Ухвала суду № 138132507, 06.07.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/23358/26

Провадження № 1-кс/127/8879/26

У Х В А Л А

Іменем України

06 липня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницького області в складі:

слідчого судді: ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в залі суду клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна.

Клопотання мотивоване тим, що слідчим відділом УСБУ у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42025020000000199 від 24.11.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, в ході здійснення якого виникла необхідність в накладенні арешту на майно вилучене 01.07.2026 під час проведення санкціонованого обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Прокурор ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, однак попередньо суду надано матеріали кримінального провадження та копії документів на обґрунтування клопотання.

Власник майна в судове засідання також не з`явився.

Відповідно до частини першої статті 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

З огляду на зазначене, суд вважає за можливе розглянути клопотання у відсутність учасників процесу, відповідно до вимог частини першої статті 172 КПК України.

Відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Враховуючи те, що учасники процесуальної дії в судове засідання не з`явились, слідчий суддя вважає за можливе розглянути дане клопотання без застосування технічних засобів фіксування.

Дослідивши вказане клопотання та додані до нього матеріали слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання є обґрунтованим, а відтак підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з абзацом 2 частини першої статті 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частиною першою статті 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.

З матеріалів справи вбачається, що слідчим відділом УСБУ у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42025020000000199 від 24.11.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи Басейнового управління водних ресурсів річки Південний Буг (код ЄДРПОУ 35373963, юридична адреса: Вінницька обл., Вінницький р-н, м. Вінниця, вул. Василя Стуса, буд. 7; фактична адреса: м. Вінниця, вул. Карбишева, буд. 51; далі БУВР Південного Бугу), діючи за попередньою змовою між собою, у період 20242026 років налагодили незаконний механізм бронювання військовозобов`язаних осіб шляхом їх фіктивного працевлаштування до БУВР Південного Бугу, який має статус критично важливого підприємства для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Так, у даному кримінальному провадженні отримано відомості щодо ряду осіб, які були працевлаштовані в БУВР Південного Бугу у період 20242026 років, але фактично свої посадові обов`язки у зазначеній державній організації не виконували та формально рахувалися її працівниками з метою ухилення від мобілізації до Збройних Сил України, а саме: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

При цьому встановлено, що вказані вище особи з метою отримання бронювання від мобілізації фактично трудову діяльність у БУВР Південного Бугу не здійснювали та фактично перебували у трудових або господарських відносинах з іншими суб`єктами господарювання.

Під час проведення досудового розслідування зазначена вище протиправна діяльність службових осіб Басейнового управління водних ресурсів річки Південний Буг підтверджується матеріалами проведених слідчих (розшукових) дій, у тому числі за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

У ході виконання доручення слідчого 2 відділом ГВ ЗНД УСБУ у Вінницькій області встановлено осіб, які можуть бути причетними до вчинення протиправної діяльності, місця їх фактичного проживання, де можуть зберігатися речі, предмети та документи, що використовувалися для вчинення вищевказаного кримінального правопорушення та можуть містити відомості про обставини його вчинення. Серед таких осіб встановлено колишнього працівника БУВР Південного Бугу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Вінниці, яка фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , відповідала за організацію бронювання військовозобов`язаних працівників підприємства та забезпечення взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, і за місцем проживання якої можуть зберігатися речі та документи, що можуть бути використані як докази у даному кримінальному провадженні, а саме: документи щодо працевлаштування, трудової діяльності та бронювання ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та інших працівників БУВР Південного Бугу, чорнові записи, мобільні телефони, комп`ютерна техніка, носії інформації (картки пам`яті, флеш-носії тощо), банківські картки та інші речі, які як окремо, так і в сукупності з іншими відомостями можуть бути використані як докази, а також сприяти встановленню інших осіб, причетних до вчинення цього та інших кримінальних правопорушень.

Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 25 червня 2026 року у справі №127/22217/26 надано дозвіл старшому слідчому в ОВ слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області підполковнику юстиції ОСОБА_9 , а також групі слідчих кримінальному провадженні № 42025020000000199 від 24.11.2025 на проведення обшуку за фактичним місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить останній, з метою відшукання і вилучення документів та речей, а саме: документів щодо працевлаштування, трудової діяльності та бронювання ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , інших працівників БУВР Південного Бугу, чорнових записів, мобільних телефонів, комп?ютерної техніки, носіїв інформації (карток пам?яті, флеш-носіїв, тощо), банківських карток.

Так, 01 липня 2026 року на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду проведено санкціонований обшук за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якого вилучено:

- мобільний телефон марки «iPhone», IMEI: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 із SIM-карткою № НОМЕР_3 ;

- ноутбук марки «ASUS», серійний номер C6NOAS307765247;

- документальні матеріали (листи до ТЦК та СП, витяги зі списку реєстру призовників БУВР, витяги з «Резерв+») всього на 28 аркушах.

Наведені обставини підтверджуються витягом з ЄРДР №42025020000000199 від 24.11.2025 та іншими документами доданими на обґрунтування клопотання.

Постановою слідчого від 01.07.2026 вилучене майно визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.

Згідно з пунктом першим частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до частини третьої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Наведене свідчить про те, що вищевказане майно, яке було вилучене під час огляду місця події є тимчасовим вилученим майном та відповідно до статті 98 КПК України має значення речових доказів у кримінальному провадженні, оскільки містить відомості, які можуть бути використані, як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому на дане майно слід накласти арешт.

Таким чином, з метою з`ясування дійсних обставин події кримінального правопорушення, а також з метою унеможливлення подальшого відчуження майна на час досудового розслідування та забезпечення його схоронності, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого про накладення арешту на вищевказане майно, підлягає задоволенню.

В той же час, відповідно до частини п`ятої статті 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає перелік майна, на яке накладено арешт; підставу застосування арешту майна; перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.

Згідно зі статтею 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до частини першої статті 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Положеннями статті 168 КПК України передбачено, що тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.

Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

У разі необхідності слідчий чи прокурор виготовляє за допомогою технічних, програмно-технічних засобів, апаратно-програмних комплексів копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, електронних комунікаційних системах, інформаційно-комунікаційних системах, комп`ютерних системах, їх невід`ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста.

Як уже зазначалося, частиною п`ятою статті 173 КПК України передбачено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає перелік майна, на яке накладено арешт; підставу застосування арешту майна; перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.

З огляду на наведене вище, суд вважає за необхідне зобов`язати прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 або іншу уповноважену особу у кримінальному провадженні здійснити зняття інформації з мобільного телефону марки «iPhone», IMEI: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 із SIM-карткою № НОМЕР_3 та ноутбуку марки «ASUS», серійний номер C6NOAS307765247, та після проведення зазначених дій передати вказаний мобільний телефон та ноутбук на відповідальне зберігання власнику майна ОСОБА_4 .

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170, 172, 173, 234, 236, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке було вилучене 01.07.2026 під час проведення санкціонованого обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

- мобільний телефон марки «iPhone», IMEI: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , із SIM-карткою № НОМЕР_3 ;

- ноутбук марки «ASUS», серійний номер C6NOAS307765247;

- документальні матеріали (листи до ТЦК та СП, витяги зі списку реєстру призовників БУВР, витяги з «Резерв+») загальним обсягом 28 аркушів.

Зобов`язати прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 або іншу уповноважену особу у кримінальному провадженні здійснити зняття інформації з мобільного телефону марки «iPhone», IMEI: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 із SIM-карткою № НОМЕР_3 та ноутбуку марки «ASUS», серійний номер C6NOAS307765247 та після проведення зазначених дій передати вказаний мобільний телефон та ноутбук на відповідальне зберігання власнику майна ОСОБА_4 .

Виконання та контроль за виконанням ухвали суду покласти на прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 .

Зобов`язати прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 повідомити заінтересованих осіб про накладання арешту на вищевказане майно.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, однак оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя