Рішення № 138126214 від 10.07.2026 , Кіровоградський окружний адміністративний суд

Єдиний державний реєстр судових рішень

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/2891/25

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

позивач-1: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

позивач-2: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )

позивач-3: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 )

позивач-4: ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 )

відповідач: Департамент соціальної та ветеранської політики Кропивницької міської ради (25006, м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 41/26, код ЄДРПОУ 43947572)

про визнання протиправною відмови, зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_3 ) звернулися до суду з адміністративним позовом до Департаменту соціальної політики Кропивницької міської ради про визнання протиправною відмови, зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди.

Позов мотивовано тим, що позивачі є членами сім`ї ОСОБА_5 , який був військовослужбовцем СБУ, мав статус учасника бойових дій і помер ІНФОРМАЦІЯ_1 через захворювання, яке пов`язане з проходженням військової служби. Позивачі звернулися до Департаменту соціальної політики Кропивницької міської ради за наданням їм статусу члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни. Втім відповідач листом №Б-133 від 13.03.2025 року протиправно відмовив у наданні такого статусу, пославшись на те, що захворювання, яке призвело до смерті ОСОБА_5 , не пов`язане з перебуванням на фронті або не одержане в період проходження військової служби під час воєнних дій чи конфліктів. Позивачі стверджують, що вони належать до кола осіб, зазначених в абзаці 1 пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Зазначають, що дії відповідача заподіяли їм моральну шкоду. Тож вони просять суд:

- визнати протиправною відмову Департаменту соціальної політики Кропивницької міської ради відповідно до листа №Б-133 від 13.03.2025 року у встановленні дружині померлого ОСОБА_6 , сину померлого ОСОБА_4 , матері померлого ОСОБА_2 , батькові померлого ОСОБА_1 статусу члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни та видачі відповідного посвідчення;

- зобов`язати Департамент соціальної політики Кропивницької міської ради встановити дружині померлого ОСОБА_6 , сину померлого ОСОБА_4 , матері померлого ОСОБА_2 , батькові померлого ОСОБА_1 статус члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни та видати посвідчення з написом Посвідчення члена сім`ї загиблого;

- зобов`язати Департамент соціальної політики Кропивницької міської ради відшкодувати дружині померлого ОСОБА_6 моральну шкоду у сумі 20 000 грн., матері померлого ОСОБА_2 моральну шкоду у сумі 20 000 грн. та батькові померлого ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 20 000 грн.

Ухвалою судді від 13.11.2023 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що правові підстави для встановлення позивачам статусу члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни згідно з пунктом 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" відсутні, оскільки ОСОБА_5 хоч і належав до ветеранів війни, однак його смерть настала внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, а не внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті або воєнних дій та конфліктів. Позивачі не надали доказів, які підтверджують причинно-наслідковий зв`язок смерті ОСОБА_7 із захворюванням, одержаним під час воєнних дій та конфліктів, тому підстав для надання їм статусу члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни немає.

Представник позивача Блінова О.М. подав відповідь на відзив, у якій наполягав на задоволенні позову.

Розглянувши справу в порядку спрощеного (письмового) провадження, суд установив такі обставини.

ОСОБА_5 є сином ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , чоловіком ОСОБА_8 та батьком неповнолітнього ОСОБА_4 .

ОСОБА_5 з 2007 року проходив військову службу в органах Служби безпеки України.

Під час проходження військової служби підполковник ОСОБА_5 у періоди з 17.04.2015 року по 18.07.2015 року, з 02.01.2018 року по 28.04.2018 року безпосередньо брав участь у антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, а також у період з 02.09.2018 року по 02.01.2019 року брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів.

У листопаді 2015 році ОСОБА_5 надано статус ветерана війни - учасника бойових дій, про що Управління роботи з особовим складом СБУ видало йому посвідчення серії НОМЕР_4 від 19.11.2015 року.

