Рішення № 138137301, 13.07.2026, Подільський міськрайонний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Котовський міськрайонний суд Одеської області)

ПОДІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 505/2387/25

Провадження № 2/505/1523/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року місто Подільськ

Подільський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Дзюбинського А.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Антонюк Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Подільськ Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Він фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення 3 відсотків річних та інфляційних втрат за несвоєчасне виконання рішення суду в сумі 50 387,25 грн,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій учасників справи

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Він фінанс» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат за несвоєчасне виконання рішення суду в сумі 50 387,25 грн.

Позов мотивовано тим, що 13.06.2013 Котовський міськрайонний суд Одеської області ухвалив рішення по справі № 505/1869/13, за яким вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором № 10607029000 від 22.09.2005р. у розмірі 163 286,28 грн.

З моменту набрання рішенням законної сили вчинялись дії щодо примусового виконання рішення, але воно так і не було виконане в розумінні чинного законодавства.

Рішення суду не виконувалось відповідачем у період з 23.02.2019 до 23.02.2022, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням і право на стягнення інфляційних втрат і 3% річних виникає з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Позивачем розраховано, виходячи із загальної суми заборгованості, 3% річних у розмірі 14 682,34 грн та інфляційні збитки у розмірі 35 704,90 грн, у загальному розмірі 50 387,25 грн, що підлягають сплаті відповідачем за прострочення виконання рішення суду.

Позиція відповідача

Відповідачем заяви по суті справи не подано.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 28.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено провести за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Визначено порядок подання до суду документів по суті у справі.

Заяви та клопотання від учасників справи до суду не надходили, інші процесуальні дії не вчинялись.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позові заявив клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити їх. Проти ухвалення у справі заочного рішення не заперечував.

У визначену дату та час судового засідання відповідач у справі не з`явився.

Інші заяви та клопотання від учасників справи до суду не надходили, процесуальні дії не вчинялись.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд вважає за можливе справу розглядати по суті за відсутності сторін, на підставі наявних в справі доказів з ухваленням заочного рішення.

При цьому, суд бере до уваги позицію Верхового Суду, сформульовану у Постанові КЦС ВС від 24.10.2024 у справі № 752/8103/13-ц (провадження № 61-6892св23) згідно якої, якщо сторони чи їх представники, інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін чи їх представників, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

У ситуації, що розглядається, суд дійшов висновку, що наявних у матеріалах справи доказів достатньо для ухвалення законного і обґрунтованого рішення у справі не відкладаючи її розгляду.

Згідно із вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Ухвалою суду від 13.07.2026 постановлено провести заочний розгляд цивільної справи на підставі наявних у ній доказів.

Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Судом встановлено, що рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 13.06.2013 у справі № 505/1869/13-ц, провадження № 2/505/910/2013, позов ПАТ «Дельта Банк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» солідарно заборгованість за кредитним договором в сумі 163 286,28 грн, а також судові витрати у розмірі 1 632,86 грн (судовий збір), всього 164 919,14 грн.

Ухвалою Котовського міськрайонного суду Одеської області від 06.12.2019 у справі № 505/1869/13-ц, провадження № 6/505/127/2019, замінено стягувача - Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» у справі №505/1869/13-ц.

25.07.2024 на загальних зборах учасників ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» було вирішено змінити найменування ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» на ТОВ «Він Фінанс», про що було видано відповідний наказ № 55-к від 25.07.2024.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначає, що рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 13.06.2013 у справі № 505/1869/13-ц не виконувалось відповідачем у період з 23.02.2019 до 23.02.2022, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням і право на стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Отже, судом встановлено, що зміст спірних правовідносин, які виникли на даний час між позивачем ТОВ «Він Фінанс» та відповідачем ОСОБА_1 є правовідносини щодо відповідальності боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання, підтвердженого рішенням суду, та права кредитора (правонаступника первісного стягувача) на стягнення інфляційних втрат і трьох відсотків річних відповідно до статті 625 ЦК України.

