Рішення № 138134476, 30.06.2026, Таращанський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 379/655/26

Провадження № 2/379/616/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 року м. Тараща

Таращанський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Зінкіна В.І.,

з участю секретаря судового засідання Карпової Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Таращанської міської ради до ОСОБА_1 про витребування земельних ділянок,

У С Т А Н О В И В:

Заступник керівника Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Таращанської міської ради звернувся до суду з даною позовною заявою, в якій просить суд витребувати на користь держави в особі Таращанської міської ради із чужого незаконного володіння ОСОБА_1 земельні ділянки з кадастровими номерами 3224483200:04:009:0040 площею 2,3664 га та 3224483200:04:013:0137 площею 2,861 га, а також стягнути з відповідача фактично понесені судові витрати на користь Київської обласної прокуратури.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Позивач в обґрунтування позовної заяви зазначає, що набуття права приватної власності на земельні ділянки відповідачем відбулося внаслідок проведення державної реєстрації на підставі витягу з Державного земельного кадастру, акту приймання-передачі нерухомого майна від 24.07.2019, протоколу загальних зборів спілки громадян-співвласників майна колишнього КСП «Червоний партизан» від 24.07.2019, відомостей з ДЗК від 19.07.2021. За результатами аналізу документів, що стали підставою для реєстрації права власності та чинного законодавства установлено, що реєстратору не було надано будь-яких підтверджуючих документів згідно переліку, що встановлений ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України, які б підтверджували набуття права приватної власності на землю саме ОСОБА_1 . В зв`язку з чим, вказує, що право приватної власності на спірні земельні ділянки набуто відповідачем всупереч вимог ст. 81 Земельного кодексу України.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав.

Прокурор Бузинний В.С. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник позивача Таращанської міської ради в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належно. У поданому 30.06.2026 клопотанні просить проводити засідання без його участі.

Відповідач у судовому засіданні, до початку розгляду справи по суті, позовні вимоги визнав у повному обсязі, не заперечував проти ухвалення судом рішення про задоволення позову, про що 16.06.2026 подав заяву про визнання позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

25.06.2025 СВ Білоцерківського районного управління поліції ГУНП в Київській області до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено відомості за фактом прийняття 19.07.2021 державним реєстратором Сквирської міської ради Шерстюк А.О. рішення про реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на земельні ділянки 3224483200:04:009:0040 площею 2,3664 га та 3224483200:04:013:0137 площею 2,861 га на території Таращанської міської територіальної громади Білоцерківського району Київської області. Номер кримінального провадження 12025111030001447, правова кваліфікація кримінального правопорушення ч. 3 ст. 362 КК України (а.с.21).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.22-25), право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3224483200:04:009:0040 площею 2,3664 га зареєстровано за відповідачем 19.07.2021, номер відомостей про речове право 43095836, на земельну ділянку з кадастровим номером 3224483200:04:013:0137 площею 2,861 га зареєстровано за відповідачем 19.07.2021 номер відомостей про речове право 43096139.

Як вбачається з протоколу № 2 зборів спілки громадян-співвласників майна колишнього КСП «Червоний партизан» від 24.07.2019, на цих зборах у присутності 259 співвласників майна колишнього КСП «Червоний партизан» заслуховувалось питання передачі у власність ОСОБА_1 майна на загальну суму 179425 грн, а саме:

1. нежитлова будівля (гараж) 1972 року вартістю 25038,00 грн, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

2. нежитлова будівля (зерносклад) 1982 року вартістю 98417 грн., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

3. нежитлова будівля (зерносклад) 1982 року вартістю 55970,00 грн., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.38-45).

За результатами голосування збори одноголосно вирішили виділити в натурі у власність ОСОБА_1 майно на загальну суму 179425 грн, а саме:

1. нежитлова будівля (гараж) 1972 року вартістю 25038,00 грн, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

2. нежитлова будівля (зерносклад) 1982 року вартістю 98417 грн., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

3. нежитлова будівля (зерносклад) 1982 року вартістю 55970,00 грн., що розташована за адресою: Київська обл., Таращанський р-н., Лісовицька сільська рада, Господарський масив № 50.

