Рішення № 138129179, 10.07.2026, Черкаський окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2026 року справа № 580/4684/26 м. Черкаси Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1 , позивач) подав позов до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі ГУ ДПС у Черкаській області, відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення № 0070682401 від 21.04.2026 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким визначено позивачу штраф у розмірі 8329,2 грн та пеню у розмірі 315,61 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскільки є фізичною особою-підприємцем, що обрав спрощену систему оподаткування та особою з інвалідністю II групи з 2018 року, то він звільняється від сплати за себе єдиного внеску і може бути платником єдиного внеску виключно за умови його добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування. Крім того, Закон № 2464-VI не передбачає покарання платника за самостійне зменшення раніше помилково задекларованої суми єдиного внеску, шляхом подання уточнюючого звіту. Подання такого звіту не свідчить про погашення боргу для цілей нарахування штрафу та пені, тобто об`єкт застосування штрафу та пені у таких правовідносинах відсутній.

Ухвалою від 11 травня 2026 року суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

28.05.2026 до суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, у якому представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що відповідно до п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464 в ІКП за кодом платежу 71040000 ФОП ОСОБА_1 в день погашення недоїмки автоматично розрахувались довідкові штрафні санкції та пеня за несплату (неперерахування) самостійно нарахованого платником єдиного внеску: 4105,2 грн штрафу та 41,05 грн пені за період з 20.02.2025 до 21.02.2025, а також 4224 грн штрафу та 274,56 грн пені за період з 20.02.2026 до 04.03.2026. Вважає, що перевіркою достовірно та в повному обсязі враховано обставини, які існували на момент проведення перевірки, факти порушень є доведеними, а спірне рішення, винесене у чіткій відповідності до вимог Закону.

Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розпочато через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд зазначає таке.

Суд встановив, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи довічно та отримує пенсію по інвалідності, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 від 04.04.2018.

ФОП ОСОБА_1 подав податкову декларацію платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за 2024 рік № 9419843492 від 22.01.2025, в якій самостійно визначив суму доходу та суму єдиного внеску у розмірі 20526,00 грн.

19.02.2025 ФОП ОСОБА_1 подав уточнюючу декларацію № 9426410747, якою зменшив самостійно визначені зобов`язання зі сплати єдиного внеску у сумі 20526,00 гривень.

26.01.2026 позивач подав податкову декларацію за 2025 рік № 9434628042 від 26.01.2026, в якій самостійно визначив суму доходу та суму Єдиного внеску у розмірі 21120,00 грн.

26.01.2026 ФОП ОСОБА_1 подав уточнюючу декларацію № 9438533138, якою зменшив самостійно визначені зобов`язання зі сплати єдиного внеску у сумі 21120,00 гривень.

Головне управління ДПС у Черкаській області прийняло стосовно позивача Рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0070682401 від 21.04.2026 на загальну суму штрафних санкцій та пені 8644,81 грн (за період з 20.02.2025 по 04.03.2026).

Рішення ГУ ДПС у Черкаській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені позивач вважає протиправним, а тому звернувся в суд з цим позовом.

Під час вирішення спору по суті суд зазначає, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», який набрав чинності з 01.01.2011, зі змінами та доповненнями (далі Закон № 2464-VІ), визначаються правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Частиною 1 статті 4 Закону № 2464-VІ визначено, що платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою- підприємцем, якщо виконувані роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464-VІ платники єдиного внеску зобов`язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску.

Платники єдиного внеску зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця (частина 8 статті 9 Закону № 2464-VІ).

Пунктом 11 статті 9 Закону № 2464-VІ визначено, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до пункту 2 частини 11 статті 25 Закону № 2464-VІ податковий орган застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Застосування окремих положень порядку нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та процедуру нарахування і сплати фінансових санкцій та стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів податковими органами визначає Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (далі Інструкція № 449).

Відповідно до п. 2 розд. VII Інструкції № 449 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення починаючи з 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних ІКС.

Згідно з п. 7 розд. VII Інструкції № 449 рішення про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених, зокрема у п. 2 розд. VII Інструкції № 449, за наслідками розгляду акта та інших матеріалів про порушення приймає посадова особа контролюючого органу.

За результатами розгляду акта документальної перевірки рішення про нарахування пені та застосування штрафів приймається протягом десяти робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника ЄВ до акта перевірки - приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.

Аналіз вказаних положень вказує, що у правовідносинах щодо несвоєчасної сплати платником єдиного внеску контролюючий орган здійснює відповідну перевірку про що складає Акт та направляє його у встановленому законом порядку платнику. В свою чергу, рішення про застосування штрафів та пені приймається після вручення платнику акта перевірки.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VІ платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до частини 4 статті 4 Закону № 2464-VІ особи, зазначені у пунктах 4 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Суд встановив, що позивач є пенсіонером та особою з інвалідністю ІІ групи.

20 березня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглядаючи справу № 805/2195/17-а висловив позицію про те, що відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування. Верховний Суд також наголосив, що звільнення фізичної особи-підприємця, який обрав спрощену систему оподаткування, від сплати єдиного внеску можливе за наявності двох умов: по-перше, необхідно мати статус пенсіонера за віком або інваліда, по-друге, отримувати відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Враховуючи статус позивача, як особи з інвалідністю ІІ групи та обставину призначення йому пенсії по інвалідності, позивач може бути платником єдиного внеску виключно за умови його добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Суд зазначає, що доказів укладення позивачем договору про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, відповідач не надав.

З урахуванням зазначеного суд доходить висновку, що позивач звільнений від сплати за себе єдиного соціального внеску.

Суд зауважує, що подання позивачем податкової декларації за 2024 рік № 9419843492 від 22.01.2025, уточнюючої декларації № 9426410747, податкової декларації за 2025 рік № 9434628042 від 26.01.2026 та уточнюючої декларацію № 9438533138 вказує на те, що відображення суми єдиного внеску у Розділі VII податкових декларацій платника єдиного податку ФОП за 2024-2025 роки відбулось внаслідок допущення позивачем технічної помилки, яка не ґрунтувалася на обов`язку сплати ЄСВ і була самостійно та своєчасно виправлена позивачем.

З урахуванням зазначеного, суд доходить висновку, що спірне рішення про застосування штрафних санкцій є протиправним.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Згідно із статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір» та не надав доказів понесення інших судових витрат, то підстави для їх розподілу відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Черкаській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску від 21 квітня 2026 року № 0070682401.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

1) позивач Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 );

2) відповідач Головне управління ДПС у Черкаській області (18002, Черкаська обл., Черкаський р-н, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, код ЄДРПОУ 44131663).

Рішення складене у повному обсязі та підписане 10.07.2026.

Суддя Василь ГАВРИЛЮК