Норми права, які застосовував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1, 6 ст. 81, ч. 1 ст. 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками справи щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суд за результатами оцінки доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, із врахуванням того, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, перевіривши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності для вирішення справи, дійшов наступних висновків.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначає, що рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 13.06.2013 у справі № 505/1869/13-ц не виконувалось відповідачем у період з 23.02.2019 до 23.02.2022, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням і право на стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

На підтвердження обставин, зазначених у позовній заяві, позивач надав суду роздруківку електронного примірника рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 13.06.2013 у справі № 505/1869/13-ц, яке міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень в режимі обмеженого доступу, та копію ухвали Котовського міськрайонного суду Одеської області від 06.12.2019 у справі № 505/1869/13-ц про заміну сторони виконавчого провадження, яка належним чином не завірена.

Разом із тим, позивачем не надано суду: виконавчий лист, виданий на виконання рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 13.06.2013 у справі № 505/1869/13-ц, докази пред`явлення такого виконавчого документа до примусового виконання, постанови державного чи приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження, відомості про перебіг виконавчого провадження, постанову про його закінчення, повернення виконавчого документа стягувачу чи інші матеріали виконавчого провадження.

Також позивачем не надано доказів того, що рішення суду станом на момент звернення з даним позовом залишається невиконаним повністю або в певній частині, не надано відомостей щодо розміру фактично погашеної заборгованості, залишку боргу, на який здійснено нарахування інфляційних втрат та трьох відсотків річних.

Лише сама обставина ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості не свідчить про його подальше невиконання боржником протягом усього періоду, за який заявлено вимоги про стягнення сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Для покладення на боржника відповідальності, передбаченої статтею 625 ЦК України, позивач повинен довести наявність простроченого грошового зобов`язання у відповідному розмірі та факт його невиконання протягом періоду, за який здійснено нарахування інфляційних втрат та трьох відсотків річних.

Однак матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував, що у період з 23.02.2019 по 23.02.2022 рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 13.06.2013 дійсно залишалося невиконаним, а сума заборгованості становила саме 163 286,28 грн або інший конкретний розмір, від якого позивач здійснив відповідні нарахування.

Крім того, суд позбавлений можливості перевірити правильність наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат та трьох відсотків річних, оскільки відсутні докази, які б підтверджували залишок невиконаного грошового зобов`язання на початок та кінець кожного із періодів нарахування, а також відсутні докази часткового чи повного виконання рішення суду або їх відсутності.

Позивач, заявляючи вимоги про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних, повинен довести не лише факт існування рішення суду, а й розмір невиконаного грошового зобов`язання, який існував протягом заявленого періоду. Саме від такого залишку боргу здійснюється нарахування, передбачене ч. 2 ст. 625 ЦК України. За відсутності доказів щодо залишку заборгованості та її зміни протягом відповідного періоду суд позбавлений можливості перевірити правильність здійсненого позивачем розрахунку та встановити наявність підстав для застосування відповідальності, передбаченої зазначеною нормою.

Отже, суд, з`ясувавши фактичні обставини у справі, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази у справі, проаналізувавши норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, вважає, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено факт порушення його права у вказаних правовідносинах із ОСОБА_1 , а саме не доведено факт наявності у відповідача невиконаного грошового зобов`язання за рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 13.06.2013 у справі № 505/1869/13-ц протягом періоду, за який заявлено вимоги про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних, а також не доведено розмір такого невиконаного зобов`язання, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частини 1, 2 ст. 141 ЦПК України визначають, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Судовий збір

Зважаючи на відмову у задоволенні позовних вимог позивача, витрати понесені позивачем зі сплати судового збору слід покласти на позивача.

Керуючись ст. 2, 12, 13, 76, 79, 81, 83, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280-289 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Він фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення 3 відсотків річних та інфляційних втрат за несвоєчасне виконання рішення суду в сумі 50 387,25 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне судове рішення складено 13.07.2026.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Він фінанс», ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 38750239, місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1

Суддя

Подільського міськрайонного суду

Одеської області Андрій ДЗЮБИНСЬКИЙ