Ухвала суду № 138135514, 01.07.2026, Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа №452/107/26

Провадження №1-кп/452/238/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2026 року м. Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

з участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисників обвинуваченої адвокатів ОСОБА_5 ,

розглянувши у приміщенні Самбірського міськрайонного суду Львівської області у судовому засіданні кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.114-2 Кримінального кодексу України (далі - КК України), -

В С Т А Н О В И В :

На підставі частини 2 статті 376 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) в судовому засіданні 01 липня 2026 року проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

14 січня 2026 року до Самбірського міськрайонного суду Львівської області надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 , котрій 19 листопада 2025 року остаточно повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.114-2 КК України.

Підготовче судове засідання у справі проведено 15 січня 2026 року та справу призначено до судового розгляду на певну дату, котре в подальшому неодноразово було відкладено, востаннє на 01 липня 2026 року о 12 год. 00 хв..

09 червня 2026 року через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» до суду надійшло клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про скасування запобіжного заходу, в якому останній просив скасувати обраний ОСОБА_4 на підставі ухвали Самбірського міськрайонного суду Львівської області суду від 05 травня 2025 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та негайно звільнити ОСОБА_4 з під варти в залі суду.

15 червня 2026 року через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» до суду надійшло уточнене клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 , про зміну запобіжного заходу, в якому останній уточнив попереднє клопотання про скасування запобіжного заходу та прохав змінити обраний відносно обвинуваченої ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави на більш м`який запобіжний захід, а саме нічний домашній арешт із покладенням на обвинувачену певних обов`язків або визначити поряд із запобіжним заходом у вигляді тримання під вартою розмір помірну заставу.

В судовому засіданні захисник обвинуваченої ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 підтримав подане власне уточнене клопотання про зміну запобіжного заходу, посилаючись на обставини та факти, викладені у клопотанні.

При проведенні судового засідання обвинувачена ОСОБА_4 підтримала клопотання захисника - адвоката ОСОБА_5 , прохала змінити запобіжний захід на більш м`який та не пов`язаний із триманням під вартою.

Процесуальний прокурор ОСОБА_3 заперечила проти задоволення клопотання про зміну запобіжного заходу, посилаючись на те, що на даний час судовий розгляд не завершено, допит обвинуваченої не проведено, при цьому просила врахувати особу обвинуваченої, можливість вчинення нею іншого кримінального правопорушення, а також можливість обвинуваченої уникнути відповідальності шляхом переховування від суду, зокрема покинути межі України різними способами, оскільки її чоловік є працівником Державної прикордонної служби України, що свідчить про наявність ризиків, які слугували підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Вислухавши думку учасників процесу, оцінивши ступінь обґрунтованості заявленого клопотання, дослідивши матеріали справи в обсязі, що стосуються клопотання, яке вирішується, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

При цьому, кримінальне процесуальне законодавство не визначає переліку підстав для зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту, а ст.201 КПК України вказує тільки на те, що до клопотання мають бути додані матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання.

Під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, суддя не перевіряє обґрунтованість підстав застосування запобіжного заходу, а заявниками не можуть ставитися під сумнів висновки, які були покладені в основу такого рішення судді. Зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу нових обставин, які свідчать про зміну обставин підозри, зміну або зменшення встановлених ризиків, які істотно впливають на виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Тому суддя не переглядає рішення про застосування запобіжного заходу, а на підставі наданих сторонами відомостей встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до обвинуваченого відповідний захід або його виконання та які виникають у зв`язку з плином часу досудового розслідування та судового розгляду.

Відтак, при розгляді питання про зміну запобіжного заходу суддя має виходити з того, чи доводить особа, яка подала відповідне клопотання, наявність обставин, які безпосередньо можуть вплинути на висновок про наявність обґрунтованої підозри або свідчать про зміну, зменшення чи збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Запобіжний захід може бути змінений, коли це виправдовується обставинами справи, зумовленими виникненням нових обставин після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, а також виявленням тих, які існували раніше, але про які не було відомо сторонам на час прийняття рішення про застосування запобіжного заходу. Тож, загальною вимогою щодо змісту клопотання про зміну запобіжного заходу є зазначення в ньому нових обставин, які не були предметом судового розгляду при застосуванні запобіжного заходу у порядку ст.194 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 04 серпня 2025 року щодо ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 30 вересня 2025 року включно, без визначення розміру застави, строк дії якого продовжено ухвалами слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 25 вересня 2025 року та від 20 листопада 2025 року до 23 листопада 2025 року, включно, без визначення розміру застави, та до 18 січня 2026 року, включно, без визначення розміру застави, відповідно. Надалі, ухвалами судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 15 січня 2026 року, від 12 березня 2026 року та від 05 травня 2026 року термін дії застосованого щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу було продовжено до 15 березня 2026 року, включно, до 10 травня 2026 року, включно, та востаннє до 03 липня 2026 року, включно, в кожному випадку без визначення розміру застави.

