Рішення № 138127556, 30.06.2026, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/11911/25

провадження № 2/208/2041/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`янського, Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді: Кузнєцової А.С.,

за участю секретаря судового засідання: Вікторовської О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кам`янське в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку на прийняття спадщини,-

В С Т А Н О В И В :

На розгляд суду пред`явлено вказану позовну заяву, в якій позивач ОСОБА_1 , з урахуванням уточнених 26.01.2026 р. позовних вимог, просить надати йому додатковий строк для прийняття спадщини у вигляді квартири АДРЕСА_1 за заповітом, складеним 10 червня 2016 року ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_4 .

Позовні вимоги обґрунтовані наступним. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить трикімнатна квартира АДРЕСА_1 . Право власності померлої на частину квартиру виникло на підставі свідоцтва про право на житло (приватизація). Співвласниками квартири були ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_3 . ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , після смерті якого його частку у праві власності на квартиру успадкував його син, - ОСОБА_6 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після смерті чоловіка та сина ОСОБА_7 оформила на свої ім`я право власності в цілому на всю квартиру.

Після смерті ОСОБА_3 залишилось два спадкоємця: її онук син позивача, ОСОБА_4 , та племінниця померлої - ОСОБА_2 .

Позивач вказує, що ОСОБА_4 та ОСОБА_2 реалізують свої спадкові права у відповідності до положень статті 1266 Цивільного кодексу України (Спадкування за правом представлення).

Так, матір`ю сина позивача, ОСОБА_4 , була ОСОБА_8 , дочка ОСОБА_3 . Вона померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Спадкові права відповідачки визначені у частині третій статті 1266 ЦКУ, тобто, пріоритетне право на успадкування належить особам, зазначеним у частині першій цієї статті Кодексу.

ІНФОРМАЦІЯ_5 помер син позивача, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Після смерті сина позивач 23.04.2025 р. звернувся до Другої кам`янської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, у тому числі у вигляді квартири АДРЕСА_1 .

Постановою державного нотаріуса Астахової О.С. від 09.07.2025 р. у видачі свідоцтва про право власності на вказану квартиру було відмовлено у зв`язку з тим, що ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_3 не звертався до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Крім того, у постанові зазначається, що 10 червня 2016 року від імені ОСОБА_3 було складено заповіт, посвідчений Першою дніпродзержинською державною нотаріальною конторою, на ім`я ОСОБА_4 . Про існування цього заповіту син знав лише зі слів бабусі. Після смерті ОСОБА_3 усі документи, що знаходились у померлої, забрала ОСОБА_2 , яка повернула їх частку позивачу лише 28.08.2025 р.

Щодо пропуску сином строку для подання заяви про прийняття спадщини, позивач посилається на те, що син фактично вступив у володіння квартирою, займався збором необхідних документів для оформлення спадщини, проте, через хворобу та перебування в лікарні на стаціонарному лікуванні, ним був пропущений строк на звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Враховуючи вищезазначене, відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України, ОСОБА_1 звернувся за судовим захистом оспорюваних прав.

Позивач та його представник ОСОБА_9 в судове засідання не з`явились, від позивача до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримано в повному обсязі.

Відповідач та представник відповідача в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. 30.06.2026 року на адресу суду надійшла заява від відповідача, підписана ОСОБА_2 та її представником адвокатом Переверзєвим І.В., про визнання позову, в якій відповідач зазначає, що визнання позову відповідає її волевиявленню, вона повністю розуміє наслідки такого визнання. Просить задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, - приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи встановлено наступні факти та відповідні правовідносини.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 (відомості підтверджено копією паспорта - а. с. 6-7).

Позивач є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Відповідно до свідоцтва про народження НОМЕР_2 , матір`ю ОСОБА_4 була ОСОБА_8 (а.с.8).

Батьками ОСОБА_8 були ОСОБА_3 та ОСОБА_5 (а.с.8).

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 (а.с.20)

Після смерті ОСОБА_3 , в силу ст. 1220 ЦК України, відкрилась спадщина, до складу якої входить трикімнатна квартира АДРЕСА_1 .

Право власності померлої на частину квартиру виникло на підставі свідоцтва про право на житло (приватизація) (а.с.12-13)

Співвласниками квартири були ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_3 . ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , після смерті якого його частку у праві власності на квартиру успадкував його син, - ОСОБА_6 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_3 (відомості підтверджено витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 37930317, а.с.14-15) Після смерті чоловіка та сина ОСОБА_7 оформила на свої ім`я право власності в цілому на всю квартиру (відомості підтверджено витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 80923633, а.с.16-17).

За життя ОСОБА_3 склала заповіт, яким заповідала ОСОБА_4 всі належні їй права та обов`язки, а також все інше майно, де б воно не було та з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті і на що вона за законом буде мати право. Заповіт був посвідчений 10.06.2016 року державним нотаріусом Першої дніпродзержинської нотаріальної контори Новіковою Л.В.(а.с.18)

Статтями 1268, 1269 ЦК України визначено порядок прийняття спадщини.

Відповідно до статті 1218 Цивільного кодексу до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. У тому числі, права, що передбачені Главою 87 Кодексу (Здійснення права на спадкування).

Зокрема, стаття 1270 ЦКУ встановлює, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно до даних, наданих державним нотаріусом Другої кам`янської нотаріальної контори Астаховою О.С., на ухвалу суду від 22.10.2025р., спадкова справа після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 не заводилась (а.с.59).

23.04.2025 року позивач звернувся до Другої кам`янської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, у тому числі у вигляді квартири АДРЕСА_1 (а.с.21).

Постановою державного нотаріуса Астаховой О. С. від 09.07.2025 р. у видачі свідоцтва про право власності на вказану квартиру було відмовлено у зв`язку з тим, що ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_3 не звертався до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини (а.с. 24).

За змістом статті 1272 ЦК України, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Такі висновки відповідають рекомендаціям, викладеним в п. 24 постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 р. за № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», а також правовій позиції, висловленій Верховним судом України при розгляді справи № 6-1486цс15.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що несвоєчасна подача позивачем заяви про прийняття спадщини обумовлена тим, що після смерті бабусі, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 фактично вступив у володіння квартирою: надав її у тимчасове користування внутрішнє переселеним особам (біженцям з прифронтової території), зайнявся збором необхідних документів для оформлення спадщини. Оскільки у місті Кам`янське у нього більше не залишилось близьких родичів, то останній час він переважно проживав у позивача у АДРЕСА_2 . При цьому, у нього виникали певні проблеми із станом здоров`я, син мав підозру у захворюванні на рак. А наприкінці травня 2023 року він захворів на СОVID і з 20 травня по 10 червня знаходився на стаціонарному лікування у Вільногірській центральній міський лікарні, що підтверджується довідкою лікарні (а.с.11). В результаті хвороби сина ним був пропущений строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Верховний Суд у постанові від 26 червня 2024 року у справі № 333/1912/23 підкреслив, що під час вирішення питання про визначення особі додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини суд оцінює поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця для вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі в складі Збройних Сил України тощо.

За переконанням суду, зазначені позивачем обставини можуть свідчити, що син позивача об`єктивно не міг своєчасно звернутися до нотаріальної контори для оформлення спадщини. Також судом враховано, що окрім позивача на спадкове майно ніхто не претендує, спадщина до цього часу ніким не прийнята, відумерлою у встановленому законом порядку не визнана.

Такий висновок суду узгоджується з тим, що Європейським судом з прав людини у справі "Ільхан проти Туреччини" акцентовано увагу, що при вирішенні питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.

За таких обставин, суд вважає наявними законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову.

Суд, визначаючи додатковий строк позивачу, відповідно до вказівок вищезазначеного пленуму Верховного суду України, в резолютивній частині рішення вказує відповідний період часу з моменту набрання судовим рішенням законної сили, протягом якого спадкоємець може подати заву про прийняття спадщини, а не конкретну дату, до якої спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини, та, вважає, трьохмісячний строк є таким, що достатній для подання заяви про прийняття спадщини, та не перевищує строку, встановленого ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини.

На підставі ст. ст. 1220, 1223, 1261, 1270, 1272 ЦК України, керуючись ст. ст. 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку на прийняття спадщини т- задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для прийняття спадщини у вигляді квартири АДРЕСА_1 за заповітом, складеним 10 червня 2016 року ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_4 , терміном в три місяці з часу набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 273 ЦПК України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, повністю або частково до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного тексту рішення суду 30.06.2026 року.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ;

- представник відповідача адвокат Богемська Сніжана Олександрівна, Дніпропетровська область, с.Єлизаветівка, вул..Зелена 14А;

- Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , АДРЕСА_3 ;

- представник відповідача: ОСОБА_10 , АДРЕСА_4 .

Суддя А.С. Кузнєцова