонів на дизельне паливо, строк дії яких закінчився.

У відповідь на зазначене звернення відповідач листом № 1373 від 20 жовтня 2025 року повідомив позивача про відсутність правових підстав для продовження строку дії талонів, строк використання яких сплив.

20 листопада 2025 року позивач повторно звернувся до відповідача із листом № 117 щодо обміну прострочених талонів, однак зазначене звернення було залишено відповідачем без належного реагування. Відповіді на адресу позивача не надано, а обмін талонів не здійснено.

У зв`язку з невиконанням відповідачем вимог позивача щодо здійснення обміну талонів на дизельне паливо, строк дії яких закінчився, позивач був змушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За своєю правовою природою правовідносини, що виникли між позивачем та відповідачем у межах даного спору, регулюються положеннями глави 54 Цивільного кодексу України, оскільки предметом укладеного між сторонами Договору № 09/08 про закупівлю товарів від 09.08.2024 є поставка товару.

Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Статтею 655 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Згідно із ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судом установлено, що між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов Договору. На виконання його умов позивач перерахував на користь відповідача грошові кошти у сумі 107 568,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 1 (внутрішній номер 366043683) від 02 вересня 2024 року.

У свою чергу, відповідач відповідно до видаткової накладної № ОТКР-00010203 від 02 вересня 2024 року передав, а позивач прийняв талони (бланки дозволу) на отримання дизельного палива "ДП ENERGY" номіналом 10 літрів у кількості 216 штук, які підтверджують право їх пред`явника на отримання 2 160 літрів дизельного палива.

Талони є способом забезпечення оперативного обліку та фактичного відпуску обсягів пального, продаж (постачання) якого мав відбутись у межах господарського договору про закупівлю товарів.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997 затверджені Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, згідно із якими торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій, автогазозаправних станцій та автогазозаправних пунктів (надалі - АЗС) ( абзац 2 п.3 Правил).

Згідно із п. 9 Правил, розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов`язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.

Спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155 затверджена Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (надалі - Інструкція).

Згідно із п. 3 Інструкції, талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.

Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідач виконав свої зобов`язання за Договором лише частково. Зокрема, частину дизельного палива за переданими талонами позивач не зміг отримати у зв`язку із закінченням строку їх дії, унаслідок чого у нього залишилися невикористаними талони на дизельне паливо загальним обсягом 600 літрів на суму 29 880,00 грн.

Пунктами 5.7-5.13 Договору сторони врегулювали порядок отримання товару зі зберігання та визначили умови використання талонів на пальне.

Так, відповідно до пункту 5.7 Договору Замовник зобов`язаний отримати Товар зі зберігання в межах терміну (строку) дії Талонів на пальне. Термін дії талонів на пальне вказується у відповідному Акті приймання-передачі талонів на пальне і погоджується Сторонами шляхом підписання відповідного Акту приймання-передачі талонів на пальне. У випадку якщо термін дії талонів на пальне не вказаний в Акті приймання-передачі талонів на пальне, то термін дії талонів на пальне становить 1 календарний рік від дати фактичної передачі талонів на пальне за Актом приймання-передачі талонів на пальне.

Згідно із пунктом 5.8 Договору Учасник зобов`язується повертати Замовнику Товар зі зберігання лише протягом терміну (строку) дії талонів на пальне.

Пунктом 5.13 Договору передбачено, що Талони на пальне дійсні для видачі Товару на протязі строку, визначеного відповідним Актом приймання-передачі талонів на пальне (п. 5.7. даного Договору). Талони на пальне, не пред`явлені оператору АЗС для отримання Товару зі зберігання протягом терміну дії талонів на пальне анулюються (втрачають свою силу і є недійсними). Замовник зобов`язується забрати Товар зі зберігання до моменту анулювання талонів на пальне

Водночас підпунктом 6.3.3 пункту 6.3 Договору встановлено, що Учасник зобов`язаний у разі повної оплати Замовником товару та закінчення наданих Учасником строку дії талонів, Учасник зобов`язаний замінити їх упродовж 3 (трьох) робочих днів з дня отримання письмової заявки від Замовника. Письмова заявка може надсилатися засобами електронного та факсимільного зв`язку за реквізитами зазначеними в Розділ XIII Договору.

За змістом частини 1 статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України).

З аналізу наведених положень Договору вбачається, що строк його дії встановлено до 31.12.2024, тоді як строк дії переданих позивачу талонів, згідно з видатковою накладною № ОТКР-00010203 від 02.09.2024, визначено до 12.08.2025. Отже, до спливу зазначеного строку позивач мав право звернутися до відповідача із письмовою заявкою про заміну талонів.

