Рішення № 138132816, 09.07.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Львів

09 липня 2026 рокусправа № 380/3737/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кондратюк Ю.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аурум Дістрікт» про стягнення штрафу, -

У С Т А Н О В И В:

Головне управління Держпродспоживслужби у Львівській області (далі позивач) звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аурум Дістрікт» (далі відповідач), у якому просить:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аурум Дістрікт» в дохід державного бюджету штраф у сумі 1 700,00 грн., згідно рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 15.12.2025 №0159.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач добровільно не сплатив суми штрафних санкцій відповідно до рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, а тому позивач звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою судді від 09.03.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

24.03.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить у їх задоволенні відмовити.

Зазначає, що як внормовано ч. 6 ст. 26 Закону України «Про рекламу», якою обґрунтовано рішення Позивача від 15.12.2025 № 0159, за неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації про вартість розповсюдженої реклами та/ або виготовлення реклами, та/або вартість розповсюдження реклами, а також інформації, передбаченої частиною другою статті 26 цього Закону, центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, законодавець визначив обмежене коло осіб, до яких може бути звернена обов`язкова до виконання вимога органу державної влади, на який покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу. Такими особами є виключно рекламодавець, виробники та розповсюджувачі реклами. Суб`єктами, на яких за невиконання вимоги щодо надання на запит Держпродспоживслужби інформації накладається штраф, також є тільки рекламодавець, виробник і розповсюджувач реклами. Зауважимо, що підстави для розширювального тлумачення норм ч. 2 та 6 ст. 26 Закону України «Про рекламу» відсутні.

Згідно із пунктами 3, 19 та 21 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про рекламу» виробник реклами це особа, яка повністю або частково здійснює виробництво реклами; рекламодавець особа, яка є замовником виробництва та/або розповсюдження реклами; розповсюджувач реклами особа, яка здійснює розповсюдження реклами.

Повідомляє, що ТОВ «Аурум Дістрікт» не належить до жодної із цих категорій. Відповідач не виробляв, не замовляв і не розповсюджував рекламу, якої стосувалася Вимога Відповідача від 24.10.2025 р. №05_4-13/8112.

Доказів, що свідчили б про протилежне, у матеріалах справи про порушення законодавства про рекламу, наданих позивачем, немає.

Разом з цим повідомляє, що відповідач сплатив штраф у розмірі 1700 грн, накладений рішенням від 15.12.2025 №0159, на підтвердження чого долучає платіжну інструкцію.

З`ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

15.12.2025 Головним управлінням Держпродспоживслужби у Львівській області прийнято Рішення №0159 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, яким на ТОВ «Аурум Дістрікт» накладено штраф у розмірі 1700,00 грн.

У зв`язку з несплатою відповідачем штрафу за порушення законодавства про рекламу у добровільному, позивач звернувся до суду із цим адміністративним позовом.

Змістом спірних правовідносин є питання стягнення штрафу за порушення законодавства про рекламу у зв`язку із несплатою такого у добровільному порядку.

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про рекламу від 03.07.1996 № 270/96-ВР (далі Закон № 270/96-ВР) реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару; зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

За приписами ч. 1 ст. 26 Закону № 270/96-ВР контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснює у межах своїх повноважень, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, - щодо захисту прав споживачів реклами (у тому числі щодо спорудження житлового будинку) та щодо змісту реклами про вакансії (прийом на роботу), а також щодо виконання вимог частини десятої статті 8 цього Закону, крім випадків, якщо зазначена реклама є рекламою азартних ігор та організаторів азартних ігор.

10.09.2014 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 442 Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади (далі - Постанова №442), абз. 2 п. 1 якої передбачено утворити Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, реорганізувавши шляхом перетворення Державну ветеринарну та фіто санітарну службу і приєднавши до Служби, що утворюється, Державну інспекцію з питань захисту прав споживачів і Державну санітарно-епідеміологічну службу та поклавши на службу, що утворюється, функції з реалізації державної політики, які виконували органи, що припиняються (крім функцій з реалізації державної політики у сфері племінної справи у тваринництві, у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), а також функції із здійснення державного контролю (нагляду) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері туризму та курортів.

Відповідно до пп. 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 667 (надалі - Положення №667), Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), з контролю за цінами, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування.

