Ухвала суду № 138127898, 22.06.2026, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/4042/24

8/214/6/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

головуючого судді Попова В.В.,

при секретарі Собченко Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у м. Кривому Розі, заяву Виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у цивільній справі за заявою Виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради, заінтересовані особи Комунальний заклад «Криворізький дитячий будинок-інтернат» Дніпропетровської обласної ради, Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» про визнання відумерлою спадщиною грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

01 липня 2025 року представник Виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради подав до суду заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в якому просить суд скасувати рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07.04.2025 року у справі №214/4042/24 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заявлені вимоги про визнання відумерлою спащини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що включає в себе грошові кошти у розмірі 111 723 грн. 37 коп., розміщені на вкладних рахунках, відкритих на ім`я ОСОБА_1 у Акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України».

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що 07 квітня 2025 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області було ухвалено судове рішення, яким було відмовлено у задоволенні заяви Виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради про визнання відумерлою спадщиною грошових коштів, які залишились на поточних банківських рахунках, відкритих на ім`я ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Так, в описовій частині вказаного рішення суду зазначено, що для визнання спадщини відумерлою необхідним є наявність факту відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, у встановлений законом строк шість місяців з дня її відкриття. Між тим, у даному випадку, заявником не було надано належних доказів того, що законним представникам неповнолітніх осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було відомо про факт смерті спадкодавця ОСОБА_1 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також про відкриття спадщини після його смерті. Відсутність таких відомостей позбавляє правових підстав прийти до висновку, що зазначені спадкоємці або їх представники свідомо відмовились від прийняття спадщини або без поважних причин пропустили строк для її прийняття. Разом із тим, суд зазначив, що матеріали справи не містять відомостей стосовно того, чи збережений за рішенням суду про усиновлення правовий зв`язок між усиновленими братами та сестрою ОСОБА_1 та останнім, позаяк у разі його збереження малолітні та неповнолітні спадкоємці вважаються такими, що прийняли спадщину, а також доказів того, що усиновлювачі відмовились від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_1 .

Таким чином, у зв`язку з необхідністю надання до суду доказів направлення повідомлення законним представникам неповнолітніх/малолітніх братів та сестри про факт смерті спадкодавця ОСОБА_1 та відкриття після його смерті спадщини, заявником надсилався відповідний лист до служби у справах дітей Кам`янської міської ради, на який була отримана відповідь, що ОСОБА_1 знятий з первинного обліку 10 травня 2022 року у зв`язку з отриманням повідомлення про смерть дитини 03 травня 2022 року.

Крім того, листом від 17.06.2025 року заявника було повідомлено, що адміністрацією Південного району Кам`янської міської ради було надано згоду від 27.01.2017 року №8/109/7 на роз`єднання малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з рідним братом ОСОБА_5 . Тому, відповідно до інформації служби у справах дітей адміністрації Південного району Кам`янської міської ради від 23.08.2018 року №853/18-02, ОСОБА_1 родичів та близьких не має, його брати та сестра усиновлені громадянами України, відповідно до рішення Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 26.04.2017 року (справа №175/4971/16-ц).

Отже, заявник не володів на час ухвалення 07 квітня 2025 року рішення суду інформацією стосовно існування згоди від 27.01.2017 року №8/109/7 на роз`єднання малолітніх дітей та ухвалення рішення Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 26.04.2017 року (справа №175/4971/16-ц), що є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Представник заявника у судове засідання надала письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій також зазначила, що заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами підтримує у повному обсязі та просить задовольнити.

Представник КЗ «Криворізький ДБІ» ДОР Путіна В.В. про свою участь в судовому засіданні не заявила, подавши заяву про розгляд справи без її участі.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Згідно з ч. 4 ст. 423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Відповідно до ч. 5 ст. 423 ЦПК України визначено, що при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

У п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року №4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами» роз`яснено, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (ч. 2 ст. 361 ЦПК).

Необхідними умовами нововиявлених обставин є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 року у справі №19/028-10/13).

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (постанова Верховного Суду від 21.10.2020 року у справі №726/938/18).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов`язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2019 року у справі №127/10129/17).

