Ухвала суду № 138126447, 10.07.2026, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

10 липня 2026 р. № 400/4441/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні заяву позивач про визнання протиправним невиконання відповідачем судового рішення в адміністративній справі

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008, прозаява про визнання протиправним невиконання відповідачем судового рішення,

ВСТАНОВИВ:

Судом розглядалася адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області з вимогами про визнання рішення протиправним; відновлення виплати пенсії в розмірі 2 753,51 грн.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 04.02.2020 року у справі №400/4441/19 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі Постанови Кабінету Міністрів України «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» від 20.02.2019 р. №124 з 01.03.2019 р. із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%, з урахуванням раніше виплачених сум.

05.06.2026 р. Позивач звернувся до суду з заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 04.02.2020 по справі №400/4441/19.

Заява обґрунтована тим, що відповідачем не виконано рішення від 04.02.2020, оскільки при перерахунку пенсії не застосовано величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1,35 % під час подальших індексації пенсії.

Перевіривши подану позивачем заяву, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви позивача, поданої в порядку ст. 383 КАС України, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду заяви, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За змістом статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.

Відповідно до частин 2 та 3 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Положеннями статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

За приписами ч.1, 4, 6 ст.383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача суд постановляє ухвалу про залишення заяви без задоволення, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому статтею 294 цього Кодексу. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

Вказані норми Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення.

Водночас зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

При цьому, підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення.

Згідно із частини третьої статті 383 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.

За вимогами частини п`ятої статті 383 КАС України, у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.

Із матеріалів справи вбачається, що рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 04.02.2020 у справі №400/4441/19 відповідача зобов`язано провести перерахунок та виплату пенсії позивачу на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1,35 %, з урахуванням раніше виплачених сум.

Як убачається з пояснень Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 17.06.2026 р. та доданих до них доказів, на виконання зазначеного рішення суду відповідачем проведено відповідний перерахунок пенсії позивача з 01.03.2019, застосовано величину оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1,35 %. Визначено розмір пенсійної виплати на 01.03.2019 р. у розмірі 2753,51 грн. Обчислено суму доплати пенсії, що виникла на виконання рішення суду за період з 01.11.2019 по 30.04.2020 у сумі 2356,92 грн. та здійснено її виплату позивачу у травні 2020 року. Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи та заявником не спростовані належними та допустимими доказами.

Отже, суд дійшов висновку, що рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 04.02.2020 у справі №400/4441/19 відповідачем виконано у спосіб та в обсязі, визначених його резолютивною частиною.

Доводи заявника про невиконання зазначеного рішення фактично ґрунтуються на його незгоді із порядком подальшого перерахунку пенсії та застосуванням відповідачем положень законодавства при здійсненні індексації пенсії після виконання судового рішення. Однак такі обставини самі по собі не свідчать про невиконання або неналежне виконання рішення суду та не можуть бути предметом перевірки у порядку статті 383 КАС України.

Також заявник просить зобов`язати відповідача провести новий перерахунок та виплату пенсії із застосуванням постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236 «Про індексацію пенсій і страхових виплат... у 2026 році» із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1,35 %. Разом із тим зазначена вимога не стосується перевірки виконання рішення суду від 04.02.2020 у справі №400/4441/19, а фактично спрямована на вирішення нового спору щодо правомірності здійснення відповідачем перерахунку пенсії у 2026 році. Такі вимоги не можуть бути розглянуті судом у межах провадження, відкритого за заявою, поданою відповідно до статті 383 КАС України.

Аналогічний правовий підхід викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №686/23317/13-а та від 06.02.2019 у справі №816/2016/17, відповідно до яких судовий контроль, передбачений статтями 382, 383 КАС України, спрямований на забезпечення належного виконання судового рішення, а не на повторний розгляд спору або вирішення нових матеріально-правових вимог, що виникли після його виконання.

Суд зауважує, що незгода позивача із здійсненим перерахунком пенсії ГУ ПФУ в Миколаївській області є підставою для звернення в суд з новим позовом, а не застосування норм ст.383 КАС України у межах справи №400/4441/19.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви позивача, поданої в порядку ст.383 КАС України, із наведених у ній підстав.

Керуючись ст.241, 243, 248, 294, 295, 383 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , подану в порядку ст.383 КАС України залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею у порядку ст. 256 КАС України.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення в порядку, визначеному ст. 295-297 КАС України.

Суддя Н. В. Лісовська