Ухвала суду № 138134776, 09.07.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

пр. № 2-а/759/194/26

ун. № 320/602/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2026 року м. Київ

суддя Святошинського районного суду м. Києва Ул`яновська О.В. розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді по адміністративній справі за позовними вимогами ОСОБА_2 до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міськради України, треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

у травні 2025 р. до Святошинського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява за підсудністю із Київського окружного адміністративного суду на підставі ухвали судді від 17.01.2025.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 09.05.2025 адміністративну справу передано за підсудністю до Печерського районного суду міста Києва.

09.06.2026 постановою Шостого апеляційного суду ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 09.05.2025 скасовано, справу направлено для продовження розгляду.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23.06.2026 вказану справу було передано у провадженні судді Ул`яновської О.В.

06.07.2026 заявником до суду подано заяву про відвід, в якій він посилається на п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України.

Дослідивши заяву про відвід суд дійшов наступного висновку.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 КАС України.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 40 КАС України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою ст. 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Згідно ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13.06.2007 «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

За приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характер або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі №5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012 у справі №5-15п12).

За умовами положень ст. 39 КАС України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов`язаний надати докази наявності обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

За вказаних обставин, перевіривши наведені позивачем підстави для відводу головуючого у справі, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, оскільки заявником не надано належних та допустимих доказів упередженості чи необ`єктивності судді, внаслідок чого у задоволенні заяви про відвід слід відмовити.

На підставі вище викладеного, керуючись вимогами ст. 31, 36, 37, 39, 40 КАС України,-

ПОСТАНОВИВ:

заяву ОСОБА_1 про відвід судді по адміністративній справі за позовними вимогами ОСОБА_2 до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міськради України, треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про скасування постанови про адміністративне правопорушення визнати необґрунтованою.

Вирішення питання про відвід передати судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: О.В. Ул`яновська