Ухвала суду № 138127692, 06.07.2026, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

УХВАЛА

Справа № 495/5875/26

Номер провадження 1-кп/495/697/2026

06 липня 2026 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі головуючої судді ОСОБА_1 , із секретарем судового засідання ОСОБА_2 , за участі:

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченої ОСОБА_4 (ВКЗ)

захисника ОСОБА_5 (ВКЗ)

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду в місті Білгород-Дністровський Одеської області клопотання прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, зареєстрованому у ЄРДР за № 12026162240000192 від 10.02.2026 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України

ВСТАНОВИВ:

03 липня 2026 року до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12026162240000192 від 10.02.2026 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.

Одночасно з обвинувальним актом до суду надійшло клопотання прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_6 про продовження строків застосування щодо обвинуваченої ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення застави.

Клопотання мотивоване наявністю ризиків, передбачених п.1-5 ч.1 ст.177 КПК України: переховуватись від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істостне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на інших підозрюваних та свідків у справі; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримала з наведених підстав, просила задовольнити.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 та її захисник ОСОБА_5 у задоволенні клопотання просили відмовити та обрати запобіжних захід, не пов`язаний з позбавленням волі, оскільки обвинувачена ОСОБА_4 під час перебування під вартою перенесла інсульт та досі оговтується від його наслідків, має значні труднощі з мовленням, частково паралізована права сторона тіла, тощо.

Суд, розглянувши клопотання, заслухавши учасників судового засідання, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у виді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженню; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчинені особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків, наявність у підозрюваного обвинуваченого постійного місця роботи чи навчання, репутацію підозрюваного, обвинуваченого, майновий стан, наявність судимостей, дотримання умов застосованих запобіжних заходів, наявність повідомлення особи про підозру у вчинені іншого кримінального правопорушення, розмір майнової шкоди у завдані якої обвинувачується особа.

Згідно ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Суд враховує вимоги ст. 5 Європейської конвенції з прав людини та правову позицію ЄСПЛ у рішенні від 12.01.2012 у справі «Тодоров проти України», відповідно до якої «для продовження тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом досить тривалого строку». Також Суд вказав, що п. 3 ст. 5 Конвенції визначає право заарештованого на розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження, при цьому таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з`явитися на судове засідання.

Сторона обвинувачення зобов`язана доводити реальність ризиків, що виправдовують обмеження свободи, в іншому випадку суд може змінити запобіжний захід на більш м`який. Сама по собі тяжкість кримінальних правопорушень не може бути підставою для тримання особи під вартою.

Розглядаючи можливість застосування щодо обвинуваченої ОСОБА_4 альтернативного запобіжного заходу, суд, враховуючи її стан здоров`я, вважає за можливе для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченої та виконання завдань кримінального судочинства, змінити їй запобіжний захід з тримання під вартою на запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, з покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, який забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченої на час судового розгляду.

Керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 196 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання прокурора відмовити.

Змінити запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із тримання під вартою на запобіжний захід у виді особистого зобов`язання строком на 2 місяці, а саме до 06 вересня 2026 року включно, з покладанням наступних обов`язків:

- прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора;

- не відлучатися із населеного пункту, де вона проживає, без дозволу суду;

- повідомляти суд, прокурора про зміну місця свого проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками у справі.

Звільнити обвинувачену ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти в залі судових засідань негайно.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора.

Копію ухвали суду вручити учасникам кримінального провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає. Ухвала підлягає негайному виконанню.

Дата та час проголошення повного тексту ухвали: 07.07.2026 о 16.55 год.

Суддя ОСОБА_7