Рішення № 138124020, 03.07.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

03 липня 2026 р. Справа № 120/7735/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Альчука М.П.,

за участю секретаря судового засідання: Данильченко А.О.

позивача: не з`явився

представника відповідача: Франчук І.О.

третьої особи: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративну справу за позовом Управління житлово-комунального господарства Жмеринської міської ради Вінницької області до Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області за участі третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ

Управління житлово-комунального господарства Жмеринської міської ради Вінницької області звернулося до суду з адміністративним позовом до Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області за участі третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" про визнання протиправним та скасування рішення.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю висновку про результати моніторингу процедури закупівлі. Зокрема, представник позивача зауважує, що зауваження органу Держаудитслужби зводиться до невідповідності пропозиції одного з учасників вимогам тендерної документації, що носить формальний характер.

Відповідач скористався своїм правом на подання відзиву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог. Зокрема, представник відповідача наголосив, що орган державного фінансового контролю перевіряє дотримання всіх положень Закону України Про публічні закупівлі, а не лише якщо порушення має негативний вплив для бюджету.

Третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" надіслала пояснення, у яких вказала, що вимоги викладені у позовній заяві є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивачем направлено до суду відповідь на відзив, у яких представник позивача просив відхилити викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву заперечення.

Відповідач скористався право подання заперечень, в яких зазначає про необґрунтованість наданих пояснень та суперечність їх вимогам власної тендерної документації.

Ознайомившись з наявними матеріалами справи, суд встановив наступне.

На підставі наказу від 02.05.2023 року № 38-з управлінням Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області 23.05.2023 року проведено моніторинг закупівлі електричної енергії (придбання електричної енергії на 2023 рік) UA-2022-12-14-021924-a.

Підстава здійснення моніторингу: виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.

За результатами аналізу питання щодо відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону із урахуванням вимог Постанови №1178 встановлено порушення вимог абз. 2 п. 28 Постанови №1178.

За результатами аналізу питання щодо дотримання законодавства у сфері публічних закупівель під час розгляду тендерної пропозиції встановлено порушення вимог абз. 6 пп. 2 п. 41 Постанови №1178.

За результатами аналізу питання розміщення інформації про закупівлю установлено порушення вимог п. 4-1 Постанови №710.

Вказане відображено у висновку про результати моніторингу процедури UA-2022-12-14-021924-a від 23.05.2023 року.

Не погоджуючись із вказаним висновком, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

Надаючи правову оцінку обставин справи, суд керується наступними нормативно-правовими актами (якщо не зазначено інше, нормативні акти застосовуються в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 43 від 03.02.2016 року затверджено Положенням про Державну аудиторську службу України (далі - Положення). Положенням визначено, що Державна аудиторська служба України (далі - Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до пп. 3 п. 4 Положення Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Водночас згідно з п. 7 Положення Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Надаючи оцінку висновку моніторингу щодо порушення позивачем вимог абз. 2 п. 28 Постанови №1178, суд керується таким.

Відповідно до п. 28 Особливостей Тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Замовник в тендерній документації обов`язково зазначає інформацію про прийняття чи неприйняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів.

Якщо замовник зазначає в тендерній документації про прийняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, він повинен зазначити про прийнятний відсоток перевищення ціни тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі над очікуваною вартістю предмета закупівлі, визначеної замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів.

Якщо замовник не зазначив про прийняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, та/або не зазначив прийнятний відсоток перевищення, або відсоток перевищення є більшим, ніж зазначений замовником в тендерній документації, то замовник відхиляє таку тендерну пропозицію відповідно до абзацу четвертого підпункту 2 пункту 44 цих особливостей (абз. 4 п. 28 Особливостей).

Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Законодавство у сфері закупівель регламентує принципи, відповідно яких здійснюються закупівлі. Один з них принцип максимальної економії, ефективності та пропорційності.

Очікувана вартість закупівлі електричної енергії формується зокрема з огляду на особливості її ціноутворення, а саме ринкової ціни на електричну енергію, яка встановлюється безпосередньо на реальному ринку під впливом співвідношення попиту і пропозиції, або ціни конкретних угод, які відбулись на вільному ринку під впливом виключно ринкових факторів, і в т.ч. фактору коливання ціни електричної енергії на РДН (ринок "на добу на перед").

В даному випадку, очікувана вартість закупівлі електричної енергії на 2023 рік для вуличного освітлення та світлофорних об`єктів Жмеринської міської територіальної громади визначена замовником із врахуванням ринкової ціни електричної енергії, вартості послуг з її передачі та розподілу з врахуванням орієнтовного підвищення в 2023 році ринкової ціни на електричну енергію та тарифів на послуги з розподілу і передачі електричної енергії, за орієнтовним тарифом 5,853 грн. за 1 кВт* год. та необхідних обсягів споживання електричної енергії на 2023 рік, що становить 517449 кВт* год.

Замовник вказаної вище закупівлі Управління житлово-комунального господарства Жмеринської міської ради Вінницької області, згідно п. 1 ч. 4 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі", належить до категорії замовників - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, зазначені у пункті 1 частини першої ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі", а розмір бюджетного призначення (видатки для закупівлі електричної енергії, послуг з її передачі та розподілу на 2023 рік) затверджений замовнику згідно рішення 26 сесії Жмеринської міської ради Вінницької області 8 скликання "Про бюджет Жмеринської міської територіальної громади на 2023 рік" від 08.12.2022 року № 606 (за КПКВК 6030 "Організація благоустрою населених пунктів).

Окрім того, згідно ч. 4 ст. 48 Бюджетного кодексу України, зобов`язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов`язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов`язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов`язань не здійснюються.

Щодо доводів про порушення абз. 6 пп. 2 п. 41 Особливостей, суд зазначає наступне.

У висновку моніторингу вказувалось, що в п. 2 розділу V "Оцінка тендерної пропозиції" тендерної документації Замовником встановлено вимогу, що у складі тендерної пропозиції учасник надає довідку з інформацією про наявність укладених учасником всіх необхідних договорів, передбачених ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" із вказанням усіх реквізитів зазначених договорів, які є необхідними для забезпечення безперебійного електропостачання об`єктів замовника. В підтвердження зазначеної в довідці інформації учасник повинен був надати оригінали або копії всіх зазначених у довідці договорів (допускається без надання додатків до них), передбачених ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії". Проте, у складі тендерної пропозиції учасника ТОВ "Енера Вінниця", якого було обрано переможцем закупівлі відсутній договір про врегулювання небалансів електричної енергії з ПрАТ "НЕК Укренерго" від 14.05.2019 року №0153-01024, який зазначений у гарантійному листі від 19.12.2022 року №1.08-2482, чим порушено вимоги пункту 2 розділу V "Оцінка тендерної пропозиції" тендерної документації.

З цього приводу суд вказує, що тендерна пропозиція учасника була завантажена цим учасником в електронну систему закупівель 20.12.2022 року.

В складі тендерної пропозиції учасник торгів - ТОВ "Енера Вінниця" завантажило в електронну систему закупівель файл "Договір небаланси ОСП. pdf, згідно з яким надається договір, який укладений НЕК "Укренерго" з учасником ринку, який приєднався до Типового договору.

Згідно з абз. 2 п. 1.5.1 Розділу 1.5 Постанови НКРЕКП № 307 від 14.03.2018 року "Про затвердження правил ринку", передбачено: "Якщо учасник ринку передає свою фінансову відповідальність за небаланси іншій стороні, відповідальній за баланс (далі - СВБ) шляхом входження до її балансуючої групи, договір про врегулювання небалансів, укладений між оператором системи передачі та цим учасником ринку, призупиняє свою дію в частині фінансової відповідальності за небаланси на час дії договору щодо участі в балансуючій групі".

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" знаходиться в балансуючий групі, тому договір з НЕК "Укренерго" є в статусі призупинення, а отже використано типовий.

Підтвердження наявності ТОВ "Енера Вінниця" в балансуючій групі - не вимагалося тендерною документацією замовника, а тому ТОВ "Енера Вінниця" не зобов`язане було надавати це підтвердження.

В частині питання, що стосується Гарантійного листа від 19.12.2022 року №1.08-2482 учасником була допущена формальна помилка щодо номера і дати укладення Договору про врегулювання небалансів електричної енергії, укладеного ТОВ "Енера Вінниця" з ПрАТ "НЕК Укренерго".

Основною вимогою було підтвердження наявності договору про врегулювання небалансів і ця вимога замовника була повністю підтверджена учасником цієї закупівлі - ТОВ "Енера Вінниця", дане твердження також викладене в листі ТОВ "Енера Вінниця" від 11.05.2023 року №1.08-2940 (копія листа додається).

Крім того, у тендерній пропозиції учасника закупівлі - ТОВ "Енера Вінниця" було надано файл "Довідка щодо чистих активів.pdf", в якому учасником надана інформація, що вимагається п. 2 розділу V "Оцінка тендерної пропозиції" тендерної документації.

Надаючи оцінку висновку моніторингу щодо порушення позивачем вимог п. 4-1 Постанови №710, суд керується таким.