Однак, як установлено судом, уперше із відповідною вимогою позивач звернувся до відповідача лише листом № 160 від 10.10.2025, тобто майже через два місяці після закінчення строку дії талонів. Таким чином, на момент звернення позивача строк, протягом якого талони могли бути використані або замінені відповідно до умов Договору, вже сплив.

Відповідно до ч. 1 ст. 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

Частиною 4 статті 612 Цивільного кодексу України установлено, що прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Аналіз наведених норм свідчить, що прострочення боржника виключається у випадку, коли невиконання зобов`язання стало наслідком невчинення кредитором необхідних дій, без яких боржник не мав можливості виконати свій обов`язок.

У спірних правовідносинах саме на позивача як Замовника покладався обов`язок у межах строку дії талонів, але до їх анулювання відповідно до умов Договору, звернутися до відповідача із письмовою заявкою про їх заміну. Натомість позивач реалізував це право лише після закінчення строку дії талонів, коли вони вже були анульовані відповідно до пункту 5.13 Договору.

При цьому умовами Договору не передбачено права Замовника звернутися із вимогою про заміну талонів після їх анулювання. Навпаки, пунктом 5.13 Договору прямо встановлено, що талони, не пред`явлені для отримання товару протягом строку їх дії, втрачають свою силу та є недійсними.

Отже, положення підпункту 6.3.3 пункту 6.3 Договору щодо обов`язку Учасника здійснити заміну талонів підлягають застосуванню лише за умови своєчасного звернення Замовника, тобто до моменту втрати талонами чинності. Звернення позивача після їх анулювання не породжувало у відповідача обов`язку щодо їх заміни, а тому відсутні підстави вважати, що відповідач допустив прострочення виконання свого зобов`язання.

За змістом статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно із частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частин 1-2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Зазначені норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес.

Порушенням є такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають відповідним нормам права (пункт 5.6. постанови Верховного Суду від 02.02.2022 у справі № 910/18962/20).

Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та/або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушеного права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Крім того, звертаючись до суду з позовом за захистом порушеного права, позивач має обрати спосіб захисту, який відповідає змісту права, що порушене й буде здатний таке право поновити, а також зазначити у позовній заяві, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права/інтересу. У свою чергу, суд має перевірити ці доводи позивача, на яких ґрунтуються заявлені вимоги.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких здійснюється поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у статті 16 ЦК України і цей перелік не є вичерпним, про що прямо зазначено у вказаних статтях.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права чи інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Інакше кажучи, суд має захистити право чи інтерес у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17), від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (пункт 58), від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 (пункт 98), від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17 (пункт 9.1), від 22.06.2021 у справах № 334/3161/17 (пункт 55) і № 200/606/18 (пункт 73), від 29.06.2021 у справі № 916/964/19 (пункт 7.3), від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 (пункт 68), від 26.10.2021 у справі № 766/20797/18 (пункт 19), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 143), від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19 (пункт 61), від 25.01.2022 у справі № 143/591/20 (пункт 8.31), від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (пункт 21), від 09.02.2022 у справі № 910/6939/20 (пункт 11.87), від 22.02.2022 у справі № 761/36873/18 (пункт 9.21), від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17 (пункт 56), від 28.09.2022 у справі № 483/448/20 (пункт 9.64), від 14.12.2022 у справі № 477/2330/18 (пункт 55)).

Як убачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з вимогами про зобов`язання відповідача замінити талони, видані Комунальному підприємству "Немирівводоканал" Немирівської міської ради на підставі Договору № 09/08 від 09.08.2024, на талони на дизельне паливо зі строком дії один рік з дати їх видачі, а також зобов`язати відповідача поставити дизельне паливо марки Євро-5 у кількості 600 літрів загальною вартістю 29 880,00 грн шляхом заправки транспортних засобів позивача.

Разом із тим судом установлено, що грошові кошти у сумі 29 880,00 грн, сплачені позивачем за договором за відповідний обсяг дизельного палива, є попередньою оплатою товару. Правова природа зазначених коштів визначається як попередня оплата, здійснена покупцем на користь продавця з метою належного виконання останнім свого обов`язку щодо передачі товару, і не змінюється лише у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням сторонами своїх договірних зобов`язань. Така правова природа може бути змінена виключно за взаємною домовленістю сторін або внаслідок настання передбачених законом правових наслідків.