У серпні 2023 році Центральна військово-лікарська комісія ВМУ СБУ провела медичний огляд ОСОБА_5 та прийняла постанову ВЛК, згідно з якою ОСОБА_5 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку; встановлено причинний зв`язок захворювань: ТАК, пов`язані з проходженням військової служби (свідоцтво про хворобу №2945 від 03.08.2023 року).

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Наказом першого заступника голови СБУ №1647-ОС/дск від 21.12.2023 року підполковник ОСОБА_5 з 08.10.2023 року виключений зі списків особового складу Департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України у зв`язку зі смертю.

У червні 2024 року Управління роботи з особовим складом СБУ оформило та видало членам сім`ї ОСОБА_5 посвідчення членів сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби, за правилами постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.1993 року №379 "Про посвідчення членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби".

Згідно з цим посвідченням, його пред`явник має право на пільги, гарантії та компенсації, встановлені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" для членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби.

Між тим, у січні 2024 року дружина ОСОБА_7 - ОСОБА_3 звернулася до Департаменту соціальної політики Кропивницької міської ради із заявою від 31.01.2024 року, у якій просила встановити статус сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни їй, а також сину ОСОБА_4 та матері ОСОБА_2 .

Департамент соціальної політики Кропивницької міської ради розглянув цю заяву і надав відповідь №Б-40 від 28.02.2024 року про те, що правові підстави для встановлення статусу відповідно до статей 10 чи 10-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" відсутні. Послався на відсутність постанови ВЛК про причинний зв`язок смерті ОСОБА_5 .

Не погодившись із таким рішенням, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 у березні 2024 року оскаржили його до суду.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.08.2024 року у справі №340/1974/24 у задоволенні їхнього позову відмовлено.

У травні 2024 року дружина ОСОБА_5 - ОСОБА_3 звернулася до СБУ з метою встановлення причинного зв`язку смерті її чоловіка внаслідок захворювання, пов`язаного із проходженням військової служби.

Центральна військово-лікарська комісія ВМУ СБУ винесла постанову ЦВЛК №2228 (протокол №102 від 21.05.2024 року) про те, що захворювання ОСОБА_5 - Т-лімфобластна лейкемія/лімфома з ранніх Т-попередників, з ектра-модулярним ураженням лімфовузлів, що ускладнилось розвитком сепсису, інфекційно-токсичного шоку, призвело до поліорганної недостатності та спричинило його смерть 07.10.2023 року, ТАК, пов`язано з проходженням військової служби.

У лютому 2025 року батько ОСОБА_5 - ОСОБА_1 - звернувся до Департаменту соціальної політики Кропивницької міської ради із заявою від 05.02.2025 року, у якій просив надати статус сім`я загиблого (померлого) ветерана війни ОСОБА_5 та видати відповідні посвідчення членам сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни, зазначеним у статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" йому, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Департамент соціальної політики Кропивницької міської ради розглянув цю заяву і надав відповідь №Б-133 від 13.03.2025 року про те, що правові підстави для встановлення статусу члена сім`ї померлого ветерана війни відповідно до статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" відсутні, оскільки захворювання, яке призвело до смерті ОСОБА_5 , не пов`язане з перебуванням на фронті або не одержане в період проходження військової служби під час воєнних дій чи конфліктів.

Не погоджуючись із таким рішенням, позивачі звернулися до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір, суд дійшов до таких висновків.

Статтею 27 Закону України "Про Службу безпеки України" передбачено, що держава забезпечує соціальний і правовий захист військовослужбовців і працівників Служби безпеки України.

Військовослужбовці Служби безпеки України користуються політичними, соціально-економічними та особистими правами і свободами, а також пільгами відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", цього Закону, інших актів законодавства.

Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (далі Закон №3551-ХІІ) визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них. Цей Закон містить такі норми:

Стаття 1-1. Державна політика соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України

Державна політика соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України - цілеспрямована, системна діяльність органів державної влади щодо забезпечення соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України шляхом надання їм пільг і гарантій соціального захисту відповідно до законодавства.

Стаття 4. Ветерани війни

Ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав.

До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.

