Рішення № 138132311, 02.07.2026, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 року м. Черкаси Справа № 925/409/26

Господарський суд Черкаської області у складі судді Зарічанської З.В., за участю секретаря судового засідання Гвоздик А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом заступника керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає

позивач - Черкаська районна державна адміністрація Черкаської області,

до відповідача 1. - Будищенської сільської ради,

до відповідача 2. - Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:

- Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України",

- Центрально-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 1. - виконавчого комітету Будищенської сільської ради,

про витребування земельної ділянки та скасування державної реєстрації,

за участю представників сторін:

від прокуратури - Куліш А.А., прокурор відділу Черкаської обласної прокуратури, посвідчення від 01.03.2023 № 074887,

від позивача - участі не брали,

від відповідача 1. - Острівна К.В., в порядку самопредставництва, розпорядження від 31.12.2020 № 120/02-05, розпорядження від 31.10.2024 № 127-к, посадова інструкція провідного спеціаліста юридичного відділу Виконавчого комітету Будищенської сільської ради;

від відповідача 2. - участі не брали,

від Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" - Осадча О.О., в порядку самопредставництва, наказ № 431-к/01 від 30.12.2024, посадова інструкція провідного юрисконсульта Сектору з загально-правових питань та договірної роботи Відділу з юридичних та майнових питань Філії "Центральний лісовий офіс" державного спеціалізованого господарського підприємства ДП "Ліси України",

від Центрально-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства - участі не брали,

від виконавчого комітету Будищенської сільської ради - Острівна К.В., в порядку самопредставництва, розпорядження від 31.12.2020 № 120/02-05, розпорядження від 31.10.2024 № 127-к, посадова інструкція провідного спеціаліста юридичного відділу Виконавчого комітету Будищенської сільської ради.

26.03.2026 до Господарського суду Черкаської області надійшла позовна заява заступника керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави, уповноваженими органом якої виступає Черкаська районна державна адміністрація Черкаської області, до відповідача 1. - Будищенської сільської ради, до відповідача 2. - Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області з вимогами:

- витребувати у Будищенської сільської ради земельну ділянку лісогосподарського призначення площею 0,1015 га з кадастровим номером 7124986000:01:002:0048 на користь держави в особі Черкаської районної державної адміністрації Черкаської області;

- скасувати державну реєстрацію (запис) земельної ділянки площею 0,1015 га з кадастровим номером 7124986000:01:002:0048 в Державному земельному кадастрі із категорією земель - землі оздоровчого призначення, із одночасним припиненням на неї права комунальної власності Будищенської сільської ради від 09.10.2023 № 52041020.

Ухвалою від 09.04.2026 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 11.05.2026 о 14:30. Залучив до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України", Центрально-Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства. Встановив учасникам справи строк для подання заяв по суті.

17.04.2026 Будищенська сільська рада подала відзив на позов з вимогою залучити Виконавчий комітет Будищенської сільської ради як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Будищенської сільської ради та клопотання про долучення доказів.

Ухвалою від 22.04.2026 суд задовольнив клопотання Будищенської сільської ради та залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 1. - Виконавчий комітет Будищенської сільської ради.

24.04.2026 Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області подало відзив.

11.05.2026 Черкаська окружна прокуратура подала відповіді на відзиви відповідачів.

11.05.2026 Центрально-Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства подало клопотання про здійснення розгляду справи без участі його представника.

Ухвалою занесеною до протоколу судового засідання від 11.05.2026 суд на підставі п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 08.06.2026 о 14:00.

Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 08.06.2026, суд на підставі ч. 2 ст. 216 ГПК України оголосив перерву в судовому засіданні до 02.07.2026 о 14:00.

29.06.2026 Черкаська районна державна адміністрація Черкаської області подала додаткові пояснення у справі.

29.06.2026 Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області подало клопотання про здійснення розгляду справи без участі представника на підставі наявних у суду матеріалів. Також відповідач 2. зазначив, що Головним управлінням не вчинялися будь-які умисні дії щодо порушення прав позивача та заявляє вимогу про відмову у задоволенні позовних вимог до Головного управління.

Ухвалою занесеною до протоколу судового засідання від 02.07.2026 суд прийняв додаткові пояснення позивача на підставі ч. 5 ст. 161 ГПК України.

Присутні у судовому засіданні 02.07.2026 прокурор та представниця Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" позовні вимоги підтримали. Представниця відповідача 1. та виконавчого комітету Будищенської сільської ради проти задоволення позову заперечувала.

Представники інших учасників справи у судовому засіданні участі не брали, про дату та час розгляду справи належно повідомлені, що підтверджується довідками про доставку електронних листів (копій ухвал суду від 08.06.2026) до їх електронних кабінетів.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розробленої 19.10.2020 ФОП Рябко О.П., Міськрайонним управлінням у Черкаському районі та м. Черкаси Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області 09.11.2020 проведено державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,1015 га з кадастровим номером 7124986000:01:002:0048, як землі оздоровчого призначення (для інших оздоровчих цілей (код 06.03.), яка розташована по АДРЕСА_1 . У подальшому, на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" від 28.04.2021 № 1423-IX та рішення державного реєстратора виконавчого комітету Будищенської сільської ради Дудіної-Богданової К.О. від 09.10.2023 № 69651455 за Будищенською сільською радою на земельну ділянку площею 0,1015 га з кадастровим номером 7124986000:01:002:0048 зареєстровано речове право комунальної власності від 09.10.2023 № 52041020.

В ході встановлення підстав для представництва встановлено, що земельна ділянка площею 0,1015 га з кадастровим номером 7124986000:01:002:0048 сформована за рахунок земель державного лісового фонду та згідно матеріалів лісовпорядкування, а також відповідної інструментальної зйомки знаходиться в межах кварталу 1 виділів 5, 25 Свидівоцького лісництва філії "Центральний лісовий офіс" ДСГП "Ліси України".

З огляду на вказане, на переконання прокурора, земельна ділянка площею 0,1015 га з кадастровим номером 7124986000:01:002:0048 підлягає витребуванню у Будищенської сільської ради на користь держави в особі Черкаської районної державної адміністрації Черкаської області, а її державна реєстрація в Державному земельному кадастрі, як землі оздоровчого призначення підлягають скасуванню: через перевищення Будищенською сільською радою наданих законом повноважень під час реєстрації права комунальної власності на землі державного лісового фонду - ліси 1 групи; реєстрація права комунальної власності на земельну ділянку державного лісового фонду без попереднього її вилучення у постійного лісокористувача - ДСГП "Ліси України"; порушення порядку зміни цільового призначення земельної ділянки лісогосподарського призначення; відсутності погодження органу виконавчої влади з питань лісового господарства на відведення у власність земельної ділянки.

У відзиві Будищенська сільська рада зазначає, що виходячи з положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" було скасовано Закон України "Про розмежування земель державної та комунальної власності", внаслідок чого з 01.01.2013 землі державної та комунальної власності вважаються розмежованими відповідно до положень ст. 83, 84 ЗК України. Тобто з 01.01.2013 спірна земельна ділянка законодавчо віднесена до земель комунальної власності.

З огляду на вказане Будищенська сільська рада вважає, що юридично неспроможним є посилання позивача про застосування до даних спірних відносин порядку передачі земель з державної у комунальну власність встановленого ст. 117 ЗК України. Набуття права комунальної власності відбулося Свидівоцькою сільською радою не тільки на підставі їх включення в межі населеного пункту ще до виникнення спірних правовідносин, а і на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності".

Також на переконання Будищенської сільської ради, оскільки оскаржувана земельна ділянка №7124986000:01:002:0048 перебуває в межах населеного пункту, її перебування у державній власності повністю виключене.