Відповідно до п.2 вказаного Положення Держпродспоживслужба у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Згідно з пп.9 п.4 Положення №667 Держпродспоживслужба у межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції, законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України та наказів міністерств, видає відповідні накази, організовує та контролює їх виконання.

При цьому, Законом, який регулює відносини, які пов`язані з виробництвом, розповсюдженням та споживанням реклами на території України є Закон України Про рекламу, а нормативним документом, що регулює питання накладення уповноваженими особами Держпродспоживслужби та її територіальними органами в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі (далі - територіальні органи) штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету і регулюється законодавством з питань авторського права та суміжних прав), є Постанова Кабінету Міністрів України №693 від 26.05.2004 року, якою затверджений Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу.

За приписами ст. 10 Закону № 270/96-ВР недобросовісна реклама забороняється. Відповідальність за недобросовісну рекламу несе винна особа. Рішення щодо визнання реклами недобросовісною приймають державні органи, визначені у статті 26 цього Закону.

Частиною 2 ст. 26 Закону № 270/96-ВР визначено, що на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов`язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону № 270/96-ВР особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Згідно з ч. 2 ст. 27 Закону № 270/96-ВР відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть: 1) рекламодавці, винні у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом; у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами; у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом; у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами та у замовленні розповсюдження реклами (у тому числі користувацького контенту, який визнається рекламою), в якій не дотримано встановлені законом вимоги щодо її змісту; у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно; 2) виробники реклами, винні у порушенні прав третіх осіб при виготовленні реклами; 3) розповсюджувачі реклами, винні у порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.

За приписами ч. 6 ст. 27 Закону № 270/96-ВР за неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації про вартість розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами, та/або вартість розповсюдження реклами, а також інформації, передбаченої частиною другою статті 26 цього Закону, центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 693 затверджено Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, який регулює питання накладення уповноваженими особами Держспоживінспекції та її територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - територіальні органи) штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету і регулюється законодавством з питань авторського права та суміжних прав) (далі Порядок № 693).

Відповідно до п. 2 Порядку № 693 Підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі - справа) та накладення штрафу є протокол, що складається посадовими особами Держпродспоживслужби або її територіальних органів.

Пунктом 16 Порядку № 693 визначено, що у разі наявності підстав для накладення штрафу за результатами розгляду справи уповноважена особа приймає рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу.

За приписами п. 20 Порядку № 693 рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу може бути оскаржено в адміністративному порядку, передбаченому Законом України Про адміністративну процедуру, або у судовому порядку.

Як встановив суд, 15.12.2025 Головним управлінням Держпродспоживслужби у Львівській області прийнято Рішення №0159 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, яким на ТОВ «Аурум Дістрікт» накладено штраф у розмірі 1700,00 грн.

Доказів визнання вказаних рішень протиправними та скасування суду не надано.

За приписами п. 22 Порядку № 693 не сплачений у добровільному порядку штраф стягується в установленому законодавством порядку.

Судом з`ясовано, що після відкриття провадження у цій справі відповідач добровільно сплатив штраф у розмірі 1700 грн згідно рішення від 15.12.2025 №0159, на підтвердження чого долучає платіжну інструкцію від 24.03.2026 №17.

З огляду на викладене, підстави для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аурум Дістрікт» в дохід державного бюджету штрафу в сумі 1 700,00 грн., згідно рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 15.12.2025 №0159, відсутні.

Положення ч. 1 ст. 9 КАС України передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 вказаного Кодексу.

Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму штрафу відповідач сплатив добровільно, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Зважаючи на висновок суду про відмову в задоволенні позову, а також ураховуючи положення ст. 139 КАС України, судові витрати понесені позивачем стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 293, 295 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні адміністративного позову Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аурум Дістрікт» про стягнення штрафу - відмовити.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Головне управління Держпродспоживслужби у Львівській області (79011, вул. Д. Вітовського, 18, м. Львів; ЄДРПОУ 40349068).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Аурум Дістрікт» (79034,вул. Навроцького В., 35, м. Львів; РНОКПП 45866092).

Повне рішення суду складено 09.07.2026.

Суддя Кондратюк Юлія Степанівна