Стаття 5. Учасники бойових дій

Учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.

Стаття 6. Особи, які належать до учасників бойових дій

Учасниками бойових дій визнаються:

19) військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, особи начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Стаття 7. Особи, які належать до осіб з інвалідністю внаслідок війни

Стаття 10. Сім`ї загиблих (померлих) ветеранів війни

До сімей загиблих (померлих) ветеранів війни належать:

1) сім`ї осіб, зазначених у статтях 6 і 7 цього Закону, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва), одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), а також внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби (у тому числі на території інших держав) під час воєнних дій та конфліктів;

сім`ї військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу, які призивалися на збори військовозобов`язаних Міністерства оборони, органів внутрішніх справ і державної безпеки колишнього Союзу РСР і загинули (померли) під час виконання завдань по охороні громадського порядку при надзвичайних ситуаціях, пов`язаних з антигромадськими проявами;

сім`ї загиблих під час Другої світової війни осіб із числа особового складу груп самозахисту об`єктових та аварійних команд місцевої протиповітряної оборони, а також сім`ї загиблих внаслідок бойових дій працівників госпіталів, лікарень та інших медичних закладів;

сім`ї осіб, які загинули або померли внаслідок поранень, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у Революції Гідності, а також сім`ї осіб, яким посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності.

Дія абзацу четвертого цього пункту не поширюється на сім`ї працівників міліції, осіб, які проходили службу в правоохоронних органах спеціального призначення, військовослужбовців внутрішніх військ, Збройних Сил України та інших військових формувань, які загинули або померли внаслідок поранень, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних при виконанні службових обов`язків, пов`язаних з подіями Революції Гідності.

До членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, зазначених у цій статті, належать:

батьки;

один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні;

діти, які не мають (і не мали) своїх сімей;

діти, які мають свої сім`ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття;

діти, обоє з батьків яких загинули або пропали безвісти;

утриманці загиблого (померлого), яким у зв`язку з цим виплачується пенсія;

2) дружина (чоловік) померлих осіб з інвалідністю внаслідок Другої світової війни, а також дружина (чоловік) померлих учасників війни і бойових дій, партизанів і підпільників, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге.

На дружин (чоловіків) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, учасників бойових дій, партизанів, підпільників і учасників війни, нагороджених орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу, визнаних за життя особами з інвалідністю, чинність цієї статті поширюється незалежно від часу смерті особи з інвалідністю;

3) дружина (чоловік), які не одружилися вдруге, батьки, неповнолітні діти померлих учасників бойових дій, партизанів, підпільників, військовослужбовців та учасників війни, які проходили службу у військових підрозділах, частинах, штабах і установах, що входили до складу діючої армії в період Другої світової війни та війни 1938 - 1939 років з імперіалістичною Японією, нагороджених за бойові дії державними нагородами та орденами і медалями колишнього Союзу РСР (крім ювілейних);

4) діти померлих учасників бойових дій, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти у закладах професійної, фахової передвищої та вищої освіти, до закінчення цих закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років.

Стаття 18. Документ, що підтверджує статус осіб, на яких поширюється чинність цього Закону

Електронне посвідчення ветерана (далі - е-посвідчення ветерана) - документ, що підтверджує статус осіб, зазначених у статтях 6 10-1, 16-1 цього Закону, та формується автоматично (крім випадків, встановлених частиною восьмою, дев`ятою або десятою цієї статті) після встановлення статусу у формі електронного відображення інформації, що містить відомості про особу, зазначену у статтях 6 10-1, 16-1 цього Закону, разом з унікальним електронним ідентифікатором (QR-кодом, штрих-кодом, цифровим кодом), який забезпечує перехід за посиланням на відповідний підтверджувальний запис у Реєстрі. Невід`ємною частиною е-посвідчення ветерана є відцифрований образ обличчя, що міститься в Реєстрі або відображається в е-паспорті/е-паспорті для виїзду за кордон, за згодою особи.