Щодо належності спірної земельної ділянки ДП "Черкаське лісове господарство" Будищенська сільська рада зауважує, що не відповідає чинному законодавству посилання позивача на п. 5 розділу VIII "Прикінцеві положення" ЛК України за яким він вважає, що до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування, оскільки ДП "Черкаське лісове господарство", як лісогосподарське підприємство не здійснило будь-яких фактичних дій для виконання вищезазначених вимог п. 12 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" стосовно зобов`язання оформлення протягом року з моменту набрання чинності цим Законом (до 01.01.2014) державними підприємствами права постійного користування земельними ділянками, які використовують земельні ділянки державної власності без документів, що посвідчують право користування ними (якщо ці землі дійсно є землями державної форми власності).

Застосувавши до даного спору норми ст. 3, 15, 19, 21 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України" від 11.02.2010, № 1878-VI (із змінами та доповненнями), а також норми ст. 120, 125, 126, 181-184, 202-204 ЗК України, законів України "Про Державний земельний кадастр" та "Про землеустрій" (ст. 50), ч. 4 ст. 334 ЦК України слід прийти до висновку, що ані на момент розмежування земель державної і комунальної власності, ані на момент прийняття оскаржуваного рішення Свидівоцької сільської ради, ані на момент судового розгляду відсутні докази перебування спірної земельної ділянки у постійному користуванні ДП "Черкаське лісове господарство" так як останнє не має жодних (а повинно було мати), передбачених чинним законодавством документів, які б свідчили про право постійного користування спірною земельною ділянкою, а саме державного акту на право постійного користування, оскільки в додатках до позовної заяви, відсутній державний акт на право постійного користування землями лісогосподарського призначення Державному підприємству "Черкаське лісове господарство" стосовно оспорюваної земельної ділянки.

Будищенська сільська рада зауважує, що позивачем не надано жодного доказу використання спірної земельної ділянки для лісогосподарських потреб чи проведення на ній будь-якої діяльності лісогосподарським підприємством, в тому числі проведення вирубки, висадку молодих дерев, вжиття заходів з охорони від шкідників і хвороб, поліпшення якісного складу лісу та інше.

З урахуванням відсутності набуття лісогосподарським підприємством до 28.03.2006 у постійне користування спірної земельної ділянки, планово-картографічні матеріали лісовпорядкування щодо якої було складено значно пізніше (у 2013-2014 рр.), не є документами, що підтверджують це право на раніше надані землі. Крім того, в матеріалах даної судової справи відсутні документи, які б підтверджували час, спосіб, вид системи координат, кваліфікацію виконавця, яким було проведено топографо-геодезичні та картографічні роботи, кадастрові зйомки (комплекс робіт, спрямованих на вивчення необхідних топографічних елементів місцевості щодо пунктів геодезичної мережі (зокрема, меж земельних ділянок з їх найменуваннями, кількісними та якісними показниками) і нанесення їх на планшет для створення планів (карт). Окрім того, з даних примірників планшетів взагалі не можливо визначити на основі яких первинних матеріалів лісовпорядкування були виготовлені вказані планшети. Враховуючи викладене, позивач, вказуючи на порушення прав держави в особі Черкаської районної державної адміністрації, мав би надати докази того, що: - земельна ділянка, місцезнаходження якої відповідає місцезнаходженню спірної земельної ділянки, у встановленому порядку була віднесена до категорії земель лісогосподарського призначення - вказана земельна ділянка була надана в постійне користування певному лісогосподарському підприємству, яке фактично прийняло її в користування, але з тих чи інших причин не оформило свої права на неї. Однак, такі докази в матеріалах справи відсутні. Крім того, Проекту організації та розвитку лісового господарства ДП "Черкаське лісове господарство" Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства (Свидівське лісництво), розробленого Українським держаним проектним лісовпорядним виробничим об`єднанням "Київська лісовпорядна експедиція" Державного агентства лісових ресурсів України від 2014 року, планшет № 2 лісовпорядкування 2013 року, не містять в собі відомостей щодо його складання до 29.03.2006, що робить ці документи неналежними доказами в розумінні ст.76 ГПК України для підтвердження факту наявності права постійного користування на спірну земельну ділянку в умовах відсутності державного акту на підтвердження цього факту.

Крім того, відповідач 1. заявив про сплив строку позовної давності.

Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, заперечуючи проти позову в частині вимог до Головного управління зазначає, що за даними Державного земельного кадастру земельна ділянка з кадастровим номером 7124986000:01:002:0048 площею 0,1015 га належить до категорії земель оздоровчого призначення, з цільовим призначенням - 06.03 для інших оздоровчих цілей і розташована в Черкаській області, Черкаському районі, с. Сокирна, вул. Придніпровська, 72.

До Головного управління інформація про зареєстровані речові права надходить в результаті інформаційної взаємодії з органами, що здійснюють державну реєстрацію речових прав.

09.10.2023 надійшла інформація про зареєстроване речове право власності на земельну ділянку за Будищенською сільською радою.

Внесення до Державного земельного кадастру відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру є обов`язковим.

Відомості про земельну ділянку були внесені до Національної кадастрової системи на підставі Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,1015 га, с. Сокирна, вул. Придніпровська, 72, Свидівоцької сільської ради, Черкаського району, Черкаської області.

На підставі даної технічної документації було сформовано та зареєстровано земельну ділянку з кадастровим номером 7124986000:01:002:0048 площею 0,1015 га за адресою: Черкаська область, Черкаський район, с. Сокирна, вул. Придніпровська, 72 як землі оздоровчого призначення з цільовим призначенням 06.03. - для інших оздоровчих цілей.

Дана технічна документація містить клопотання ФОП Чобітько Т.В. до ФОП Рябко О.П. про виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Технічна документація із землеустрою необхідна для формування кадастрового номеру на земельну ділянку.

Крім того, технічна документація містить копію правовстановлюючого документу на нерухоме майно - Свідоцтво про право власності САВ 624185 від 21.04.2009 (база відпочинку) та довідку видану виконавчим комітетом Свидівоцької сільської ради від 08.10.2020 №1311 про те, що згідно земельно-облікових даних сільської ради в користуванні гр. Чобітько Т.В. перебуває земельна ділянка площею 0,1015 га, яка розташована в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради за межами населеного пункту в селищі Сокирна по вул. Придніпровській, 72.

В акті перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності зазначено таке: при складанні технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,1015 га для інших оздоровчих цілей за адресою с. Сокирна, вул. Придніпровська, 72, Свидівоцької сільської ради, Черкаського району, Черкаської області обмежень та обтяжень - не виявлено. Інформація про віднесення земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення - відсутня.

З огляду на вищезазначену інформацію, Головне управління лише здійснило внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру в межах компетенції, визначеної законом. У державного кадастрового реєстратора не було підстав для відмови у реєстрації земельної ділянки.

Відповідач 2. звертає увагу на те, що віднесення земельних ділянок до певної категорії та виду цільового призначення земельних ділянок здійснюється щодо земельних ділянок, якими розпоряджаються органи місцевого самоврядування за рішенням відповідного органу. У Головного управління відсутні будь-які рішення які б формували земельну ділянку як об`єкт цивільно-правових відносин. Разом з тим, в Головного управління відсутні будь-які рішення органу місцевого самоврядування про віднесення земельної ділянки до певної категорії, тому Головне управління надає лише наявну інформацію. У разі, якщо суд дійде висновку, що реєстрація земельної ділянки - незаконна, Головним управлінням буде скасовано таку реєстрацію без зобов`язальної вимоги у разі відсутності зареєстрованих речових прав та після надходження відповідного звернення.

У відповіді на відзив відповідача 1. Черкаська окружна прокуратура зазначає, що при вирішенні питання щодо перебування земельної лісової ділянки в користуванні державного лісогосподарського підприємства необхідно враховувати положення п. 5 розділу VIII "Прикінцеві положення" ЛК України.

Визначальною обставиною є факт знаходження спірної земельної ділянки з кадастровим номером 7124986000:01:002:0048 в межах кварталу 1 виділів 5, 25 Свидівоцького лісництва філії "Центральний лісовий офіс" ДСГП "Ліси України".

