Ухвала суду № 138125743, 10.07.2026, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/4461/26

Провадження № 6/442/85/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у складі головуючого судді Кучаковського Ю.С., за участю секретарів судового засідання Михавко І.І., Чолавін Н.П., розглянувши матеріали заяви товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Позика, заінтересовані особи: товариство з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Онлайн Фінанс, ОСОБА_1 , приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Пиць Андрій Андрійович, про заміну сторони у виконавчому провадженні

в с т а н о в и в :

До Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Позика із заявою, в якій просить замінити стягувача товариство з обмеженою відповідальністю „ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ „ОНЛАЙН ФІНАНС у виконавчому провадженні № 67948074 з примусового виконання виконавчого напису № 26629, що видав приватний нотаріус Головкіна Яна Вікторівна, щодо стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю „ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ „ОНЛАЙН ФІНАНС заборгованості за Кредитним договором та плати за вчинення виконавчого напису, на його правонаступника товариство з обмеженою відповідальністю „ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ „ПОЗИКА (код ЄДРПОУ: 39493634, юридична адреса: 04052, Україна, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 17 літера Б; реквізити IBAN № НОМЕР_1 в АТ „СЕНС БАНК, МФО: 300346).

В судове засідання заявник та заінтересовані особи не з`явилися, хоча про день та час розгляду справи повідомлялись належним чином. Представник заявника у поданій заяві просив розгляд даної заяви проводити без його участі.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про задоволення заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

За змістом ч.ч. 1, 5 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Судом встановлено, що 21.12.2021 приватний виконавець Пиць Андрій Андрійович виніс Постанову про відкриття виконавчого провадження у ВП № 67948074 з примусового виконання виконавчого напису № 26629, виданого 12.03.2021, про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь ТОВ „ФК „ОНЛАЙН ФІНАНС заборгованості в розмірі 13 988,00 грн та плати за вчинення виконавчого напису.

28.11.2018 між ТОВ „МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ „ТАЛІОН ПЛЮС укладено Договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого закінчується 28.11.2019.

28.11.2019 ТОВ „Манівео та ТОВ „Таліон Плюс уклали додаткову угоду № 19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020. При цьому інші умови договору залишилися без змін.

31.12.2020 між Клієнтом та Фактором укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року. В даній додатковій угоді Договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 та № 28/1118-01.

31.12.2021 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду № 27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року.

31.12.2022 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду № 31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року.

31.12.2023 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду № 32, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2024 року.

Пунктом 2.1. Розділу 2 (предмет договору) Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 передбачено, що згідно умов Договору Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги.

Відповідно до п. 1.3. даного Договору визначено, що під правом вимоги розуміється всі права Клієнта за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми Боргу за Кредитними Договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Пунктом 1.2. Договору визначено, що Перелік Кредитних договорів наводиться у відповідних Додатках до Договору, а саме Реєстрах прав вимоги.

В той же час, відповідно до п. 1.5. Договору факторингу, Реєстр прав вимоги означає перелік Прав вимоги до Боржників, що відступається за Договором. Форма вказаного Реєстру наведена в Додатку №1 до Договору.

Згідно з п. 4.1. договору факторингу право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку.

Згідно з Реєстром прав вимоги № 68 від 04.03.2020 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ „ТАЛІОН ПЛЮС набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором № 387443408 від 01.12.2019.

05.08.2020 між ТОВ „ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВ „ФК „ОНЛАЙН ФІНАНС укладено Договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до якого ТОВ „ТАЛІОН ПЛЮС відступило ТОВ „ФК „ОНЛАЙН ФІНАНС право вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги.

Згідно з Реєстром прав вимоги № 3 від 29.01.2021 до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 ТОВ „ФК „ОНЛАЙН ФІНАНС набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором № 387443408 від 01.12.2019.

16.10.2025 між ТОВ „ФК „ОНЛАЙН ФІНАНС та ТОВ „Фінансова компанія „Позика укладено Договір факторингу № 161025-01-ОФ, відповідно до якого ТОВ „ФК „ОНЛАЙН ФІНАНС відступило ТОВ „Фінансова компанія „Позика право вимоги, зазначені у відповідних реєстрах.

Згідно з Реєстром боржників № 1 від 16.10.2025 до Договору факторингу № 161025-01-ОФ від 16.10.2025 ТОВ „Фінансова компанія „Позика набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором № 387443408 від 01.12.2019.

Також судом досліджено акт прийому-передачі Реєстру Боржників за Договору факторингу № 161025-01-ОФ від 16.10.2025, платіжні інструкції ТОВ „Фінансова компанія „Позика про перерахування коштів за Договором факторингу № 161025-01-ОФ від 16.10.2025 на користь ТОВ „ФК „ОНЛАЙН ФІНАНС № 6054650 від 26.12.2025, № 6054662 від 05.01.2026, № 6054658 від 30.12.2025, № 6054623 від 15.12.2025, № 6054631 від 19.12.2025, № 6054633 від 22.12.2025, № 6054644 від 23.12.2025, № 6054649 від 24.12.2025, № 6054502 від 24.10.2025.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з вимогами ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Частина 1 ст. 510 ЦК України визначає, що сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Згідно зі ст. 1 Закону України „Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із ч. 1 ст. 15 Закону України „Про виконавче провадження сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

Аналогічне положення міститься у ч. 5 ст. 15 Закону України „Про виконавче провадження, де зазначено, що у разі вибуття однієї із сторін, виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Згідно із ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, підставою процесуального правонаступництва (заміни сторони виконавчого провадження) є наступництво у матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття сторони із спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

За змістом ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України та ст. 15 Закону України „Про виконавче провадження у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.02.2022 у справі № 2-7763/10 дійшла висновку, що заміна сторони виконавчого провадження як процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва повинна здійснюватися з метою виконання завдання цивільного судочинства щодо ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення.