При цьому, судом враховано, що під час постановлення вказаних вище судових рішень було з`ясовано всі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування до обвинуваченого відповідного запобіжного заходу, зокрема обґрунтованість підозри, наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, та особу обвинуваченої.

У відповідності до положень ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

На даний час судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше застосованому до обвинуваченої ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відпала.

На переконання суду, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовано до обвинуваченої ОСОБА_4 з урахуванням тяжкості інкримінованого кримінального правопорушення та даних про її особу.

При цьому, суд зазначає, що, обґрунтовуючи клопотання про зміну запобіжного заходу, сторона захисту не надала доказів, які б давали суду підстави зробити висновок про те, що заявлені стороною обвинувачення ризики на даний час зменшилися, а наведені стороною захисту соціальні фактори не дають переконання в тому, що такі справлять стримуючу дію та забезпечать належну процесуальну поведінку обвинуваченої, так само як і не наведено мотивів відсутності ризику переховування від суду, оскільки, хоча у справі і розпочато судовий розгляд справи по суті, однак судовий розгляд не завершено, в тому числі не допитано самої обвинуваченої.

Посилання сторони захисту на необґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.114-2 КК України, як на підставу зміни запобіжного заходу, не може бути взято судом до уваги оскільки, зазначене питання першочергово вже було досліджено слідчим суддею Галицького районного суду м. Львова під час застосування відносно обвинуваченої ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави. Крім цього, вказане питання, у тому числі питання обґрунтованості повідомленої ОСОБА_4 підозри, було предметом перегляду апеляційною інстанцією, та, як наслідок, ухвалами Львівського апеляційного суду від 07 серпня 2025 року, 09 жовтня 2025 року та 16 червня 2026 року було залишено без змін, зокрема, ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 04 серпня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , а також подальші ухвали слідчого судді про продовження терміну дії застосованого відносно обвинуваченої запобіжного заходу.

Так само, стороною захисту не наведено жодних достатніх даних з приводу порушення працівниками правоохоронних органів процедури затримання ОСОБА_4 у порядку ст.208 КПК України, оскільки, як

встановлено із доданого до клопотання протоколу затримання від 02 серпня 2026 року, затримання ОСОБА_4 відбулося у відповідності, зокрема, стст.208-211 КПК України та п.6 ч.1 ст.615 КПК України.

При цьому, судом враховано, що за вимогами п.6 ч.1 ст.615 КПК України, якщо наявні випадки для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду, визначені статтею 208 цього Кодексу, або виникли обґрунтовані обставини, які дають підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину, - уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати таку особу.

Крім цього, судом взято до уваги, що чоловік обвинуваченої ОСОБА_4 ОСОБА_6 є працівником державної прикордонної служби України, і в разі звільнення обвинуваченої ОСОБА_4 з під варти, є високий ризик переховування останньої від суду, у тому числі шляхом перетину державного кордону України як в законний спосіб через прикордонні пункти пропуску, так і у спосіб, не передбачений законодавством України поза межами таких пунктів пропуску. Крім того, на переконання суду, є висока ймовірність вчинення ОСОБА_4 інших подібних кримінальних правопорушень з метою особистого збагачення, оскільки, як встановлено із обвинувального акту, ОСОБА_4 поширювала інформацію про розташування підрозділів Збройних Сил України саме з корисливих мотивів.

Судом також враховано, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.114-2 КК України, санкція якого передбачає лише покарання у виді позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років.

Наявність у обвинуваченої ОСОБА_4 міцних соціальних зв`язків, чоловіка, а також те, що на її утриманні є двоє дітей, один з яких є малолітнім та позбавлений батьківської опіки, фактично є обставинами, які враховуються при застосуванні, зміні, продовженні запобіжного заходу, вирішенні питання призначення покарання, однак такі не є безумовною підставою для застосування більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою.

Відтак, суд вважає, що обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід відповідає не лише особі обвинуваченої, а і характеру та тяжкості діяння, яке їй інкримінуються, а також не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, ухиленню обвинуваченої від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, тощо, тобто зазначені вище ризики, передбачені відповідними пунктами частини першої статті 177 КПК України, на даний момент є реальними та дійсними, відтак, на переконання суду, на час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу дійсно продовжують існувати ризики, на які посилалася прокурор, достатніх та переконливих доказів, що вони значно зменшились з плином часу, суду стороною захисту надано не було.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного (обвинуваченого), а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав і інтересів.

Оцінивши зазначені обставини в їх сукупності, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченої, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу.

На підставі викладеного, керуючись стст.331,350,370-372,376 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно

обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та продовженого згідно ухвали Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 05 травня 2026 року на 60 днів до 03 липня 2026 року включно, включно, без права внесення застави, відмовити.

Ухвала є остаточною, оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.

Суддя ОСОБА_1