Рішення № 138136978, 10.07.2026, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

Справа № 495/9461/25

Номер провадження 2/495/58/2026

10 липня 2026 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд в складі

головуючої судді Топалової А.Л.,

із секретарем судового засідання Гасанзаде М.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Білгород-Дністровському в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виробничого управління житлово-комунального господарства Затоківської селищної ради про стягнення середнього заробітку за затримку виконання рішення суду, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Виробничого управління житлово-комунального господарства Затоківської селищної ради про стягнення середнього заробітку за затримку виконання рішення суду.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16 жовтня 2023 року у справі №495/5062/23 за його цивільним позовом до Виробничого управління житлово комунального господарства Затоківської селищної ради визнано протиправним та скасовано наказ начальника Затоківського ВУЖКГ від 02 травня 2023 року № 7-к "Про звільнення ОСОБА_1 ", поновлено його на роботі в Затоківському ВУЖКГ на посаді головного інженера, стягнуто із Затоківського ВУЖКГ на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 04 травня 2023 року по день поновлення на роботі.

Апеляційною інстанцією це рішення залишено без змін.

Відповідач в судовому засіданні 16 жовтня 2023 року під час оголошення рішення був відсутній, але про рішення йому відомо, тому що виконано ним в частині стягнення середнього заробітку на його користь за час вимушеного прогулу.

В частині поновлення його на посаді головного інженера відповідачем рішення суду до цього часу не виконано.

У зв`язку із цим, він змушений кожні три місяці, з урахуванням вимог частини першої статті 233 КЗпП України, звертатися із заявою до суду про стягнення з відповідача середнього заробітку у зв`язку із затримкою ним виконання рішення суду.

Так, заочним рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23 квітня 2024 року у справі № 495/2306/24 його позовні вимоги до відповідача про стягнення середнього заробітку за час затримки рішення суду про його поновлення на роботі частково задоволено та стягнуто з відповідача середній заробіток за час затримки виконання рішення суду в розмірі 73 316,67 (сімдесят три тисячі триста шістнадцять грн. 67 копійок) грн. за період з 17 жовтня 2023 року станом на 15 березня 2024 року.

Відповідач не оскаржив це рішення у апеляційному порядку та сплатив 30 травня 2024 року належні йому за рішенням суду кошти у вигляді середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду в розмірі 73 316,67 (сімдесят три тисячі триста шістнадцять гривень 67 копійок) грн. без вирахування податків, зборів та обов`язкових платежів.

Також Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області задоволено його позовні вимоги до відповідача про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення його на посаді головного інженера ще по двом справам: № 495/8336/24 (за період затримки виконання рішення суду з 11 червня 2024 року по 10 вересня 2024 року) та № 495/5504/24 (за період затримки виконання рішення суду з 16 березня 2024 року по 10 червня 2024 року включно), № 495/1533/25 (за період з 11 грудня 2024 року по 10 березня 2025 року включно); № 495/11018/24 (за період затримки виконання рішення суду з 11 вересня 2024 до 10 грудня 2024 року включно); 495/4144/25 (за період затримки виконання рішення суду з 11 березня 2025 року по 10 червня 2025 року); 495/6934/25 (за період затримки виконання рішення суду з 11 червня 2025 року по 10 вересня 2025 року включно ).

Тобто наступний період для можливості стягнення з відповідача на його користь середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду в тримісячний термін за період з 11 вересня 2025 року по 10 грудня 2025 року включно.

На його заяву до Білгород-Дністровського відділу Державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про примусове виконання виконавчого листа Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області у справі № 495/5062/23 в частині поновлення втретє, він отримав відповідь від 15.05.2024 року за № № 48906/21.3 «Щодо розгляду заяви», що нібито це неможливо.

