Рішення № 138135436, 10.07.2026, Золочівський районний суд Львівської області

Справа № 445/1089/25

провадження № 2/445/167/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2026 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Сивака В. М.

секретаря судового засідання Захарчук Н.Я.

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Золочеві Львівської області справу за позовом ОСОБА_1 до Поморянської селищної ради Золочівського району Львівської області про визнання права власності на спадкове майно, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Поморянської селищної ради Золочівського району Львівської області про визнання права власності в порядку спадкування, в обґрунтування якого зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько - ОСОБА_2 , у зв`язку з чим відкрилася спадщина, до складу якої входять: земельні ділянки площею 0,4125 га, кадастровий номер 4621887200:06:000:0058, та площею 1,1035 га, кадастровий номер 4621887200:07:000:0212, які виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і розташовані на території Ремезівцівської сільської ради Золочівського району Львівської області; та земельна ділянка площею 0,40 га, для ведення особистого підсобного господарства. За життя ОСОБА_2 зробив розпорядження своїм майном, склавши заповіт, яким усе належне йому майно на день смерті заповів своїй дочці ОСОБА_1 . Позивачка зазначає, що спадщину фактично прийняла та, маючи намір оформити право на спадщину після смерті спадкодавця, звернулася до нотаріуса із відповідною заявою, однак, нотаріусом їй у цьому було відмовлено, оскільки оригінали правовстановлюючих документів, які підтверджують право власності на майно, відсутні. Окрім того, на земельну ділянку площею 0,40 га відмовлено у зв`язку відсутністю документів, які б підтверджували право власності на дане майно за спадкодавцем. Разом з тим, вказує, що ОСОБА_2 рішенням № 24 від 30.12.1993 року виконавчого комітету Сновицької сільської ради народних депутатів Золочівського району Львівської області «Про передачу безплатно у приватну власність громадянам земельних ділянок в особистих підсобних господарствах» затверджено його заяву про передачу у приватну власність безплатно земельної ділянки площею 0,40 га для ведення особистого підсобного господарства. На підставі вказаного рішення органу місцевого самоврядування спадкодавець повинен був зареєструвати право власності на дану земельну ділянку, але не встиг, оскільки помер. Враховуючи наведене, позивач звернувся до суду для захисту свого права на спадкування.

В підготовче судове засідання позивачка не з`явилася, однак, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, подав заяву, в якій просив розгляд справи проводити без його участі, заперечень щодо позову немає.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Горохів Луцького району Волинської області.

З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 та свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 судом встановлено, що позивачка доводиться донькою спадкодавцю.

Згідно заповіту, складеного 06.02.2020 у приміщенні приватного нотаріуса, за адресою: м. Горохів, вул. Шевченка, 22/6, Волинської області, посвідченого приватним нотаріусом Горохівського нотаріального округу Волинської області, Панасюком І.І. та зареєстрованого в реєстрі за № 54, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , усе належне йому майно заповів позивачці - дочці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 213013456 від 18.06.2020, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 1,1035 га, кадастровий номер 4621887200:07:000:0212.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 213017477 від 18.06.2020, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,4125 га, кадастровий номер 4621887200:06:000:0058.

Оглянувши рішення № 24 від 30.12.1993 виконавчого комітету Сновицької сільської ради народних депутатів Золочівського району Львівської області «Про передачу безплатно у приватну власність громадянам земельних ділянок в особистих підсобних господарствах», суд прийшов до висновку, що земельна ділянка площею 0,40 га була передана померлому ОСОБА_2 у власність для ведення особистого підсобного господарства. Тобто спадкодавець ОСОБА_2 подав відповідну заяву, однак не встиг зареєструвати право власності на дану земельну ділянку, оскільки помер.

Відповідно до довідки № 239 від 08.04.2025, виданої Поморянською селищною радою Золочівського району Львівської області про те, що останнє постійне місце проживання померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 в селі Сновичі Золочівського району Львівської області зареєстровано за адресою: село Сновичі Золочівського району Львівської області. Заповіт від його імені у Поморянській селищній раді Золочівського району Львівської області не посвідчувався. Спадщину після смерті ОСОБА_2 фактично прийняла його донька ОСОБА_1 так як проживала разом із спадкодавцем в селі Сновичі Золочівського району Львівської області по день її смерті.

З витягу зі спадкового реєстру № 85603001, вбачається, що інформація в спадковому реєстрі після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутня, що свідчить про те, що ніхто із можливих спадкоємців до нотаріальної контори не звертався із заявою про прийняття спадщини.

Вирішуючи питання про наявність чи відсутність підстав для задоволення позовних вимог, суд виходить з наступного.

За приписами ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а одним із способів захисту прав та законних інтересів особи є визнання права.

Згідно ст. 328, 1216 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування є однією з підстав виникнення права власності.

Відповідно до ст. 1217, 1218 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно із ч. 1ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким,

Відповідно до ч. 3ст. 1263 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст. 1273 ЦК України, спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3ст. 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно із ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Верховний Суд в постановах від 20 березня 2019 року у справі № 350/67/15-ц, та від 17 квітня 2019 року у справі № 723/1061/17 у справі тотожних правовідносин, прийшов до висновків, що у випадку, коли спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку. Якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування, до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку. До складу спадщини входить право на завершення процедури приватизації земельної ділянки, яку спадкодавець розпочав за життя у встановленому порядку та не завершив у зв`язку зі смертю.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно змісту ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

З врахуванням того, що відповідачем позов визнано до проведення підготовчого засідання, таке визнання позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а також з врахуванням того, що позивачка має право на спадкування майна свого батька, як спадкоємець за заповітом, спадщину прийняла, наявність інформації про чинність складеного заповіту на користь позивача, відсутність спадкоємців, які мали б право на обов`язкову частку в спадковому майні, відсутність у позивача оригіналу правовстановлюючого документу на спірні земельні ділянки, що є перешкодою для реалізації нею свого спадкового права, суд приходить до переконання, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення.

Керуючись ст.2,4,5,11,13,200,206,258,259,263-265,272,273 ЦПК України, ст. 16, 328, 386, 392, 1216-1218, 1222, 1223, 1225, 1268, 1272, 1296ЦК України, суд

у х в а л и в :

позов ОСОБА_1 до Поморянської селищної ради Золочівського району Львівської області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на земельні ділянки: площею 1,1035 га, кадастровий номер 4621887200:07:000:0212, площею 0,4125 га, кадастровий номер 4621887200:06:000:0058, в порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на завершення приватизації земельної ділянки площею 0,40 га, для ведення особистого підсобного господарства, яка була передана ОСОБА_2 рішенням від 30.12.1993 року № 24 виконавчого комітету Сновицької сільської ради народних депутатів Золочівського району Львівської області «Про передачу безплатно у приватну власність громадянам земельних ділянок для ведення особистих підсобних господарств» та отримання документів на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що посвідчують право власності на земельну ділянку площею 0,40 га, для ведення особистого підсобного господарства.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом 30-ти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення 30-денного строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повне судове рішення складено 10.07.2026.

Суддя В. М. Сивак