Ухвала суду № 138133575, 11.06.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А

справа № 753/13280/16-ц

провадження № 2-зз/753/29/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2026 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді КАЛІУШКА Ф.А.

при секретарі МЕЛЬНИЧЕНКО О.С.

за участю

заявники не з`явились;

представник заявників не з`явився;

позивач не з`явилась;

представник позивача не з`явився;

відповідачі не з`явились;

треті особи не з`явились:

розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду в м. Києві заяву представника відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 адвоката Буракова Ігоря Олександровича про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гембарської Світлани Іванівни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», Акціонерного товариства Райффайзен Банк», Ліквідатора Приватного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» Костенка Ігоря Івановича, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Служби у справах дітей та сім`ї Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації та Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської державної адміністрації, про визнання недійсними договорів про відступлення прав вимоги, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, договору дарування, витребування майна, визнання права власності та виселення

ВСТАНОВИВ:

Представником відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 адвокатом Бураковим Ігорем Олександровичем подано заяву про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гембарської Світлани Іванівни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», Акціонерного товариства Райффайзен Банк», Ліквідатора Приватного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» Костенка Ігоря Івановича, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Служби у справах дітей та сім`ї Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації та Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської державної адміністрації, про визнання недійсними договорів про відступлення прав вимоги, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, договору дарування, витребування майна, визнання права власності та виселення.

Заява обґрунтована тим, що постановою Київського апеляційного суду від 10.03.2026 року рішення Дарницького районного суду міста Києва від 01.12.2022 року про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 залишено без змін. Оскільки у задоволенні позову відмовлено остаточно, а судове рішення набрало законної сили, заявник просить скасувати арешт, посилаючись на ч. 9 ст. 158 ЦПК України.

В судове засідання сторони, будучи повідомленими про розгляд справи належним чином, не з`явились, проте, до початку розгляду справи подали заяви про розгляд заяви про скасування заходів забезпечення позову без їх участі.

При цьому, позивач ОСОБА_3 подала заперечення на вказану заяву, у якій вона заперечує проти зняття арешту, вказуючи, що судовий спір не завершено, оскільки нею подано касаційну скаргу на постанову апеляційного суду від 10.03.2026 року. Згідно з наданими доказами, ухвалою Верховного Суду від 28 травня 2026 року (провадження №61-5067ск26) касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. Позивач стверджує, що скасування арешту на цій стадії створить ризик невідворотного відчуження спірного майна третім особам, що зробить неможливим виконання ймовірного рішення Верховного Суду на її користь та позбавить її права на ефективний судовий захист.

Дослідивши заяву про скасування заходів забезпечення позову та матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гембарської Світлани Іванівни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», Акціонерного товариства Райффайзен Банк», Ліквідатора Приватного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» Костенка Ігоря Івановича, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Служби у справах дітей та сім`ї Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації та Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської державної адміністрації, про визнання недійсними договорів про відступлення прав вимоги, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, договору дарування, витребування майна, визнання права власності та виселення.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 18.11.2016 року з метою забезпечення позову ОСОБА_3 було накладено арешт на спірну квартиру АДРЕСА_1 .

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 01.12.2022 року у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гембарської Світлани Іванівни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», Акціонерного товариства Райффайзен Банк», Ліквідатора Приватного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» Костенка Ігоря Івановича, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Служби у справах дітей та сім`ї Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації та Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської державної адміністрації, про визнання недійсними договорів про відступлення прав вимоги, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, договору дарування, витребування майна, визнання права власності та виселення відмовлено у повному обсязі.

Постановою Київського апеляційного суду від 29 травня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 01 грудня 2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення яким позов ОСОБА_3 задоволено частково. Витребувано від ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1 . Виселено ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1 . В іншій частині позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 22 січня 2026 року касаційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 задоволено частково. Касаційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 29 травня 2024 року у частині позовних вимог ОСОБА_3 :

до ТОВ «Вердикт Капітал» та ОСОБА_2 про визнання договорів відступлення права вимоги недійсними змінено у мотивувальній частині, виклавши її у редакції цієї постанови;

до ТОВ «Вердикт Капітал», АТ «Райффайзен Банк», ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик», ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гембарської С.І. про визнання договорів відступлення права вимоги недійсними, визнання недійсним рішення приватного нотаріуса про реєстрацію права власності на квартиру, визнання недійсним договору дарування квартири залишено без змін;

до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про витребування квартири та виселення скасовано та передано справу у цій частині та розподілу судових витрат на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Київського апеляційного суду від 10.03.2026 року, після нового розгляду відповідно до постанови Верховного Суду від 22 січня 2026 року, рішення Дарницького районного суду міста Києва від 01.12.2022 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про витребування квартири та виселення залишено без змін.

У відповідності до положень ст. 158 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту ЦПК України) суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснено, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

З аналізу наведених положень вбачається, що правовий інститут скасування заходів забезпечення позову передбачає зняття застосованих судом обмежень, покликаних забезпечити можливість виконання судового рішення, у випадку зміни ситуації в порівнянні з тією, що існувала при застосуванні таких обмежень, коли в результаті такої зміни потреба в застосованих обмеженнях припинила своє існування. В той же час помилковість, незаконність чи безпідставність з точки зору учасника процесу застосування заходів забезпечення позову не є такими обставинами в розумінні передбаченої процесуальним законом процедури скасування забезпечення позову, а лише можуть слугувати підставою для оскарження судового рішення до суду вищої інстанції, для чого чинним законом передбачена процедура апеляційного та касаційного оскарження судового рішення.

Статтею 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом. При цьому сторона самостійно несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Обов`язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в ст. 81 ЦПК України.

Водночас, застосовуючи норми процесуального права, суд повинен виходити з принципів верховенства права та пропорційності цивільного судочинства (ст. 2, ст. 11 ЦПК України).

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів, які гарантують виконання можливого рішення суду та недопущення утруднення захисту прав позивача.

Як вбачається з матеріалів, наданих позивачем, вона скористалася своїм конституційним правом на касаційне оскарження ухвалених судових рішень першої та апеляційної інстанції про відмову їй у задоволенні позову. Ухвалою Верховного Суду від 28.05.2026 року касаційну скаргу ОСОБА_3 залишено без руху із наданням строку для усунення недоліків. Відтак, питання про відкриття касаційного провадження перебуває на стадії вирішення, а касаційне провадження може бути відкрито у будь-який момент після усунення недоліків.

Спір у даній справі стосується права власності на нерухоме майно. У разі скасування судом заходів забезпечення позову (арешту) до остаточного вирішення питання Верховним Судом, власник майна (відповідач) отримає можливість безперешкодно відчужити спірну квартиру третім особам (добросовісним набувачам).

Якщо в подальшому Верховний Суд скасує рішення попередніх інстанцій та ухвалить рішення на користь позивача, виконання такого рішення буде неможливим. Це змусить позивача ініціювати нові судові процеси (подавати нові віндикаційні позови до нових власників), що прямо суперечить принципу процесуальної економії та правовій визначеності.

Згідно зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі. Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади.

Скасування заходів забезпечення позову на етапі, коли питання прийнятності касаційної скарги розглядається Верховним Судом, створить ситуацію ілюзорності правосуддя. Баланс інтересів сторін у даному випадку зміщується на користь збереження існуючого status quo (арешту). Суд враховує, що накладений арешт полягає виключно у забороні відчуження майна, при цьому відповідачі не позбавлені права володіти та користуватися спірною квартирою, тобто надмірного та непропорційного тягаря для них не створюється.

Враховуючи викладене, з метою запобігання незворотним наслідкам у вигляді відчуження спірного майна до вирішення Верховним Судом питання про відкриття касаційного провадження (або до завершення касаційного перегляду), суд вважає клопотання представника відповідачів про скасування заходів забезпечення позову передчасним, а відтак відмовляє у задоволенні відповідної заяви.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, положеннями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», стст. 2, 11, 149-150, 158, 260, 274-275, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 адвоката Буракова Ігоря Олександровича про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі № 753/13280/16-ц відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СУДДЯ: КАЛІУШКО Ф.А.