Так, ДП "Черкаський лісгосп" був організований в 1991 році згідно наказу Міністерства лісового господарства України від 31.10.1991 № 133 на базі Черкаського лісгоспу, організованого в 1960 році на підставі постанови Ради міністрів УРСР від 30.11.1959 № 1834, який в свою чергу був організований в 1929 році на базі приватних лісів. У 1955 році на базі існуючого лісгоспу з ціллю максимальної механізації основних лісогосподарських робіт був організований Черкаський механізований лісгосп, який в 1960 році в зв`язку з передачею всіх лісозаготівельних робіт в малолісистій зоні лісгоспам був перейменований в Черкаський лісгосп. Перше лісовпорядкування лісів, які входили до складу лісгоспу було проведено в 1948 році. Наступні лісовпорядні роботи проводилися у 1962, 1972, в 1982 роках. Згідно Проекту організації та розвитку лісового господарства ДП "Черкаське лісове господарство" Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства (Свидівське лісництво), розробленого Українським державним проектним лісовпорядним виробничим об`єднанням "Київська лісовпорядна експедиція" Державного агентства лісових ресурсів України від 2014 року, квартал 1 Свидівського лісництва філії "Черкаське лісове господарство" складається з лісопаркової частини лісів зелених зон.

Згідно з виготовленою сертифікованим інженером-землевпорядником Демченко М.В. (кваліфікаційний сертифікат № 012308) схемою розміщення земельної ділянки з кадастровим номером 7124986000:01:002:0048 на матеріалах лісовпорядкування, наданої листом філії "Черкаське лісове господарство" ДП "Ліси України" від 16.08.2024 № 596/22.12-2024 випливає, що спірна земельна ділянка повністю сформована за рахунок виділів 5, 25 кварталу 1 Свидівоцького лісництва та відноситься до земель державного лісового фонду та обліку лісів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.06.2007 № 848, Державний лісовий кадастр та облік лісів ведеться Державним агентством лісових ресурсів за єдиною для усіх лісів системою за рахунок коштів державного бюджету з метою забезпечення ефективної організації охорони і захисту лісів, їх раціонального використання та відтворення, здійснення постійного контролю за якісними і кількісними змінами в лісовому фонді України.

Відповідно до інформації ВО "Укрдержліспроект" від 21.08.2025 №02/1181-25 та долученого до неї фрагменту з публічної кадастрової карти України з нанесеними межами кварталів Свидівського лісництва ДП "Черкаське лісове господарство" за матеріалами базового лісовпорядкування 2014 року, земельна ділянка з кадастровим номером 7124986000:01:002:0048 накладається на землі державного лісового фонду (виділів 5, 25 кварталу 1 Свидівоцького лісництва).

Вказане в своїй сукупності, на переконання Черкаської окружної прокуратури, підтверджує факт формування спірної земельної ділянки за рахунок земель державного лісового фонду (ліси І групи) та факту використання ДСГП "Ліси України" спірними землями починаючи з 1948 року.

Також, відповідно до Форми 6-зем "Звіт про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності" станом на період від 01.01.2005 по 29.12.2015 земельна ділянка з кадастровим номером 7124986000:01:002:0048 обліковувалась за Свидівоцьким лісництвом ДП "Черкаське лісове господарство", за видом угідь - ліси І групи.

Вказані відомості, за твердженням прокурора, підтверджуються наданими Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області листом від 25.06.2024 № 10-23-0.21-4414/2-24 даними державної статистичної звітності Форми 6-зем "Звіт про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності".

Зазначені обставини, на думку прокурора, у своїй сукупності беззаперечно вказують на формування земельної ділянки з кадастровим номером 7124986000:01:002:0048 за рахунок земель державного лісового фонду (ліси І групи, виділи 5, 25 кварталу 1 Свидівоцького лісництва філії "Черкаське лісове господарство").

У відповіді на відзив відповідача 2. прокурор підтримав доводи, зазначені у відповіді на відзив відповідача 1., а також зауважив, що оскільки на спірну земельну ділянку було сформовано кадастровий номер 7124986000:01:002:0048 та відкрито Поземельну книгу, що в розрізі вимог абз. 3 п. 50 Порядку ведення Державного земельного кадастру свідчить про державну реєстрацію земельної ділянки, саме як земельної ділянки з категорією - оздоровчого призначення, в силу положень ст. 24 Закону України "Про державний земельний кадастр" та ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно", підлягає скасуванню державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 7124986000:01:002:0048 в Державному земельному кадастрі з одночасним припиненням на неї речового права комунальної власності Будищенської сільської ради від 09.10.2023 № 52041020. Як наслідок, така позовна вимога про скасування державної реєстрації (запису) земельної ділянки площею 0,1015 га з кадастровим номером 7124986000:01:002:0048 в Державному земельному кадастрі із категорією земель - землі оздоровчого призначення, із одночасним припиненням на неї права комунальної власності Будищенської сільської ради від 09.10.2023 № 52041020 сформована одночасно до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (як органу, який здійснював державну реєстрацію земельної ділянки), а також до Будищенської сільської ради (як органу, речове право комунальної власності якого підлягає припиненню).

У додаткових поясненнях позивач зазначає, що районні державні адміністрації у межах визначеної законом компетенції здійснюють повноваження у сфері земельних і лісових відносин, у тому числі щодо розпорядження земельними ділянками державної власності у випадках та порядку, передбачених законодавством. Згідно з матеріалами справи, предметом спору є земельна ділянка площею 0,1015 га з кадастровим номером 7124986000:01:002:0048, розташована за адресою: вул. Придніпровська, 72, селище Сокирна Черкаського району Черкаської області. Черкаська районна державна адміністрація стверджує, що не приймала рішень щодо передачі спірної земельної ділянки із державної власності у комунальну власність та не надавала відповідних погоджень на її відчуження чи передачу. Тому у разі встановлення належності спірної земельної ділянки до державної власності, повноваження щодо їх розпорядження від імені держави здійснюються відповідним уповноваженим органом виконавчої влади - Черкаською районною державною адміністрацією. Позиція Черкаської районної державної адміністрації у цій справі полягає у необхідності дотримання встановленого законодавством порядку розпорядження землями державної власності. Визначення адміністрації розпорядником спірної ділянки є правовим наслідком встановлення судом належності земельної ділянки площею 0,1015 га з кадастровим номером 7124986000:01:002:0048 до державного лісового фонду.

Заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні прокурора та представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив таке.

У квітні 2001 року Свидівоцька сільська рада ухвалила рішення, згідно з яким вирішила клопотати перед районною радою про включення в межі села Свидівок, включаючи вулицю Дахнівську, та в межі села Сокирно, включаючи територію баз відпочинку до межі з Будищенською сільською радою, земельної ділянки загальною площею 214,85 га згідно з додатком.

16.05.2001 Черкаська районна рада ухвалила рішення № 16-3 Про розширення меж с. Сокирно та с. Свидівок, відповідно до якого, вирішила включити в межі с. Сокирно земельні ділянки площею 110,80 га, с. Свидівок земельні ділянки загальною площею 104,05 га.

13.04.2005 Черкаська обласна рада ухвалила рішення № 21-17/ІУ Про зміну меж села Свидівок та селища Сокирна Черкаського району.

15.11.2007 Черкаська обласна рада ухвалила рішення № 13-16/У Про зміну межі селища Сокирна Свидівоцької сільської ради Черкаського району, відповідно до якого вирішила розширити територію селища Сокирна Свидівоцької сільської ради Черкаського району на 6,8 га, з них: 3,6 га лісів та чагарників, 3,2 га пісків.

При цьому сторони не заперечують що в результаті розширення території селища Сокирне, до адміністративних меж останнього ввійшла спірна земельна ділянка.