Е-посвідчення ветерана формується безоплатно на ім`я особи, якій встановлено статус, із застосуванням засобів Реєстру.

Е-посвідчення ветерана пред`являється особами, зазначеними у статтях 6 10-1, 16-1 цього Закону, без вимог до додаткового пред`явлення посвідчення.

Е-посвідчення ветерана формується засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, зокрема через його мобільний застосунок.

Особам, зазначеним у статтях 6 10-1, 16-1 цього Закону, видаються нагрудні знаки та за бажанням - посвідчення ветерана. Порядок виготовлення та видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Особам, які мають право на одночасне отримання посвідчення члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни та члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, формується лише одне е-посвідчення за їх вибором та за бажанням вручаються посвідчення в установленому порядку.

Е-посвідчення ветерана та посвідчення ветерана мають однакову юридичну силу та використовуються на території України для підтвердження відповідного статусу, отримання пільг, гарантій та компенсацій.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 року №302 затверджене Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни (надалі - Положення №302), яке на час виникнення спірних правовідносин містило такі норми:

1. Це Положення регулює правила видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни.

2. Посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників чи Захисниць України, на основі якого надаються відповідні пільги і компенсації.

4. Членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, зазначеним у статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", видаються посвідчення з написом "Посвідчення члена сім`ї загиблого", а членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, зазначеним у статті 10-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", видаються посвідчення з написом "Посвідчення члена сім`ї загиблого Захисника чи Захисниці України".

Дітям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 статті 10 і статті 10-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", до досягнення ними 14-річного віку передбачені законодавством пільги надаються на підставі довідки, що видається матері (або іншому повнолітньому члену сім`ї загиблої особи, або опікуну) за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) або адресою фактичного місця проживання (для внутрішньо переміщених осіб) дитини. Після досягнення такими дітьми 14-річного віку їм видаються посвідчення з написом "Посвідчення члена сім`ї загиблого", "Посвідчення члена сім`ї загиблого Захисника чи Захисниці України" відповідно, а після досягненням ними 18-річного віку їм у посвідчення (на правій внутрішній стороні) вклеюється новий бланк, який продовжує строк дії посвідчення на наступний рік за умови їх належності до категорій осіб, зазначених у пункті 1 статті 10 і статті 10-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Для проведення перевірки відомостей про повторну реєстрацію шлюбу дружинами (чоловіками) осіб, зазначених у статтях 10 і 101 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", або реєстрацію шлюбу чи народження дитини дітьми загиблих осіб, зазначених у пункті 1 статті 10 і статті 10-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", які досягли 18-річного віку, органи, зазначені в абзаці другому пункту 7 цього Положення, використовують відомості з Єдиного державного реєстру ветеранів війни.

7. "Посвідчення учасника бойових дій" і нагрудний знак видаються Мін`юстом, органами Міноборони, МВС, Мінветеранів, Національної поліції, Національної гвардії, ДСНС, СБУ, розвідувальних органів, Управління державної охорони, Адміністрації Державної прикордонної служби, Держспецзв`язку, а також Держспецтрансслужбою, Державним бюро розслідувань, Національним антикорупційним бюро в порядку, встановленому цими органами.

"Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни", "Посвідчення учасника війни" і відповідні нагрудні знаки, "Посвідчення члена сім`ї загиблого", "Посвідчення члена сім`ї загиблого Захисника чи Захисниці України" видаються структурними підрозділами районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами міських, районних у місті (у разі їх утворення) рад, на які покладено функції з питань ветеранської політики (далі - місцеві структурні підрозділи з питань ветеранської політики), за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) або адресою фактичного місця проживання (для внутрішньо переміщених осіб) особи.

Місцеві структурні підрозділи з питань ветеранської політики забезпечують виконання таких функцій у межах наявної штатної чисельності.