За своєю правовою природою талони на пальне не є самостійним предметом договору купівлі-продажу, а лише посвідчують право покупця на отримання оплаченого товару та виступають документами, що підтверджують право на відпуск пального на автозаправній станції. Предметом договірних зобов`язань сторін є саме дизельне паливо, а не талони як матеріальні носії такого права.

Відповідно до частин 1, 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З аналізу вищевказаних положень чинного законодавства вбачається, що умовою застосування положень статті 693 Цивільного кодексу України є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю, тобто в установлений строк. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

Водночас судом установлено, що відповідно до умов Договору позивач був наділений правом звернутися до відповідача із письмовою заявкою про заміну талонів лише протягом строку їх дії. Однак із такою вимогою позивач звернувся лише після закінчення строку дії талонів, тобто поза межами строку, погодженого сторонами для їх заміни. Отже, передбачений договором механізм заміни талонів позивачем не був реалізований своєчасно.

Таким чином, позовна вимога про зобов`язання відповідача здійснити заміну талонів не ґрунтується на умовах укладеного між сторонами Договору та не є належним і ефективним способом захисту порушеного права, оскільки після спливу строку їх дії талони втратили юридичну силу, а Договором не передбачено можливості їх заміни після закінчення такого строку.

Вирішуючи питання щодо належності обраного позивачем способу захисту, суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, відповідно до якої спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру його порушення та забезпечувати ефективне поновлення такого права, а в разі неможливості такого поновлення гарантувати отримання належного відшкодування (пункт 9.13 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.02.2023 у справі № 910/18214/19).

Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (пункт 63), від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (пункт 24), від 21.09.2022 у справі № 908/976/190 (пункти 5.6, 5.9)).

Згідно із принципом процесуальної економії штучне подвоєння судового процесу (тобто вирішення одного спору у декількох судових справах в одній чи декількох судових юрисдикціях) є неприпустимим. Вирішення справи у суді в одному судовому процесі має усунути необхідність у новому зверненні до суду для вжиття додаткових засобів захисту (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (пункт 63), від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (пункт 82), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 50), від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19 (пункт 94), від 20.10.2021 у справі № 9901/554/19 (пункт 19), від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (пункт 24), від 21.09.2022 у справі № 908/976/190 (пункт 5.6), від 22.09.2022 у справі № 462/5368/16-ц (пункт 44)). Інакше кажучи, не є ефективним той спосіб захисту, який у разі задоволення відповідного позову не відновлює повністю порушене, оспорюване право, а відповідне судове рішення створює передумови для іншого судового процесу, у якому буде відбуватися захист права позивача, чи таке рішення об`єктивно неможливо буде виконати.

Розглядаючи справу суд має з`ясувати: 1) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 2) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 3) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19).

Відтак обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 54), від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19 (пункт 99), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19 (пункт 6.56), від 25.01.2022 у справі № 143/591/20 (пункт 8.46), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155)).

У даному випадку належним способом захисту майнового права позивача після спливу строку дії талонів є реалізація права, передбаченого частиною другою статті 693 Цивільного кодексу України, а саме вимога про повернення суми попередньої оплати, а не вимога про заміну талонів.

За таких обставин обрання позивачем вимоги про заміну талонів як способу захисту свого права є неналежним та неефективним, що відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду є самостійною підставою для відмови у задоволенні цієї позовної вимоги.

Враховуючи наведене, позовні вимоги про зобов`язання відповідача замінити талони та здійснити відпуск дизельного палива на підставі таких талонів задоволенню не підлягають.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Судом кожній стороні була надана розумна можливість, представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, прийняти участь у досліджені доказів, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

Як зазначалось вище, суд процесуальним законом позбавлений права на збирання доказів по справі з власної ініціативи, що було б порушенням рівності прав учасників судового процесу.

Згідно із ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд акцентує, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

У пунктах 1 - 3 частини першої статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. (ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України).

В силу приписів п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові, покладаються на позивача (ч. 4 ст. 129 ГПК України).

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, витрати зі сплати судового збору, а також витрати на професійну правничу допомогу покладаються на позивача.

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

В позові відмовити.

Судові витрати Комунального підприємства "Немирівводоканал" Немирівської міської ради у справі № 902/1794/25 залишити за позивачем.

Примірник повного судового рішення надіслати сторонам до електронних кабінетів в ЄСІТС.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне рішення складено 13 липня 2026 р.

Суддя Василь МАТВІЙЧУК

віддрук. прим.:

1 - до справи