Згідно правової позиції викладеної в ухвалі від 28.11.2023 року Верховного Суду України по справі №466/2469/23, за змістом наведених правових норм обов`язковими умовами нововиявлених обставин, визначених п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки учасників справи. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими учасникам справи та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.

Суди повинні розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду за нововиявленими обставинами судового рішення.

Обставини, які могли бути встановлені при розгляді справи в разі виконання учасниками справи та судом вимог процесуального закону (змагальність, диспозитивність тощо), не можуть визнаватися нововиявленими (постанова Верховного Суду від 28.07.2021 року у справі №345/1362/20).

Не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені процесуальним законом, відсутні, а також якщо ці обставини були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2019 року у справі №127/10129/17).

Не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, доказ, який підтверджує обставини, що виникли після рішення, або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову; не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судами у процесі розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2021 року у справі №9901/819/18).

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу «res judicata», тобто до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не можна розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини.

Як вбачається із рішення Європейського Суду з прав людини від 06.12.2005 року у справі «Попов проти Молдови» №2 (Popov v.Moldova № 2), заява №19960/04, п. 46), процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.

Системний аналіз практики ЄСПЛ щодо перегляду судових рішень дозволяє зробити висновок, що нововиявленими обставинами можуть бути визнані обставини, які: а) існували під час розгляду справи судом; б) не були відомими суду та учасникам справи під час розгляду справи судом; в) мають істотне значення для справи і можуть призвести до іншого результату судового розгляду (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте) (рішення ЄСПЛ від 26.06.2018 року у справі «Industrial Financial Consortium Investment Metallurgical Union проти України», від 09.06.2011 року у справі «Желтяков проти України»).

Отже, процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає існування доказу або факту, який має значення для з`ясування обставин справи, раніше не був відомий, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03.08.2022 року у справі №910/11027/18).

Так, звертаючись до суду з даною заявою та обґрунтовуючи її, заявник фактично не погоджується із ухваленим 07 квітня 2025 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області рішенням, яким було відмовлено у задоволенні заяви Виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради про визнання відумерлою спадщиною грошових коштів, які залишились на банківських рахунках, відкритих на ім`я ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , позаяк посилання заявника на те, що він не володів на час ухвалення судового рішення від 07.04.2025 року інформацією стосовно існування згоди від 27.01.2017 року №8/109/7 на роз`єднання малолітніх дітей та ухвалення рішення Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 26.04.2017 року (справа №175/4971/16-ц), спростовуються тим, що заявнику при розгляді справи та до ухвалення по ній вищевказаного рішення, було відомо про наявність неповнолітніх та малолітніх братів та сестри ОСОБА_1 , при цьому із наданого заявником же рішення Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області у справі №207/2415/15-ц від 07.07.2015 року, а також було відомо про те, що такі були усиновлені.

Між тим, суд зазначає, що заявником, у разі відсутності тих чи інших доказів, необхідних для підтвердження викладених у заяві обставин, або неможливості надати такі докази самостійно, клопотання про їх витребування у процесі розгляду справи №214/4042/24 не подавалось.

Більш того, суд зазначає, що як убачається із долучених до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами додатків, представник заявника звернувся із запитом до Служби у справах дітей Кам`янської міської ради Дніпропетровської області із запитом про надання відповідної інформації лише 10 червня 2025 року, тобто вже після ухвалення Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області рішення у справі №214/4042/24. При цьому, судові не надано доказів того, чому в межах розгляду справи №214/4042/24 не здійснювались відповідні запити чи не заявлялись відповідні клопотання для витребування такої інформації.

Так, з огляду на вищенаведене та як убачається зі змісту заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд уважає, що наведені представником Виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради обставини не є нововиявленими у розумінні вищенаведених роз`яснень та положень ст. 423 ЦПК України, оскільки зводяться до переоцінки доказів та у зв`язку з цим ухвалення нового рішення у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

Відтак, зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 23, 77, 78, 263-265, 268, 273, 354-355, 429, 423 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у цивільній справі за заявою Виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради, заінтересовані особи Комунальний заклад «Криворізький дитячий будинок-інтернат» Дніпропетровської обласної ради, Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» про визнання відумерлою спадщиною грошових коштів.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В.В. Попов