Рішення № 138136683, 13.07.2026, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 489/3079/26

н\п 2/490/3919/2026

Центральний районний суд м. Миколаєва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Саламатіна О.В., за участю секретаря судового засідання Батечка М.Ю., розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Служба у справах дітей адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини даних про батька,

ВСТАНОВИВ:

07.04.2026 року до Інгульського районного суду м. Миколаєва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Одеського міжрегаоніального управління Міністерства юстиції України, Служба у справах дітей адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини даних про батька.

В обгрунтування позову зазначено, що позивач є батьком спільної з відповідачкою дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У зв`язку з відсутністю у відповідачки будь-яких документів реєстрація дитини була проведена на підставі частини 1 статті 135 Сімейного кодексу України та на даний момент позивач має стійке бажання бути визнаним батьком своєї дитини відповідно до вимог чинного законодавства.

За такого, посилаючись на положення статтей 126, 128 Сімейного кодексу України позивач просить суд зобов`язати Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вказавши позивача батьком дитини та в графі прізвище дитини змінити з " ОСОБА_4 " на " ОСОБА_5 ".

Ухвалою Інгульського районного суду м. Миколаєва від 27.04.2026 року було прийнято вищезазначену позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №489/3079/26, розгляд справи постановлено проводити в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Інгульського районного суду м. Миколаєва від 12.05.2026 року вищезазначену позовну заяву було передано на розгляд за підсудністю до Центрального районного суду м. Миколаєва.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.06.2026 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Саламатіна О.В.

02.06.2026 року матеріали справи передано судді Саламатіну О.В.

Ухвалою судді від 08.06.2026 року, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Служба у справах дітей адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради, постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження та почато підготовче провадження з дня постановлення цієї ухвали.

В підготовче засідання треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Служба у справах дітей адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради, не з`явилися, але 18.05.2026 року та 03.07.2026 року відповідно, подали до суду заяви про розгляд справи без їх участі, заперечень проти позову не висловили.

В підготовчому засіданні позивач позов підтримав з підстав наведених у ньому. Додатково позивач зазначив, що проживає з відповідачкою однією сім`єю без реєстрації шлюбу, у них народилася спільна дитина - син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , але оскільки у відповідачки відсутні документи, які посвідчують особу, вони не можуть належним чином оформити свої стосунки та походження спільної дитини від батька. Позивач був особисто присутній при пологах та особисто надавав необхідну інформацію при оформленні народження дитини. Позивач просить визнати його батьком дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 таа внести відповідні зміни в актовий запис про народження дитини.

В підготовчому засіданні відповідачка позов визнала повністю, додатково зазначила, що в ранньому віці переїхала з Чечні до України, жодних документів на підтвердження особи та про громадянство не мала, на даний час займається оформленням відповідних документів, проживає разом з позивачем, який є батьком їх спільної дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відсутність у відповідачки будь-яких документів унеможливлює вирішення питання про визнання батьківства в позасудовому порядку та створює значні складності у житті як батьків так і дитини.

Частиною четвертою статті 200 ЦПК України встановлено, що ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Частинами четвертою та п`ятою статті 206 ЦПК України встановлено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши та перевіривши всі докази в їх сукупності, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається зі Свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 від 25.03.2026 року виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками зазначені ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , про що 25.03.2026 року складено відповідний актовий запис №135.

Як вбачається з повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження та копії актового запису про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в графі "Відомості про батька" зазначено - ОСОБА_6 , в графі "Відомості про матір" зазначено - ОСОБА_2 .

При цьому, в графі 18 "Прізвище, ім`я, по батькові, адреса заявника, серія, номер, ким видано паспорт, дата його видачі та підпис заявника" копії актового запису про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначено таке: " ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ; Паспорт громадянина України НОМЕР_2 , 4812 20.03.2023 року", також міститься підпис виконаний від руки заявником.

В графі 20 "Для відміток" копії актового запису про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , крім іншого, зазначено таке: "Відомості про батька дитини внесені за вказівкою заявника, заява про державну реєстрацію народження від 25 березня 2026 року №24938451. Паспорт матері відсутній. Графи 14, 15 матері докментально не підтверджені. Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України виданий 25.03.2026 року"

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Згідно зі статтею 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу. Дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, відповідно до частини першої статті 122 СК України, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини.

Визнання батьківства за рішенням суду регулюється статтею 128 СК України. Згідно зі статтею 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.

Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено, що справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні, у таких справах позови осіб, зазначених у ч. 3 ст. 128 СК України приймаються до судового розгляду, якщо, зокрема дитина народжена матір`ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду.

У відповідності до вимог ст. 76, 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №591/6441/14-ц (провадження №61-6030св18) зазначено, що: «щодо предмету доказування у даній категорії справи, то СК України будь-яких особливостей не визначає. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи».

З урахуванням досліджених судом доказів суд вважає доведеним батьківство позивача ОСОБА_1 стосовно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . При цьому, визнання відповідачем позову не суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому, з урахуванням встановлених обставин, суд ухвалює рішення про задоволення позову.

За положеннями ст. 134 СК України на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126, 127 СК України або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.

Згідно пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Відповідно до п.п.20 п.1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Відповідно до п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 за №96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за №55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану є підставою для внесення таких змін.

Враховуючи наведене вище, оскільки судом визнано позивача ОСОБА_1 батьком малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому підлягають задоволенню вимоги позивача щодо зміни у відповідному актовому записі цивільного стану прізвища батька дитини.

Вказане рішення суду є підставою для внесення відповідних змін до актового запису про народження дитини в порядку ст. 134 СК України.

Керуючись ст. 2, 4, 5, 10-13, 77-81, 89, 200, 206, 247, 263-265, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 23041148), Служба у справах дітей адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради (код ЄДРПОУ 24060001) про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини даних про батька, задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьком дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Зобов`язати Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України внести зміни до актового запису №135 від 25 березня 2026 року про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а саме:

у графі 11 "Відомості про батька. Прізвище" змінити прізвище з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 »;

у графі 14 "Відомості про батька. Дата народження" зазначити " ІНФОРМАЦІЯ_6 ";

у графі 15 "Відомості про батька. Громадянство" зазначити " громадянин України".

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя Саламатін О.В.