З метою ефективного використання державних коштів Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 11.10.2016 року № 710 № "Про ефективне використання державних коштів", якою затвердив заходи щодо ефективного та раціонального використання державних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету (далі - Постанова №710).

Пунктом 4-1 Постанови № 710 визначено, що головним розпорядникам бюджетних коштів (розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня), суб`єктам господарювання державного сектору економіки з метою прозорого, ефективного та раціонального використання коштів забезпечити:

- обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі;

- оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб-сайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб`єкта управління об`єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб`єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель.

Отже, вказаною нормою встановлений обов`язок щодо розміщення на веб-сайті обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі, а проведення перевірки дотримання такої вимоги покладено на Державну аудиторську службу України.

Відповідач в ході моніторингу закупівлі встановив, що, в порушення п. 4-1 Постанови № 710, позивачем, як замовником та розпорядником бюджетних коштів, не забезпечено оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та його очікуваної вартості протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі

Суд встановив, що сторонами не заперечується факт не забезпечення позивачем своєчасного оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та його очікуваної вартості 23.12.2022 року, тобто на сьомий робочий день з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель, а не на п`ятий.

З даного приводу позивач просив суд взяти до уваги, як поважну причину порушення строків оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та очікуваної вартості предмета закупівлі, що починаючи з 24.02.2022 року Україна постійно перебуває під ракетними обстрілами збройних сил рф, а 16.12.2022 року країна-агресор здійснила черговий масований ракетний удар, внаслідок якого по всій Україні знову почалися перебої з електрикою та водопостачанням.

На підтвердження вищенаведеного надано лист від СО "Жмеринські ЕМ" у якому вказано графік погодинних відключень світла у період з 14.12.2022 року по 23.12.2022 року.

Суд зазначає, що вже на стадії укладеного договору із переможцем сутність проведення моніторингу стосовно дослідження питань щодо визначення предмета закупівлі, оприлюднення інформації про закупівлю, відповідність вимог тендерної документації вимогам Закону України "Про публічні закупівлі", внесення змін до тендерної документації, розгляду тендерних пропозицій втрачає сенс. При встановлені вказаних порушень законодавства у сфері публічних закупівель з боку позивача, вже на теперішній час, відсутній механізм їх усунення, як такий. І сам факт їх усунення взагалі не є ефективним заходом.

Мета моніторингу полягає не тільки у виявленні конкретних порушень під час проведення певної процедури закупівлі та зверненні уваги на них замовнику, а особливістю вказаного заходу є також те, що замовник має можливість самостійно виправити порушення та уникнути санкцій, що є наслідком такого порушення.

Так, Товариство підтверджено факт укладення сторонами 03.01.2023 року Договору про постачання електричної енергії споживачу ЖМ-150900/1/2 за результатами проведеної процедури закупівлі - відкритих торгів особливостями UA-2022-12-14-021924-а.

Підписавши зазначений Договір, сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, зокрема щодо предмету договору, а також інших умов, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усіх тих умов, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Пунктом 2.1. Договору встановлено, що за даним Договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу загальним обсягом 517 449 кВт.год для забезпечення потреб електроустановок (мереж зовнішнього вуличного освітлення та світлофорних об`єктів) Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього Договору, - з 01 січня до грудня 2023 року.

Пунктом 5.1. Договору встановлено, що споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору.

Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається комерційній пропозиції постачальника (п. 5.2 Договору).

Підсумовуючи вищенаведений, судом встановлено, що відповідачем не досягнуто мети проведення моніторингу, оскільки у позивача відсутня можливість реагування на виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель.

Відповідач у зобов`язальній частині спірного висновку зазначив про зобов`язання здійснення заходів щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Проте, сутність вказаних заходів повинна стосуватися саме фактичного усунення виявлених порушень під час проведення процедури закупівлі, що узгоджується із вимогою п. 5 ч. 7 ст. 8 Закону України "Про публічні закупівлі" та бути співмірною. Зобов`язання же замовника вжити заходи, які не стосуються фактичного усунення ним виявлених порушень, свідчить про недотримання відповідачем вимог ст. 8 Закону України "Про публічні закупівлі".

Суд також звертає увагу на критерій "пропорційності", який передбачає дотримання справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання.

"Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються.

Суд при вирішенні даної адміністративної справи враховує, що захід усунення виявлених порушень у вигляді зобов`язання вжиття заходів шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності нікчемності договору є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу корупційним діям і зловживанням.

Однак, зауваження відповідача носять формальний характер, так як не пов`язані із забезпеченням ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, не пов`язані із запобіганням проявам корупції у цій сфері, розвитком добросовісної конкуренції.

