Рішення № 138133917, 30.06.2026, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.06.2026 Справа № 917/2192/25

м. Полтава

Суддя Солодюк О.В., розглянувши матеріали

за позовною заявою Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", вул. Польська, 2а, м. Полтава, Полтавська область, 36008

до Приватного підприємства "Полтавазв`язокбуд", вул. Європейська, 2, кімн.413, м. Полтава, Полтавська область, 36009

про стягнення 350 000,00 грн.

без виклику сторін

До Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до Приватного підприємства «Полтавазв`язокбуд» про стягнення 350 000,00 грн попередньої оплати, сплачених за договором підряду про виконання робіт № 07-04-22/2 від 07.04.2022 р.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача умов укладеного між сторонами договору підряду про виконання робіт № 07-04-22/2 від 07.04.2022 р. та неповернення позивачу суми сплаченої попередньої оплати.

Ухвалою від 03.12.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач відзив на позов не надав. Копія ухвали суду від 03.12.2025р., яка направлялася відповідачу на адресу його державної реєстрації (перевірено в судом в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), повернулася до суду з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою.

Згідно із п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, день належного вручення копії судового рішення може бути встановлений виключно з відповідної відмітки на поштовому повідомленні, або розписки про отримання копії судового рішення (зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 14.04.2021 у справі №205/1129/19).

Таким чином, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України суд належним чином повідомив відповідача про розгляд справи.

Відповідач відзив на позов не надав. Встановлені строки для його подання закінчилися. Згідно з ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Згідно із ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

При цьому, суд приймає до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України та ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами з урахуванням згаданих вище приписів ч. 9 ст. 165 ГПК України та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Відповідно до частини п`ятої статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

За ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Сторони клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суду не надали.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

Між Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (далі - Замовник, Позивач) і Приватним підприємством "Полтавазв`язокбуд (далі - Підрядник, Відповідач), 07.04.2022 було укладено Договір підряду про виконання робіт: ДК 021:2015:45450000-6; Інші завершальні будівельні роботи. Ремонт будівлі без втручання в несучі конструкції та ремонт фасаду котельні та ЦТП по вул. Курчатова, 11 в м. Полтава №07-04-22/2.

Між Сторонами виникли правовідносини за договором підряду.

Згідно п.1.1. Договору Замовник доручає в межах договірної ціни, а Підрядник зобов`язується на свій ризик, власними силами, засобами і матеріалами, комплектуючими виробами, виконати та здати за завданням відповідно до проектно - кошторисної документації та умов Договору у встановлений строк роботи, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити закінчені роботи.

Згідно п. 11.1. Договір набрав чинності з моменту з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін і діє до 31 грудня 2022 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором.

Відповідно ло умов вказаного Договору Сторони взяли на себе відповідні права та обов`язки.

Згідно п. 2.1. Договору термін виконання робіт - протягом 2022 року. Сторони узгодили цим пунктом, що термін виконання робіт може переглядатися при виникненні обставин, що не залежать від Підрядника і перешкоджають виконанню робіт у встановлений термін. Рішення про зміну термінів виконання робіт оформлюється додатковою угодою.

Так, 28 грудня 2022 року додатковою угодою №1 до Договору № 07-04-22/2 сторони, керуючись ст.ст. 651-654 Цивільного кодексу України, на підставі п. 10 пп.1 Договору дійшли до згоди продовжити термін виконання робіт та строк дії договору, шляхом внесення змін до п.п. 2.1. п. 2 та п.п.11.1 п. 11 Договору, виклавши його в наступній редакції:

2.1. Термін виконання робіт: до 31.07.2023.

11.1 Цей Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін і діє до 31 липня 2023 року, але в будь - якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором.

Згідно п. 3 Додаткової угоди всі інші умови Договору № 07-04-22/2, не порушені в цій Додатковій угоді, залишаються незмінними і Сторони підтверджують по ним свої зобов`язання.

Вартість робіт (ціна Договору) та порядок розрахунків узгоджено у розділі 3 Договору. Договірна ціна становить 842 682,00 грн. без ПДВ.

За п. 3.6 Договору розрахунки здійснюються наступним чином: Замовник перераховує Підряднику попередню оплату в розмірі до 50 % від загальної вартості робіт згідно виставленого рахунку протягом 10 банківських днів. Остаточний розрахунок за фактично виконані роботи проводяться Замовником на підставі підписаних Сторонами актів виконаних робіт за формами КБ-2В та КБ-З, здачі виконавчої документації Замовнику протягом 20 календарних днів.

08.04.2022 року Підряднику відповідно до п. 3.6. розділу 3 договору було перераховано попередню оплату в розмірі 350 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 1633516372.

П. п. 4.4.5, 4.4.6. Договору Підрядник взяв на себе зобов`язання інформувати Замовника про хід виконання робіт; повідомляти Замовника у найкоротші строки про можливість сповільнення та/або зупинення виконання робіт з будь-яких причин, в тому числі і незалежних від нього обставин передати результати роботи Замовнику за актом.

Позивач зазначає, що відповідачем у 2022 році роботи не проводилися. Додатковою угодою у грудні 2022 року позивач та відповідач дійшли до згоди продовжити термін виконання робіт та строк дії договору до 31 липня 2023 року.

В порядку п. 8.4. Договору Сторона, яка не може виконати зобов`язання за цим Договором внаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше 5 робочих днів з дати виникнення таких обставин повідомити іншу сторону в письмовій формі. Водночас, п. 8.3. Договору встановлено, що доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються органами Мінрегіонбуду, Мінстату, торгово - промислової палати, судів, тощо.

Фактично, відповідач не виконав роботу згідно умов Договору, про причини зупинки/затримки роботи не повідомив у зазначений п. 8.4. Договору строк, та не повернув попередньо оплачені кошти в розмірі 350 000,00 грн, що змусило позивача звернутися до відповідача з листами від 29 листопада 2023 року № 05-32/5031, від 19 липня 2024 року №05-32/4215 та від 26 травня 2025 року № 05-32/1502 про повернення попередньо сплачених коштів по Договору підряду № 07-04-22/2 від 07.04.2022 року в розмірі 350 000,00 грн.

Листи від 09 листопада 2023 року № 05-32/5031 та від 19 липня 2024 року, № 05-32/4215 були отримані особисто директором Приватного підприємства "Полтавазв`язокбуд".

Як вбачається з матеріалів справи, згідно трекінгу поштових відправлень Національного оператора поштового зв`язку "Укрпошти" направлена 04 червня 2025 року на адресу відповідача поштова кореспонденція (лист 26 травня 2025 року № 05-32/1502) була повернута позивачу. Докази містяться в матеріалах справи.

Усі претензійні листи щодо повернення авансових грошових коштів залишені без відповіді. Позивачу не надано жодної інформації щодо неповернення сплачених авансових грошових коштів. Натомість відповідач не звертався до позивача з пропозицією укласти додаткову угоду №2 про зміну термінів виконання робіт.

Враховуючи вище зазначене, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача в судовому порядку суми невикористаної попередньої оплати у розмірі 350 000,00 грн.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного:

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочин за приписами ст. 204 ЦК України є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Положеннями статей 627, 628 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 849 Цивільного кодексу України, замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Згідно з ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Статтями 526 та 525 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

У частинах першій та другій статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).

При цьому неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Основною первинною ознакою господарської операції є її реальність, а наявність первинних документів є вторинною, похідною ознакою. Навіть належне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами не завжди свідчить про безумовну їх відповідність дійсному змісту операції. Правові наслідки створює саме господарська операція, а не первинні документи. Вказаний висновок застосований Верховним Судом у постанові від 21 червня 2022 року у справі № 820/4033/16.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частинами 1, 3, 4 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Судом встановлено факт укладення та часткового виконання умов договору сторонами та факт перерахування спірної суми попередньої оплати, однак відповідачем не доведено виконання робіт за договором у повному обсязі, а також не надано будь-яких доказів у спростування вимог позивача про повернення коштів попередньої оплати у сумі 350 000,00 грн., хоча позивачем доведено факт звернення до відповідача з відповідними вимогами.

Відповідно до частин першої та третьої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 904/1017/20).

Так, відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. За статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі № 904/2104/19, провадження № 12-57гс21).

Кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у статті 13 ГПК України, втрачає сенс.

Відтак, на підставі матеріалів справи суд приходить до висновку про правомірність і обґрунтованість позовних вимог. Судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем, покладаються на відповідача з огляду на приписи ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст.129,233-238,240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Полтавазв`язокбуд» (м. Полтава, вул. Європейська, буд. 2, кімната 413, 36009, ЄДРПОУ 37709771) на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» (м. Полтава, вул. Польська, буд. 2а, м. Полтава, 36008, ЄДРПОУ 03338030) грошові кошти в сумі 350 000,00 грн попередньої оплати згідно договору підряду про виконання робіт № 07-04-22/2 від 07.04.2022 та судовий збір у розмірі 5 250,00 грн.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя Солодюк О.В.