Відтак звернувся з позовом до суду за захистом своїх прав та просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки виконання рішення суду за період з 11 вересня 2025 року по 10 грудня 2025 року включно у розмірі 57367,70 гривень без вирахування податків, зборів та обов`язкових платежів. Позивач вважає, що сума має бути стягнена без утримання податків, оскільки під час виконання судового рішення від 23.04.2024 Відповідач виплатив йому кошти в повному обсязі без будь-яких відрахувань.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 08.01.2026 відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області підготовче провадження закрито та справа призначена до судового розголяду по суті.

Позивач у судове засідання не з`явився, але надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі посилаючись на обставини, які зазначені в позові, просив задовольнити та проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, повідомлявся, шляхом направлення судових повісток, причини неявки суду не відомі, будь-яких заяв або клопотань до суду не надходило, правом на подання відзиву не скористався.

Відповідно до ч.3 ст.128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

Згідно ч.5 ст.128 ЦПК України, судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення завчасно.

Відповідно до ч.1, 2 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не зявився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

Враховуючи зазначене, суд вважає можливим у даній цивільній справі ухвалити заочне рішення.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Вимогами ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив наступне.

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16.10.2023, справа №495/5062/23, позовні вимоги ОСОБА_1 до Виробничого управління житлово-комунального господарства Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області про визнання протиправним та скасування наказу начальника Виробничого управління житлово-комунального господарства Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області про звільнення, про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задоволені.

Визнано незаконним та скасований Наказ начальника Виробничого управління житлово-комунального господарства Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області від 02 травня 2023 року №7-к «Про звільнення ОСОБА_1 ».

ОСОБА_1 поновлено на роботі в Виробничому управлінні житлово-комунального господарства Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області на посаді головного інженера.

З Виробничого управління житлово-комунального господарства Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області на користь ОСОБА_1 стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 04 травня 2023 року по 16 жовтня 2023 року у сумі 79370, 34 грн.

З Виробничого управління житлово-комунального господарства Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області на користь держави судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

Суд допустив негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 .

Постановою Одеського апеляційного суду від 27.02.2024 зазначене рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду залишено без змін.

Відповідно до повідомлення на ім`я ОСОБА_1 Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області зазначено, що на примусовому виконанні у відділі з 08.11.2023 по 25.12.2023 перебувало виконавче провадження №73190011, відкрите на виконання виконавчого листа №495/5062/23, виданого 30.10.2023 Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області, про поновлення ОСОБА_1 на роботі в Виробничому управлінні житлово-комунального господарства Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області на посаді головного інженера.

25.04.2024 виконавче провадження № 74458520 завершено у відповідності до вимог пункту 11 частини 1 ст. 39 Закону, тобто боржником рішення суду не виконано, виконання рішення не може бути виконано без участі боржника.

За невиконання рішення суду на боржника накладені штрафи та направлено повідомлення до органу досудового розслідування про вчинення боржником кримінального правопорушення згідно ст.ст.63, 75 Закону.

На час звернення позивача до суду, рішення суду від 16 жовтня 2023 року в частині поновлення позивача на роботі є невиконаним.

Відповідно до ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Згідно з ч.1 ст.235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Виходячи зі змісту ч. 5 ст. 235 КЗпП України, ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження», негайне виконання рішення суду означає обов`язок, а не право власника не пізніше наступного дня після проголошення судового рішення видати наказ (розпорядження) про поновлення працівника на роботі і фактично допустити його до виконання попередніх обов`язків.

Так, згідно п. 34 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року за №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», відповідно до ст. 24 КЗпП України, рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. (ст. 235 ч.2 КЗпП України).

Порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України (ч.1 ст. 27 Закону України Про оплату праці»).

У випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи, що передує події, з якою пов`язана відповідна виплата.

При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100( 100-95-п) (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 16 травня 1995 року № 348, від 24 лютого 1997 року № 185; від 30 липня 1999 року № 1398, від 26 вересня 2001 року № 1266; від 30 листопада 2005 року № 1132; від 25 січня 2012 року № 35; від 29 липня 2015 року № 542; від 27 травня 2020 року № 410; від 9 грудня 2020 року № 1213; від 18 серпня 2021 року № 875; від 1 вересня 2021 року № 917; від 26 квітня 2022 року № 486, від 8 вересня 2023 року № 957).