При цьому, судом враховується принцип співмірності наслідків такого заходу тим порушенням, які виявлені, та ризиків, які вони утворюють, а також дотримання справедливого балансу між інтересами суб`єктів господарювання, безпосередніх отримувачів придбаних послуг і публічними інтересами.

Статтею 10 Закону №2939-XII передбачено права органу державного фінансового контролю, зокрема, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.

Варто зазначити, ні вказаним Законом, ні іншим нормативно-правовим актом безпосередньо не встановлено право органів фінансового контролю вимагати розірвання договорів.

Крім того, відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Суд зазначає, що у висновку про результати моніторингу закупівлі не йде мова про неефективне, незаконне, нецільове тощо використання бюджетних коштів, що не узгоджується із вимогою відповідача про розірвання укладеного за результатами закупівель.

Так, у даному випадку має враховуватися принцип співмірності наслідків такого заходу тим порушенням, які виявлені та ризиків, які вони утворюють, а також дотримання справедливого балансу між інтересами суб`єктів господарювання, безпосередніх отримувачів придбаних послуг і публічними інтересами.

Конституційний Суд України у Рішенні від 25.01.2012 року №3-рп/2012 (справа №1-11/2012) зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який серед іншого означає, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею. Додержання принципу пропорційності означає необхідність дотримання балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване відповідне рішення (ст. 2 КАС України).

Органом аудиту у даній справі не аналізовано наслідків стверджуваних ним порушень у взаємозв`язку із результатами закупівлі, наприклад чи спробував замовник чи учасник тендеру скористатися недоліком або прогалиною у системі.

За обставин, які склалися на момент вирішення спору, ступінь вини або недбалості з боку замовника чи учасника або, принаймні, відношення між поведінкою осіб та правопорушенням може бути враховано для того, щоб оцінити, чи було зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пропорційним.

В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Предметом регулювання ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є втручання держави у право на мирне володіння майном. У практиці ЄСПЛ (серед багатьох інших, наприклад, рішення ЄСПЛ у справах "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" від 23.09.1982 року, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21.02.1986 року, "Щокін проти України" від 14.10.2010 року, "Сєрков проти України" від 07.07.2011 року, "Колишній король Греції та інші проти Греції" від 23.11.2000 року, напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті "суспільний", "публічний" інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм.

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення "суспільного", "публічного" інтересу втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдано за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало таких заходів. Поняття "суспільний інтерес" має широке значення (рішення від 23.11.2000 року в справі "Колишній король Греції та інші проти Греції"). Крім того, ЄСПЛ також визнає, що й саме по собі правильне застосування законодавства, безперечно, становить "суспільний інтерес" (рішення ЄСПЛ від 02.11.2004 року у справі "Трегубенко проти України").

Критерій "пропорційності" передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар". При цьому з питань оцінки "пропорційності" ЄСПЛ, як і з питань наявності "суспільного", "публічного" інтересу, визнає за державою досить широку "сферу розсуду", за винятком випадків, коли такий "розсуд" не ґрунтується на розумних підставах.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, чого в цій справі відповідачем зроблено не було.

На підставі викладеного у сукупності, суд робить висновок, що вимога відповідача про зобов`язання замовника вжити заходів шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності нікчемності договору з формальних причин не спрямована на досягнення легітимної мети та не є співмірною з нею, оскільки суть "виявлених порушень" жодним чином не зачіпає бюджетні інтереси.

Суд вважає, що спірний висновок про результати моніторингу закупівель не відповідає критеріям обґрунтованості та розсудливості, складений без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення, та з порушенням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача, а також суспільних інтересів, і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994 року, серія A, №303-A, п.29).

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно із ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Що стосується судового збору, то, у відповідності до вимог ст. 139 КАС України, такий підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ

Адміністративний позов Управління житлово-комунального господарства Жмеринської міської ради Вінницької області (вул. Центральна, буд. 4, м. Жмеринка, Вінницька обл., ЄДРПОУ 25509242) до Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, буд. 7, м. Вінниця, ЄДРПОУ 40919605), за участі третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" (вул. Пирогова, 131, м. Вінниця, ЄДРПОУ 41835359), про визнання протиправним та скасування рішення, задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області про результати моніторингу закупівлі UA-2022-12-14-021924-a від 23.05.2023 року.

Стягнути на користь Управління житлово-комунального господарства Жмеринської міської ради Вінницької області понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684 грн за рахунок бюджетних асигнувань Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Альчук Максим Петрович