Рішення № 138132222, 12.02.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 757/18209/24-ц

Провадження № 2/761/2190/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Мальцева Д.О.

при секретарі: Процко В.М.,

представник позивача ОСОБА_8,

представник відповідача Щербак Н.В. ,

третя особа ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до AT «Державний ощадний банк України» в особі керуючого ТВБВ З 10026/0134 філії ТУ по м. Києву та Київської області AT «Ощадбанк» Виговської І.В., третя особа яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2024 року ОСОБА_5 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до АТ «Державний ощадний банк України» в особі керуючого ТВБВ З 10026/0134 філії ТУ по м. Києву та Київської області AT «Ощадбанк» Виговської І.В., третя особа яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, відповідно до якого просив: визнати протиправним та скасувати рішення керуючого ТВБВ №10026/0134 Філії - Головного Управління по м. Києву та Київської області АТ «Ощадбанк» Виговської І.В., яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 яка діє на підставі довіреності від 11.01.2021 року, посвідченої 11.01.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим № 69, Положення про ТВБВ № 10026/0134 філії - Головного управління по м.Києву та Київської області АТ «Ощадбанк» від 08.02.2024 року №100.40-24/14685/2024, про відмову у реєстрації місця проживання малолітньої дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зобов`язати керуючого ТВБВ №10026/0134 Філії - Головного управління по м.Києву та Київської області АТ «Ощадбанк» Виговської І.В., яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , яка діє на підставі довіреності від 11.01.2021 року, посвідченої 11.01.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим №69, Положення про ТВБВ №10026/0134 філії - Головного управління по м.Києву та Київської області АТ «Ощадбанк» надати згоду про реєстрацію малолітньої дитини- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , що є предметом Іпотеки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим що 28 вересня 2019 року, ОСОБА_3 зареєстрував шлюб з - ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_1 .

15 грудня 2021 року, ОСОБА_3 уклав іпотечний договір №39 з АТ «Державний ощадний банк України» в особі керуючого ТВБВ №10026/0134 Філія Головного Управління по м.Києву та Київської області АТ «Ощадбанк» Виговської І.В., яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , яка діє на підставі довіреності від 11.01.2021 року, посвідченої 11.01.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим №69, Положення про ТВБВ №10026/0134 філії - Головного управління по м.Києву та Київської області «Ощадбанк».

За вище зазначеним іпотечним договором, позивач являється - іпотекодавцем, а АТ «Деражний ощадний банк України» в особі керуючого ТВБВ №10026/0134 Філії Головного Управління пом. Києву та Київської області АТ «Ощадбанк» Виговська В.І. - іпотекодержателем.

Так, було укладено кредитний договір - Договір про споживчий кредит (для придбання нерухомості) №123_0134 від 15.12.2021 року.

ОСОБА_3 , зобов`язувався повернути іпотекодержателю не пізніше 14.12.2031 року Кредит, наданий у розмірі 956 976, 00 грн. шляхом здійснення платежів на строк та на умовах, зазначених у Кредитному договорі.

Також, сплатити іпотекодержателю проценти за користування Кредитом у розмірі та строки, що визначені Кредитним договором, але не більше 12,99% процентів річних.

Сплатити іпотекодержателю комісійні винагороди у розмірі та строки зазначені у Кредитному договорі.

Відшкодувати іпотекодержателю витрати, понесені у зв`язку із зверненням стягнення на предмет іпотеки та інші витрати, передбачені Законодавством.

Сплатити на користь іпотекодержателя неустойки/штрафні санкції у випадку неналежного виконання зобов`язань за Кредитним договором, а також інші платежі, що підлягають платі згідно умов Кредитного договору.

Предметом іпотеки є двокімнатна квартира, загальною площею 45,00 кв. м., житловою площею 28,2 кв.м., під номером АДРЕСА_3 .

Вартість предмета іпотеки, згідно із звітом про оцінку майна від 01.12.2021 року становить 1 367 500,00 грн.

ІНФОРМАЦІЯ_3, у позивача разом з його дружиною - ОСОБА_4 , народилась донька- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 .

Та виникла необхідність в реєстрації доньки, у зв`язку з чим, 18 січяня 2024 року, позивач звернувся до іпотекодержателя, з заявою щодо надання дозволу іпотекодержателя на реєстрацію ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в квартирі, що знаходиться в іпотеці.

