Ухвала суду № 138133857, 18.05.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

18 травня 2026 рокуСправа №160/6988/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро заяву про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «АМБАР» до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державне підприємство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «АМБАР» до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державне підприємство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 16.03.2026 у виконавчому провадженні №78895582 про зупинення вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2025 у справі № 904/2758/24.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.04.2026 в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «АМБАР» до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державне підприємство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» про визнання протиправною та скасування постанови - відмовлено.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «АМБАР» до суду надійшла заява про ухвалення у цій справі додаткового рішення, зокрема стягнення з Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «АМБАР» понесених витрат на правничу допомогу в розмірі 33 562,06 грн.

Дослідивши заяву та матеріали адміністративної справи, суд дійшов наступного висновку.

За приписами статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи відсутність необхідності у розгляді заяви про ухвалення додаткового рішення з повідомленням учасників справи, розгляд заяви проводиться у письмовому провадженні.

Також, за правилами ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Водночас приписами статті 134 КАС України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Положеннями ст. 2 КАС України визначено, що однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є: відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

З аналізу вищевказаних норм слід дійти висновку про те, що судові витрати, в силу засад (принципів) адміністративного судочинства, відшкодовуються на користь особи, позов якої задоволено.

Також суд зазначає, що з аналізу положень Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що судові витрати, в тому числі витрати на правничу допомогу, розподіляються в порядку, визначеному статтею 139 КАС України, а саме при задоволенні позову сторони або частковому задоволенні.

З рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.04.2026 слідує, що у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «АМБАР» до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відмовлено.

З огляду на вказане, оскільки у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «АМБАР» було відмовлено, відтак у суду відсутні підстави для стягнення на користь позивача понесених витрат на професійну правничу допомогу, а як наслідок, для ухвалення додаткового рішення у справі.

У зв`язку з перебуванням судді Луніної О.С. у відпустці, ухвала постановлена в перший робочий день.

Керуючись ст. ст. 243, 252, 255, 256, 294, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «АМБАР» про ухвалення додаткового рішення у справі №160/6988/26 - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. 295, 297 КАС України.

Суддя О.С. Луніна