4. земельну ділянку з кадастровим номером 3224483200:04:013:0137 площею 2,861 га, та земельну ділянку з кадастровим номером 3224483200:04:009:0040 площею 2,3664 га.

Таким чином, як вбачається з протоколу загальних зборів спілки громадян-співвласників майна колишнього КСП «Червоний партизан» від 24.07.2019, рішення про передачу ОСОБА_1 земельних ділянок з кадастровими номерами 3224483200:04:013:0137 та 3224483200:04:009:0040 площею відповідно 2,861 га та 2,3664 га прийнято без обговорення на цих зборах.

Відповідно до акту № 2 від 24.07.2019 приймання-передачі майна в натурі співвласники майнових паїв колишнього КСП «Червоний партизан» в особі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 передали, а ОСОБА_1 прийняв майно на загальну суму 179425 грн. а саме:

1. нежитлова будівля (гараж) 1972 року вартістю 25038,00 грн, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

2. нежитлова будівля (зерносклад) 1982 року вартістю 98417 грн., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

3. нежитлова будівля (зерносклад) 1982 року вартістю 55970,00 грн., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

4. земельну ділянку з кадастровим номером 3224483200:04:013:0137 площею 2,861 га та земельну ділянку з кадастровим номером 3224483200:04:009:0040 площею 2,3664 га.

На замовлення Лісовицької сільської ради, ПП «Землевпорядний центр АО» розроблено технічну документацію на земельну ділянку з кадастровим номером 3224483200:04:009:0040 площею 2,3664 га (а.с.51-62), що підтверджується висновком ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області від 30.03.2021 (а.с.63-64).

На замовлення Лісовицької сільської ради, ПП «Землевпорядний центр АО» розроблено технічну документацію на земельну ділянку з кадастровим номером 3224483200:04:013:0137 площею 2,861 га (а.с.65-76), що підтверджується висновком ГУ Держгеокадастру у Волинській області від 05.04.2021 (а.с.77-78).

Відповідно до технічних документацій із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельних ділянок в натурі від 2020 року, на підставі яких вперше сформовано спірні земельні ділянки, встановлено, що ці земельні ділянки сформовані за рахунок земель Лісовицької сільської ради Таращанського району Київської області, яка у зв`язку із адміністративною реформою приєднана до Таращанської міської територіальної громади.

Підтвердженням того, що вказані землі формувалися за рахунок земель комунальної власності є наявність в техдокументації висновків ГУ Держгеокадастру у Волинській області області від 05.04.2021 та ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області області від 30.03.2021, відповідно до яких вказані техдокументації розроблено ПП «Землевпорядний центр АО» на замовлення Лісовицької сільської ради, форма власності на момент складення документацій із землеустрою: комунальна.

Так, постановою Верховної Ради України №807-ІХ від 17.07.2020 «Про утворення та ліквідацію районів» утворено Білоцерківський район (з адміністративним центром у м. Біла Церква), до якого, зокрема, ввійшла Таращанська міська територіальна громада.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 715-р від 12.06.2020 «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Київської області» Таращанська міська територіальна громада утворена шляхом об`єднання Таращанської міської ради із, зокрема, Лісовицькою сільською радою.

Таким чином, саме Таращанська міська рада є органом, що уповноважений розпоряджатися спірними земельними ділянками.

Відповідно до акту за результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора Сквирської міської ради Київської області Шерстюк Альони Олександрівни від 09.06.2025, комісією Департаменту державної реєстрації встановлено порушення вимог статей 3, 10, 18, 22, 24 Закону, пункту 12 Порядку № 1127, оскільки проведено державну реєстрацію права власності на спірні земельні ділянки: за відсутності рішення відповідної сільської, селищної, міської ради; на підставі документів, що не давали змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження (а.с.79-83) .