Проте на вказану заву позивач отримав відмову від іпотекодержателя, в реєстрації ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в квартирі, що знаходиться в іпотеці.

Разом з тим позивач вважає, що відповідачем було відмовлено в реєстрації місця проживання дитини за цією адресою без законних для того підстав, а тому позивач звернувся до суду з відповідною позовною заявою.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 25.04.2024 року справу передано за підсудністю на розгляд Шевченківського районного суду м. Києва.

У травні 2024 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.05.2024 матеріали позову передані на розгляд судді Мальцева Д.О.

22.05.2024 року ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Києва Мальцева Д.О. позовну заяву залишено без руху та наданий строк позивачу для усунення недоліків.

12.06.2024 року від позивача на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків.

13.06.2024 ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Києва Мальцева Д.О. відкрито провадження, справу призначено до розгляду за правилами позовного провадження в загальному порядку.

05.11.2024 року ухвалою суду закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, просив відмовити в його задоволенні.

Третя особа у судовому засіданні поклалась на розсуд суду.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як встановлено судом, що 28 вересня 2019 року, ОСОБА_3 зареєстрував шлюб з - ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_1 .

15 грудня 2021 року, ОСОБА_3 уклав іпотечний договір №39 з АТ «Державний ощадний банк України» в особі керуючого ТВБВ №10026/0134 Філія Головного Управління по м.Києву та Київської області АТ «Ощадбанк» Виговської І.В., яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , яка діє на підставі довіреності від 11.01.2021 року, посвідченої 11.01.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим №69, Положення про ТВБВ №10026/0134 філії - Головного управління по м.Києву та Київської області «Ощадбанк».

За вище зазначеним іпотечним договором, позивач являється - іпотекодавцем, а АТ «Деражний ощадний банк України» в особі керуючого ТВБВ №10026/0134 Філії Головного Управління пом. Києву та Київської області АТ «Ощадбанк» Виговська В.І. - іпотекодержателем.

Так, було укладено кредитний договір - Договір про споживчий кредит (для придбання нерухомості) №123_0134 від 15.12.2021 року.

ОСОБА_3 , зобов`язувався повернути іпотекодержателю не пізніше 14.12.2031 року Кредит, наданий у розмірі 956 976, 00 грн. шляхом здійснення платежів на строк та на умовах, зазначених у Кредитному договорі.

Також, сплатити іпотекодержателю проценти за користування Кредитом у розмірі та строки, що визначені Кредитним договором, але не більше 12,99% процентів річних.

Сплатити іпотекодержателю комісійні винагороди у розмірі та строки зазначені у Кредитному договорі.

Відшкодувати іпотекодержателю витрати, понесені у зв`язку із зверненням стягнення на предмет іпотеки та інші витрати, передбачені Законодавством.

Сплатити на користь іпотекодержателя неустойки/штрафні санкції у випадку неналежного виконання зобов`язань за Кредитним договором, а також інші платежі, що підлягають платі згідно умов Кредитного договору.

Предметом іпотеки є двокімнатна квартира, загальною площею 45,00 кв. м., житловою площею 28,2 кв.м., під номером АДРЕСА_3 .

Вартість предмета іпотеки, згідно із звітом про оцінку майна від 01.12.2021 року становить 1 367 500,00 грн.

ІНФОРМАЦІЯ_3, у позивача разом з його дружиною - ОСОБА_4 , народилась донька- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 .

Та виникла необхідність в реєстрації доньки, у зв`язку з чим, 18 січяня 2024 року, позивач звернувся до іпотекодержателя, з заявою щодо надання дозволу іпотекодержателя на реєстрацію ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в квартирі, що знаходиться в іпотеці.

Проте на вказану заву позивач отримав відмову від іпотекодержателя, в реєстрації ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в квартирі, що знаходиться в іпотеці.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Наслідки невиконання зобов`язання передбачені статтею 611 ЦК України.

Частиною другою статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником негативного зобов`язання кредитор незалежно від сплати неустойки та (або) відшкодування збитків і моральної шкоди має право вимагати припинення дії, від вчинення якої боржник зобов`язався утриматися, якщо це не суперечить змісту зобов`язання. Така вимога може бути пред`явлена кредитором і в разі виникнення реальної загрози порушення такого зобов`язання.

