Ухвала суду № 138122514, 07.07.2026, Сокальський районний суд Львівської області

Справа № 454/643/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.07.2026 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сокалі кримінальне провадження №42020140000000178 про обвинувачення ОСОБА_4 за ст. 191 ч.2,3 КК України

в с т а н о в и в:

На розгляді Сокальського районного суду перебуває вищевказане кримінальне провадження.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням, в якому просить частково скасувати арешт майна згідно ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 16.11.2021 року по справі №461/10923/20 у кримінальному провадженні №42020140000000178 від 09.12.2020 на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 102,5 кв.м., реєстраційний номер 606533946248 та земельну ділянку з кадастровим номером 4624810100:003:0211, площею 0,0631 га, реєстраційний номер 606491446248, які належать ОСОБА_4 .

Клопотання мотивовано наступним.

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 16.11.2021 року накладено арешт на майно належне ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №42020140000000178 від 09.12.2020, а саме: 1/2 частки нежитлової будівлі (магазину) за адресою АДРЕСА_1 ; гараж № НОМЕР_1 , ряд І, зона Б. гаражний кооператив №2 за адресою АДРЕСА_2 ; житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 ; земельну ділянку з кадастровим номером 4624810100:003:0211, площею 0,0631 га; та автомобіль ВАЗ 2101, д.н.з. НОМЕР_2 .

Вважає, що частковове скасування арешту майна, а саме, з житлового будинку в АДРЕСА_1 та земельної ділянки, на якій він знаходиться, площею 0,0631 га, оскільки згідно обвинувального акту та заявленого позову сума завданих збитків становить 272482,89 грн.

Так, ОСОБА_4 в 2015 році купив даний будинок в кредит, будучи в шлюбі з ОСОБА_6 . На даний час він з сім`єю проживає у даному будинку. На даний час він хоче поставити сонячні панелі (тариф зелений) для опалення будинку. Однак, в банку йому пояснили, що в нього накладено арешт на будинок та земельну ділянку, а тому відмовили в пільговому отриманні коштів (безпроцентну позику).

Крім цього, є інше майно на яке накладено арешт: 1/2 частка приміщення магазину (цегляний), загальною площею 147,6 кв.м., ринкова вартість даного приміщення мінімум 700000,00 грн.; гараж (цегляний), загальною площею 33,4 кв.м., ринкова вартість 270000,00 грн., а всього на суму 970000,00 (дев`ятсот сімдесять тисяч гривень), яка більше, ніж в 3,5 разів перевищує суму завданих збитків.

Ринкова вартість житлового будинку із земельною ділянкою орієнтовно становить 2250000,00 грн.

Також, він є фізичною особою підприємцем і його річний дохід за 2025 рік становить 132350,00 грн. .

Вважає, що накладення арешту на все майно є необгрунтованим, оскільки більше ніж в 11,8 рази перевищує завдані збитки (970000,00 грн. + 2250000,00 грн. = 3220000,00 грн. / 272482,89 грн. = 11,81 рази) та крім цього я здійснюю підприємницьку діяльність, а тому відпала потреба у арешті всього майна.

Крім цього, санкція ч.2 та ч.3 ст.191 КК України не передбачає конфіскації майна.

Прокурор в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання.

Обвинувачений клопотання підтримав та просив задовольнити.

Заслухавши учасників та дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадженні слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Положеннями ч. 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Частиною 11 ст. 170 КПК України встановлено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Приписами ст. ст. 131, 132 КПК України передбачено, що арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

При цьому, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Як встановлено в судовому засіданні, Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 16.11.2021 року накладено арешт на майно належне ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №42020140000000178 від 09.12.2020, а саме: 1/2 частки нежитлової будівлі (магазину) за адресою АДРЕСА_1 ; гараж № НОМЕР_1 , ряд І, зона Б. гаражний кооператив №2 за адресою АДРЕСА_2 ; житловий будинок за адресою Львівська область, м. Сокаль, вул. Сірка, 3; земельну ділянку з кадастровим номером 4624810100:003:0211, площею 0,0631 га; та автомобіль ВАЗ 2101, д.н.з. НОМЕР_2 .

Зі змісту ухвали вбачається, що арешт на майно було накладено з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

Арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження, що передбачено ч. 6 ст. 170 КПК України.

З матеріалів клопотання вбачається, ОСОБА_4 в 2015 році придбав даний житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , будучи в шлюбі з ОСОБА_6 . В даному будинку проживають ОСОБА_4 , його дружина ОСОБА_6 , яка є інвалідом 1 групи та потребує постійного стороннього догляду та нагляду; його мати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_7 .

Ринкова вартість вказаного житлового будинку із земельною ділянкою орієнтовно становить 2250000,00 грн.

Також, ОСОБА_7 є фізичною особою підприємцем і його річний дохід за 2025 рік становить 132350,00 грн., що стверджується витягом з податкової декларації.

Згідно обвинувального акту та заявленого цивільного позову сума завданих збитків становить 272482,89 грн.

Крім цього, ще є майно на яке накладено арешт: 1/2 частка приміщення магазину (цегляний), загальною площею 147,6 кв.м.; гараж (цегляний), загальною площею 33,4 кв.м., а всього яких ринкова вартість на суму 970000,00грн., яка більше, ніж в 3,5 разів перевищує суму завданих збитків.

Відповідно до Постанови Європейського Суду з прав людини від 09 червня 2005 року по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Європейським Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності та не було свавільним.

Окрім того, Європейський суд через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення «Іатрідіс проти Греції»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу Конвенції. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).

Крім того, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі ст. 1 Протоколу № 1 Конвенції. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення ЄСПЛ у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції» від 23.09.1982) Таким чином, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.02.1986).

Водночас, у п. 38 рішення по справі «Ісмайлов проти Росії» від 16.10.2008 ЄСПЛ встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи».

Аналогічна правова позиція відображена ЄСПЛ, як у справі «Бакланов проти Росії», так і в справі «Фрізен проти Росії», в яких суд зазначив що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар» для особи.

Разом з цим, кримінальне провадження по суті не завершено, а питання щодо відшкодування шкоди буде виріуватись судом за результатами розгляду справи по суті та ухваленням вироку.

Також, Суд вважає, що часткове скасування арешту є співмірним із завданнями застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, оскільки вартість усього арештованого майна більше ніж в 11,8 рази перевищує завдані збитки (970000,00 грн. + 2250000,00 грн. = 3220000,00 грн. / 272482,89 грн. = 11,81 рази) та крім цього ОСОБА_4 здійснює підприємницьку діяльність, а тому відпала потреба у арешті всього майна.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що в подальшому існуванні арешту усього майна відпала необхідність.

На підставі наведеного, керуючись ст.174 КПК України,

у х в а л и в:

Клопотання задовольнити.

Частково скасувати арешт майна згідно ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 16.11.2021 року по справі №461/10923/20 у кримінальному провадженні №42020140000000178 від 09.12.2020, зокрема на: на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 102,5 кв.м., реєстраційний номер 606533946248 кадастровим номером 4624810100:003:0211, площею 0,0631 га, реєстраційний номер та земельну ділянку з 606491446248, які належать ОСОБА_4 , проживає АДРЕСА_3 , зареєстрований АДРЕСА_4 , ІПН - НОМЕР_3 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: ОСОБА_1