Органи, зазначені в абзацах першому і другому цього пункту, вносять у триденний строк з дня прийняття відповідного рішення інформацію про осіб, яким видано посвідчення і нагрудні знаки ветеранів війни, до Єдиного державного реєстру ветеранів війни, а в разі відсутності технічної можливості для внесення такої інформації органи, уповноважені на видачу посвідчень (крім Мінветеранів), інформують щомісяця до 15 і 28 числа Мінветеранів із дотриманням вимог законодавства у сфері охорони інформації з обмеженим доступом про таких осіб (за наявності) за формою згідно з додатком 1.

9. Посвідчення і нагрудні знаки вручаються особисто ветеранам війни та членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України або за їхнім дорученням рідним чи іншим особам, за що вони розписуються у відповідних документах.

Посвідчення і нагрудні знаки видаються безкоштовно.

12-1. Особам, які одночасно мають право на встановлення правового статусу згідно із статтями 10 і 10-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", видається одне посвідчення за їх вибором.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку зі зверненням позивача ОСОБА_1 у лютому 2025 року до Департаменту соціальної політики Кропивницької міської ради, як до місцевого структурного підрозділу з питань ветеранської політики, за встановленням статусу члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни - членам сім`ї померлого військовослужбовця СБУ ОСОБА_5 .

Позивачі стверджують, що на них поширюється норма абзацу 1 пункту 1 статті 10 Закону №3551-ХІІ, а вони мають право на отримання посвідчення зразка "Посвідчення члена сім`ї загиблого".

Суд зазначає, що за змістом абзацу 1 пункту 1 статті 10 Закону №3551-ХІІ статус члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни може бути надано членам сім`ї (зокрема, батькові, матері, одному з подружжя, який не одружився вдруге, малолітній дитині) за сукупності таких умов:

1) померла особа належала до осіб, зазначених у статтях 6 або 7 цього Закону (зокрема, мала статус учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни),

2) смерть такої особи пов`язана із:

- травмою (пораненням, контузією, каліцтвом), одержаною під час захисту Батьківщини;

- травмою (пораненням, контузією, каліцтвом), одержаною під час виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків);

- захворюванням, пов`язаним із перебуванням на фронті;

- захворюванням, одержаним у період проходження військової служби під час воєнних дій та конфліктів (у тому числі на території інших держав).

Тлумачення абзацу 1 пункту 1 статті 10 Закону № 3551-ХІІ дає підстави для висновку, що словосполучення "захворювання, одержане у період проходження військової служби під час воєнних дій та конфліктів (у тому числі на території інших держав)" означає сукупність таких юридично значущих обставин: особа проходила військову службу; таке проходження військової служби здійснювалося під час воєнних дій чи воєнного конфлікту (у тому числі на території інших держав); саме в цей період у неї виникло захворювання; це захворювання стало причиною смерті.

При цьому буквальний зміст наведеної норми не дає підстав для висновку, що захворювання повинно було виникнути виключно під час проходження військової служби на території інших держав, де велися воєнні (бойові) дії. Слова "у тому числі на території інших держав" свідчать про те, що законодавець лише поширив дію цієї норми на випадки проходження військової служби за межами України, не встановивши таку обставину як обов`язкову умову для набуття членами сім`ї померлого права на відповідний статус.

Суд установив, що ОСОБА_5 був ветераном війни-учасником бойових дій і отримав такий статус у 2015 році згідно з пунктом 19 частини 1 статті 6 Закону №3551-ХІІ як особа яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брала безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення на території Донецької та Луганської областей. Також у 2018 2019 роках він брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

ОСОБА_5 під час проходження військової служби в СБУ захворів (злоякісне захворювання крові) і помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно із постановою ВЛК, викладеною у свідоцтві про хворобу №2495 (протокол ЦВЛК ВМУ СБУ №154 від 03.08.2023 року), захворювання ОСОБА_5 пов`язані із проходженням військової служби

Згідно з постановою ВЛК №2228 (протокол ЦВЛК ВМУ СБУ №102 від 21.05.2024 року) захворювання ОСОБА_5 , яке призвело до його смерті, пов`язане із проходженням військової служби.