Згідно із частиною першою статті 317 ЦК України власнику майна належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Іпотека є видом забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з частинами першою, третьою статті 9 Закону України «Про іпотеку» іпотекодавець має право володіти та користуватись предметом іпотеки відповідно до його цільового призначення, якщо інше не встановлено цим Законом. При користуванні предметом іпотеки іпотекодавець повинен не допускати погіршення стану предмета іпотеки та зменшення його вартості понад норми його звичайної амортизації (зносу). Іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя: зводити, знищувати або проводити капітальний ремонт будівлі (споруди), розташованої на земельній ділянці, що є предметом іпотеки, чи здійснювати істотні поліпшення цієї земельної ділянки; передавати предмет іпотеки у наступну іпотеку; відчужувати предмет іпотеки; передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування.

Колегія суддів звертає увагу на те, що ні положеннями ЦК України, ні положеннями Закону України «Про іпотеку» не передбачено обмежень прав членів сім`ї власника житла на користування жилим приміщенням у разі передання його в іпотеку.

Стаття 47 Конституції України гарантує кожному право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Як вбачається з пункту 4.4.19 Іпотечного договору № 39 від 15.12.2021 ОСОБА_3 без попередньої письмової згоди Іпотекодержателя зобов`язаний не здійснювати реєстрацію інших осіб (крім Іпотекодавця) за адресою місцезнаходження Предмету іпотеки, якщо в складі Предмету іпотеки за цим Договором є нерухомість житлового призначення.

Вказана умова договору є обов`язковою для виконання сторонами відповідно до ст. 629 ЦК України. Отже, надання письмової згоди на реєстрацію інших осіб є правом Банку як іпотекодержател, передбаченим умовами договору.

Таким чином, Банк діяв у межах наданих йому договором прав та відповідно до положень цивільного законодавства, а тому відмова у наданні згоди на реєстрацію малолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в квартирі, що знаходиться в іпотеці є правомірною та обґрунтованою.

Як випливає зі змісту статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачено статтею 16 ЦК України.

У своїх постановах Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Спосіб захисту порушеного права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (див. висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 року у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 року у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18, від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19).

Відповідно до частин першої, другої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

З наведених норм права вбачається, що держава забезпечує захист порушених або оспорюваних прав, свобод та інтересів фізичних осіб. Такі права захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Отже, розглядаючи справу суд має з`ясувати: 1) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 2) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 3) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах.

Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19).

Суд звертає увагу, що судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту (висновки сформульовані в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18).

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Тобто спосіб захисту має бути дієвим (ефективним), а його реалізація повинна мати наслідком відновлення порушених майнових або немайнових прав та інтересів особи.

Завданням суду є вирішення спору, який виник між учасниками справи у найбільш ефективний спосіб з метою запобігання ситуаціям, які б спричинили повторне звернення до суду з іншим позовом або захисту порушеного права в інший спосіб. Тобто вирішення справи в суді має на меті, зокрема, вирішення спору між сторонами у такий спосіб, щоб учасники правовідносин не мали необхідності докладати зайвих зусиль для врегулювання спору повторно, або врегулювання спору у іншій спосіб, або врегулювання іншого спору, який виник у зв`язку із судовим рішенням тощо.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту своїх порушених прав, оскільки реєстрацією місця проживання громадян займаються виключно органи місцевого самоврядування відповідно до Постанови № 265 від 7 лютого 2022 р. "Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад", а тому пред`явлені позовні вимоги ОСОБА_3 щодо визнання протиправним та скасування рішення керуючого ТВБВ № 10026/0134 ОСОБА_7 про відмову у реєстрації малолітньої дитини та зобов`язання керуючого ТВБВ № 10026/0134 ОСОБА_7 надати згоду про реєстрацію малолітньої дитини є неналежним способом захисту.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_5 до AT «Державний ощадний банк України» в особі керуючого ТВБВ З 10026/0134 філії ТУ по м. Києву та Київської області AT «Ощадбанк» Виговської І.В., третя особа яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує положення ст. 141 ЦПК України, якою передбачено, що при відмові в задоволенні позовних вимог судові витрати понесені позивачем по сплаті судового збору відшкодуванню не підлягають.

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до АТ «Державний ощадний банк України» в особі керуючого ТВБВ 3 10026/0134 філії ГУ по м. Києву та Київської області АТ «Ощадбанк» Виговської І.В., третя особа яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя