Рішення № 138122544, 10.07.2026, Старосамбірський районний суд Львівської області

Справа № 455/912/26

Провадження № 2/455/669/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

10 липня 2026 року м.Старий Самбір

Старосамбірський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Івасенко С.М.,

секретаря судового засідання Бобельської Н.М.,

учасники справи - не з`явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" (далі - позивач, кредитор, кредитодавець) звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 ( далі - відповідач, позичальник) про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат.

Свої вимоги мотивує тим, що 06.09.2025 року сторони уклали кредитний договір. Відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит на загальну суму 12000 грн. Позичальник свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на 04.05.2026 рік утворилась заборгованість у розмірі 39800 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 12000,00 грн, по процентах в розмірі 18560,00 грн, по комісії (пов`язаної з наданням кредиту) 1080,00 грн, по комісії (пов`язаної з обслуговуванням кредитної заборгованості) 2160,00 грн, та по відсотках, нарахованих по ст. 625 ЦК України - 6000,00 грн, чим порушує права та інтереси кредитора.

15.05.2026 року суд відкрив провадження у справі та постановив слухати справу в порядку спрощеного позовного провадження. Явка учасників справи не визнавалась обов`язковою.

Судове засідання, призначене на 05.06.2026 року, суд відклав на 10.07.2026 рік, оскільки це була перша неявка відповідача, повідомленого належним чином. Відзиву відповідач не подав. З електронної пошти «ІНФОРМАЦІЯ_2» суд отримав повідомлення про відкладення розгляду справи у зв`язку з погіршенням стану здоров`я без підпису, що унеможливлювало достовірно встановити особу адресанта.

В судове засідання, призначене на 10.07.2026 рік, сторони не з`явилися.

Позивач повідомлений про дату та час судового засідання через електронний суд.

В прохальній частині позовної заяви (п.3,5) міститься клопотання про проведення розгляду справи за відсутності позивача та погодження на ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач судову повістку про виклик до суду на 10.07.2026 року отримав 11.06.2026 року. З електронної пошти «ІНФОРМАЦІЯ_2» 09.07.2026 суд отримав повідомлення»SPAM» про відкладення розгляду справи у зв`язку з хворобою без підпису, що унеможливлювало достовірно встановити особу андресанта. Доказів, що громадянин ОСОБА_2 був та є хворим як станом на 05.06.2026 рік так і станом на 10.07.2026 рік неідентифікований адресант не надав.

Отже, суд вжив передбачені процесуальним законом заходи для забезпечення права учасників справи бути повідомленими про дату, час і місце розгляду справи та брати особисту участь в судових засіданнях.

Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав викладених в ч.2 ст.223 ЦПК України.

У цій справі суд відкрив провадження 15.05.2026 року. Суд має розглянути цю справу в розумні строки, але не пізніше 14.07.2026 року ( ч. 1 ст. 275 ЦПК України). Суд двічі призначав справу до судового розгляду. Двічі відповідач не з`являвся. Відзиву, заперечень та контраргументів та контрдоказів відповідач не надав, витребувати чи забезпечити докази не просив. Участі в судових засіданнях в режимі відеоконференції теж не просив. Суд не визнавав явку відповідача обов`язковою. Документів, що б підтверджували проблеми зі здоров`ям відповідач не надав, а тому не має підстав для констатації поважності неявки до суду та необхідності виходу за межі розумного строку розгляду цієї справи.

Обставин, передбачених ч.2 ст. 223 ЦПК України, суд не встановив, а тому виснує про відсутність підстав для відкладення розгляду справи. Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд наголошує, що зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. Суд має зважати не лише на побажання відповідача відтермінувати судовий розгляд його справи, але й на законне сподівання позивача на своєчасний розгляд справи в розумний строк.

ЄСПЛ у справі «Карнаушенко проти України» ( Заява N 23853/02, від 30.11.2006 року, п. 60) зазначив, що саме національним судам належить організовувати свої провадження таким чином, щоб вони були швидкими і ефективними.

