Ухвала суду № 138123354, 09.07.2026, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/16648/24

Провадження № 8/686/12/26

УХВАЛА

09 липня 2026 року м. Хмельницький

Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Хмельницької області Стефанишин С.Л., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, -

встановив:

15.06.2026 року до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами у справі №686/16648/24.

Ухвалою судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19.06.2026 року заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

27.06.2026 року ОСОБА_1 подав до суду заяву на виконання ухвали суду від 19 червня 2026 року, у якій повідомив суд про фінансову неможливість сплатити судовий збір, на підтвердження чого надав довідку про доходи форми ОК-5, та просив звільнити його від сплати судового збору.

Дослідивши матеріали справи, суддя вважає, що клопотання ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судового збору не обґрунтувано належними та допустимими доказами, з огляду на наступне.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно п. 29 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, довідка про доходи членів її сім`ї, довідка про відсутність у її власності рухомого, нерухомого майна, земельної ділянки, паю тощо).

Особа має довести той факт, що її майновий стан дійсно є таким, що змушує її звернутись до суду з проханням про відстрочку, розстрочку, зменшення розміру судового збору або звільнення від нього.

Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, згідно зі статтею 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Таким чином, підставою для звільнення від сплати судового збору є обумовлений виключними обставинами майновий стан сторони, який об`єктивно унеможливлює сплату нею судового збору у відповідному розмірі.

Проте, заявником не надано достатніх та об`єктивних доказів на підтвердження відсутності коштів, що може бути підставою для відстрочення сплати судового збору в розумінні статті 8 Закону України «Про судовий збір», а долучено лише довідку-витяг з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування форми ОК-5 від 27.06.2026 року.

Окрім того, звільнення від сплати судового збору відповідно до п.1 ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» є ініціативою, а не обов`язком суду.

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ у справах «Княт проти Польщі», «Єдамскі та Єдамска проти Польщі», від 26 липня 2005 року).

Таким чином, для вирішення клопотання звільнення від сплати судового збору суд має встановити майновий стан сторони.

Надані позивачем письмові пояснення у заяві про усунення недоліків не містять даних, які б свідчили про наявність достатніх підстав для звільнення від сплати судового збору, а також не надано жодних доказів на підтвердження неможливості сплати судового збору, у зв`язку з чим подане клопотання не підлягає задоволенню.

Варто зазначити, що відмова у задоволенні заявленого клопотання не може вважатися обмеженням доступу до суду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Суддею також враховано той факт, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001.

У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Таким чином, в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.

Окрім того, заявник отримавши копію ухвали суду від 19.06.2026 року, згідно з якою йому було надано строк для сплати судового збору, вимоги ухвали не виконав та зазначені в ній недоліки не виправив протягом визначеного судом строку.

Згідно ст.185 ч.3 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи наведене, заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, слід вважати неподаною та повернути заявнику.

Керуючись ст.185 ЦПК України, суддя, -

постановив:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами вважати неподаною та повернути заявнику.

Роз`яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Сергій Стефанишин