Ухвала суду № 138132654, 10.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

10 липня 2026 року Справа №160/30899/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бухтіярової М.М.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) питання щодо залишення позовної заяви без руху після відкриття провадження в адміністративній справі №160/30899/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

27.10.2025 через підсистему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

-визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо перебування громадянки ОСОБА_1 - представниці дискримінованої групи громадян України, євреїв та неєвреїв, асоційованих з ними, які виїхали на постійне місце проживання до Ізраїлю - у ситуації забороненой дискримінації порівняно з іншими пенсіонерами. Ця заборонена дискримінація полягає у відсутності нормативного механізму щодо здійснення виплати пенсій особам, які виїхали на постійне місце проживання за кордон у країну, з якою не укладено міжнародного договору, та у виникненні внаслідок застосування правових норм Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 №1596, менш сприятливих умов і становища для громадян України, які постійно проживають в Ізраїлі, з огляду на об`єктивну неможливість виконати вимоги Порядку щодо подання заяви через електронний кабінет ПФУ з використанням електронного підпису або особистого звернення до УПФУ чи банку на території України, що, у поєднанні з відмовою у визнанні альтернативних способів подання заяви про виплату пенсії на банківський рахунок, зокрема через уповноважених адвокатів, осіб за довіреністю або шляхом надсилання заяви з нотаріально засвідченим і легалізованим (апостильованим) підписом пенсіонера, призводить до фактичного позбавлення їх конституційного права на отримання пенсії в порівнянні з іншими громадянами України, та створює ситуацію, за якої представники дискримінованої групи, на відміну від інших пенсіонерів, змушені витрачати значні зусилля, час і кошти на звернення до суду з вимогами визнати протиправними дії, рішення та бездіяльність органів Пенсійного фонду.

-зобов`язати Відповідача вжити позитивні дії:

1) негайно припинити дискримінацію та утриматися від порушення принципу недискримінації;

2) вважати відповідно до Постанові Верховного Суду від 09 грудня 2024 року у справі № 360/777/23 що «Виплату пенсії особам, які виїхали на постійне проживання за кордон, можливо здійснювати шляхом перерахування коштів на діючі карткові рахунки, відкриті в українських банках. Відповідну заяву із зазначенням банківських реквізитів має право подати представник пенсіонера на підставі довіреності. Особиста присутність пенсіонера під час подання такої заяви чинним законодавством не передбачена.»;

3) здійснювати виплату поточної пенсії Позивача на визначений ним банківський рахунок № НОМЕР_1 відкритий в АТ «АКЦЕНТ-БАНК»;

4) нарахувати та виплатити Позивачу на визначений ним банківський рахунок № НОМЕР_1 відкритий в АТ «АКЦЕНТ-БАНК» компенсацію за майнову шкоду;

5) здійснити виплату пенсії Позивача, яку позивач, відповідно до рішення Дніпровського окружного адміністративного суду від 06.08.2021 по справі № 160/9458/21 мав поновити з 07.10.2009 року, на визначений ним банківський рахунок № НОМЕР_1 відкритий в АТ «АКЦЕНТ-БАНК», за винятком виплаченої майнової шкоди, з урахуванням компенсації втрати частини доходів;

6) нарахувати та виплатити Позивачу на визначений ним банківський рахунок № НОМЕР_1 відкритий в АТ «АКЦЕНТ-БАНК» компенсацію за моральну шкоду в сумі 250 000 (Двісті п`ятдесят тисяч) грн.

7) розробити та впровадити заходи щодо недопущення подальшої дискримінації громадян України, які виїхали на постійне проживання за кордон, зокрема позивачки, у тому числі шляхом аналізу внутрішніх практик, співпраці з профільними громадськими організаціями, проведення просвітницької роботи серед працівників територіальних органів Пенсійного фонду України.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст.161 КАС України.

Ухвалою суду від 03.11.2025 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду оригіналу документа про сплату судового збору за подання до суду цієї позовної заяви у розмірі 968,96 грн., сплаченого в установленому порядку, або доказів на підтвердження наявності підстав для звільнення від сплати судового збору; заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів на підтвердження поважності причин його пропуску.

Копія ухвали суду від 03.11.2025 скеровано представнику позивача - адвокату Вадиму Меламеду через Електронний суд та доставлена до електронного кабінету.

14.11.2025 до суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено квитанцію про сплату судового збору, а також клопотання про поновлення строку.

Розглянувши клопотання представника позивача про поновлення строку, суд дійшов висновку про його необґрунтованість та наявність підстав для повернення позову.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.11.2025 у задоволенні клопотання представника позивача адвоката Вадима Меламеда про поновлення строку звернення до суду - відмовлено, позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - повернуто позивачеві.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02.04.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.11.2025 скасовано, справу направлено до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

05.05.2026 адміністративна справа №160/30899/25 надійшла на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Третій апеляційний адміністративний суд у постанові від 02.04.2026 зазначив, що висновки суду першої інстанції щодо пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом є передчасними, оскільки суд першої інстанції зазначивши «що позивач є обізнаною про порушення своїх прав та інтересів з моменту отримання листа відповідача від 19.07.2024 року», не встановив день, коли ОСОБА_1 отримала зазначене рішення відповідача та дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів та в оскарженій ухвалі не зазначив дату з якої для позивача розпочався строк звернення до суду з позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/30899/25, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали.

Цією ж ухвалою суду витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області засвідчену належним чином копію пенсійної справи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ); докази надіслання/вручення позивачу та/або її представнику - Меламеду Вадиму листа Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 19.07.2024 №41377-28783/М-01/8-0400/24 на звернення ВЕБ-04001-Ф-С-24-105931 від 21.06.2024.