Враховуючи, що представник позивача не заперечив проти ухвалення заочного рішення у справі, відповідач належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, однак повторно не з`явився в судове засідання без повідомлення причин, відзиву не подав, тому у відповідності до вимог ст. 280, 281 ЦПК України, суд постановив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів та ухвалити заочне рішення.

Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши докази та здійснивши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також проаналізувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, суд встановив такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

06.09.2025 року сторони уклали кредитний договір, за яким відповідач мав отримати кредитні кошти у розмірі 10000,00 грн. на строк 217 днів з дати його надання. Дата надання/видачі кредиту - 06.09.2025 рік. Дата повернення ( виплати) кредиту - 10.04.2026 рік. Процентна ставка «Стандарт» у розмірі 1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 7 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів. Процентна ставка «Економ» у розмірі 0,5% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових платежів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Комісія, пов`язана з наданням кредиту, - 9% від суми кредиту та дорівнює 900, 00 грн, нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно графіку платежів. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 900,00 у кожному з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується та обліковується в перший день кожного з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно графіку платежів. Комісія за обслуговування встановлюється (економічна сутність) за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. До комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які кредитодавець зобов`язаний надавати позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит.

Сторони узгодили графік платежів по тілу кредиту, відсотках та комісії. Мета отримання кредиту: придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Кредитні кошти мали надаватися позичальнику шляхом перерахування на банківський рахунок споживача з використанням реквізитів електронного платіжного засобу споживача НОМЕР_4. Договір набирав чинності з дати отримання кредитодавцем у інформаційній системі кредитодавця від позичальника відповіді про прийняття пропозиції (акцепт), підписаної одноразовим ідентифікатором, отриманим позичальником від кредитодавця на номер телефону позичальника, вказаний при реєстрації у інформаційній системі кредитодавця та діє протягом одного року. Для підписання та укладення договору використовується фінансовий номер НОМЕР_5.

08.09.2025 року сторони уклали додатковий договір до кредитного договору, за яким домовились за взаємною згодою та ініціативою позичальника збільшити суму кредиту. В зв`язку з чим внесли наступні зміни до кредитного договору: cума кредиту - 12000 грн. 00 коп, кредитодавець зобов`язався надати позичальнику 2-й транш у розмірі 2000 грн. 00 коп. ; дата надання/видачі 2-го траншу - 08.09.2025. Спосіб надання позичальнику 2-го траншу - перерахування на картковий рахунок позичальника НОМЕР_4. Строк, на який надавався 2-й транш - 215 днів з дати його надання. Комісія, пов`язана з наданням 2-го траншу - 9% від суми 2-го траншу, що дорівнює 180 грн. 00 коп. Комісія за обслуговування з дати укладення додаткового договору встановлюється у розмірі 1080 грн. 00 коп. Сторони узгодили змінений графік платежів по тілу кредиту, відсотках та комісії.

Укладений між сторонами договір складається з відомостей щодо ідентифікації клієнта через систему BankID, пропозиції про укладення кредитного договору (оферта заявки кредитного договору № 06.09.2025-100000187 (кредитної лінії) від 06.09.2025, відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору № 06.09.2025-100000187 (кредитної лінії) від 06.09.2025року, примірної пропозиції про укладення додаткового договору ( оферти) до кредитного договору ( кредитної лінії) від 08.09.2026 року, примірною відповіддю кредитодавця про прийняття пропозиції ( акцепт) про укладення додаткового договору до кредитного договору ( кредитної лінії) . За своєю правовою природою укладений договір є договором про споживчий кредит.

Перед укладенням кредитного договору та додаткового договору до нього відповідач отримував паспорти споживчого кредитування, про що свідчать його електронні підписи А148, А734 відповідно.

Скріншотом з сайту Національного банку України підтверджується, що позивач являється абонентом Системи BankID Національного банку з 26.10.2020 року (інформація в електронному вигляді міститься на сайті НБУ - https://bank.gov.ua).