Позивач зазначає, що останній раз відповідач сплачував йому заробітну плату у лютому 2023 року, отже, обчислення середньої заробітної плати за час затримки виконання рішення суду здійснювалося ним виходячи з посадового окладу головного інженера. Подає такий розрахунок: за даними особової картки форми П-2, оклад головного інженера з червня 2021 року становить 19 416,67 грн.

19416,67 грн. х 2 місяці (розрахунковий період) = 38 833,34 грн. (розмір середньої заробітної плати за 2 місяці).

38 833,34 грн.: 44 дні (робочі дні у серпні та вересні 2023 року) = 882,58 грн. (середньоденна заробітна плата).

882,58 грн. х 65 днів (робочі дні за період затримки виконання рішення суду з 11 вересня 2025 року по 10 грудня 2025 року включно) = 57 367,70 грн.

Отже, за даним розрахунком, відповідач повинен сплатити 57 367,70 грн за затримку виконання рішення суду за період з 11 вересня 2025 року по 10 грудня 2025 року включно

Зазначений розрахунок не спростований стороною відповідача.

Розглянувши позовні вимоги Позивача про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 11 вересня 2025 року по 10 грудня 2025 року в розмірі 57 367,70 грн (без вирахування податків та зборів), суд дійшов таких висновків щодо розміру та порядку стягнення зазначеної суми.

Відповідно до статті 280 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неподання відповідачем відзиву суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Водночас, розгляд справи в порядку заочного провадження не звільняє суд від обов`язку всебічно, повно та об`єктивно дослідити наявні у справі докази, перевірити законність та обґрунтованість заявлених позовних вимог, а також правильність наданих позивачем розрахунків. Відсутність відповідача у судовому засіданні та неподання ним відзиву не є підставою для автоматичного задоволення позову у випадку виявлення судом помилок у застосуванні норм матеріального права чи суперечливості доказів.

Дослідивши додані до позовної заяви копії судових рішень, що набрали законної сили, суд встановив наявність правової колізії (суперечливості) щодо розміру середньоденного заробітку Позивача, який становить 672,63 грн згідно з первісним рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16.10.2023 про поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, залишеного без змін постановою Одеського апеляційного суду від 27.02.2024 року, та 882,58 грн згідно з наступними заочними рішеннями.

Відповідно до частини четвертої статті 82 Цивільного процесуального кодексу України (або ч. 4 ст. 78 КАС України), обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирішуючи колізію преюдиціальних фактів, встановлених судовими рішеннями, що набрали законної сили, суд керується принципом правової визначеності (res judicata) та правовими висновками Верховного Суду. Первісне судове рішення, яким Позивача було поновлено на роботі та стягнуто середній заробіток, є першоджерелом, під час ухвалення якого суд безпосередньо досліджував первинні бухгалтерські документи (довідки про доходи, табелі обліку робочого часу тощо) та вивів законний розмір середньоденного заробітку Позивача у сумі 672,63 грн. Крім того, зазначене рішення пройшло перевірку судом апеляційної інстанції, що підтверджує його законність та обґрунтованість.

Таким чином, належним та преюдиціальним для розрахунку є середньоденний заробіток у розмірі 672,63 грн.

Щодо арифметичного розрахунку суми заборгованості, суд зазначає наступне. Згідно з матеріалами справи, період затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, за який заявлено вимоги, тривав з 11.09.2025 по 10.12.2025. За виробничим календарем в умовах дії воєнного стану (без врахування святкових днів), кількість робочих днів у зазначеному періоді становить: у вересні 2025 року 14 робочих днів (з 11 по 30 вересня); у жовтні 2025 року 23 робочих дні; у листопаді 2025 року 20 робочих днів; у грудні 2025 року 8 робочих днів (з 1 по 10 грудня). Всього у вказаному періоді налічується 65 робочих днів. Зважаючи на преюдиціальний розмір середньоденної плати, загальна сума середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення становить:65 робочих днів ? 672,63 грн = 43 720,95 грн.