Одним із випадків відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).

Відповідно до ст. 49 Закону України „Про банки і банківську діяльність факторинг це придбання права вимоги на виконання зобов`язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів.

Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

У відповідності до п. 1 Розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06.02.2014 № 352 „Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03 квітня 2009 року № 231 до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів суб`єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.

Згідно із ч. 1 ст. 1077 ЦК України та ч. 5 ст. 5 Закону України „Про банки та банківську діяльність суб`єктний склад у договорі факторингу має три сторони: клієнта, яким може бути фізична чи юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності (частина друга ст. 1079 ЦК України), фактора, яким може бути банк або інша банківська установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (частина третя ст. 1079 ЦК України) та боржник, тобто набувач послуг чи товарів за первинним договором.

У відповідності до ст. 1079 ЦК України фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції. У пункті 1 частини 1 статті 1 Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг, норми якого є спеціальними, зазначено, що фінансовими установами є банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди й компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо передбачених законом, інших послуг (операцій), пов`язаних із наданням фінансових послуг. У частинах першій, другій статті 7 Закону вказано, що юридична особа, яка має намір надавати фінансові послуги, зобов`язана звернутися до відповідного органу державного регулювання ринків фінансових послуг протягом тридцяти календарних днів з дати державної реєстрації для включення її до державного реєстру фінансових установ.

У разі якщо відповідно до закону надання певних фінансових послуг потребує ліцензування, фінансова установа має право на здійснення таких послуг лише після отримання відповідних ліцензій. Отже, фактор для надання фінансової послуги повинен бути включеним до Державного реєстру фінансових установ.

Дана позиція суду узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 11.09.2018 у справі № 909/968/16.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 5 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження (стаття 442 ЦПК України), тобто процесуального правонаступництва в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, є правонаступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав чи обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії саме виконавчого провадження як юридичного процесу стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни стягувача внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України „Про виконавче провадження, ст. 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі №6-122цс13, постанові Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №2-230/11 (провадження№61-46230св18),та постанові Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі №6-1355/10 (провадження №61-12076св18), постанові Верховного Суду від 15 грудня 2021 року у справі №148/809/14-ц (провадження №61-14577св21).

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є правонаступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Процесуальне правонаступництво це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника.

Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Відтак особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав і обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір.

Отже, процесуальне правонаступництво, у розумінні ст. 55 ЦПК України, є переходом процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку із вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01.03.2021 у справі № 201/16014/13-ц (провадження № 61-9098сво20) вказано, що підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва на стадії виконання рішення суду, є наступництво у матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Таким чином, при вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні необхідно встановити факт вибуття сторони виконавчого провадження та переходу до особи матеріальних прав і обов`язків вибулої сторони.

У постановах Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 905/306/17, від 29.06.2021 у справі № 753/20537/18, від 21.07.2021 у справі № 334/6972/17, від 27.09.2021 у справі № 5026/886/2012 викладено висновки про те, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором. Суд бере до уваги належні, допустимі і достовірні докази, сформовані в процесі відступлення права вимоги, що містять дані за кредитним договором, прав кредитора за якими набуває новий кредитор. Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 15.04.2024 у справі № 2221/2373/12 (провадження № 61-483св23).

Суд може здійснити заміну учасника справи виключно для виконання вимог частини першої статті 2 ЦПК України.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною 2 статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до положень ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим кодексом. При цьому копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (ч. 2 ст. 95 ЦПК України).

Згідно зі статтею 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Так, на підтвердження факту відкриття виконавчого провадження до матеріалів справи була долучена постанова приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця А. А. від 21.12.2021 про відкриття виконавчого провадження у ВП № 67948074 з примусового виконання виконавчого напису № 26629, виданого 12.03.2021, про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь ТОВ „ФК „ОНЛАЙН ФІНАНС заборгованості в розмірі 13 988,00 грн та плати за вчинення виконавчого напису.

Однак до матеріалів заяви не долучено виконавчий напис № 26629, виданий 12.03.2021 приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В., що унеможливлює судом з`ясувати для стягнення коштів за яким саме кредитним договором йог о видано.

За умовами ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Заявник відповідно до статті 84 ЦПК України, мав право звернутися до суду з відповідним клопотанням про витребування доказів, однак таким правом заявник не скористався. З метою з`ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази.

Згідно вимог ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заявником не підтверджено обставин, що у виконавчому провадженні стягується заборгованість саме за кредитним договором № 387443408 від 01.12.2019, за яким заявник набув права вимоги до боржника ОСОБА_1 за договорами факторингу, а тому у задоволенні заяви ТОВ „ФК „ПОЗИКА про заміну сторони у виконавчому провадженні слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 260, 442, ЦПК України, суд

у х в а л и в :

В задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Позика, заінтересовані особи: товариство з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Онлайн Фінанс, ОСОБА_1 , приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Пиць Андрій Андрійович, про заміну сторони у виконавчому провадженні відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15-ти днів з дня її проголошення.

Повний текст судового рішення складено 10.07.2026.

Суддя Ю.С. Кучаковський