Відповідач кредитний договір та додатковий договір до нього підписав електронними цифровими підписами - одноразовими ідентифікаторами Е148 від 06.09.2025.2025 року, К734 від 08.09.2025 року. Коди К734, Е148 кредитор відправив SMS повідомленнями на фінансовий номер позичальника НОМЕР_6. Відповідач взяв на себе зобов`язання повернути в передбачені договором строки кредит, сплатити проценти за користування кредитом, інші передбачені платежі на умовах, визначених кредитним договором.

Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, що підтверджується копіями листів ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 05.05.2026 року № 1-0505 про те, що 06.09.2025 року 03:51:41 кошти в сумі 10000,00 грн були перераховані на картку НОМЕР_1 , номер трансакції в системі iPay.ua - 854884322, призначення платежу - видача за договором кредиту №06.09.2025-100000187, 08.09.2025 року 17:04:15 кошти в сумі 2000,00 грн були перераховані на картку НОМЕР_1 , номер трансакції в системі iPay.ua - 857347969, призначення платежу - видача за договором кредиту №06.09.2025-100000187.

Заборгованість за кредитним договором, яка розрахована позивачем станом на 04.05.2026 становить 39800 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 12000,00 грн, по процентах в розмірі 18560,00 грн, по комісії (пов`язаної з наданням кредиту) 1080,00 грн, по комісії (пов`язаної з обслуговуванням кредитної заборгованості) 2160,00 грн, по відсотках, нарахованих по ст. 625 ЦК України - 6000,00 грн. Відповідач жодних платежів на погашення боргу не здійснював.

Із встановлених обставин вбачається, що спір виник щодо заборгованості, яка утворилася внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором. Між сторонами виникли зобов`язальні правовідносини на основі споживчого кредиту, що врегульовано статтею 1054 Цивільного кодексу України (далі ЦК) із врахуванням Закону України »Про споживче кредитування» та Закону України »Про електронну комерцію».

Відповідач підписав кредитний договір та додаткові договори до нього за допомогою електронного підпису, що відповідає положенням та абзацу другого частини другої статті 639 ЦК. Вказану позицію детально розкрив Верховний Суд у своїй постанові від 12 січня 2021 року по справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243 св 20), яка враховується судом при застосуванні відповідних норм права згідно із частиною четвертою статті 263 ЦПК України.

Необхідність виконання належним чином взятих на себе зобов`язань, обов`язковість договору і наслідки не виконання зобов`язання передбачені статтями 525, 526, 530 , 610, 611 ЦК.

У порушення вимог Закону, відповідач в односторонньому порядку відмовився від виконання договірних зобов`язань, в установлені строки заборговані суми не повернув.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості.

В свою чергу, відповідач не надав доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов`язань повністю або/чи які б спростовували суму заборгованості перед позивачем та позовні вимоги взагалі.

Водночас, визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази (у цьому випадку - зроблений позивачем розрахунок заборгованості), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань Вказану позицію висловив Верховний Суд у своїй постанові від 12 січня 2021 року по справі № 462/5025/20 (провадження № № 61-11608св22), яка враховується судом при застосуванні відповідних норм права згідно із частиною четвертою статті 263 ЦПК.

Суд погоджується із розрахованою сумую заборгованості по тілу кредиту та процентів, оскільки відповідач не надав доказів щодо їх повного чи часткового погашення, а здійснений розрахунок відповідає умовам договору. Проценти нараховані в межах строку кредитування до 10.04.2026 року.

Суд погоджується із розрахованою сумою комісії за надання кредиту та його обслуговування.

Як вже встановлено судом, комісія за надання траншів кредиту становила 1080 грн. У паспортах споживчого кредиту від 06.09.2026 року та від 08.09.2026 року зазначено, що до загальних витрат включено комісію, пов`язану з наданням кредиту в загальному розмірі 1080,00 грн. та платежі на загальну суму 2160,00 грн за обслуговування кредитної заборгованості. Позивач чітко розписав, які саме послуги по обслуговуванню кредиту надає і що такі послуги не пов`язані з тими послугами, які позивач зобов`язаний надавати безкоштовно.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо. Отже, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право фінансових установ встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені в договорі про споживчий кредит та/або не враховані в розрахунку денної та орієнтовної річної процентної ставки, що зазначені в договорі про споживчий кредит, крім платежів за споживчим кредитом, які не включаються до розрахунку загальних витрат за споживчим кредитом у випадках, передбачених цим Законом (ч.6 ст. 12 Закону України`Про споживче кредитування).

Згідно візуальної форми послідовності дій при укладення кредитного договору позивач вчиняв дії щодо підготовки та оброблення документів, а тому позивач має право на отримання комісії з позичальника за ініціювання кредиту. Подібний висновок міститься в постанові Верховного Суду по справі № 756/6038/20 від 12 квітня 2022 року. А тому вимоги в частині стягнення несплаченої комісії за видачу кредиту в розмірі 1080,00 грн є підставними.

Позивач за забезпечення відповідача інформаційною підтримкою по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, інформування про дати сплати чергового платежу встановив комісію. А тому вимоги в частині стягнення несплаченої комісії за обслуговування кредиту в розмірі 2160,00 грн є підставними.

Однак суд не погоджується з аргументами позивача про наявність у нього права стягувати проценти по ст. 625 ЦК України та вважає, що вони не підлягають стягненню з відповідачки з таких підстав.

Законом України № 2120-IX від 15.03.2022 року розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18 такого змісту:

" У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) ".

А тому суд вважає, що відсотки як відповідальність за порушення грошового зобов`язання відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України за кредитним договором, нарахованих з 07.10.2025 року до 09.11.2025 року підлягають списанню кредитодавцем відповідно до п. 18 "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України.

Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 33800,00 грн, з яких заборгованість по тілу кредиту - 12000,00 грн., по процентам - 18560,00 грн., комісії - 3240,00 грн,.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено 2662,40 грн. судового збору. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п.3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

Позовні вимоги задоволені частково в розмірі 33800,00 грн, що становить 84,92 % (33800 х 100 %/39800), а тому судовий збір у пропорційному розмірі 2260,91 грн потрібно покласти на відповідача.

Відповідно до ч. 7 ст. 43 та ч. 4 ст. 177 ЦПК України у разі подання позовної заяви в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний надати суду доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих документів листом з описом вкладення, якщо у відповідачки відсутній електронний кабінет. Відповідач не має електронного кабінету в системі ЄСІТС. Отже, надсилання документів поштовим зв`язком було обов`язковою процесуальною дією, яку закон покладає безпосередньо на позивача для відкриття провадження у справі. Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Оскільки витрати на направлення копії позову з додатками відповідачу викликані прямим процесуальним обов`язком позивача, без виконання якого розгляд справи був би неможливим, та з огляду на часткове задоволення позову, дані витрати також слід стягнути пропорційно у розмірі 108,17 грн. ( 127,38 х 84,92/100%) на користь позивача.

Керуючись ст.12, 13, 81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 280-282, 352, 354 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" заборгованість за кредитним договором (оферти) № 06.09.2025-100000187 від 06.09.2025 у розмірі 33800 грн 00 коп (тридцять три тисячі вісімсот гривень 00 коп).

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" судові витрати, що становлять 2260,91 коп. (дві тисячі двісті шістдесят гривень 91 копійка) судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" судові витрати, що становлять 108,17 коп. (сто вісім гривень 17 копійок) витрат, пов`язаних з надсиланням копії позовної заяви відповідачу у паперовій формі.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільного процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 07 липня 2026 року.

Учасники справи:

позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР", адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, 01032, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДР 37356833, НОМЕР_2 .

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 .

Суддя С.М. Івасенко