Щодо вимоги Позивача про стягнення суму середнього заробітку без вирахування податків та зборів, суд вважає що така задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Згідно з підпунктом 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі ПКУ), юридична особа, яка виплачує дохід на користь фізичної особи, є податковим агентом. За змістом підпункту «а» підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПКУ податковий агент, який виплачує оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок. Стягнута сума середнього заробітку за своєю правовою природою є доходом фізичної особи у вигляді заробітної плати чи прирівняних до неї виплат, а тому підлягає обов`язковому оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5% (або діючою ставкою на момент виплати) на загальних підставах. Зазначені норми податкового законодавства є імперативними. Суд не наділений повноваженнями звільняти фізичних осіб від виконання конституційного обов`язку зі сплати податків, а також не може позбавляти Відповідача статусу податкового агента. Аналогічний правовий висновок висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 08 грудня 2021 року у справі № 9901/407/19 та Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду у постановах від 18 липня 2018 року у справі № 359/10023/16-ц та від 18 жовтня 2024 року у справі № 757/27799/21-ц. Верховний Суд наголосив, що суми виплат, які суд визначає до стягнення, обчислюються судом без віднімання сум податків та зборів («брутто»). Обов`язок з утримання та перерахування обов`язкових платежів покладається безпосередньо на роботодавця (боржника) під час фактичного виконання судового рішення. Стягнення суми заробітку із зазначенням про утримання обов`язкових платежів під час виплати жодним чином не погіршує становище Позивача, оскільки за умов своєчасного та звичайного виконання роботодавцем своїх обов`язків цей дохід аналогічно підлягав би оподаткуванню.

Суд відхиляє посилання Позивача на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 квітня 2021 року у справі № 461/1303/19 як на підставу для стягнення середнього заробітку без утримання податків.Правові висновки Верховного Суду у справі № 461/1303/19 стосуються виключно питання дотримання Позивачем строків звернення до суду (статті 233 КЗпП України) у спорі про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі. Верховний Суд у вказаному рішенні не досліджував питання порядку оподаткування стягнутих сум та не робив висновків про те, що такі виплати мають здійснюватися без вирахування податків та зборів.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в розмірі 43 720,95 грн , в іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За правилами ч. 1 ст. 141 ЦПК України, у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При зхверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 986, 40 грн.

Відсоток задоволення позовних вимог становить 76,21%. Відтак сума збору до стягнення з відповідача становить: 986,40 грн ? 76,21% = 751,76 грн

Керуючись ст. 43 Конституції України, ст. ст. 235, 236 КЗпП, ст. ст. 12, 13, 81, 83, 263, 264, 265, 286, 280-289, 315, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Виробничого управління житлово-комунального господарства Затоківської селищної ради про стягнення середнього заробітку за затримку виконання рішення суду задовольнити частково.

Стягнути з Виробничого управління житловокомунального господарства Затоківської селищної ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду за період з 11 вересня 2025 року по 10 грудень 2025 року в розмірі 43 720 (сорок три тисячі сімсот двадцять) гривень 95 копійок, з утриманням із цієї суми передбачених законодавством України податків, зборів та інших обов`язкових платежів при її фактичній виплаті.

Стягнути з Виробничого управління житлово-комунального господарства Затоківської селищної ради на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 751 (сімсот п`ятдесят одну) гривню 76 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Виробниче управління житлово-комунального господарства Затоківської селищної ради, код ЄДРПОУ 05445480, юридична адреса: Одеська область, Білгород-Дністровський район, смт Затока, вулиця Піонерська, 4.

Повний текст рішення складений 10 липня 2026 року.

Суддя Анна ТОПАЛОВА