Ухвала суду № 138134220, 12.05.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

757/19611/26-ц

2-8566/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позовної заяви без руху

12 травня 2026 року

Суддя Печерського районного суду м. Києва Єрмічова В. В., вирішуючи питання про відкриття провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду м. Києва із означеним позовом.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї копії документів, суддя дійшов такого висновку.

Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований Цивільним процесуальним кодексом України. Подання позовної заяви має відбуватись з дотриманням певних умов.

Відповідно до ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Установлено, що позовна заява викладена у надмірно неструктурованій формі, містить значний обсяг цитування нормативно-правових актів та повторення однакових тверджень, і, як наслідок, не забезпечено чітке та послідовне викладення фактичних обставин справи, конкретних дій чи бездіяльності відповідача, підстав виникнення шкоди, причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та заявленими наслідками. Означений спосіб викладення позовних вимог ускладнює встановлення предмета та підстав позову.

Крім того, позовна заява не містить належного визначення способу захисту права відповідно до положень статті 16 ЦК України, у позовній заяві відсутня її прохальна частина.

Позивачем не конкретизовано: яке саме рішення, дія чи бездіяльність відповідача є незаконними; у чому полягає порушення конкретного цивільного права чи інтересу; який саме спосіб судового захисту підлягає застосуванню судом; правові підстави стягнення заявленої суми моральної шкоди.

Щодо вимоги позивача про стягнення моральної шкоди, то суд дійшов такого висновку.

У постанові пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 роз`яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно моральна шкода може полягати у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків (п. 3).

Аналогічна правова позиція визначена і у ст. 23 Цивільного кодексу України.

При цьому, у п. 4 постанови зазначено, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, у чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. У разі недотримання позивачем зазначених вимог суд вправі залишити позовну заяву без руху.

Заява має містити відомості про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням та докази, що підтверджують позов, отже до заяви повинні бути додані необхідні документи - залежно від заявлених вимог. Зокрема докази причино-наслідкового зв`язку між станом здоров`я позивача та діями, бездіяльністю або рішеннями відповідача, наприклад, докази витрат на лікування.

Позивачем не зазначено, у чому полягає заподіяна йому шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно, міркування позивача з цих підстав та якими доказами це підтверджується.

Відтак, позивачу необхідно надати докази заподіяння такої шкоди та надати розрахунки, які було покладено в обґрунтування сум.

Щодо інших недоліків позовної заяви, то вони полягають у наступному, зокрема, це - відсутність належного розмежування між фактичними обставинами та правовим обґрунтуванням; використання оціночних та емоційних висловлювань; відсутність належної систематизації доданих доказів; відсутність чіткого викладення обставин, які підтверджують позовну вимогу; невідповідність окремих частин позовної заяви вимогам юридичної визначеності.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач посилається на п. 11 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», однак позовна заява не містить належного обґрунтування підстав звільнення від сплати судового збору.

Позивачем зазначено ціну позову у розмірі 1000029 грн на відшкодування моральної та майнової шкоди, однак при цьому не конкретизовано розмір майнової шкоди та розмір моральної шкоди.

З урахуванням означеного, позивачу слід усунути вказані недоліки, зокрема додати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За таких підстав, вважаю за необхідне залишити позовну заяву без руху, про що повідомити позивача та надати йому п`ятиденний строк для усунення вказаних недоліків з дня отримання копії цієї ухвали.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України в разі невиконання позивачем вимог суду у встановлений строк заява вважається неподаною та повертається позивачеві.

Згідно з ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Керуючись статтями 175, 177, 185 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про відшкодування матеріальної та моральної шкоди залишити без руху.

Надати позивачу п`ятиденний строк для усунення вказаних недоліків з дня отримання копії цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. В. Єрмічова