Відповідно до витягу № НВ-9978395292025 від 18.09.2025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 3224483200:04:009:0040 становить 82 811,21 грн (а.с.89).

Відповідно до витягу № НВ-9978396012025 від 18.09.2025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 3224483200:04:013:0137 становить 100 119,54 грн (а.с.90).

09.10.2025 Таращанська міська рада на запит Білоцерківської окружної прокуратури, повідомила про те, що заходи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства не вживалися (а.с.84-88).

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст. 14 Конституції України, ст. 373 ЦК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується Конституцією України. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Зі змісту ч. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вбачається, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

У відповідності до ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» питання регулювання земельних відносин вирішуються відповідно до закону виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Частиною 5 статті 60 вказаного Закону також визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

Отже, правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності належать органу місцевого самоврядування, яким у спірних правовідносинах є Таращанська міська рада Київської області.

Таким чином, для правомірного розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у власності територіальної громади, необхідне волевиявлення відповідної територіальної громади, представником якої, на час набуття відповідачем спірної земельної ділянки у власність, виступала Лісовицька сільська рада Таращанського району Київської області.

Воля територіальної громади як власника, може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади (вказані правові висновки викладено у постанові Верховного Суду України № 916/2129/15 від 05.10.2016).

В силу положень ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Згідно з ч. 4 ст. 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду цільового призначення.

Згідно з п. 21 Перехідних положень Земельного кодексу України з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні» (що набрав чинність з 01.01.2019 року) землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності.

Разом з цим, відповідно до положень ч.ч. 5, 6 ст. 120 Земельного кодексу України (що діяли станом на липень 2019 року), у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду фізичними або юридичними особами, які не можуть мати у власності земельних ділянок, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташований жилий будинок, будівля або споруда, на умовах оренди.

Істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з набуттям права власності на ці об`єкти.

Укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов`язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру". представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

За ст. 56 ЦПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Суд застосовує висновок Верховного Суду, зроблений у постанові від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і в разі, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний установлювати причини, з яких позивач не здійснює захисту своїх інтересів.

Згідно вимог п. 21 розділу Х «Перехідних положень» Земельного кодексу України, землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 715-р від 12.06.2020 «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Київської області» Таращанська міська територіальна громада утворена шляхом об`єднання Таращанської міської ради із, зокрема, Лісовицькою сільською радою.

Відповідно до пп.4 п. 6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сформована територіальна громада є правонаступником усього майна, прав та обов`язків розформованої територіальної громади.

Отже, правом на звернення до суду у цій справі наділена саме Таращанська міська рада Київської області, на території якої знаходяться передані у власність ОСОБА_1 земельні ділянки.

Прокурор обґрунтував потребу звернутися із позовом необхідністю захистити порушені інтереси держави в особі Таращанської міської ради у зв`язку із незаконним переданням у власність ОСОБА_1 , земельних ділянок. Білоцерківською окружною прокуратурою направлено письмове повідомлення Таращанській міській раді, запропоновано Таращанській міській раді Київської області самостійно пред`явити відповідний позов, про що поінформувати окружну прокуратуру, у разі не звернення Таращанської міської ради з відповідним позовом відповідно до вимог ст.. 23 Закону України «Про прокуратуру» буде використано своє право подання позовної заяви (а.с.84-87).

Отже, у цій справі прокурор, звертаючись до суду з позовом, відповідно до вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" належним чином обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави у суді, зазначив в чому полягає порушення інтересів держави та правильно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Обов`язок доказування та подання доказів, встановлений ст. 81 ЦПК України, в якій зазначено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 3 статті 152 ЗК України визначено способи захисту прав на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Повернення спірної земельної ділянки органу місцевого самоврядування є правомірним втручанням у право мирного володіння спірним майном, переслідує легітимну мету такого втручання та пропорційність цій меті, оскільки земельні ділянки вибули з власності територіальної громади протиправно та без волі власника (пункти 125-128 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 року у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18), пункти 125-126 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2019 року у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19)).

