Ухвала суду № 138126113, 10.07.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

10 липня 2026 року Київ № 320/6003/26

Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнати протиправним та скасувати рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Міністерства юстиції України, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства юстиції України від 10 листопада 2022 року № 248/19.4 «Про державну реєстрацію рішення про припинення Прогресивної Соціалістичної партії України у зв`язку із забороною політичної партії» в частині визначення головою комісії з припинення (ліквідаційної комісії) Партії Голову Партії ОСОБА_1 ;

- внести зміни в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань

Реєстраційний номер 107002728181

Ідентифікаційний код 00013497

скасувавши запис ОСОБА_1 у графі «Голова комісії з припинення».

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.04.2026 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк на усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ним копії судового рішення.

Копію зазначеної вище ухвали доставлено до електронної пошти позивача 10.04.2026 про що свідчить довідка Київського окружного адміністративного суду від 10.04.2026.

На виконання вимог зазначеної ухвали позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Як убачається зі змісту позовної заяви, предметом оскарження є рішення Міністерства юстиції України від 10 листопада 2022 року №248/19.4 «Про державну реєстрацію рішення про припинення Прогресивної Соціалістичної партії України у зв`язку із забороною політичної партії» в частині визначення головою комісії з припинення (ліквідаційної комісії) Прогресивної Соціалістичної партії України ОСОБА_1 , а також пов`язаний із цим запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за реєстраційним номером 107002728181, ідентифікаційний код юридичної особи 00013497.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому саме на позивача покладається обов`язок довести обставини, які свідчать про неможливість своєчасного звернення до суду, а також надати належні докази того, що про порушення своїх прав він дізнався саме у той момент, на який посилається.

Обґрунтовуючи заяву про поновлення строку звернення до суду, позивач зазначає, що після прийняття рішення Міністерства юстиції України від 10.11.2022 №248/19.4 вона вважала, що сам факт внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про неї як голову ліквідаційної комісії не породжує для неї трудових правовідносин та не покладає обов`язків щодо здійснення діяльності голови ліквідаційної комісії без укладення трудового договору.

Також позивач зазначає, що Національне агентство з питань запобігання корупції вимагало від неї подавати фінансову звітність політичної партії, складало щодо неї протоколи про адміністративні правопорушення за статтею 212-21 КУпАП, а у зв`язку із цим вона зверталась до Міністерства економіки України, Офісу Генерального прокурора України та Міністерства юстиції України за роз`ясненням правомірності покладення на неї таких обов`язків.

Із заяви також убачається, що позивач звернулася до Офісу Генерального прокурора України із заявою від 30 жовтня 2025 року №27/2-10251 ВИХ-25, яка була зареєстрована за вхідним номером В-25943 від 03 листопада 2025 року, після чого Міністерством юстиції України була підготовлена відповідь від 05 грудня 2025 року, яку, як зазначає позивач, вона отримала поштовим відправленням 10 грудня 2025 року.

Саме з моменту отримання зазначеної відповіді позивач пов`язує початок перебігу строку звернення до адміністративного суду, посилаючись на те, що лише тоді вона дізналася про порушення своїх трудових прав.

Однак суд не може погодитися із такими доводами.

Наведені позивачем обставини свідчать не про момент, коли вона вперше дізналася про існування оскаржуваного рішення Міністерства юстиції України від 10.11.2022 №248/19.4, а навпаки підтверджують, що задовго до отримання відповіді Міністерства юстиції України від 05.12.2025 позивачу було достеменно відомо про внесення щодо неї відповідного запису до Єдиного державного реєстру, про покладення на неї обов`язків голови ліквідаційної комісії та про правові наслідки такого рішення.

Так, із самої заяви вбачається, що позивач усвідомлювала існування спірних правовідносин, оскільки зазначає про обов`язок подання фінансової звітності політичної партії, притягнення її до адміністративної відповідальності шляхом складання протоколів за статтею 212-21 КУпАП, а також про неодноразові звернення до органів державної влади щодо законності покладення на неї відповідних обов`язків.

Отже, сам факт звернення позивача до державних органів із вимогою надати правову оцінку законності її призначення головою ліквідаційної комісії свідчить про те, що вона була обізнана як із самим фактом існування рішення Міністерства юстиції України, так і з наслідками його прийняття задовго до 10 грудня 2025 року.

Посилання позивача на те, що лише після отримання відповіді Міністерства юстиції України від 05.12.2025 вона дізналася про порушення своїх прав, суд вважає необґрунтованими, оскільки зазначений лист не є рішенням, яке оскаржується у даній справі, не породжує нових правових наслідків та лише містить правову позицію відповідача щодо вже прийнятого рішення від 10.11.2022 №248/19.4.

Крім того, суд звертає увагу, що предметом даного адміністративного позову є саме рішення Міністерства юстиції України від 10 листопада 2022 року №248/19.4 та внесений на його підставі запис до Єдиного державного реєстру, а не лист Міністерства юстиції України від 05 грудня 2025 року, на який посилається позивач як на момент виникнення порушення її прав.

Отже, отримання позивачем відповіді Міністерства юстиції України у грудні 2025 року саме по собі не може змінювати початок перебігу строку звернення до адміністративного суду та не свідчить про те, що саме з цього моменту вона дізналася про порушення своїх прав.

Також суд критично оцінює посилання позивача на стан здоров`я у зв`язку із переломом правої руки 17 січня 2026 року, підтверджений довідкою лікаря від 28 січня 2026 року, оскільки зазначені обставини виникли після того, як позивач уже була обізнана про спірні правовідносини та не перебувають у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду. Надана довідка не підтверджує існування об`єктивних та непереборних обставин, які унеможливлювали звернення до адміністративного суду у встановлений законом строк.

Частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний подати заяву про поновлення такого строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України поновлення процесуального строку допускається лише за наявності поважних причин його пропуску.

Поважними можуть бути визнані лише такі причини, які були об`єктивними, непереборними, не залежали від волевиявлення особи та фактично унеможливлювали своєчасне звернення до суду.

Наведені позивачем обставини таким критеріям не відповідають.

Фактично доводи заяви зводяться до незгоди позивача із правовою позицією Міністерства юстиції України та моментом, з якого вона вважає свої права порушеними, тоді як наведені нею обставини не спростовують її обізнаності про існування спірних правовідносин задовго до звернення до суду та не підтверджують наявності об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації права на судовий захист.

Таким чином, суд доходить висновку, що подана позивачем заява не містить належних та достатніх підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду, а наведені у ній обставини не можуть бути визнані поважними причинами його пропуску.

Відповідно до частини другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву не буде подано особою у визначений судом строк або наведені у ній підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно з пунктом 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

За таких обставин, враховуючи, що позивачем не наведено належних та достатніх підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду, а викладені у заяві доводи не підтверджують існування об`єктивних, непереборних та незалежних від її волі обставин, які б унеможливили своєчасне звернення до суду, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та, як наслідок, про наявність підстав для повернення позовної заяви на підставі частини другої статті 123 та пункту 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд також звертає увагу позивача на те, що відповідно до приписів частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 повернути позивачу з усіма доданими до неї матеріалами.

2. Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати (видати) позивачу (його представнику) невідкладно.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Леонтович А.М.