09.10.2023 згідно з Інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, зареєстровано земельну ділянку з кадастровим номером 7124986000:01:002:0048, про яку вказано такі відомості: цільове призначення - 06.03 для інших оздоровчих цілей; категорія земель - землі оздоровчого призначення; площа земельної ділянки - 0,1015; місце розташування - Черкаська область, Черкаський район, с. Сокирна, вулиця Придніпровська, 72.

Відділ містобудування, архітектури, земельних відносин виконавчого комітету Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області звернувся до Державного реєстратора з листом від 09.10.2023 № 043/вих.-23, в якому просив відповідно до Закону України від 28.04.2021 № 1423-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин", зареєструвати право комунальної власності, зокрема, на земельну ділянку з кадастровим номером 7124986000:01:002:0048 за Будищенською сільською територіальною громадою.

Також 09.10.2023 Виконавчий комітет Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області сформував заяву про державну реєстрацію прав, а саме права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7124986000:01:002:0048. У переліку документів, що подавались з заявою містяться відомості з ДЗК: серія та номер документа: 67137620, дата документа: 09.10.2023, видавник: Державний земельний кадастр.

Із викладеного випливає, що підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку Будищенська сільська рада зазначила відомості з ДЗК від 09.10.2023, тобто вищенаведені відомості про реєстрацію земельної ділянки в Державному земельному кадастрі.

09.10.2023 державний реєстратор прав на нерухоме майно - Катерина Дудіна-Богданова ухвалила рішення № 69651455 про державну реєстрацію прав, відповідно до якого, вирішила провести державну реєстрацію прав за Заявою.

09.10.2023, відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7124986000:01:002:0048 зареєстровано право власності Будищенської сільської ради.

Черкаська окружна прокуратура звернулась із запитом від 13.06.2024 № 54-3501вих.-24 до філії "Черкаське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", в якому просила надати копії матеріалів лісовпорядкування та інструментальної зйомки, які підтверджують факт входження земельної ділянки з кадастровим номером 7124986000:01:002:0048 до земель, попередньо відведених філії "Черкаське лісове господарство" ДП "Ліси України", як земель державного лісового фонду України. А також повідомити, чи проводилась процедура вилучення та чи вилучалась земельна ділянка за кадастровим номером 7124986000:01:002:0048 із постійного користування ДП "Черкаське лісове господарство" (правонаступник філії "Черкаське лісове господарство" ДП "Ліси України").

У відповідь філія "Черкаське лісове господарство" надала Черкаській окружній прокуратурі лист від 16.08.2024, в якому повідомила, що процедура вилучення та саме вилучення земельної ділянки з кадастровим номером 7124986000:01:002:0048 із постійного користування ДП "Черкаське лісове господарство" не відбувалось, тому вилучення земельної ділянки з постійного користування землекористувача (ДП "Черкаський лісгосп") здійснено без отримання відповідної обов`язкової згоди останнього, всупереч ст. 149 ЗК України, та за відсутності будь-яких підстав для припинення права користування ділянкою, зокрема добровільної відмови від права на неї (ст. 141 ЗК України). Додатками до цього листа є копії матеріалів лісовпорядкування та інструментальної зйомки.

Черкаська окружна прокуратура звернулась із запитом від 13.06.2024 № 54-3501вих.-24 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, в якому просила повідомити, як обліковувалась, зокрема, земельна ділянка з кадастровим номером 7124986000:01:002:0048 станом на 01.01.2005, 01.01.2010 та 01.01.2015 згідно Форми 6-зем "Звіту про кількісні характеристики земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності".

У відповідь Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, надало Черкаській окружній прокуратурі лист від 25.06.2024 № 10-23-0.21-4414/2-24, в якому повідомило, серед іншого, що за інформацією Відділу № 4 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління станом з 01.01.2005 по 31.12.2015 за даними форми 6-зем земельна ділянка з кадастровим номером 7124986000:01:002:0048 в адмінмежах Свидівоцької сільської ради в межах населеного пункту обліковувалась як Свидівоцьке лісництво ДЛГ - вид угідь (ліси 1 групи).

Черкаська окружна прокуратура звернулась із запитом від 09.09.2024 № 54-5204вих-24 до Центрально-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства, в якому просила повідомити, серед іншого:

- чи проводилась процедура вилучення та чи вилучалась земельна ділянка з кадастровим номером 7124986000:01:002:0048 із постійного користування ДП "Черкаське лісове господарство" (правонаступник філії "Черкаське лісове господарство" ДП "Ліси України");

- чи надавались погодження Черкаським обласним управлінням лісового та мисливського господарства (правонаступник Центрально-Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства) на передачу у користування (власність) земельної ділянки з кадастровим номером 7124986000:01:002:0048;

- чи будуть Центрально-Західним міжрегіональним управлінням лісового та мисливського господарства вживатись заходи представницького характеру щодо скасування відповідного рішення органу місцевого самоврядування про передачу у користування (власність) земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:01:002:0048.

У відповідь листом від 24.09.2024 № 02-11/1161 Центрально-Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства повідомило Черкаській окружній прокуратурі, що у володінні Центрально-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства відсутня інформація про проведення процедури вилучення земельної ділянки з кадастровим номером 7124986000:01:002:0048 із постійного користування ДП "Черкаське лісове господарство" (правонаступник - філія "Черкаське лісове господарство" ДП "Ліси України"). Черкаським обласним управлінням лісового та мисливського господарства не надавалося погодження на передачу у власність / користування земельної ділянки з кадастровим номером 7124986000:01:002:0048. Управлінням не вживатимуться заходи представницького характеру щодо витребування спірної земельної ділянки законному власнику та землекористувачу, скасування рішень органів місцевого самоврядування та державної реєстрації земельних ділянок.

Черкаська окружна прокуратура звернулась із запитом від 28.07.2025 № 54-3321вих-25 до філії "Центральний офіс" ДП "Ліси України", в якому просила повідомили, чи будуть філією "Центральний офіс" ДП "Ліси України" вживатися заходи представницького характеру в частині витребування земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:01:002:0048, яка знаходиться в межах кварталу 1 виділів 5, 25 Свидівоцького лісництва філії "Центральний офіс" ДП "Ліси України" та відноситься за своєю природою до земель державного лісового фонду.

У відповідь листом від 07.08.2025 № 7676/36.6-1-2025 філія "Центральний лісовий офіс" повідомила Черкаську окружну прокуратуру, що згідно даних Публічної кадастрової карти України було встановлено, що у кварталі 1 виділів 5, 25 Свидівоцького лісництва, було виведено з власності Держави земельну ділянку лісогосподарського призначення без відома та погодження філії "Центральний лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" з кадастровим номером 7124986000:01:002:0048 площею 0,1015 га. Зазначена земельна ділянка відноситься до земель лісогосподарського призначення та перебуває в постійному користуванні філії, що підтверджується матеріалами лісовпорядкування. Право користування філії на спірну земельну ділянку не припинено в установленому законом порядку, згоди на її вилучення філія не надавала та відомості про прийняття будь-яких рішень стосовно земельної ділянки чи зміну її цільового призначення не надходили.

Додатками до вказаного листа зазначено копії матеріалів лісовпорядкування 1982, 1993, 2003, 2013 років та постанови Ради міністрів Української РСР № 1834 від 30.11.1959 "Про організацію управління лісовим господарством і лісозаготівлями в Українській РСР".

Черкаська окружна прокуратура звернулась із запитом від 01.08.2025 № 54-3412вих-25 до ВО "Укрдержліспроект", в якому просила повідомити про факт накладення земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:01:002:0048 на землі лісогосподарського призначення та надати фрагмент картографічних матеріалів з нанесенням меж відповідних кварталів (виділів) за матеріалами лісовпорядкування 2014 року Свидівоцького лісництва ДП "Черкаське лісове господарство" та меж земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:01:002:0048, розташованої по вул. Придніпровській, 72, в селищі Сокирна, Черкаського району Черкаської області.

