Рішення № 138123210, 09.07.2026, Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Справа № 674/883/26

Провадження № 2/674/866/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2026 року м.Дунаївці

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області у складі головуючої судді Шафікової Ю.Е., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Кредит-Капітал"до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»звернулось до суду з вказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість за кредитним договором № 14085-10/2023 від 11.10.2023 року в розмірі 30000 ,00 грн., а також стягнути судові витрати.

Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що 11 жовтня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №14085-10/2023, за умовами якого відповідачка отримала кредит в сумі 3000,00 грн. строком 360 днів, із процентною ставкою 2,50% в день. Відповідачка зобов`язувалась повернути кредит, сплатити проценти за користуванн кредитом в порядку та строки визначені договором.

29 березня 2024 року між ТзОВ «Аванс Кредит» та ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №29032024, згідно з яким останнє набуло право грошової вимоги до боржників, зокрема й до ОСОБА_2 за кредитним договором №14085-10/2023 від 11.10.2023 року. Однак, відповідачка належним чином умов кредитного договору не виконала, в зв`язку з чим виникла заборгованість в розмірі 30000,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 3000,00 грн., заборгованість за відсотками 27000,00 грн.

Наявність непогашеної заборгованості, зумовило звернення позивача до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 12 травня 2026 року відкрито провадження в справі за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін.

Відповідачка не скористалась своїм правом та не подала до суду відзиву на позовну заяву, заяв та клопотань до суду також не надходило.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачкою склались відносини зобов`язального характеру, що підтверджується укладеним договором кредиту та договором факторингу.

Так, 11 жовтня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про фінансового кредиту №14085-10/2023 (далі Договір), який позичальником підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором W0266, відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язався надати позичальнику грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом.

Сума кредиту (загальний розмір) становить 3000,00 гривень. Тип кредиту на валсні потреби. Кредит надається загальним строком на 360 днів з 11.10.2023 року (пункти 1.1, 1.2 Договору).

Проценти за користування кредитом становлять 2,50% в день та застосовуються у межах сроку кредитування вказано в п.1.4.1 договору.

Клієнт зобов`язується сплачувати проценти кожні 25 днів, що визначені у таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача (пункт 1.5 договору).

Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти № НОМЕР_1 хх-хххх- 9515 (п. 1.6 Договору).

Кредитор без згоди позичальника може відступити свої права вимоги за договором будь якій іншій особі (пункт 4.1.4 Договору).

Така ж інформація стосовно розміру кредиту, строку його повернення, відсотків за користування кредитом була доведена відповідачці у паспорті споживчого кредиту, який підписаний електронним цифровим підписом

Графіком платежів за договором доведено до відома ОСОБА_1 інформацію про загальну вартість кредиту, реальну річну процентну ставку, суму процентів за користування кредитом .

На виконання умов договору від 11 жовтня 2023 року відповідачці було надано кредитні кошти в розмірі 3000,00 гривень шляхом перерахунку на її банківський рахунок НОМЕР_2 за допомогою системи iPay.ua електронного переказу, що підтверджується листами ТОВ «Універсальні платіжні рішення» та АТ «Універсал банк».

Зазначені реквізити банківської карти № НОМЕР_1 хх-хххх- 9515 в платіжному дорученні співпадають із банківськими реквізитами карти відповідачки, вказаними останнім у п. 1.6 Договору №14085-10/2023 від 11.10.2023 року.

29 березня 2024 року між ТзОВ «Аванс Кредит» та ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №29032024, відповідно до умов якого ТОВ «Аванс Кредит» передає (відступає) ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за плату, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» приймає належні ТОВ «Аванс Кредит» права грошової вимоги до боржників у реєстрі боржників. Про що також був складений акт приймання-передачі реєстру божників від 29 березня 2024 року.

Згідно платіжної інструкції №775 від 01.04.2024 року ТОВ «ФК «Кредит Капітал» сплатило на користь ТОВ «Аванс Кредит» кошти згідно договору факторингу №29032024 від 29 березня 2024 року.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №29032024 від 29 березня 2024 року від ТОВ «Аванс Кредит» до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №14085-10/2023 на загальну суму 15825,00 гривень.

При застосуванні норм права до спірних правовідносин судом враховується наступне.

Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків визначені в ст.11 ЦК України, зокрема з договорів та інших правочинів.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається в письмовій формі.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Частиною 2 статті 639 ЦК України також визначено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно - комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму.

Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 вказав, що важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації. Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Отже, ОСОБА_1 уклала кредитний договір шляхом підписання його електронним цифровим підписом за допомогою одноразового ідентифікатора, проте в порушення умов договору не виконала своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, доказів зворотнього матеріали справи не містять.

Згідно ст. ст. 526, 529 ч. 1 ЦПК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Тобто, належним виконанням зобов`язання з боку відповідачки є повернення кредиту в строки, у розмірі та у валюті, визначеними кредитним договором та сплата процентів за користування ним.

За нормою ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Уклавши договір факторингу №29032024позивач у встановленому законом порядку набув право вимоги до відповідачки за кредитними зобов`язаннями за договором №14085-10/2023, яке передав первісний кредитор.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з наданого позивачем розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №14085-10/2023 від 11.10.2023 року, заборгованість за період з 11.10.2023 року по 04.10.2024 року становить 30000,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 3000,00 грн., заборгованість за відсотками 27000,00 грн.

Доказів існування обставин, які б за змістом ст. 617 ЦК України звільняли відповідачку від відповідальності за порушення зобов`язання, суду не надано.

Щодо розміру процентної ставки за кредитним договором суд зазначає таке. Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 цієї статті, не може перевищувати 1 відсотка. Вказана норма доповнена згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" № 3498-IX від 22.11.2023. У даному випадку кредитний договір укладено 11.10.2023 року, тобто до набрання чинності законодавчими обмеженнями максимального розміру денної процентної ставки. Встановлені договором процентні ставки у розмірі 2,50 відсотки за день були правомірними на момент укладення договору, а тому нарахування процентів за такими ставками у межах строку кредитування є правомірним.

Банком було надіслано ОСОБА_1 досудову вимогу про усунення порушень умов договору №14085-10/2023 від 11.10.2023 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи наведене, суд, дослідивши докази по справі у їх сукупності, вважає, що відповідачка порушила взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, доказів погашення відповідачкою за кредитним договором суду не надано, а відтак суд вважає доведеною наявність такої заборгованості відповідачки перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Кредит Капітал" у зв`язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Суд також враховує, що відповідачка не скористалась своїм правом та не подала до суду відзиву на позовну заяву, не спростувала розрахунок суми позовних вимог, не подала доказів на погашення заборгованості за кредитним договором, отже сума заборгованості нею не заперечується.

Згідно ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

В зв`язку із задоволенням вимог позивача, відповідно до ст.141 ЦПК України, до стягнення з відповідачки на користь позивача підлягає сплачений ним судовий збір в розмірі 2662 грн. 40 коп.

Щодо вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн., то суд зазначає наступне.

Так, згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункти 138, 139 постанови Верховного Суду від 23 вересня 2021 року у справі № 904/1907/15).

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача було подано до суду наступні документи: Договір про надання правової допомоги №0107 від 01 липня 2025 року, ордер про надання парвничої домомоги, Акт №936 наданимх послуг правової допомоги від 10.04.2026 на суму 8000,00 грн., детальний опис наданих послуг.

При цьому, пунктом 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справ №755/9215/15-ц, зазначено що, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальних адвокатських витрат (встановлення їхньої доцільності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, розумності, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (пункти 107-109 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21).

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі № 756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.

Таким чином, суд враховує, що справа є малозначною, у даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у таких справах є майже типовими та фактично шаблонними, а обсяг наданих доказів є невеликим, участі в судового засіданні представник позивача не брав, а тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача 6000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 259, 263-265, 293, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Кредит-Капітал"до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, 17 жовтня 1992 року народження, (зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Кредит Капітал" (код ЄДРПОУ: 35234236, НОМЕР_4 в АТ «Креді Агріколь Банк», МФО 300614, місце реєстрації - 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус) заборгованость за кредитним договором №14085-10/2023 від 11.10.2023 року у розмірі 30000 (тридцять тисяч) гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту 3000 (три тисячі) гривень, заборгованість за відсотками 27000 (двадцять сім тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, 17 жовтня 1992 року народження, (зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Кредит Капітал" (код ЄДРПОУ: 35234236, НОМЕР_4 в АТ «Креді Агріколь Банк», МФО 300614, місце реєстрації - 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус) судовий збір в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдест дві) гривні 40 (сорок) копійок та витрати на правову допомогу в розмірі 6000 (шість тисяч) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 09 липня 2026 року.

Суддя Ю. Е. Шафікова