Рішення № 138125568, 10.07.2026, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2026 р. справа № 300/3896/26

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Матуляка Я.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення за № 092950023513 від 19.05.2026, зобов`язання до вчинення дій,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення за № 092950023513 від 19.05.2026, зобов`язання до вчинення дій.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач рішенням за № 092950023513 від 19.05.2026 протиправно відмовив в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2, мотивуючи таку відмову відсутністю у позивача необхідного віку для призначення такої пенсії, оскільки згідно ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" таке право у позивача виникне після досягнення нею 55 років. Крім того, відповідачем не враховано до страхового стажу позивача роботу на посаді молодшої медичної (палатної) сестри в КНП "Коломийська інфекційна лікарня Коломийської міської ради" з 01.01.2004 по 30.04.2026 в подвійному розмірі у відповідності до вимог статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Відповідачем встановлено стаж роботи позивача за Списком №2 - 21 рік 05 місяців. Позивач вважає, що така відмова є протиправною.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.06.2026 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

26.06.2026 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні з підстав правомірності висновків, викладених в оскаржуваному рішенні.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, встановив таке.

ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з довідками за №81 та №82 від 01.05.2026 ОСОБА_1 працювала на посаді молодшої медичної (палатної) сестри в КНП "Коломийська інфекційна лікарня Коломийської міської ради " у періоди з 10.02.1998 і по даний час, за якою передбачено пільги на пенсійне забезпечення за Списком №2 (а.с.13).

11.05.2026 позивач звернулась із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах (а.с.28,29).

В зв`язку з впровадженням принципу екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсій, вказана заява розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області, за результатами розгляду якої прийнято рішення за № 092950023513 від 19.05.2026 (а.с.31-33).

Вказаним рішенням відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, з тих підстав, що відповідно до ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон) право на пенсію за віком на пільгових умовах за наявності відповідного страхового стажу мають жінки після досягнення 55 років і при страховому стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Крім того, відповідачем не враховано до страхового стажу позивача роботу на посаді молодшої медичної (палатної) сестри в КНП "Коломийська інфекційна лікарня Коломийської міської ради" з 01.01.2004 по 30.04.2026 в подвійному розмірі у відповідності до вимог статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Відповідачем встановлено стаж роботи позивача за Списком №2 - 21 рік 05 місяців.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернулась з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Конституційний Суду України у рішенні №1-р/2020 від 23.01.2020, зокрема, вирішив: "1. Визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року №213-VIII. 2. Стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року №213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. 3. Застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-XII в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року№213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах….

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

На день звернення позивача за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п."б" ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Тобто, у позивача наявний встановлений чинним законодавством вік, необхідний для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Також, відповідачем в оскаржуваному рішенні підтверджено наявність у позивача стажу роботи за Списком №2 - 21 рік 05 місяців.

Однак, відповідачем не враховано до страхового стажу в подвійному розмірі у відповідності до вимог статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", період роботи позивача на посаді молодшої медичної (палатної) сестри в КНП "Коломийська інфекційна лікарня Коломийської міської ради" з 01.01.2004 по 30.04.2026.

Відповідно до статті 60 Закону № 1788-XII "Пільги по обчисленню стажу за роботу в деяких медичних закладах" робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у психіатричних закладах охорони здоров`я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Судом встановлено, що у період з 01.01.2004 і по даний час, позивач працювала на посаді молодшої медичної (палатної) сестри в КНП "Коломийська інфекційна лікарня Коломийської міської ради" - інфекційному закладі охорони здоров`я.

За правилами статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та в силу приписів пункту 16 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" вказані періоди роботи у підлягають зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27 квітня 2023 року у справі №160/14078/22.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 04 грудня 2019 року у справі № 689/872/17 та від 20 квітня 2022 року у справі № 214/3705/17, у яких Суд залишив без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій, якими зобов`язано відповідачів зарахувати до страхового стажу в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" періоди роботи позивачів в інфекційних закладах після 01 січня 2004 року, тобто після дати набрання чинності Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, зокрема те, що положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII, в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах, в тому числі щодо пільг по обчисленню стажу підлягають застосуванню.

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку щодо протиправності відмови відповідача у зарахуванні періоду роботи позивача з 01.01.2004 по 30.04.2026 на посаді молодшої медичної (палатної) сестри в КНП "Коломийська інфекційна лікарня Коломийської міської ради" в подвійному розмірі.

Відтак, зважаючи на те, що на час звернення за призначенням пенсії позивачу виповнилось 50 років, її стаж роботи за Списком №2 становив понад 21 рік (за необхідних 10 років), тому вона набула право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Отже, відмова відповідача, яка викладена в оскаржуваному рішенні є протиправною, тому позовні вимоги підлягають задоволення шляхом визнання протиправним та скасування рішення про відмову в призначенні пенсії за № 092950023513 від 19.05.2026.

Суд зазначає, що за загальним правилом, встановленим ст.45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією. Проте відповідно до пункту 1 частини 1 даної статті пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Позивач звернулася до пенсійного органу із відповідною заявою та необхідними документами 11.05.2026, тобто в межах зазначеного тримісячного строку.

Враховуючи висновки суду про протиправність рішення відповідача, суд доходить висновку про необхідність зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з 01.05.2026, зарахувавши при цьому до страхового стажу період роботи з 01.01.2004 по 30.04.2026 в подвійному розмірі згідно статті 60 Закону "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Документально підтвердженими судовими витратами в даній справі є витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 1331,20 грн. згідно квитанції від 09.06.2026 (а.с.39).

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають до задоволення, то слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 1331,20 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) про визнання протиправним та скасування рішення за № 092950023513 від 19.05.2026, зобов`язання до вчинення дій задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області за № 092950023513 від 19.05.2026.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) призначити ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", починаючи з 01.05.2026, зарахувавши при цьому до страхового стажу період роботи з 01.01.2004 по 30.04.2026 в подвійному розмірі згідно статті 60 Закону "Про пенсійне забезпечення".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) на користь ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одну) гривню 20 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Матуляк Я.П.