У відповідь ВО "Укрдержліспроект" надало Черкаській окружній прокуратурі лист від 21.08.2025 № 02/1181-25, з яким надало фрагменти накладок на ортофотоплан кварталу 79 Дахнівського лісництва, кварталів 1, 5 Свидівоцького лісництва ДП "Черкаське лісове господарство" з межами їхніх таксаційних виділів і межами земельних ділянок згідно наданих кадастрових номерів; наявну планово-картографічну інформацію у векторному форматі DMF в системі плоских координат СК-63 в електронному вигляді, планшети в паперовому та цифровому форматі jpg з відображеними вищезазначеними кварталами відповідно до матеріалів базового лісовпорядкування 2013 року.

Черкаська окружна прокуратура звернулась із запитом від 23.02.2026 № 54-564вих-26 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, в якому просила повідомити про суму нормативно-грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 7124986000:01:002:0048, розташованої по вул. Придніпровська, 72 в с. Сокирна.

У відповідь листом від 06.03.2026 Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області повідомило Черкаську окружну прокуратуру, що сформувати витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 7124986000:01:002:0048 не є можливим у зв`язку з відсутністю розробленої технічної документації по визначенню нормативної грошової оцінки зазначеної земельної ділянки у фонді землевпорядної документації Відділу № 4 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин головного управління.

Прокурор стверджує, що земельна ділянка площею 0,1015 га з кадастровим номером 7124986000:01:002:0048 підлягає витребування із комунальної власності Будищенської сільської ради на користь держави в особі Черкаської районної державної адміністрації Черкаської області, а її державна реєстрація в Державному земельному кадастрі, скасуванню.

Розглядаючи спір суд враховує такі положення чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. (ч. 1 ст. 14 Конституції України)

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Земельного кодексу України (тут і далі - ЗК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)), земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу.

Сталою та послідовною є практика Верховного Суду стосовно визначення, що застосування норм земельного та лісового законодавства при визначенні правового режиму земель лісогосподарського призначення має базуватися на пріоритетності норм земельного законодавства перед нормами лісового законодавства, а не навпаки. (постанова Верховного Суду від 05.06.2024 у справі №913/202/23)

Згідно з п. "е" ч. 1 ст. 19 ЗК України, до земель України за основним цільовим призначенням належать, в тому числі, землі лісогосподарського призначення.

До земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства. (ч. 1 ст. 55 ЗК України)

Відповідно до ст. 5 Лісового кодексу України (тут і далі - ЛК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)), До земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, на яких розташовані полезахисні лісові смуги. Віднесення земельних ділянок до складу земель лісогосподарського призначення здійснюється відповідно до земельного законодавства.

Облік лісів включає збір та узагальнення відомостей, які характеризують кожну лісову ділянку за площею, кількісними та якісними показниками. Основою ведення обліку лісів є матеріали лісовпорядкування. (ч. 1, 2 ст. 54 ЛК України)

Лісовпорядкування включає комплекс заходів, спрямованих на забезпечення ефективної організації та науково обґрунтованого ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання, підвищення екологічного та ресурсного потенціалу лісів, культури ведення лісового господарства, отримання достовірної і всебічної інформації про лісовий фонд України. (ст. 45 ЛК України)

Лісовпорядкування в лісах усіх форм власності сумарною площею 100 гектарів і більше для кожного з постійних лісокористувачів і власників лісів є обов`язковим на всій території України та здійснюється один раз на 10 років державними лісовпорядними організаціями за єдиною системою в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Лісовпорядкування в лісах усіх форм власності сумарною площею до 100 гектарів для кожного з постійних лісокористувачів і власників лісів є обов`язковим на всій території України та здійснюється один раз на 20 років підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності за єдиною системою в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. (ч. 1, 2 ст. 47 ЛК України)

Згідно зі ст. 48 ЛК України, у матеріалах лісовпорядкування дається якісна і кількісна характеристика кожної лісової ділянки, комплексна оцінка ведення лісового господарства, що є основою для розроблення на засадах сталого розвитку проекту організації та розвитку лісового господарства відповідного об`єкта лісовпорядкування. (ч. 1) Проект організації та розвитку лісового господарства передбачає екологічно обґрунтоване ведення лісового господарства і розробляється відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють організацію лісовпорядкування. (ч. 2) У проекті організації та розвитку лісового господарства визначаються і обґрунтовуються основні напрями організації і розвитку лісового господарства об`єкта лісовпорядкування з урахуванням стану та перспектив економічного і соціального розвитку регіону. (ч. 3) Матеріали лісовпорядкування затверджуються в установленому порядку органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, за погодженням відповідно з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища. (ч. 4) Затверджені матеріали лісовпорядкування є обов`язковими для ведення лісового господарства, планування і прогнозування використання лісових ресурсів. (ч. 5)

Пунктом 5 розділу VІІІ "Прикінцеві положення" ЛК України визначено, що до здійснення державної реєстрації, але не пізніше 1 січня 2027 року, державними та комунальними лісогосподарськими підприємствами, іншими державними і комунальними підприємствами та установами права постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення, які надані їм у постійне користування до набрання чинності Земельним кодексом України, таке право підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування.

Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерного дешифрування аерознімків, містять детальну характеристику лісу.

Перелік планово-картографічних лісовпорядкувальних матеріалів, методи їх створення, масштаби, вимоги до змісту та оформлення, якості виготовлення тощо регламентується галузевими нормативними документами.

Отже, при встановленні обставин щодо перебування земельної лісової ділянки у користуванні державного лісогосподарського підприємства необхідно враховувати положення п. 5 розділу VIII "Прикінцеві положення" ЛК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №488/402/16-ц, у постановах Верховного Суду від 30.01.2018 у справі №707/2192/15-ц, від 13.06.2018 у справі №278/1735/15-ц.

Викладеним спростовуються доводи Будищенської сільської ради про те, що не відповідає чинному законодавству посилання позивача на п. 5 розділу VIII "Прикінцеві положення" ЛК України за яким він вважає, що до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Згідно з Проектом організації та розвитку лісового господарства ДП "Черкаське лісове господарство" Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства (Свидівське лісництво), розробленого Українським держаним проектним лісовпорядним виробничим об`єднанням "Київська лісовпорядна експедиція" Державного агентства лісових ресурсів України від 2014 року, наданим філією "Черкаське лісове господарство" ДП "Ліси України" на запит прокурора, квартал 1 Свидівського лісництва філії "Черкаське лісове господарство" складається з лісових культур.

Відповідно до виготовленої інженером-землевпорядником Демченко М.В. схеми розміщення земельної ділянки з кадастровим номером 7124986000:01:002:0048 на матеріалах лісовпорядкування, наданим філією "Черкаське лісове господарство" ДП "Ліси України" на запит прокурора спірна земельна ділянка повністю сформована за рахунок виділів 5, 25 кварталу 1 Свидівоцького лісництва.

Викладене підтверджується наявною в матеріалах справи (а.с. 45, звор. бік, т. 1) та, зокрема, в матеріалах справи в електронній формі (де чітко видно межі ділянки червоного кольору) планово-картографічною інформацією кварталу 5 Свидівоцького лісництва ДП "Черкаське лісове господарство" відповідно до матеріалів базового лісовпорядкування 2014 року, наданою на запит Черкаської обласної прокуратури ВО "Укрдержліспроект".

Зі змісту цієї планово-картографічної інформації випливає, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 7124986000:01:002:0048 накладається на землі державного лісового фонду (виділів 5, 25 кварталу 1 Свидівоцького лісництва).

