Рішення № 138125139, 01.07.2025, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/6881/24

Провадження № 2-о/0203/29/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2025 року Центральний районний суд міста Дніпра в залі суду в місті Дніпрі у складі:

головуючого судді - Ханієвої Ф.М.,

за участю секретаря судового засідання - Клімової Н.А.,

за участі:

представника заявника - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , Дніпровська міська рада, про встановлення факту постійного проживання,

встановив:

27.11.2024 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернулась ОСОБА_2 (далі - заявник, заявниця; представник заявника - адвокат Васильєва М.В.) із заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту постійного проживання, заінтересовані особи: ОСОБА_3 (далі - заінтересована особа-1), ОСОБА_1 (далі - заінтересована особа-2), Дніпровська міська рада (далі - заінтересована особа-3, ДМР), в якій заявник просить суд:

- встановити факт постійного проживання ОСОБА_2 разом із ОСОБА_3 , який помер - ІНФОРМАЦІЯ_1 , в квартирі АДРЕСА_1 , з дня реєстрації шлюбу по ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто по день його смерті.

І. Стислий виклад позиції заявника та заінтересованих осіб.

В обґрунтування вимог заяви заявник вказала, що вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 . Шлюб був зареєстрований 25.12.1971 року. Батько чоловіка заявниці - ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та на момент смерті йому належало 24/100 часток домоволодіння АДРЕСА_2 . Спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до ст. 529 ЦК України в редакції 1963 року, був його син (померлий чоловік заявниці) ОСОБА_3 , який відповідно до ст. ст. 548, 549 ЦК України в редакції 1963 року, прийняв спадщину шляхом фактичного вступу в її управління, оскільки був зареєстрований за зазначеною адресою. До нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 не звертався. ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Фактично спадкова маса після смерті ОСОБА_3 складається з 24/100 часток домоволодіння АДРЕСА_2 . Відповідно до ст. 1261 ЦК України, заявник є спадкоємцем першої черги за законом як дружина померлого. Крім заявниці спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 є діти заявниці та померлого ОСОБА_3 , а саме: ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , які не прийняли спадщину. До нотаріальної контори вони не звертались, діти на спадщину не претендують.

Заявник звернулась 01.10.2024 року до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Кот В.А. із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом. Постановою приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Кот В.А. йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки заявник пропустила строк на прийняття спадщини. На думку заявниці, вона прийняла спадщину, бо постійно протягом тривалого часу та на момент смерті ОСОБА_3 проживала разом із спадкодавцем однією сім`єю за місцем реєстрації: АДРЕСА_3 . Протягом тривалого часу заявник разом зі свої чоловіком мешкали в квартирі АДРЕСА_1 . Вони мешкали як подружжя, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, який складався із заробітної плати та пенсій, сумісно купували побутові речі, провели ремонт квартири та будинку.

Встановлення факту проживання однією сім`єю, а саме те, що ОСОБА_3 постійно проживав однією сім`єю з ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_1 із дня реєстрації шлюбу по 10.07.2005 року, тобто до дня його смерті, необхідно заявнику для реалізації прав на спадкування.

26.02.2025 року засобами електронного зв`язку заінтересована особа-1 - ОСОБА_3 подав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, підтримав вимоги заяви у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

27.02.2025 року засобами електронного зв`язку заінтересована особа-2 - ОСОБА_1 подав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, підтримав вимоги заяви у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

28.04.2025 року представник заінтересованої особи-3 - Дніпровської міської ради подав до суду письмову заяву, в якій просить суд провести розгляд справи без його участі, прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства на підставі матеріалів, що знаходяться у справі.

Інші заяви по суті справи на адресу суду не надходили.