Отже, відповідач набув право власності на вищевказану земельну ділянку, яка незаконно вибула з комунальної власності поза волею власника, в тому числі внаслідок недобросовісного виконання посадовими особами органу місцевого самоврядування повноважень, а саме державним реєстратором Сквирської міської ради.

Відповідно до ч. 1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно п.2 ч.3 ст.1212 ЦК України положення глави 83 ЦК України застосовуються також до вимог про витребування майна власником із чужого незаконного володіння.

Відповідно до ст.1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Відповідно до ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у пунктах 38-39 постанови від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17 власник може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. При цьому, для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюгу договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

З матеріалів справи вбачається, що спірні земельні ділянки вибули з володіння територіальної громади Таращанської міської ради не з її волі, оскільки витяг з Державного земельного кадастру, акт приймання-передачі нерухомого майна від 24.07.2019, протокол загальних зборів спілки громадян-співвласників майна колишнього КСП "Червоний партизан від 24.07.2019, відомості з ДЗК від 19.07.2021 не давали змоги встановити набуття ОСОБА_1 права приватної власності на спірні земельні ділянки.

Тому, рішення щодо державної реєстрації права приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3224483200:04:009:0040 площею 2,3664 га, на земельну ділянку з кадастровим номером 3224483200:04:013:0137 площею 2,861 га за ОСОБА_1 , є незаконним.

За таких підстав, належним захистом прав територіальної громади є витребування земельної ділянки від її набувача, яким є відповідач.

Враховуючи викладене та оцінюючі наявні у справі докази в їх сукупності, суд висновує про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Частиною 1 статті 131 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

В силу ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як убачається з платіжної інструкції № 657 від 02.04.2026, Київською обласною прокуратурою сплачено 3 328,00 грн судового збору за даної позовної заяви (а.с.93).

За змістом ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Аналогічна норма викладена і в ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного, оскільки до початку розгляду справи по суті відповідач визнав позов, подавши відповідну заяву, а суд виснував про задоволення позовної заяви у повному обсязі, суд вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, у розмірі 1 664,00 грн. Решта судового збору у розмірі 1 664,00 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 2, 5, 12, 19, 76, 77, 81, 82, 128, 133, 137, 141, 142, 206,223, 263-265, 268, 273, 274-279, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Таращанської міської ради до ОСОБА_1 про витребування земельних ділянок задовольнити у повному обсязі.

Витребувати на користь держави в особі Таращанської міської ради (код ЄДРПОУ 04054955) із чужого незаконного володіння ОСОБА_1 земельні ділянки з кадастровими номерами 3224483200:04:009:0040 площею 2,3664 га та 3224483200:04:013:0137 площею 2,861 га.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Київської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 1 664,00 грн (одна тисяча шістсот шістдесят чотири гривні нуль копійок) за наступними реквізитами: код ЄДРПОУ 2909996, МФО 820172 (Державна казначейська служба України у м. Києві), р/р: UA08201720343190001000015641.

Повернути Київській обласній прокуратурі, код ЄДРПОУ 02909996, з державного бюджету 50 відсотків судового збору, що становить 1 664,00 грн (одна тисяча шістсот шістдесят чотири гривні нуль копійок), сплаченого при поданні позовної заяви згідно платіжної інструкції № 657 від 02.04.2026, за наступними реквізитами: код ЄДРПОУ 2909996, МФО 820172 (Державна казначейська служба України у м. Києві), р/р: UA08201720343190001000015641.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивні частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін:

позивач: заступник керівника Білоцерківської окружної прокуратури Антонюк Денис Олександрович (вул. Шолом-Алейхема, 38 а, м. Біла Церква Київської області) в інтересах держави в особі Таращанської міської ради, код ЄДРПОУ 04054955, місцезнаходження: вул. Героїв Чорнобиля, 1, м. Тараща Білоцерківський район Київська область;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 09.07.2026.

Головуючий:В. І. Зінкін