При цьому суд враховує, що ВО "Укрдержліспроект" створене з метою проведення лісовпорядкування на всій території лісового фонду України, яке включає систему державних заходів, спрямованих на забезпечення охорони і захисту, раціонального використання, підвищення продуктивності лісів та їх відтворення, оцінку лісових ресурсів, а також підвищення культури ведення лісового господарства. ВО "Укрдержліспроект" здійснює комплекс лісовпорядних робіт для всіх лісокористувачів, незалежно від форм власності і відомчої підпорядкованості за єдиною системою в порядку, встановленому Державним агентством лісових ресурсів України за погодженням з Міністерством охорони навколишнього природного середовища, тобто володіє інформацією про лісовпорядкування. (постанова Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 361/6826/16)

Крім того, відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 25.06.2024 № 10-23-0.21-4414/2-24, за інформацією Відділу № 4 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління станом з 01.01.2005 по 31.12.2015 за даними форми 6-зем земельна ділянка з кадастровим номером 7124986000:01:002:0048 в адмінмежах Свидівоцької сільської ради в межах населеного пункту обліковувалась як Свидівоцьке лісництво ДЛГ - вид угідь (ліси 1 групи).

Відтак суд доходить висновку про достовірність наданої ВО "Укрдержліспроект" інформації щодо належності спірної земельної ділянки до кварталу 1 виділів 5, 25 Свидівського лісництва Філії "Черкаське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України".

На підставі викладеного суд доходить висновку, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 7124986000:01:002:0048 належить до земельних ділянок державної власності лісогосподарського призначення.

Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. (ст. 19 Конституції України)

Ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. (ч. 1, 2 ст. 7 ЛК України)

До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить: розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу. (п. "а", "б" ч. 1 ст. 12 ЗК України)

У свою чергу, згідно з п. "а" ч. 1 ст. 17 ЗК України, до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. (ч. 1 ст. 122 ЗК України)

Водночас відповідно до ч. 3 ст. 122 ЗК України районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ для всіх потреб.

У державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. (ч. 1 ст. 84 ЗК України)

Згідно з пп. "б" п. 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06.09.2012 № 5245-VI (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу.

Відповідно до пп. "а" п. 4 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" у державній власності залишаються розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна державної власності; які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук; які належать до земель оборони.

Отже, враховуючи віднесення спірної земельної ділянки до державної форми власності, її перебування в постійному користуванні державного підприємства, правонаступником якого є на час розгляду справи ДСГП "Ліси України", та враховуючи, що така земельна ділянка знаходиться в межах с. Сокирна, судом встановлено, що розпорядником такою земельною ділянкою є місцева державна адміністрація, а саме Черкаська районна державна адміністрація Черкаської області.

Вказаним спростовуються доводи Будищенської сільської ради щодо віднесення спірної земельної ділянки до комунальної власності.

Передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом. (абз. 1 ч. 1 ст. 117 ЗК України)

Рішення органу державної влади про передачу спірної земельної ділянки у комунальну власність в матеріалах справи відсутнє.

З викладеного випливає відсутність волевиявлення держави, в конкретному випадку, в особі Черкаської районної державної адміністрації Черкаської області на передачу спірної земельної ділянки у комунальну власність.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 55 ЗК України, до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

При цьому, згідно з ч. 1 ст. 20 ЗК України, при встановленні цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення. При зміні цільового призначення земельних ділянок здійснюється зміна категорії земель та/або виду цільового призначення.

Віднесення земельних ділянок до певної категорії та виду цільового призначення земельних ділянок здійснюється щодо: земельних ділянок, якими розпоряджаються Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, - за рішенням відповідного органу; земельних ділянок приватної власності - їх власниками. (ч. 2 ст. 20 ЗК України)

Зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов`язаних з веденням лісового господарства, провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земельних ділянок у власність або надання у постійне користування відповідно до Земельного кодексу України. (ч. 1 ст. 57 ЛК України)

З аналізу норм земельного та лісового законодавства випливає, що зміна цільового призначення земель лісогосподарського призначення можлива за умови дотримання процедури їх попереднього вилучення у постійного лісокористувача з одночасним розрахунком втрат лісогосподарського виробництва та нарахуванням збитків завданих постійному лісокористувачу, у зв`язку зі зміною цільового призначення земельної ділянки.

З матеріалів справи випливає, що формування земельної ділянки з кадастровим номером 7124986000:01:002:0048, як земельної ділянки комунальної форми власності відбулось за рахунок земель державного лісового фонду (ліси І групи, виділи 5, 25 кварталу 1 Свидівоцького лісництва філії "Черкаське лісове господарство").

Рішення Черкаської районної державної адміністрації Черкаської області про зміну цільового призначення земельної ділянки в матеріалах справи відсутнє.

Таким чином, в порушення законодавчо визначеної процедури, Будищенською сільською радою без отримання рішення Черкаської районної державної адміністрації Черкаської області про передачу з державної власності у комунальну, без ухвалення рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки лісогосподарського призначення, розроблення відповідного проекту землеустрою, яким мали б бути передбачені розрахунки розміру втрат лісогосподарського виробництва та збитків завданих постійному лісокористувачу, зареєстровано право комунальної власності на спірну земельну ділянку з цільовим призначенням - для інших оздоровчих цілей, з категорією земель - землі оздоровчого призначення.

З викладеного випливає, що спірна земельна ділянка сформована всупереч вимогам земельного законодавства, зокрема її оформлення у комунальну власність зі зміною цільового призначення (для інших оздоровчих цілей) здійснено за рахунок земель державної форми власності лісогосподарського призначення.

Щодо ефективності обраного прокурором способу захисту, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 317, 319 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

При цьому, ч. 2 ст. 328 ЦК України передбачено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. (ч. 1 ст. 16 ЦК України)

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2018 у справі №338/180/17 звернула увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (п.57 постанови). Правову позицію в зазначеній постанові Великої Палати Верховного Суду підтверджено, відповідно до пунктів 6.35, 6.45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.10.2022 у справі № 227/3760/19-ц.

Захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених ст. 387, 388 ЦК України.

У пунктах 61- 66 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц зі спору, що виник з подібних правовідносин (про витребування земельних ділянок лісогосподарського призначення з чужого незаконного володіння юридичних і фізичних осіб, за якими зареєстровано право власності на такі земельні ділянки), викладено такі ґрунтовні правові висновки:

"Відомості державного реєстру прав на нерухомість презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тобто державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 2 липня 2019 року у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19, пункт 6.30), від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17 (провадження № 12-234гс18, пункт 4.17), від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.13)). Наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про право іпотеки чи іншого речового права створює презумпцію належності права особі, яка ним володіє внаслідок державної реєстрації (buchbesitz (нім. - книжкове володіння) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (провадження № 14-67цс20, пункт 70)).

З урахуванням зазначеної специфіки обороту нерухомого майна володіння ним досягається без його фізичного утримання або зайняття, як це властиво для багатьох видів рухомого майна (крім бездокументарних цінних паперів, часток у статутному капіталі ТОВ, інших нематеріальних об`єктів тощо), а державна реєстрація права власності на нерухоме майно підтверджує фактичне володіння ним. Тобто суб`єкт, за яким зареєстроване право власності, визнається фактичним володільцем нерухомого майна. При цьому державна реєстрація права власності на нерухоме майно створює спростовувану презумпцію наявності в суб`єкта і права володіння цим майном (як складової права власності).

Отже, особа, за якою зареєстроване право власності на нерухоме майно, є його володільцем. У випадку незаконного, без відповідної правової підстави заволодіння нею таким майном, право власності (включаючи права володіння, користування та розпорядження) насправді і далі належатиме іншій особі - власникові. Останній має право витребувати це майно з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності.

Тому заволодіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на нього ще не означає, що такий володілець набув право власності (права володіння, користування та розпорядження) на це майно. Власник, якого незаконно, без відповідної правової підстави, позбавили володіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на це майно за іншою особою, не втрачає право володіння нерухомим майном. Така інша особа внаслідок державної реєстрації за нею права власності на нерухоме майно стає його фактичним володільцем (бо про неї є відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно). Але не набуває право володіння на відповідне майно, бо воно, будучи складовою права власності, і далі належить власникові. Саме тому він має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави, ним заволоділа.

З огляду на викладене володіння нерухомим майном, яке посвідчується державною реєстрацією права власності, може бути правомірним або неправомірним (законним або незаконним). Натомість право володіння як складова права власності неправомірним (незаконним) бути не може. Право володіння як складова права власності на нерухоме майно завжди належить власникові майна.

Отже, особа, за якою зареєстроване право власності, є володільцем нерухомого майна, але право власності (включаючи право володіння як складову права власності) може насправді належати іншій особі. Тому заволодіння земельною ділянкою шляхом державної реєстрації права власності є можливим незалежно від того, набув володілець право власності (і право володіння) на таку ділянку чи ні".

Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала про те, що набуття особою володіння нерухомим майном полягає у внесенні запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за цією особою. Якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно, а функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам). Рішення суду про витребування з володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно; такий запис вноситься у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою (такі висновки наведено в постановах Великої Палати Верховного Суду 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц (пункти 95- 98), від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (пункти 85, 86, 115), від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18 (пункт 80), від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13 (пункт 10.29), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункти 63, 74), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 146), від 13.07.2022 у справі № 199/8324/19).

Таким чином, належним відповідачем за позовом про витребування земельної ділянки є особа, за якою зареєстроване право власності на таку ділянку. Якщо земельною ділянкою неправомірно (на думку позивача, який вважає себе власником) заволодів відповідач, то віндикаційний позов відповідає належному способу захисту прав позивача: власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України) (аналогічний висновок викладено в п. 147 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц).

Такі висновки викладено у постанові Верховного Суду від 13.08.2024 у справі №911/840/21.

Отже, за положеннями зазначених норм права власник майна може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. (ч. 1 ст. 321 ЦК України)

Власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України. (ч. 1 ст. 153 ЗК України)

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. (ч. 1 ст. 387 ЦК України)

Відсутність спрямованого на відчуження спірної земельної ділянки рішення органу державної влади - Черкаської районної державної адміністрації Черкаської області означає, що держава, як власник, волю (згоду) на її відчуження не виявляла, а тому вона вибула з володіння власника поза його волею - без прийняття ним відповідного рішення.

Отже, Черкаська районна державна адміністрація Черкаської області має право на витребування від Будищенської сільської ради земельної ділянки, яка вибула з її володіння поза її волею та була набута у власність відповідачем 1.

Щодо вимоги прокурора про скасування державної реєстрації (запису) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7124986000:01:002:0048 з одночасним припиненням речових прав на неї суд зазначає таке.

Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. (ч. 1 ст. 79-1 ЗК України)

Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. (ч. 9 ст. 79-1 ЗК України)

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом. (ст. 202 ЗК України)

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр", Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, про меліоративні мережі та складові частини меліоративних мереж.

Вказана норма кореспондується з положеннями ч. 1 ст. 193 ЗК України.

Відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру, зокрема, на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок - у випадках, визначених статтею 79-1 Земельного кодексу України, при їх формуванні. (п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України "Про Державний земельний кадастр")

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. (ч. 3 ст. 79-1 ЗК України)

Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, про відмову у здійсненні таких дій. (ч.6 ст. 9 Закону України "Про Державний земельний кадастр")

Відповідно до ч. 10 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр", державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об`єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).

Водночас вище суд встановив, що спірна земельна ділянка сформована всупереч вимогам земельного законодавства, зокрема через відведення у комунальну власність зі зміною цільового призначення на оздоровче призначення за рахунок земель державної форми власності лісогосподарського призначення.

Право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17)

Відповідно до п. 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, зокрема, у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки, яке набрало законної сили в установленому законодавством порядку. Відомості про земельну ділянку у разі скасування її державної реєстрації: набувають статусу архівних за рішенням Державного кадастрового реєстратора; відображаються на кадастровій карті в архівному шарі даних геоінформаційної системи; зберігаються в Державному земельному кадастрі постійно разом з відомостями про відповідного Державного кадастрового реєстратора, дату та час набуття статусу архівних такими відомостями.

Отже, державна реєстрація земельної ділянки скасовується державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, наслідком чого є набуття відомостей статусу архівних.

Оскільки спірну земельну ділянку з кадастровим номером 7124986000:01:002:0048 було сформовано та здійснено її державну реєстрацію саме як земельної ділянки з категорією земель - землі оздоровчого призначення, то речове право комунальної власності за Будищенською сільською радою зареєстровано саме на земельну ділянку з категорією оздоровчого призначення з цільовим призначенням - для інших оздоровчих цілей (код 06.03), тобто з порушенням земельного законодавства.

Враховуючи те, що землі державного лісового фонду - ліси І групи є землями, які обмежені в цивільному обороті, а речове право комунальної власності виникло всупереч нормам земельного та лісового законодавства, такі обставини унеможливлять її раціональне використання державою в особі Черкаської районної державної адміністрації Черкаської області саме як землі лісогосподарського призначення, а тому має місце порушення інтересу держави, яке підлягає захисту шляхом скасування її державної реєстрації.

Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто матиме найбільший ефект по відновленню відповідних прав, свобод та інтересів на стільки, на скільки це можливо.

Відомості державного реєстру прав на нерухомість презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тобто державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи.

З урахуванням специфіки обороту нерухомого майна володіння ним досягається без його фізичного утримання або зайняття. Суб`єкт, за яким зареєстроване право власності, визнається фактичним володільцем нерухомого майна.

Реєстрація права власності на нерухоме майно створює спростовувану презумпцію наявності в суб`єкта права володіння цим майном (як складової права власності).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Речові права на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають, змінюються та припиняються з моменту такої реєстрації. (ч. 2 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень")

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. (абз. 2 ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень")

Оскільки суд встановив обґрунтованість позовної вимоги про скасування державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, тобто скасовується державна реєстрація права, внаслідок якої відбулась державна реєстрація речового права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, то на підставі абз. 2 ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно" підлягає припиненню на таку земельну ділянку речове право комунальної власності Будищенської сільської ради від 09.10.2023 № 52041020 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Стосовно тверджень Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, що ним не вчинялись будь-які умисні дії щодо порушення прав позивача, то судом вище встановлено обізнаність відповідача 2. про віднесення до 09.10.2023 спірної земельної ділянки до земель лісового фонду, проте останнім здійснено 09.10.2023 державну реєстрацію земельної ділянки в Державному земельному кадастрі з іншим цільовим призначенням та з іншою категорією земель, зареєструвавши право власності на таку земельну ділянку за Будищенською сільською радою. У подальшому така реєстрація стала підставою для реєстрації права комунальної власності за відповідачем 1. у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Отже відповідач 2. порушив вимоги чинного законодавства і є належним співвідповідачем за даним позовом.

Підсумовуючи викладене суд дійшов висновку про задоволення позову керівника Черкаської окружної прокуратури, в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Черкаська районна державна адміністрація Черкаської області у повному обсязі.

Щодо заявленої Будищенською сільською радою вимоги про застосування строків позовної давності суд зазначає таке.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. (ст. 256 ЦК України)

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. (ст. 257 ЦК України)

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. (ч. 4 ст. 267 ЦК України)

Відповідач 1. у відзиві зазначає, що на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розробленої 19.10.2020 ФОП Рябко О.П., Міськрайонним управлінням у Черкаському районі та м. Черкаси Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області 09.11.2020 проведено державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,1015 га з кадастровим номером 7124986000:01:002:0048, як землі оздоровчого призначення. Відповідно, з моменту державної реєстрації вказаної земельної ділянки вже пройшло більше ніж три роки, а саме: 5 років, 4 місяці, 17 днів.

У свою чергу прокурор заперечив проти спливу строку позовної давності, покликаючись на Закон України № 540-ІХ від 30.03.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" та Закону України від 15.03.2022 року № 2120-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану".

В ході судового розгляду встановлено та сторонами підтверджено, що дата державної реєстрації права в Державному земельному кадастрі спірної земельної ділянки 09.10.2023.