Під час судового засідання представник заявника підтримала вимоги заяви у повному обсязі та просила суд їх задовольнити, підстави звернення до суду із заявою пояснила суду таким чином, як про це вказано у заяві. Представник заявника уточнила, що заявник та її померлий чоловік зареєстрували шлюб, проте проживали в іншому місці. Заявник звертається до суду із заявою про встановлення факту спільного проживання з померлим чоловіком з метою реалізації своїх спадкових прав, оформлення спадщини, бо нею був пропущений строк на прийняття спадщини. Представник заявника пояснила, що заявник та її померлий чоловік мешкали разом, проте зареєстроване місце проживання мали в різних місцях. Інші спадкоємці померлого ОСОБА_3 не прийняли спадщину на користь заявника. Проте нотаріус відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Тому заявник звернулась до суду із заявою про встановлення факту спільного проживання з померлим чоловіком.

ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 09.12.2024 року було відкрито провадження в цивільній справі в порядку окремого провадження та призначено справу до судового розгляду, задоволено у повному обсязі клопотання заявника про витребування доказів та витребувано у приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Кота Бориса Анатолійовича (адреса місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Шевченко, 59, оф. 221; електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_4 ) належним чином засвідчену копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , зобов`язано заявника надати суду для огляду в судовому засіданні за наявності оригінали документів, копії яких додані до заяви.

30.01.2025 року на виконання ухвали суду від 09.12.2024 року було надано суду копію спадкової справи №62/2024 на 35-ти сторінках в 1-му екземплярі.

Ухвалою суду від 28.04.2025 року було задоволено клопотання заявника про виклик та допит свідків в цивільній справі та викликано у судове засідання для допиту в якості свідків: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

У чергове судове засідання, призначене на 01.07.2025 року з`явилась представник заявника, інші учасники справи у судове засідання не з`явились, належним чином були повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, попередньо подали до суду письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Суд, заслухавши думку представника заявника, на підставі положень ст. ст. 128, 211, 223, 293, 294 ЦПК України, розглянув справу за відсутності заінтересованих осіб та за наявними у справі письмовими доказами.

Під час судового розгляду справи по суті суд заслухав усні пояснення представника заявника по суті заяви, дослідив письмові докази, що містяться в матеріалах справи, та 01.07.2025 року у судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ІІІ. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що заявниця - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з 25.12.1971 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з померлим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Це підтверджується копіями свідоцтва про шлюб від 25.12.1971 року, серії НОМЕР_1 , свідоцтва про смерть ОСОБА_3 від 15.07.2005 року, серії НОМЕР_2 (а.с. 9, 18).

Заінтересовані особи: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , є дітьми заявниці - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та померлого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копіями свідоцтв про їх народження від 15.11.1972 року серії НОМЕР_3 та від 14.06.2006 року серії НОМЕР_4 (а.с. 11, 12).

Відповідно до свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок від 01.02.1978 року, виданого відділом комунального господарства виконавчого комітету Жовтневої районної Ради депутатів трудящих, 24/100 часток житлового будинку з належними йому будовами та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_2 , дійсно належить громадянину ОСОБА_4 на праві особистої власності. Свідоцтво видано на підставі рішення виконкому Жовтневої районної Ради депутатів трудящих №1449 від 23.12.1977 року. Житловий будинок з належними йому будовами та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_2 , зареєстрований в Дніпропетровському міжміському бюро технічної інвентаризації на прав особистої власності за громадянином ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності та записаний в реєстрову книгу під №344 по реєстр №126. Право власності ОСОБА_4 на житловий будинок з належними йому будовами та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_2 , також підтверджується копією технічного паспорта від 10.06.1977 року (складені російською мовою) (а.с. 13, 15-17).

Відповідно до листа КП «ДМБТІ» ДМР від 27.09.2024 року №11509 «Про надання інформації», ОСОБА_4 (російською мовою вказано: ОСОБА_4 ) (ПІБ надано російською мовою відповідно до даних реєстрової книги) - 24/100 часток на підставі свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок, виданого Жовтневим районним відділом комунального господарства 01.02.1978 року, згідно з рішенням Жовтневої районної Ради депутатів трудящих м. Дніпропетровська від 23.12.1977 року №1449, зареєстроване в КП «ДМБТІ» в реєстрову книгу №344 за реєстровим №126 (а.с. 14).

Як пояснила заявник у письмовій заяві та представник заявника у судовому засіданні, померлі ОСОБА_4 та ОСОБА_9 були батьками померлого чоловіка заявниці, що підтверджується копіями свідоцтв про шлюб від 14.12.1948 року серії НОМЕР_5 , про смерть від 16.12.1971 року серії НОМЕР_6 та від 01.12.1989 року серії НОМЕР_7 , відповідно (складені російською мовою) (а.с. 10, 11).

Відповідно до відомостей з паспорта громадянина України заявниці - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , серії НОМЕР_8 , місцем її зареєстрованого місця проживання вказана адреса: АДРЕСА_4 , з 30.07.1979 року. Також відповідно до довідки №8828 про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, виданої 05.11.2024 року Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур ДМР, заявник разом із синами зареєстровані за адресою: АДРЕСА_4 (а.с. 7, 23).

01.10.2024 року за №153, спадкова справа №62/2024, заявник - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , звернулась до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Кот Б.А. із заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер - ІНФОРМАЦІЯ_3 , та постійно проживав за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 52).

Відповідно до витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 01.10.2024 року №78560357, приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Кот Б.А. була зареєстрована спадкова справа №73059302, номер у нотаріуса: №62/2024, спадкодавець: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , дата смерті: ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 22).

Відповідно до листа Відділу формування та ведення реєстру територіальної громади Управління у сфері державної реєстрації Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради від 19.09.2024 року №14/5-12993, за наявними даними будинкової книги, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , з ІНФОРМАЦІЯ_9 по ІНФОРМАЦІЯ_3 . Інші зареєстровані особи за адресою: АДРЕСА_2 , на день смерті ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) - відсутні (а.с. 61).

Постановою приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Кот Б.А. від 01.10.2024 року було відмовлено ОСОБА_2 у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . За змістом постанови вказано, що неможливо вчинити нотаріальну дію, а саме видати на ім`я заявника свідоцтво про право на спадщину за законом з підстав того, що згідно з поданими документами встановлена відсутність факту прийняття спадщини спадкоємцем після померлого та пропущений строк для подання заяви про прийняття спадщини (а.с. 20).

Вищевикладене також підтверджується матеріалами спадкової справи №62/2024, заведеної після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 51-86).

На підтвердження факту спільного проживання з померлим чоловіком з дня реєстрації шлюбу - з 25.12.1971 року по день його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_3 , заявник надала суду копії фотокарток, на яких, за поясненнями представника заявника, зображені заявник та її померлий чоловік, сини, друзі, зокрема, за 2003 рік, а також акт від 01.11.2024 року, складений свідками ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , які підтвердили, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проживали однією сім`єю в квартирі АДРЕСА_1 з дня реєстрації шлюбу до 10.07.2005 року, тобто по день смерті ОСОБА_3 , які сумісно виховували дітей, мали спільний бюджет, вели спільне господарство, сумісно робили ремонт в квартирі АДРЕСА_1 , та в житловому будинку АДРЕСА_2 , купували в квартиру меблі диван, ліжка, інші необхідні речі та товари першої необхідності (а.с. 24, 25-26).

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , пояснила, що заявник є її кумою та з 1988 року вона знає її, а також була знайома з померлим ОСОБА_3 , який був її кумом. Наразі сини заявниці є її сусідами, спілкуються з нею. Свідок повідомила, що як кума вона знає, що заявник та її померлий чоловік перебували у шлюбі та проживали спільно, разом готували їжу, робили ремонт, купували меблі, інші речі. Свідок відвідувала родину заявника, вони допомагали один одному. З 1988 року і дотепер свідок спілкується із заявницею, а до смерті чоловіка заявниці у 2005 році спілкувалась і з ним. Свідок пояснила, що їй відомо про те, що родина спільно проживала у квартирі АДРЕСА_1 .

