Ухвала суду № 138126380, 09.07.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

09 липня 2026 рокусправа № 380/13928/26

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сподарик Н.І., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової академії м. Одеса про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и л а:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової академії м. Одеса (м. Одеса, Фонтанська дорога, 10; код ЄДРПОУ 24983020) з вимогами:

- визнати протиправними дії Військової академії м. Одеса у відношенні до ОСОБА_1 щодо не нарахування (нарахування у меншому розмірі) та невиплати індексації грошового забезпечення в належному розмірі із 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року;

- зобов`язати Військову академію м. Одеса вчинити дії щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення із 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року - січень 2008 року, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44;

- визнати протиправним дії Військової академії м. Одеса у відношенні до ОСОБА_1 щодо не нарахування (нарахування у меншому розмірі) та невиплаті індексації грошового забезпечення в належному розмірі із 01 березня 2018 року по 24 червня 2018 року;

- зобов`язати Військову академію м. Одеса нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період із 01 березня 2018 року по 24 червня 2018 року, відповідно до вимог пункту 5 абзаців 4, 5, 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши матеріали позову встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, передбачених ст. 161 КАС України.

Частиною 4 ст. 161 КАС України визначено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з ч.ч.2, 4, 5 ст.94 КАС України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Відповідно до ч.1-2 ст. 79 КАС України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Частиною 1 ст. 80 КАС України визначено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

При цьому відповідно до ч. 2 ст. 80 КАС України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Обставини свідчать про те, що з позовної заяви неможливо встановити, з яких підстав позивач дійшов висновку, що права позивача порушені, яким чином і якими конкретними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача відбулося втручання у права позивача.

Суд зазначає, що посилання позивача на нормативно-правові акти та правові позиції Верховного Суду в інших справах, не підкріплені фактичними даними щодо нарахування та виплати відповідачем позивачу грошового забезпечення не може вважатися викладом обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги (в розумінні пунктів 4, 5 частини п`ятої статті 160 КАС України).

Відповідно до частини першої статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 згаданого Кодексу.

Суд роз`яснює, що вказана норма, в сукупності із положеннями пунктів 4, 5 частини п`ятої статті 160 КАС України передбачає обов`язок позивача не лише сформулювати свої позовні вимоги, а й зазначити виклад обставин, якими позивач такі обґрунтовує, з наданням доказів, що підтверджують такі обставини. Натомість, позовна заява не містить ні викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, ні доказів, що підтверджують вказані обставини.

Суд також враховує, що обов`язок відповідача суб`єкта владних повноважень довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності не звільняє позивача від обов`язку обґрунтувати свої позовні вимоги та вказати, в чому, на його думку, така протиправність полягає.

Суддя зазначає, що доводи представника позивача (адвоката) про неправильне обчислення відповідачем спірних сум грошового забезпечення ґрунтуються виключно на припущеннях, не підтверджених жодними належними та допустимими доказами.

Суд зауважує, що позовна заява не відповідає вимогам, встановленим КАС України з огляду на таке відповідно до пунктів 5,8 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються:

- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;

- зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Представник позивача у позовній заяві зазначає, що позивач проходив військову службу у Військовій академії м. Одеса, 24.06.2026 позивача було виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення Військової академії м. Одеса. Зазначив, що у період з 01.12.2015 по 24.06.2018 нарахування та виплата індексації грошового забезпечення позивачу проведена з порушенням Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003.

Суд звертає увагу, що при обґрунтуванні позовних вимог вживання словосполучень «як стало відомо», «як було встановлено» без наведення конкретних обставин (які суми було виплачено, на які суми претендує позивач) та без надання підтверджуючих доказів, свідчить про неналежну підготовку представником матеріалів позовної заяви.

Аналіз положень КАС України дозволяє чітко розмежувати процесуальні права та обов`язки учасників справи (позивача, відповідача), в тому числі обов`язок доказування:

- позивач зобов`язаний викласти обставини, якими обґрунтовує свої вимоги, зазначити докази, що підтверджують вказані обставини, а також додати до позову докази на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів;

- відповідач суб`єкт владних повноважень у спорі про протиправність його рішень, дій чи бездіяльності зобов`язаний доказувати правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності, при цьому повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Іншими словами, процесуальні обов`язки мають обидві сторони спору. Обов`язок відповідача доводити правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності не означає, що позивач та його представник замість викладу фактів можуть обмежитися твердженнями "як стало відомо", "як було встановлено" та не дотримуватися законодавчих вимог до позовної заяви, помилково сприймаючи їх як надмірний формалізм.

В контексті виконання процесуального обов`язку доведення правомірності оскаржених рішень/дій/бездіяльності відповідач буде зобов`язаний надати суду всі наявні у нього докази, проте це жодним чином не звільняє позивача від обов`язку (а) викласти в позові факти та (б) назвати/надати суду докази на підтвердження існування фактів, з якими позивач пов`язує порушення своїх прав, свобод та інтересів.

З огляду на наведене суд приходить до висновку, що на підтвердження, обставин, які викладені у позовній заяві, представник позивача не надав суду жодних доказів, що суперечить вимогам п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України і за захистом таких звернувся до суду, однак доказів порушеного права не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, враховуючи наведене, позовну заяву належить залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення недоліків відповідно до ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 171, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

у х в а л и л а :

Позовну заяву залишити без руху.

Встановити позивачу строк, протягом десяти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків позовної заяви у такий спосіб:

- докази у підтвердження викладеного у позовній заяві.

Роз`яснити, що у випадку неусунення у встановлений строк недоліків, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.

Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Сподарик Наталія Іванівна