Ухвала суду № 138124693, 10.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

10 липня 2026 рокуСправа №160/23795/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді:

головуючого судді Рябчук О.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву Державної установи "Криворізька виправна колонія(№80)" про відстрочення виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 160/23795/25 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Криворізька виправна колонія(№80)" про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

02 липня 2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява Державної установи "Криворізька виправна колонія(№80)" про відстрочення виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.11.2025 року по справі № 160/23795/25.

В обґрунтування поданої заяви зазначено, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.11.2025 року по справі № 160/23795/25 було видано накази по установа та неодноразово направлено звернення до Південно Східного Міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України щодо необхідності отримання додаткового фінансування, для виконання вказаного судового рішення та постанов державного виконавця. На даний час, відповіді на вказані листи не отримані, додаткові асигнування для виконання судових рішень ДУ «Криворізька виправна колонія ( №80)» не надійшли. З огляду на викладене просить відстрочити виконання судового рішення з метою забезпечення його належного виконання.

За результатами автоматичного розподілу заяви, справу № 160/23795/25 розподіллено судді Рябчук О.С., про що свідчить протокол наявний в матеріалах справи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.07.2026 року заява Державної установи «Криворізька виправна колонія ( №80)» про відстрочення виконання рішення по справі №160/23795/25, призначена до розгляду у судовому засіданні.

08.07.2026 року ОСОБА_1 подано заперечення на заяву про відстрочення виконання рішення суду, якими зазначено, що заявником не наведено належних та допустимих доказів існування виняткових обставин, які об`єктивно унеможливлюють виконання судового рішення. Саме по собі посилання на складний фінансовий стан чи бюджетне фінансування не є достатньою підставою для відстрочення виконання судового рішення. Окрім викладеного зазначають про сплив значного терміну між набрання законної сили рішенням та зверненням з цією заявою, що свідчить про відсутність наміру добровільно виконувати судове рішення та затягування його виконання.

Представники сторін у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується наявними матеріалами справи.

Відповідно до частини 2 статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

У судовому засіданні 15.06.2026 р. судом ухвалено продовжувати розгляд справи в порядку письмового провадження.

У відповідності до вимог ст. ст. 379, 243 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної установи "Криворізька виправна колонія(№80)" про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправними дії Державної установи «Криворізька виправна колонія (№80)» щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року за період з 11.03.2022 року по 31.05.2022 року із розрахунку 30000 грн. на місяць.

Зобов`язано Державну установу «Криворізька виправна колонія (№80)» здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року за період з 11.03.2022 року по 31.05.2022 року, із розрахунку 30000 грн на місяць, з врахуванням фактично виплачених сум.

В решті позовних вимог відмовлено.

Розподіл судових витрат не здійснювався.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2026 року у справі № 160/23795/25 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.11.2025 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийнято нову постанову.

Визнано протиправними дії Державної установи «Криворізька виправна колонія ( №80)» щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 за період з 11.03.2022 по 07.07.2022 із розрахунку 30000грн. на місяць.

Зобов`язано Державну установу «Криворізька виправна колонія ( №80)» здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 за період з 11.03.2022 по 07.07.2022 року, із розрахунку 30000грн. на місяць, з врахуванням фактично виплачених сум.

Розглянувши заяву про відстрочення виконання судового рішення суд зазначає про наступне.

За правилами ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Наведена норма кореспондується із положеннями ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Конституційний Суд України у рішенні №18-рп/2012 від 13.12.2012 (справа №1-26/2012) зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Розглядаючи справу №1-7/2013 Конституційний Суд України у рішенні №5-рп/2013 від 26.06.2013 звернув увагу, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Таким чином, з моменту набрання законної сили судовим рішенням виникає безумовний обов`язок його виконання.

Згідно із частиною першою статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Відповідно до частини третьої статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

За приписами частини четвертої статті 378 КАС України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення суд може тільки у випадку наявності обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Наведена норма не містить конкретного переліку обставин для відстрочення виконання судового рішення, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду в кожному конкретному випадку повноваження вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

Суд зазначає, що відстрочення, розстрочення виконання рішення суду здійснюється у виняткових випадках і є правом, а не обов`язком суду. Необхідною умовою для надання відстрочення виконання рішення суду є встановлення судом виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Згідно з частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Верховний Суд в постанові від 06.12.2019 по справі № 2а/0570/6531/2011 зазначив, що відстрочення виконання рішення суду в розумінні зазначеної норми закону є відкладенням чи перенесенням дати виконання рішення на новий строк, який визначається адміністративним судом, та допускається у виняткових випадках, залежно від обставин справи. Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об`єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.06.2021 по справі № 9901/598/19 зазначила, що нормами КАС України не встановлено вичерпного переліку обставин, за наявності яких суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою сторони відстрочити або розстрочити виконання судового рішення. Водночас обов`язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим.

Суд наголошує, що звертаючись до суду з заявою про відстрочення виконання судового рішення заявник має надати докази існування обставин, що обумовлюють унеможливлення чи утруднення виконання такого рішення.

Представник відповідача обґрунтовуючи подану заяву послався на відсутність необхідного фінансування для виконання прийнятого рішення. Проте, заявником до заяви про відстрочення виконання судового рішення не надано жодних належних доказів на підтвердження обставин, що унеможливлюють чи утруднюють виконання рішення суду.

Суд вважає, що наведені відповідачем підстави для відстрочення виконання судового рішення, зокрема, тяжкий фінансовий стан не є тією виключною обставиною, в розумінні КАС України, які б давали підстави для відстрочення виконання судового рішення. Також, заява не містить підстав вважати, що після завершення терміну відстрочення рішення суду буде виконано, що нівелює значення інституту судового захисту прав громадян.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що заявник не довів наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення суду у цій справі або роблять його неможливим, у зв`язку із чим у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення суду з мотивів, наведених у заяві, належить відмовити.

Керуючись статтями 229, 248, 378 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви Державної установи "Криворізька виправна колонія(№80)" про відстрочення виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 160/23795/25 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Криворізька виправна колонія(№80)" про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя О.С. Рябчук