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , пояснив, що перебуває у дружніх відносинах із заявником, вони є сусідами. Свідку відомо, що померлий ОСОБА_3 постійно мешкав за адресою: АДРЕСА_4 , знає родину з 1978, 1979 років по 2005 рік. Свідку відомо, що заявник та її чоловік проживали спільно, робили ремонт, купували речі, побутову техніку. Свідок був вхожим до родини заявника, часто відвідував їх за місцем проживання в квартирі.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , повідомила, що вона є сусідкою заявниці, вони дружили із заявницею та її померлим чоловіком, їх синами. Свідку відомо, що заявник та її родина проживали за адресою: АДРЕСА_4 . Родина свідка та родина заявниці дружили. Свідок повідомила, що заявниця та її померлий чоловік проживали спільно за адресою: АДРЕСА_4 , окремо не проживали, разом робили ремонт, купували продукти за спільні кошти.

Предметом заяви є встановлення факту постійного проживання ОСОБА_2 разом із ОСОБА_3 , який помер - ІНФОРМАЦІЯ_1 , в квартирі АДРЕСА_1 , з дня реєстрації шлюбу по ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто по день його смерті.

ІV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про, зокрема, встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Відповідно до п. 1, п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до ч. 3, ч. 5 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно із ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За змістом ст. 3 СК України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 268 СК України, мачуха, вітчим зобов`язані утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ними проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно з ч. 1 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.

Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у п. 2, п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах спадкування» №7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1, ч. 5, ч. 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 1 ст. 90 ЦПК України, показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини.

Як вказав ВС у постанові від 12 червня 2024 року, справа №501/3550/22, провадження №61-2152св24, у статтях 90-93 ЦПК України встановлено спеціальний порядок допиту свідків, що передбачає виклик свідків у судове засідання з наданням права задати питання свідкам усім учасникам справи. При цьому суд зобов`язаний попередити свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду.

Допит свідка - це логічна і психологічна діяльність особи, яка бере участь у справі, та суду, спрямована на одержання від свідка усних показань, що мають значення для справи. Допит свідка є процесуальною формою здобуття та дослідження одного із засобів доказування - показань свідка. Саме через недотримання встановленої законом процесуальної форми не можуть бути використані як показання свідків письмові пояснення громадян.

У ході судового розгляду справи судом було встановлено, що з 25.12.1971 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі та за показаннями свідків, безпосередньо допитаних у судовому засіданні, постійно фактично проживали спільно за адресою: АДРЕСА_4 . При цьому заявник з 30.07.1979 року була зареєстрована за цією адресою, а її померлий чоловік - з 07.12.1971 року по 15.07.2005 року був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , хоча постійно фактично проживав разом із заявницею.

Аналіз викладеного вище дає суду підстави для висновку, що у ході судового розгляду справи знайшов своє підтвердження факт постійного проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , разом з померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , у період з 25 грудня 1971 року, що є днем реєстрації їх шлюбу, по ІНФОРМАЦІЯ_1 , що є днем смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , за адресою: АДРЕСА_4 .

V. Висновки суду за результатами розгляду заяви.

Суд, проаналізувавши встановлені у ході судового розгляду справи обставини, досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вказані вище норми, а також, врахувавши те, що встановлення факту спільного проживання заявника із спадкодавцем на день його смерті заявнику необхідно з метою оформлення спадщини, дійшов висновку про необхідність задоволення заяви заявника у повному обсязі. Встановлення цього факту не суперечить чинному законодавству України і не порушує чиїх-небудь прав або охоронюваних законом інтересів.

З приводу розподілу судових витрат, суд зазначає, що на підставі ч. 7 ст. 294 ЦПК України сплачений заявником судовий збір йому не відшкодовується.

Керуючись статтями 3-8, 10, 18, 76-89, 95, 258, 259, 263, 264, 265, 293, 294, 315-319 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , Дніпровська міська рада, про встановлення факту постійного проживання - задовольнити повністю.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , разом з померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , у період з 25 грудня 1971 року, що є днем реєстрації їх шлюбу, по ІНФОРМАЦІЯ_1 , що є днем смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , за адресою: АДРЕСА_4 .

Судові витрати зі сплати судового збору у справі не відшкодовуються.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складений 08.07.2025 року.

Суддя Ф.М. Ханієва