Відповідач не прийняв до уваги такі постанови ВЛК та стверджує, що вони не доводять той причинний зв`язок захворювання, що призвело до смерті ветерана війни, який вимагає абзац 1 пункту 1 статті 10 Закону №3551-ХІІ - захворювання, пов`язане з перебуванням на фронті або одержане в період проходження військової служби у тому числі на території інших держав) під час воєнних дій та конфліктів.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про оборону України":

бойові дії - форма застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони, а також поліції особливого призначення Національної поліції України для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння);

воєнні дії - організоване застосування сил оборони та сил безпеки для виконання завдань з оборони України;

район воєнних (бойових) дій - визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про оборону України" у разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, застосування Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, подає його Верховній Раді України на схвалення чи затвердження, а також вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни.

Органи державної влади та органи військового управління, не чекаючи оголошення стану війни, вживають заходів для відсічі агресії. На підставі відповідного рішення Президента України Збройні Сили України разом з іншими військовими формуваннями розпочинають воєнні дії, у тому числі проведення спеціальних операцій (розвідувальних, інформаційно-психологічних тощо) у кіберпросторі.

З моменту оголошення стану війни чи фактичного початку воєнних дій настає воєнний час, який закінчується у день і час припинення стану війни.

Відповідно до статті 70 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я" військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, а також при закладах охорони здоров`я Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, за потреби - інших органів або військових формувань сектору безпеки і оборони, визначених частиною другою статті 12 Закону України "Про національну безпеку України".

Наказом Центрального управління Служби безпеки України від 03.01.2019 року №3 затверджено Інструкцію про організацію медичного огляду кандидатів на військову службу в Службі безпеки України, навчання у вищих військових навчальних закладах Служби безпеки України та військових навчальних підрозділах Служби безпеки України закладів вищої освіти, членів сімей співробітників-військовослужбовців, які направляються у відрядження за кордон, та осіб, звільнених з військової служби у Службі безпеки України (надалі Інструкція №3).

Ця Інструкція визначає порядок організації у Службі безпеки України (далі - СБУ) медичного огляду військово-лікарськими комісіями (далі - ВЛК), створеними при закладах охорони здоров`я СБУ, зокрема колишніх співробітників-військовослужбовців.

Згідно з пунктом 1.2 розділу І Інструкції №3 медичний огляд в СБУ категорій осіб, зазначених у пункті 1.1 цього розділу, проводиться у порядку, визначеному наказом Центрального управління Служби безпеки України від 03 січня 2019 року № 2/ДСК, з метою: 3) встановлення причинного зв`язку захворювання, поранення (травми, контузії або каліцтва, у тому числі, що спричинили смерть) з проходженням військової служби або виконанням обов`язків військової служби.

В Інструкції №3 міститься розділ VII "Винесення постанов ВЛК колишнім співробітникам-військовослужбовцям про причинний зв`язок захворювання, поранення (травми, контузії або каліцтва), у тому числі, що спричинили смерть, з проходженням військової служби або виконанням обов`язків військової служби", який на час складання постанов ЦВЛК №2495 та №2228 містив такі норми:

7.2. Для встановлення причинного зв`язку захворювання з виконанням обов`язків військової служби при захисті Батьківщини, участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, та виконанням обов`язків військової служби на території держав, де велись бойові дії, до ВЛК особою, уповноваженою нею особою (у разі надання визначених законодавством документів, що підтверджують її повноваження) або поштовим зв`язком надаються:

документи, що містять відомості про призов осіб на військову службу та підставу звільнення з військової служби;

документи, що містять відомості про проходження військової служби в умовах, визначених в абзаці першому цього пункту;

медичні документи щодо перебування на лікуванні в період проходження військової служби в умовах, визначених в абзаці першому цього пункту, та після припинення виконання обов`язків військової служби у визначених умовах протягом перших двох років: медична карта амбулаторного хворого, виписка з медичної карти стаціонарного хворого (форма N 003/о, затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 14 лютого 2012 року N 110 "Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності та підпорядкування", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за N 661/20974);

довідки, складені підрозділом, органом, закладом, установою СБУ, де знаходяться на зберіганні матеріали особової справи, про періоди проходження військової служби;

інші документи, які містять відомості про характер захворювання, його наслідки, проведене лікування.

7.3. За необхідності встановлення колишнім співробітникам-військовослужбовцям причинного зв`язку захворювання, поранення (травми, контузії або каліцтва), що спричинили смерть, з проходженням військової служби або виконанням обов`язків військової служби заявником додатково до документів, зазначених у пункті 7.2 цього розділу, до ВЛК подаються:

копія свідоцтва про смерть;

лікарське свідоцтво про смерть або довідка про причину смерті.

Наказом ЦУ СБУ №2/ДСК від 03.01.2019 року затверджено Положення про медичний огляд у Службі безпеки України.

Пунктами 1.3, 1.4, 1.7 розділу І цього Положення передбачено, що медичний огляд в СБУ проводиться з метою визначення придатності за станом здоров`я до військової служби в СБУ та служби у військовому резерві СБУ, навчання у навчальних закладах, проживання за кордоном членів сімей військовослужбовців, які направляються у відрядження за кордон, встановлення причинного зв`язку захворювання, поранення (травми, контузії або каліцтва) з проходженням військової служби або виконанням обов`язків військової служби, у тому числі, що спричинили смерть, категоріям осіб, визначеним у пунктах 1.1, 1.2 цього розділу, необхідності та умов застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська комісія (далі ВЛК) комісія, створена при закладі охорони здоров`я СБУ, у складі лікарів спеціалістів для проведення медичного огляду відповідно до цього Положення.

Постанова ВЛК письмовий експертний висновок за результатами проведеного медичного огляду особи, у якому зазначається ступінь придатності до військової служби та/або, у випадках, передбачених цим Положенням, причинний зв`язок захворювання, поранення (травми, контузії або каліцтва) з проходженням військової служби або виконанням обов`язків військової служби, у тому числі, що спричинили смерть.

Організація проведення медичного огляду в СБУ та контроль за діяльністю ВЛК в системі СБУ покладається на Військово-медичне управління СБУ (далі ВМУ).

У Положенні про медичний огляд у Службі безпеки України міститься розділ XІV "Винесення постанов ВЛК про причинний зв`язок захворювання, поранення (травми, контузії або каліцтва), у тому числі, що спричинили смерть", який на час складання постанов ЦВЛК №2495 та №2228 містив такі норми:

14.1. Постанова ВЛК про встановлення причинного зв`язку захворювання, поранення (травми, контузії або каліцтва) з виконанням обов`язків військової служби при захисті Батьківщини, участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, та виконанням обов`язків військової служби на території держав, де велись бойові дії виноситься на підставі документів, зазначених у пунктах 7.1, 7.2 розділу VІІ Інструкції № 3.

14.2. Причинний зв`язок поранення (травми, контузії або каліцтва) з проходженням військової служби або виконанням обов`язків військової служби, отриманих військовослужбовцем, встановлюється незалежно від того обмежується чи не обмежується їх придатність до військової служби.

14.3. Показання свідків не є підставою для встановлення у військовослужбовців фактів перенесеного захворювання або отриманого поранення (травми, контузії або каліцтва).

14.4. Під час медичного огляду військовослужбовців, що проводиться згідно з підпунктами 7 10 пункту 5.1 розділу V цього Положення, та колишніх співробітників-військовослужбовців, що проводиться за їх письмовими заявами згідно з абзацом другим підпункту 3 пункту 6.1 розділу VI Інструкції №3, ВЛК визначає причинний зв`язок захворювання, поранення (травми, контузії або каліцтва) і виносить постанови ВЛК з такими формулюваннями:

1) "поранення (контузія, травма або каліцтво), ТАК, отримано при захисті Батьківщини", якщо поранення (контузія, травма або каліцтво) одержане особою безпосередньо при виконанні обов`язків військової служби під час її проходження на території колишнього Союзу PСP або України за відповідних умов, визначених статтями 5, 6 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту.