Рішення № 138132949, 10.07.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/34415/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Василяки Д.К., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в якій позивач просить суд:

визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 19 квітня 2023 року про відкриття виконавчого провадження, яка винесена в рамках виконавчого провадження №71613032 з примусового виконання постанови №63436197 від 28 жовтня 2020 року по стягненню з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 245 325,81 грн.;

визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 19 квітня 2023 року про арешт майна боржника, винесену в рамках виконавчого провадження №71613032;

визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 19 квітня 2023 року про арешт коштів боржника, винесену в рамках виконавчого провадження №71613032;

визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 19 квітня 2023 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, винесену в рамках виконавчого провадження №71613032;

визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 10 грудня 2024 року про арешт коштів боржника, винесену в рамках виконавчого провадження №71613032.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2025 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі №420/24212/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в частині позовних вимог про:

1) визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 19 квітня 2023 року про відкриття виконавчого провадження, яка винесена в рамках виконавчого провадження №71613032 з примусового виконання постанови №63436197 від 28 жовтня 2020 року по стягненню з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 245 325,81 грн.;

2) визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 19 квітня 2023 року про арешт майна боржника, винесену в рамках виконавчого провадження №71613032;

3) визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 19 квітня 2023 року про арешт коштів боржника, винесену в рамках виконавчого провадження №71613032;

4) визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 19 квітня 2023 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, винесену в рамках виконавчого провадження №71613032.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2025 року позовну ОСОБА_1 до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови залишено без руху.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2025 року визнано неповажними підстави для поновлення ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду, які зазначені позивачем у заяві про поновлення пропущеного строку на оскарження постанови про арешт коштів боржника від 10.12.2024 ВП №71613032 (вх.№112632/25). У задоволенні заяви позивача про поновлення пропущеного строку на оскарження постанови про арешт коштів боржника від 10.12.2024 ВП №71613032 (вх.№112632/25) відмовлено. Позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови повернути позивачу без розгляду.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2025р. про відмову у відкритті провадження в частині позовних вимог залишено без змін.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2025р. про повернення позовної заяви без розгляду - залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25 березня 2026 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2025 року про відмову у відкритті провадження в частині позовних вимог та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2026 року скасовано, а справу № 420/34415/25 направлено до Одеського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2026 року задоволено заяву судді Бабенка Д.А. про самовідвід по справі №420/34415/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними та скасування постанов. Відведено суддю Бабенка Д.А. від розгляду справи №420/34415/25. Матеріали адміністративної справи № 420/34415/25 передано відділу надання судово-адміністративних послуг та аналітичної роботи Одеського окружного адміністративного суду для визначення головуючого судді у справі в порядку, встановленому ст. 31, 41 КАС України.

Згідно Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.04.2026 року, зазначена справа передана на розгляд судді Василяці Д.К.

Ухвалою суду позов залишено без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків позову.

Ухвалою суду від 06 травня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено справу розглядати суддею одноособово, з урахуванням особливостей, визначених ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржувані постанови державного виконавця від 19.04.2023, винесені у виконавчому провадженні №71613032, є протиправними, оскільки прийняті з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження». На думку позивача, виконавче провадження №71613032 було відкрито на підставі того самого виконавчого документа постанови про стягнення виконавчого збору від 28.10.2020, яка на момент відкриття нового провадження вже перебувала на виконанні у виконавчому провадженні №67989681 та не була повернута стягувачу, що виключало можливість її повторного пред`явлення до виконання. Позивач зазначає, що Закон України «Про виконавче провадження» не передбачає можливості одночасного виконання одного й того самого виконавчого документа у кількох виконавчих провадженнях, а також не містить правових підстав для повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання після скасування судом постанови про відкриття виконавчого провадження без його належного повернення стягувачу з підстав, визначених статтею 37 цього Закону. Крім того, позивач вказує, що виконавче провадження №71613032 було відкрито поза межами строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, а також із порушенням вимог пункту 2 частини четвертої статті 5 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки орган державної виконавчої служби здійснював примусове виконання виконавчого документа, за яким сам виступав стягувачем. Також позивач зазначає, що про наведені обставини йому стало відомо лише на початку лютого 2025 року, після чого він звернувся зі скаргами до органів державної виконавчої служби та Міністерства юстиції України. Водночас, на його думку, подані скарги по суті розглянуті не були, оскільки відповідачі безпідставно посилалися на наявність судової справи №420/15979/23, хоча підстави цієї справи та доводи поданих ним скарг є різними. У зв`язку з цим позивач вважає, що його права не були відновлені в позасудовому порядку, а тому просить суд визнати протиправними та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №71613032 від 19.04.2023 та похідні від неї постанови про арешт майна, арешт коштів боржника і визначення мінімальних витрат виконавчого провадження.

Відзив на адміністративний позов у встановлений судом строк та станом на момент розгляду справи до суду не надходив.

Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Станом на час розгляду справи від відповідача не надходило жодних повідомлень щодо неможливості надання відзиву.

Ухвалою суду від 04 червня 2026 року продовжено розгляд справи в порядку письмового провадження, повторно витребувано у Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження №63436197 та №71613032.

Станом на дату розгляду справи відповідачем до суду не надано витребуваних документів.

Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини (з урахуванням того, що суд надає оцінку лише вимогам про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 19 квітня 2023 року про відкриття виконавчого провадження, яка винесена в рамках виконавчого провадження №71613032 з примусового виконання постанови №63436197 від 28 жовтня 2020 року по стягненню з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 245 325,81 грн.; визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 19 квітня 2023 року про арешт майна боржника, винесену в рамках виконавчого провадження №71613032; визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 19 квітня 2023 року про арешт коштів боржника, винесену в рамках виконавчого провадження №71613032; визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 19 квітня 2023 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, винесену в рамках виконавчого провадження №71613032.: 21.12.2019 року Господарський суд Херсонської області видав наказ № 923/1494/15 про стягнення з керівника та засновника приватного підприємства «Серпень-2003» ОСОБА_1 на користь приватного підприємства «Серпень-2003» 2463098,66 грн.

28.10.2020 року відповідачем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 63436197 по виконанню наказу господарського суду про стягнення з позивача боргу в сумі 2463098 грн. 66 коп.

28.10.2020 року державним виконавцем Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Журавлем Д.М. винесено постанову ВП № 63436197 про стягнення виконавчого збору, якою з боржника ОСОБА_1 стягнуто виконавчий збір у розмірі 246309,86 грн.

02.07.2021 державним виконавцем Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Журавлем Д.М. винесено постанову ВП № 63436197 про повернення виконавчого документа стягувачу, у зв`язку з надходженням заяви стягувача про повернення виконавчого документа без виконання, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження».

На наказі Господарського суду Херсонської області від 21.12.2019 року № 923/1494/15 державним виконавцем зроблено відмітку «Залишок боргу: 2463098,66 грн; витрати 300 грн; виконавчий збір 246309,86 грн.»

Тобто, в рамках виконавчого провадження ВП № 63436197 з ОСОБА_1 взагалі не стягнуто коштів на користь приватного підприємства «Серпень-2003».

19.04.2023 року (втретє) старшим державним виконавцем Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Павликівською В.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 71613032 з примусового виконання постанови № 63436197 від 28.10.2020 по стягненню з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 246309,86 грн.

Попередні аналогічні постанови від 02.07.2021 року ВП № 65954951 та від 23.12.2021 року ВП № 67989681 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови № 63436197 від 28.10.2020 щодо стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 246309,86 грн. скасовані в судовому порядку.

Також, 19.04.2023 року старшим державним виконавцем Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Павликівською В.В. в межах виконавчого провадження ВП № 71613032 винесено постанови про арешт майна боржника, про арешт коштів боржника та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.09.2021 по справі №540/3497/21, зокрема, визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ВП № 65954951 від 02.07.2021 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови № 63436197 від 28.10.2020 щодо стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 246309,86 грн.

23.12.2021 державним виконавцем Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Журавлем Д.М. повторно винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 67989681 з примусового виконання постанови №63436197 від 28.10.2020 про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 246309,86 грн.

Також 23.12.2021 державним виконавцем Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Журавлем Д.М. в межах виконавчого провадження ВП №67989681 винесено постанови про арешт майна боржника, про арешт коштів боржника та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2022 по справі №540/319/22 визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (адреса місця знаходження: 73000, м. Херсон, вул. Перекопська, буд. 166, ЄДРПОУ 34906792) від 23.12.2021 про відкриття виконавчого провадження, яка винесена в рамках виконавчого провадження №67989681 з примусового виконання постанови № 63436197 від 28.10.2020 по стягненню з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 246309,86 грн. Визнано протиправною та скасувати постанову державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (адреса місця знаходження: 73000, м. Херсон, вул. Перекопська, буд. 166, ЄДРПОУ 34906792) від 23.12.2021 про арешт майна боржника, винесену в рамках виконавчого провадження № 67989681. Визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (адреса місця знаходження: 73000, м. Херсон, вул. Перекопська, буд. 166, ЄДРПОУ 34906792) від 23.12.2021 про арешт коштів боржника, винесену в рамках виконавчого провадження №67989681. Визнано протиправною та скасувати постанову державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (адреса місця знаходження: 73000, м. Херсон, вул. Перекопська, буд. 166, ЄДРПОУ 34906792) від 23.12.2021 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, винесену в рамках виконавчого провадження № 67989681. Відмовлено в задоволенні позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2023 року у справі № 420/15979/23: визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 19 квітня 2023 року про відкриття виконавчого провадження, яка винесена в рамках виконавчого провадження № 71613032 з примусового виконання постанови № 63436197 від 28 жовтня 2020 року по стягненню з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 246 309,86 грн; визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 19 квітня 2023 року про арешт майна боржника, винесену в рамках виконавчого провадження № 71613032; визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 19 квітня 2023 про арешт коштів боржника, винесену в рамках виконавчого провадження № 71613032; визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 19 квітня 2023 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, винесену в рамках виконавчого провадження № 71613032; в іншій частині позову відмовлено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2024 року у справі № 420/15979/23 апеляційну скаргу Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) задоволено. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2023 року скасовано в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування постанов державного виконавця від 19 квітня 2023 року та ухвалено у відповідній частині нове рішення суду, яким у задоволені зазначених позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2023 року залишено без змін.

Суд враховує, що постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.10.2024 у справі №420/15979/23 вже надано правову оцінку законності постанов державного виконавця від 19.04.2023, винесених у виконавчому провадженні №71613032. Разом з тим постановою Верховного Суду від 25.03.2026 скасовано судові рішення лише з процесуальних підстав, а саме у зв`язку з помилковою відмовою у відкритті провадження, без вирішення спору по суті та без оцінки наведених позивачем нових підстав позову. Тому суд надає оцінку саме доводам позивача щодо повторного пред`явлення виконавчого документа, строку його пред`явлення до виконання та інших обставин, які не були предметом розгляду Верховного Суду.

Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи відповідають вони встановленим ч.2 ст.2 КАС України вимогам.

Згідно ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Умови і порядок виконання рішень судів, інших органів (посадових осіб) та інших виконавчих документів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).

Як визначено ст.1 Закону України №1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Приписами частин першої, п`ятої статті 26 Закону №1404-VIII передбачено, що за заявою стягувача виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до частин першої другої та четвертої статті 27 Закону №1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Пунктом 9 частини першої статті 39 Закону №1404-VIII установлено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Відповідно до абзацу 11 пункту 8 розд. III Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5 (далі - Інструкція №512/5) у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження", якщо виконавчий збір не стягнуто, постанова про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією.

Державний виконавець зобов`язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження.

Відтак, у випадках, передбачених чинним законодавством, після повернення виконавчого документа або закриття виконавчого провадження, якщо виконавчий збір не було стягнуто, відкриття виконавчого провадження з виконання постанови про стягнення виконавчого збору є обов`язком, а не правом державного виконавця.

Наведений висновок узгоджується із позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 30.06.2021 у справі №460/2478/19, та був підтриманий у вже згаданій постанові Верховного Суду від 24.12.2021 у справі №640/4599/21, а також у постанові від 25.05.2023 у справі №420/1233/19.

Отже, стягнення виконавчого збору не залежить від здійснення державним виконавцем виконавчих дій в межах відповідного виконавчого провадження. Натомість, навіть за відсутності заходів з примусового виконання після завершення виконавчого провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", у державного виконавця наявний обов`язок винести постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 10% від суми стягнення за виконавчим документом.

Суд відхиляє доводи позивача про незаконність відкриття виконавчого провадження №71613032 з підстав перебування постанови про стягнення виконавчого збору на виконанні у межах виконавчого провадження №67989681, оскільки рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 16.02.2022 у справі №540/319/22 визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця від 23.12.2021 про відкриття виконавчого провадження №67989681, а також усі похідні постанови, винесені в межах зазначеного виконавчого провадження. Таким чином, виконавче провадження №67989681 було визнано судом незаконним, а правові наслідки його відкриття усунуті судовим рішенням.

Отже, твердження позивача про одночасне існування двох виконавчих проваджень щодо одного виконавчого документа є безпідставними, оскільки виконавче провадження №67989681 було скасоване в судовому порядку, а тому не могло породжувати правових наслідків, на які посилається позивач як на підставу протиправності відкриття виконавчого провадження №71613032.

Суд відхиляє доводи позивача щодо порушення відповідачем пункту 2 частини четвертої статті 5 Закону України «Про виконавче провадження». Зазначеною нормою встановлено обмеження щодо здійснення виконавчих дій у разі, якщо боржником або стягувачем є особа, яка перебуває у трудових відносинах із державним чи приватним виконавцем, що спрямовано на запобігання виникненню конфлікту інтересів під час примусового виконання рішень.

Разом із тим стягувачем за постановою про стягнення виконавчого збору є орган державної виконавчої служби як орган державної влади, а не конкретна фізична особа, яка перебуває у трудових відносинах із державним виконавцем. Сам факт перебування державного виконавця у трудових відносинах з відповідним органом державної виконавчої служби не свідчить про наявність обставин, передбачених пунктом 2 частини четвертої статті 5 Закону України «Про виконавче провадження».

Інше тлумачення зазначеної норми фактично унеможливило б примусове виконання постанов про стягнення виконавчого збору органами державної виконавчої служби, що суперечило б правовій природі виконавчого збору та повноваженням органів державної виконавчої служби, визначеним Законом України «Про виконавче провадження». Відтак суд дійшов висновку про безпідставність наведених позивачем доводів.

Разом із тим, судом встановлено, що постанова про стягнення виконавчого збору від 28.10.2020, яка стала підставою для відкриття виконавчого провадження №71613032, містить відомості про строк її пред`явлення до примусового виконання три місяці.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання лише протягом строків, установлених законом. Для виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, такий строк становить три місяці.

Як убачається з матеріалів справи, оскаржуване виконавче провадження №71613032 відкрито 19.04.2023, тобто після спливу більш ніж двох років з дня винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 28.10.2020.

При цьому відповідачем не надано жодних доказів того, що перебіг тримісячного строку пред`явлення цього виконавчого документа до виконання був перерваний або що після його спливу виникли передбачені законом підстави для нового обчислення такого строку. Закон України «Про виконавче провадження» не передбачає, що скасування судом постанови про відкриття виконавчого провадження є обставиною, яка поновлює або розпочинає заново перебіг строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Отже, на момент відкриття виконавчого провадження №71613032 встановлений законом та самим виконавчим документом строк його пред`явлення до виконання сплив, а тому у відповідача були відсутні правові підстави для відкриття виконавчого провадження.

За таких обставин суд доходить висновку, що на момент винесення постанови від 19.04.2023 про відкриття виконавчого провадження №71613032 виконавчий документ не міг бути прийнятий до примусового виконання, оскільки строк його пред`явлення сплив. Відтак оскаржувана постанова прийнята без належних правових підстав та підлягає скасуванню.

Оскільки постанови про арешт майна боржника, арешт коштів боржника та про визначення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження були винесені виключно в межах виконавчого провадження №71613032, відкритого з порушенням вимог статті 12 Закону України «Про виконавче провадження», такі постанови є похідними від незаконної постанови про відкриття виконавчого провадження та також підлягають скасуванню.

Враховуючи встановлене порушення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, яке саме по собі є достатньою підставою для визнання протиправною постанови про відкриття виконавчого провадження, інші доводи сторін не впливають на правильність вирішення спору та не спростовують наведеного висновку суду.

Згідно частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В той же час, згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, відповідачем, на якого відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов`язок доказування правомірності оскаржуваного рішення, не надано належних, допустимих та достатніх доказів, які підтверджують правомірність прийняття оскаржуваних рішень.

З огляду на встановлені обставини справи та наявні докази, суд дійшов висновку, що доводи позивача, які були підставою звернення до суду з даним позовом, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, а тому наявні підстави для задоволення позову

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Богдана Хмельницького,34,Одеса,Одеська область,65005, код ЄДРПОУ 34906792) про визнання протиправними та скасування постанов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 19 квітня 2023 року про відкриття виконавчого провадження, яка винесена в рамках виконавчого провадження №71613032 з примусового виконання постанови №63436197 від 28 жовтня 2020 року по стягненню з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 245 325,81 грн.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 19 квітня 2023 року про арешт майна боржника, винесену в рамках виконавчого провадження №71613032.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 19 квітня 2023 року про арешт коштів боржника, винесену в рамках виконавчого провадження №71613032.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 19 квітня 2023 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, винесену в рамках виконавчого провадження №71613032.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1211,20 грн.

Беручи до уваги інтенсивність роботи та об`єктивні умови її здійснення, зокрема перебої електропостачання, тривалість повітряних тривог та підвищеного навантаження, текст рішення складено та підписано суддею 10.07.2026 року.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.К.Василяка