Позовну заяву подано прокурором до суду за допомогою системи "Електронний суд" 25.03.2026.

Отже трирічний строк на моменту звернення прокурором до суду не сплив, тому заява відповідача 1. про застосування позовної давності є безпідставною.

Представниця Будищенської сільської ради при дослідженні доказів, що надавались нею за попереднім витребуванням з архіву повідомила, що такі документи не стосуються предмету спору, представниця мала сподівання, що в них міститиметься інформація щодо оздоровчого призначення спірної земельної ділянки, але її сподівання не справдились. Тому такі докази долучені до справи, але не впливають на розгляд справи по суті.

Щодо наявності підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді у спірних правовідносинах, суд зазначає таке.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Враховуючи положення Великої Палати Верховного Суду викладені у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Системне тлумачення абзацу першого частини третьої статті 23 Закону дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 року у справі № 587/430/16-ц).

Порушення державного інтересу у спірних правовідносинах полягає, перш за все, у тому, що внаслідок незаконної реєстрації права комунальної власності на спірну земельну ділянку лісогосподарського призначення, держава втратила можливість самостійно на власний розсуд раціонально використовувати та розпоряджатися нею, яка є основним національним багатством, та перебуває під її особливою охороною.

Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

З матеріалів справи випливає, що Черкаська окружна прокуратура звернулась із запитом від 02.12.2025 № 54-5149вих-25 до Черкаської районної державної адміністрації Черкаської області, в якому просила повідомити, чи вживались заходи представницького характеру шляхом подачі позовної заяви до Будищенської сільської ради, Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, треті особи: ДСГП "Ліси України" в особі філії "Центральний лісовий офіс", Центрально-Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства про витребування земельної ділянки з кадастровим номером 7124986000:01:002:0048, скасування її державної реєстрації (запису), з одночасним припиненням речових прав на неї.

У відповідь листом від 10.12.2025 № 01-39/5176/01-39/3873 Черкаська районна військова адміністрація Черкаської області повідомила Черкаську окружну прокуратуру, що є законним розпорядником земель лісового фонду у межах району, проте у зв`язку з відсутністю інформації про порушені права, звернення до суду з позовом про відновлення права власності не передбачалося та не здійснено.

Таким чином, з відповіді позивача випливає, що уповноважений орган обізнаний про стверджуване прокурором порушення інтересів держави та незважаючи на явні порушення законодавства жодних заходів для захисту порушених інтересів протягом тривалого часу не вжив та не планував вживати.

Отже, враховуючи нездійснення позивачем заходів для звернення до суду з позовом щодо захисту інтересів територіальної громади та держави, враховуючи повноваження прокурора самостійно визначати, у чому полягає порушення інтересів держави і визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, суд дійшов висновку, що прокурор належно обґрунтував та довів підстави для представництва інтересів держави в суді.

Також суд враховує, що Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України від 03.12.2025 № 6-р(II)/2025 у справі № 3-28/2024(59/24) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними/суперечать конституції), окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Відповідно частини 2 цієї Статті організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (ч. 3 ст. 41 ГПК України).

Господарський процесуальний кодексу України у ч. 3, 4 ст. 53 визначає, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" регламентовано особливості представництва інтересів громадянина або держави в суді, що полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

У свою чергу, Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України від 03.12.2025 № 6-р(II)/2025 у справі № 3-28/2024(59/24) за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнір Бізнес Груп" щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (щодо представництва прокурором інтересів держави в суді):

1. Визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), абзаци перший, другий, третій частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами.

2. Визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами в тім, що вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв`язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

3. Окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність із 1 січня 2027 року.

4. Рішення Конституційного Суду України не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності окремих приписів абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнаних неконституційними, та продовжують існувати після втрати ними чинності.

5. Рішення Конституційного Суду України є обов`язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.

Отже, Рішення Конституційного Суду України не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності окремих приписів абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнаних неконституційними (на момент відкриття провадження у справі) та продовжують існувати після втрати ними чинності.

Таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 11.02.2026 у справі №925/1282/23.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідачів.

При цьому суд враховує, що у відзиві на позовну заяву Будищенська сільська рада повідомляє, що не є відповідно до рішення сесії Будищенської сільської ради від 11.12.2021 року №3-2/VIIІ "Про визначення виконавчого комітету Будищенської сільської ради розпорядником коштів", відповідно до ст. 22 Бюджетного кодексу України розпорядником коштів бюджету Будищенської сільської територіальної громади, відповідно, не має розрахункових рахунків та коштів на них. Правонаступником активів і пасивів (юридичних та фізичних зобов`язань) Будищенської сільської ради від 01.01.2021 визначено виконавчий комітет Будищенської сільської ради який має відкриті рахунки та є окремою юридичною особою, відтак з Будищенської сільської ради, в якої немає рахунків та коштів, неможливо стягнути судовий збір та виконавчий збір, штрафи, що позбавляє її як окрему юридичну особу можливості належно виконати рішення суду.

Отже, з огляду на відсутність у Будищенської сільської ради статусу розпорядника бюджетних коштів, та, як наслідок, відсутність розрахункового рахунку в Управлінні Державної казначейської служби України, що унеможливить виконання рішення суду в частині стягнення з Будищенської сільської ради відповідної суми судового збору, зважаючи на обов`язок суду забезпечити належну реалізацію правозахисної функції держави у розрізі реалізації принципу виконуваності судового рішення та дотримання приписів ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд дійшов висновку про необхідність здійснення стягнення судового збору з Будищенської сільської ради шляхом стягнення з виконавчого комітету Будищенської сільської ради.

Керуючись ст. 74, 76-77, 129, 233, 236-241, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Витребувати у Будищенської сільської ради (ідентифікаційний код 26323723, вул. 30-річчя Перемоги, буд. 42, селище Будище, Черкаський р-н, Черкаська обл., 19620) земельну ділянку лісогосподарського призначення площею 0,1015 га з кадастровим номером 7124986000:01:002:0048 на користь держави в особі Черкаської районної державної адміністрації Черкаської області (ідентифікаційний код 04061317, вул. В. Чорновола, 157, м. Черкаси, 18003).

Скасувати державну реєстрацію (запис) земельної ділянки площею 0,1015 га з кадастровим номером 7124986000:01:002:0048 в Державному земельному кадастрі із категорією земель - землі оздоровчого призначення, із одночасним припиненням на неї права комунальної власності Будищенської сільської ради (ідентифікаційний код 26323723, вул. 30-річчя Перемоги, буд. 42, селище Будище, Черкаський р-н, Черкаська обл., 19620) від 09.10.2023 № 52041020.

Стягнути з Будищенської сільської ради (ідентифікаційний код 26323723, вул. 30-річчя Перемоги, буд. 42, селище Будище, Черкаський р-н, Черкаська обл., 19620) шляхом стягнення з виконавчого комітету Будищенської сільської ради (ідентифікаційний код 04407750, вул. 30 Років Перемоги, 42, с. Будище, Черкаський р-н, Черкаська обл., 19620) на користь Черкаської обласної прокуратури (ідентифікаційний код 02911119, бульв. Шевченка, 286, Черкаси, Черкаська область, 18000, на р/р UA138201720343160001000003751, код класифікації видатків бюджету - 2800) 2 662,40 грн витрат зі сплати судового збору.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (ідентифікаційний код 39765890, вул. Смілянська, буд. 131, м. Черкаси, 18008) на користь Черкаської обласної прокуратури (ідентифікаційний код 02911119, бульв. Шевченка, 286, Черкаси, Черкаська область, 18000, на р/р UA138201720343160001000003751, код класифікації видатків бюджету - 2800) 2 662,40 грн витрат зі сплати судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати учасникам справи за допомогою системи "Електронний суд".

Повне рішення складено та підписано 10.07.2026.

Суддя Зоя ЗАРІЧАНСЬКА