Рішення № 138134133, 22.06.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/2215/26

Провадження № 2-а/761/362/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Саадулаєв А.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської міської державної адміністрації, про скасування постанови,

встановив:

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Київської міської державної адміністрації, про скасування постанови.

Предметом позову є визнання протиправною та скасування постанову №144 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, винесеним 13 січня 2026 року адміністративною комісією при виконавчому органі Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), якою ОСОБА_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1530 грн. за ст.152 КУпАП.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 27.01.2026 року відкрито провадження у справі.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що позивач вважає, оскаржувана постанова, винесена відповідачем є такою, що постановлена безпідставно та необґрунтовано, за умови відсутності складу правопорушення з боку позивача, а отже є незаконною, протиправною та підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Так, в оскаржуваній постанові вказано, що позивачем було порушено правила благоустрою території, а саме: самовільне розміщення рекламного засобу (спеціальної стаціонарної конструкції) типу: конструкція на естакаді, мості, шляхопроводі в кількості 1 од. без відповідної дозвільної документації, чим порушено ст. 152 КУпАП, пункти 14.1.1, 14.1.4 Правил благоустрою міста Києва», що затверджені рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 №1051/1051.

Так, стаття 152 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів у вигляді штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб`єктів підприємницької діяльності - від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктами 14.1.1, 14.1.4 «Правил благоустрою міста Києва», що затверджені рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 №1051/1051, передбачено, що розміщення та утримання засобів та обладнання зовнішньої реклами, реклами на об`єктах та обладнанні транспорту комунальної власності територіальної громади міста Києва (крім випадків її розміщення на/в рухомому складі) в м. Києві повинно відповідати вимогам законів України "Про благоустрій населених пунктів", «Про дорожній рух», «Про автомобільні дороги" «Про рекламу", Типовим правилам розміщення зовнішньої реклами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 №2067, інших обов`язкових до виконання нормативно-правових актів, рішенням Київської міської ради, розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а також цим Правилам (п.14.1.1 Правил).

Підставою для розміщення реклами, виконання робіт, пов`язаних з розташуванням рекламного засобу, його встановленням та експлуатації, є виданий в установленому порядку дозвіл на розміщення зовнішньої реклами або погодження на розміщення реклами на транспорті комунальної власності. У випадку, коли встановлення рекламних засобів потребує порушення об`єктів благоустрою, проведення таких робіт здійснюється після отримання в установленому порядку дозволу на порушення об`єктів благоустрою у відповідності до затвердженого переліку земляних та/або ремонтних робіт або контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою території у зв`язку з виконанням відповідних робіт (п.14.1.4 Правил).

Тобто, відповідно до позиції відповідача, на позивача було накладено адміністративне стягнення за розміщення рекламного засобу без відповідного дозволу на об`єкті комунальної власності.

Так, позивач зазначає, що позиція відповідача є помилковою і не підтверджена доказами, оскільки розміщений спірний об`єкт на естакаді, по-перше, не є рекламним засобом, а по-друге, розміщено не на об`єкті комунальної власності, а на об`єкті, який належить юридичній особі ТОВ «Амадеус Ко» на праві приватної власності.

Відповідач подав до суду відзив в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, також беручи до увагу надану до протоколу фотофіксацію вчиненого правопорушення, слід зазначити, що даний рекламний засіб розміщено не на фасаді будинку, будівлі або споруди на рівні- «не вище першого поверху», а на естакаді, над проїжджою частиною вулиць і доріг. Тому є всі підстави вважати зазначену конструкцію на естакаді - рекламним засобом, а не вивіскою чи табличкою. Дозвіл на розміщення зовнішньої реклами видається лише на один рекламний засіб.

Враховуючи вищезазначене факти та докази у їх сукупності та взаємозв`язку не підтверджують наявність у діях позивача адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 152 КУпАП, а саме порушення пункту 14.1.1., 14.1.4. Правил благоустрою міста Києва, що виразилося у розміщенні рекламного засобу без дозвільної документації.

У відповідності до ч. 8 ст. 262 КАС України, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Дослідивши та оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, 09.01.2026 до адміністративної комісії від Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Управління з питань реклами) надійшов протокол про адміністративне правопорушення складений головним спеціалістом відділу контролю та обліку рекламних засобів та вивісок Управління з питань реклами відносно Позивача за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), що виразилися у порушенні пунктів 14.1.1., 14.1.4 Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року № 1051/1051, а саме: самовільне розміщення рекламного засобу (спеціальної стаціонарної конструкції) типу: конструкція на естакаді, мості, шляхопроводі в кількості 1 од., без відповідної дозвільної документації за адресою: Паркова дорога, естакада через Паркову дорогу, в напрямку Дніпровського узвозу.

До протоколу про адміністративне правопорушення № 005097 від 02.01.2026 долучено акт обстеження місця вчинення (виявлення) правопорушення від 02.01.2026 з фотофіксацією розміщення вивіски та довіреність.

Згідно ч. 1 ст. 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються: адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад.

Відповідно до ч. 1 ст. 214 КУпАП адміністративні комісії при виконавчих органах сільських, селищних, міських рад вирішують усі справи про адміністративні правопорушення, за винятком віднесених цим Кодексом до відання інших органів (посадових осіб).

Згідно ч. 1 ст. 218 КУпАП адміністративні комісії при виконавчій органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 152, цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.

