Ухвала суду № 138137051, 09.07.2026, Болградський районний суд Одеської області

09.07.2026

Справа № 497/1180/26 Провадження № 1-кп/497/160/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2026 року Болградський районний суд Одеської області у складі суду:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

захисника - ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду міста Болграда Одеської області, обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026162270000059 від 22.01.2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вулканешти Р.Молдова, громадянина Р.Молдова, не працюючого, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1,3 ст. 307 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Болградського районного суду знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1,3 ст.307 КК України.

До суду 25.06.2026 року прокурор надав клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 строком на два місяця без визначення розміру застави, в якому посилається на те, що останній обґрунтовано обвинувачується у вчиненні декількох кримінальних правопорушеннях, одне з яких є особливо тяжким злочином. До обвинуваченого ОСОБА_5 під час досудового розслідування та підготовчого судовому засідання застосовувався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, терміном дії до 11.07.2026 року включно, без визначення розміру застави. Зібрані в ході досудового розслідування докази є вагомими та у разі визнання його винним, йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років. Ризики обумовлені тим, що ОСОБА_9 може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення. На підставі вищезазначеного прокурор, вважає за доцільним продовжити саме цій запобіжний захід, який забезпечить виконання обвинуваченим його обов`язків.

Прокурор в судовому засіданні підтримав подане клопотання про продовження запобіжного заходу, посилаючись на те, що в ньому викладені усі обставини, підтверджуючи необхідність продовження запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_9 та його захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечували щодо задоволення клопотання прокурора.

Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Дане клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою внесено з наступних підстав.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою та підставами застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, встановленим в ході досудового слідства.

Згідно з ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до ч.2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

ОСОБА_9 обвинувачується, зокрема, у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна, наявність ризиків вчинення обвинуваченим дій, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений може переховуватися від суду з метою уникнення покарання, він є громадянином Республіки Молдова та навіть в умовах воєнного стану не має обмежень щодо перетину державного кордону України. Може незаконно впливати на свідків кримінального провадження, так як володіє інформацією про них. Також має змогу вчинити дії до перешкоджання судовому слідству, оскільки наразі обізнаний про стан досудового розслідування, оперативні та слідчі версії.

Відповідно до пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканості можливо лише в передбачених законом випадків за встановленою процедурою. Небезпеку переховування від правосуддя не можна виміряти тільки залежно від суворості можливого покарання; її треба визначати з врахуванням низки факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою… При цьому треба враховувати характер обвинуваченого, його моральні якості, його кошти, зв`язки з державою, у якій його переслідували за законом…(рішення В. проти Швейцарії, 14379/88 від 26.01.1993 року).

На стадії досудового розслідування та в підготовчому судовому засіданні ухвалою суду від 13.05.2026 року ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави, строк дії ухвали визначений до 11.07.2026 року.

На цей час вказані ризики для кримінального провадження не зникли, хоча вони зменшились, через відмову обвинуваченого у дослідженні доказів, але ризик переховування від суду та вчинення іншого злочин, у залишилися актуальними до цього часу, судовий розгляд майже закінчений, обвинувачений просив суд не досліджувати докази та погодився на розгляд справи у спрощеному провадженні, суд перейшов на стадію судових дебатів.

Застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою з урахуванням обставин, передбачених ст. 178 КПК України, у тому числі: тяжкості вчинених злочинів, тяжкості покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні злочинів, міцністю соціальних зв`язків обвинуваченого за місцем його проживання, ризику продовження вчинення злочину та вплив на інших учасників процесу, перешкоджаючи таким чином встановлення істини по справі, тому не є доцільним з точки зору мети і підстав застосування запобіжних заходів більш м`якіших.

Крім цього, вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд не змінює своє позиції, щодо недоцільності визначення обвинуваченому застави, як альтернативного запобіжного заходу, так як ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України, а саме у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту психотропних речовин в особливо великих розмірах, що на теперішній час є вкрай негативним явищем у суспільстві.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183-184, 194-199, 331, 350, 395 КПК,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Болградської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_6 задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_10 ( ОСОБА_7 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів з утриманням його в Державній установі "Ізмаїльський слідчий ізолятор", без визначення розміру застави.

Строк дії ухвали - до 06 вересня 2026 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 13.07.2026 року.

Суддя ОСОБА_1