В ухвалі від 11.05.2026 судом також зазначено, що приймаючи до уваги висновки суду апеляційної інстанції, суд станом на час відкриття провадження у справі не вбачає можливим вирішити питання про відсутність порушень з боку позивача щодо строку звернення до суду із цим позовом. Таке питання буде розглянуто судом з отриманням від відповідача додаткових доказів.

Сторони належним чином повідомлені про судовий розгляд справи, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.

30.06.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

30.06.2026 відповідачем подано клопотання про долучення на виконання ухвали суду копії пенсійної справи.

01.07.2026 та 02.07.2026 до суду від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів надіслання та вручення представнику позивача - Меламеду Вадиму листа Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 19.07.2024 №41377-28783/М-01/8-0400/24 на звернення ВЕБ-04001-Ф-С-24-105931 від 21.06.2024.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що позов поданий без дотримання вимог КАС України та підлягає залишенню без руху після відкриття, зважаючи на наступне.

КАС України врегульовані строки звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Cтаття 118 цього Кодексу визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Згідно із частини першої, абзацу 1 частини другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини другої якої, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. У разі неподання особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Аналогічна позиція застосована Верховним Судом, зокрема, у постановах від 6 лютого 2018 року у справі № 607/6231/17, від 17 квітня 2018 року у справі № 438/769/13-а (2а/438/29/13), від 24 квітня 2018 року у справі № 357/18214/14, від 26 червня 2018 року у справі № 663/1012/16-а, від 10 липня 2018 року у справі № 820/4856/17, від 28 серпня 2018 року у справі № 826/11545/17, від 9 листопада 2018 року у справі № 334/3536/17(2-а/334/402/17), від 27 листопада 2018 року у справі № 537/2348/16-а, від 27 листопада 2018 року у справі № 305/2056/15-а, від 20 грудня 2018 року у справі № 756/513/17, від 20 грудня 2018 року у справі № 712/7831/16-а, від 22 січня 2019 року у справі № 201/9987/17(2-а/201/304/2017), від 7 лютого 2019 року у справі № 802/497/16-а, від 14 травня 2019 року у справі № 826/26174/15, від 21 грудня 2019 року у справі №826/12776/15 та від 5 травня 2022 року у справі № 240/10663/20.

Водночас для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

Під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Водночас, вжиття конструкції «повинен був дізнатись» в розумінні положень частин 2 та 3 статті 122 КАС України необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав (постанова Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 21.10.2025 у справі № 460/10097/24).

Скаржнику недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду.

В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Суд зазначає, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам:

1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк;

2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено;

4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами (постанова Верховного Суду від 17.07.2018 року у справі №521/21851/16-а).

При цьому, у визначенні моменту виникнення права на позов має значення, коли особа дізналася про факт порушення свого права, інтересу або коли саме вона повинна була дізнатись про це, і обов`язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений саме на позивача.

На обґрунтування заявлених позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності в позові зазначено, що від відповідача було отримано лист від 19.07.2024 №41377-28783/М-01/8-0400/24, яким відмовлено у виплаті пенсії на банківський рахунок позивача. Відповідач мотивував відмову тим, що позивачка не перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та запитувана архівна пенсійна справа ОСОБА_1 на адресу управління не надходила.

Як установлено з матеріалів справи, представник позивача - адвокат Меламед Вадим Борисович 21.06.2024 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в інтересах ОСОБА_1 із заявою №ВЕБ-04001-Ф-С-24-105931 про виконання рішення суду та виплату пенсії на визначений у додатках банківський рахунок, а відповідь просив надіслати на Еmail - ІНФОРМАЦІЯ_1.

Листом від 19.07.2024 №41377-28783/М-01/8-0400/24 відповідач повідомив про розгляд заяви №ВЕБ-04001-Ф-С-24-105931, лист надісланий представнику позивача - адвокату Меламеду Вадиму Борисовичу засобами електронного зв`язку на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 - 22.07.2024.

Отже, позивач є обізнаною про порушення своїх прав та інтересів з моменту отримання листа відповідача від 19.07.2024 №41377-28783/М-01/8-0400/24.

Суд також звертає увагу, що представник позивача не заперечує отримання вказаного листа та самостійно в позовній заяві зазначає, що отримав його 21.06.2024. Таким чином, позивач мала звернутися до суду у строк до 21.12.2024, водночас звернення до суду із цим позовом відбулось лише 24.10.2025, тобто з пропуском строку, встановленого абз.1 ч.2 ст.122 КАС України.

Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Частинами 1, 3, 4 статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до частини 13 статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

З огляду на викладене, з метою забезпечення доступу до правосуддя суд вважає за необхідне надати позивачеві можливість подати обґрунтовану заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду із цим позовом із зазначенням обставин, які об`єктивно унеможливлювали реалізацію позивачем права щодо своєчасного звернення до суду із цим позовом без зайвих зволікань з отриманням листа Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 19.07.2024 №41377-28783/М-01/8-0400/24, та доказів на підтвердження поважності причин його пропуску.

Керуючись ст.ст.121, 122, 123, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху після відкриття провадження.

Встановити позивачеві строк - п`ять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду:

-заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із цим позовом та доказів на підтвердження поважності причин його пропуску.

Копію ухвали невідкладно направити особі, що звернулася з адміністративним позовом.

Роз`яснити позивачеві, що відповідно до частини 15 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Бухтіярова