Положеннями ст. 152 КУпАП передбачено, що порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб`єктів підприємницької діяльності - від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За змістом статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Пунктом 2 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 23.12.2003 року № 2067 визначено, що:

- спеціальні конструкції - тимчасові та стаціонарні рекламні засоби (світлові та несвітлові, наземні та неназемні (повітряні), плоскі та об`ємні стенди, щити, панно, транспаранти, троли, таблички, короби, механічні, динамічні, електронні табло, екрани, панелі, тумби, складні просторові конструкції, аеростати, повітряні кулі тощо), які використовуються для розміщення реклами;

- вивіска чи табличка - елемент на будинку, будівлі або споруді з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать такій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщений на зовнішній поверхні будинку, будівлі або споруди не вище першого поверху або на поверсі, де розташовується власне чи надане у користування особі приміщення (крім, випадків, коли суб`єкту господарювання належить на праві власності або користування вся будівля або споруда), біля входу у таке приміщення, який не є рекламою.

Інформація про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, а також інформація, розміщена на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу у таке приміщення, яка не містить закликів придбавати товар або послугу, що реалізується суб`єктом, не є рекламою у розумінні частини 7 статті 8 та частини 6 статті 9 Закону України «Про рекламу».

Реклама - спеціальна інформація про осіб чи продукцію, яка розповсюджується в будь-якій формі та в будь-який спосіб з метою прямого або опосередкованого одержання прибутку.

Реклама - це розповсюджувана в будь-якій знеособленій формі, за допомогою будь-яких засобів інформація про фізичну чи юридичну особу, товари, ідеї й починання (рекламна інформація), що призначена для невизначеного чи визначеного кола осіб, відкрито виходить і оплачується рекламодавцем і покликана формувати чи підтримувати інтерес до фізичних, юридичних осіб, ідей і починань і сприяти реалізації товарів, ідей, починань.

Вивіски чи таблички повинні розміщуватися без втручання у несучі конструкції, легко демонтуватися, щоб не створювати перешкод під час робіт, пов`язаних з експлуатацією та ремонтом будівель і споруд, на яких вони розміщуються; не повинні відтворювати зображення дорожніх знаків; не повинні розміщуватися на будинках або спорудах - об`єктах незавершеного будівництва; площа поверхні не повинна перевищувати 3 кв. метрів.

Тобто, якщо на вивісці міститься інформація, яка не містить закликів до придбання конкретного товару чи отримання послуг, вона не є рекламою і не потребує спеціального дозволу на розміщення зовнішньої реклами.

У матеріалах справи представник позивача надала докази, що конструкція на естакаді за адресою: м. Київ, Паркова дорога 16-А із написом «VIEWPOINT by PARKOVY» є назвою торгівельної марки власником, якого є ТОВ «Амадеус Ко» відповідно до свідоцтва на торгівельну марку № НОМЕР_1 .

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за адресою: м. Київ, Паркова дорога, будинок 16-А, власником є ТОВ «Амадеус Ко».

У матеріалах справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст. 152 КУпАП відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували, що розміщена на естакаді конструкція є рекламою. Зокрема, не встановлено, що зазначена конструкція містить інформацію рекламного характеру, спрямовану на заклики до придбання конкретного товару чи отримання певних послуг.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок збирання таких доказів покладається на орган, уповноважений на складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Разом із тим, із протоколу про адміністративне правопорушення, акта обстеження місця вчинення правопорушення, фотоматеріалів та оскаржуваної постанови не вбачається, що відповідачем встановлено обставини, які б свідчили про те, що розміщена конструкція відповідає ознакам рекламного засобу саме у розумінні Закону України «Про рекламу». Відповідачем не наведено мотивів, з яких він дійшов висновку, що розміщена на конструкції інформація спрямована на формування або підтримання обізнаності споживачів реклами чи їх інтересу до особи, товару або послуг.

Разом з тим відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б беззаперечно підтверджували наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 152 КУпАП. Матеріали справи не містять доказів того, що спірна конструкція є рекламним засобом, розміщення якого потребувало отримання відповідного дозволу, а також доказів, які б підтверджували наявність адміністративного правопорушення позивача у порушенні пунктів 14.1.1 та 14.1.4 Правил благоустрою міста Києва.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка не підтверджена належними та допустимими доказами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі ст.ст. 73, 74 КАС України, належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановлено законом. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами: доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом встановлено, що постанова адміністративної комісії № 144 від 13.01.2026 винесена адміністративною комісією протиправною, крім того, відповідачем не доведено правомірності накладення адміністративного стягнення, а тому, суд дійшов висновку, що адміністративний позовом ОСОБА_1 до Київської міської державної адміністрації, про скасування постанови задовільнити.

Керуючись ст. 152, 213, 214, 218, 281, 283, 284 КУпАП, ст.ст. 5, 15, 72-77, 79, 241-246, 250, 251 КАС України, суд,

постановив:

Позов ОСОБА_1 до Київської міської державної адміністрації, про скасування постанови - задовольнити.

Скасувати постанову №144 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, винесену 13 січня 2026 року адміністративною комісією при виконавчому органі Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), якою було ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1530 грн. за ст. 152 КУпАП.

Стягнути з Київської міської державної адміністрації (ЄДРПОУ 00022527) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривень 20 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: