Ухвала суду № 138122119, 07.07.2026, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 1-кп/754/460/26

Справа № 754/12424/25

У Х В А Л А

Іменем України

07 липня 2026 року м. Київ

Деснянський районний суд м. Києва у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12025100030001822, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.06.2025 відносно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Рокитне, Рокитнянського району Київської області, українця, громадянина України, одруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого:

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На стадії судового розгляду в провадженні Деснянського районного суду міста Києва перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025100030001822 від 10.06.2025 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

Прокурор Деснянської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів із можливістю застосування застави у виді вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. В обґрунтування зазначено, що обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого злочину підтверджується матеріалами провадження, а ризики, передбачені пунктами 1 і 5 частини першої статті 177 КПК України (переховування від суду та вчинення іншого кримінального правопорушення), не втратили актуальності та продовжують існувати. Прокурор послався на особливу тяжкість обвинувачення, санкція якого передбачає позбавлення волі на строк від дев`яти до дванадцяти років, на відсутність у обвинуваченого роботи та джерел доходу, а також на те, що на розгляді Голосіївського районного суду міста Києва перебуває обвинувальний акт щодо ОСОБА_6 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою та частиною третьою статті 307 КК України. У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив задовольнити.

Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_4 проти продовження тримання під вартою заперечував, просив змінити запобіжний захід підзахисному на цілодобовий домашній ареш. Як альтернативу, посилаючись на тривалість перебування ОСОБА_6 під вартою та на неможливість внесення визначеної судом застави з огляду на його майновий стан, просив зменшити розмір застави.

Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав позицію захисника та просив суд змінити йому запобіжний захід на цілодобовий домашній ареш.

Заслухавши учасників судового провадження та дослідивши обвинувальний акт, долучений до нього реєстр матеріалів досудового розслідування і надані сторонами матеріали, суд робить такий висновок.

ОСОБА_6 затримано 10.06.2025, після чого щодо нього обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави як альтернативного запобіжного заходу, а строк дії цього заходу неодноразово продовжувався. Востаннє ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 14.05.2026 строк тримання ОСОБА_6 під вартою продовжено до 09.07.2026 (включно), а розмір застави визначено у виді вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (266 240 грн), який є незмінним із 27.11.202. На час розгляду цього клопотання строк дії запобіжного заходу спливає 09.07.2026, а судовий розгляд не завершено.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності відповідного клопотання суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу і своєю вмотивованою ухвалою продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

За змістом статті 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а тримання під вартою є найсуворішим з них. Згідно з частиною першою статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 183 КПК України такий запобіжний захід може бути застосований до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Злочин, передбачений частиною третьою статті 307 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, відповідно до статті 12 КК України належить до особливо тяжких.

Оцінюючи ризики, суд ураховує таке. Ризик переховування обвинуваченого від суду (пункт 1 частини першої статті 177 КПК України) зумовлений насамперед особливою тяжкістю обвинувачення та суворістю можливого покарання, що створює для обвинуваченого можливість ухилитися від суду задля уникнення відповідальності. Суворість можливого покарання є істотним чинником в оцінюванні ризику переховування, хоча й не становить самостійної та достатньої підстави для тримання під вартою. Цей ризик посилюється тим, що ОСОБА_6 є працездатною особою, яка не працевлаштована й не має постійного джерела доходу, а також відсутністю в нього стійких соціальних зв`язків за місцем судового провадження.

Ризик вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення (пункт 5 частини першої статті 177 КПК України) обґрунтовується тим, що ОСОБА_6 , не маючи роботи та засобів для існування, може продовжити протиправну діяльність у сфері незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин. На це вказує й та обставина, що на розгляді Голосіївського районного суду міста Києва перебуває обвинувальний акт щодо ОСОБА_6 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою та частиною третьою статті 307 КК України.

Суд ураховує, що зі спливом часу ризики, які були підставою для обрання та продовження тримання під вартою, певною мірою зменшуються. Водночас сукупність наведених обставин: особлива тяжкість і підвищена суспільна небезпечність інкримінованого злочину, суворість можливого покарання, відсутність у обвинуваченого роботи, джерел доходу та стійких соціальних зв`язків, а також наявність іншого кримінального провадження щодо нього - свідчить, що ризики, передбачені пунктами 1 і 5 частини першої статті 177 КПК України, зберігаються і на цей час. Даних про їх усунення чи істотне зменшення стороною захисту не наведено.

Суд не вбачає підстав вважати, що інші, менш суворі запобіжні заходи, передбачені статтею 176 КПК України, здатні на цьому етапі забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та відвернути зазначені ризики. З огляду на викладене строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 підлягає продовженню.

Щодо розміру застави як альтернативного запобіжного заходу суд зазначає таке. Згідно з частиною четвертою статті 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Ррозмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків і не може бути завідомо непомірним для нього. За усталеною практикою Європейського суду з прав людини розмір застави має визначатися передусім з огляду на особу обвинуваченого, його майновий стан і наявні зв`язки, а тривале тримання особи під вартою після визначення застави, яку вона об`єктивно неспроможна внести, може свідчити про надмірність установленого розміру.

Розмір застави щодо ОСОБА_6 визначено у виді вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (266 240 грн). Обвинувачений перебуває під вартою з 10.06.2025, тобто понад рік, проте заставу в такому розмірі не внесено. За таких обставин суд вважає, що визначений розмір застави виявився для обвинуваченого непомірним і фактично перетворив тримання під вартою на безальтернативний запобіжний захід, що не узгоджується зі статтею 29 Конституції України, статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Визначення розміру застави має переслідувати реальну легітимну мету, а не мати формальний характер через неможливість реалізувати обвинуваченим право на її внесення.

З урахуванням наведеного, а також даних про майновий і сімейний стан обвинуваченого, суд вважає за необхідне зменшити розмір застави до шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (199 680 грн). Такий розмір, з одного боку, надає обвинуваченому або іншому заставодавцю реальну можливість внести заставу, а з іншого - з урахуванням тяжкості обвинувачення та наявних ризиків є достатнім, щоб гарантувати належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Таким чином, клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню, строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 слід продовжити, а визначений раніше розмір застави - зменшити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 194, 197, 331, 350, 369-372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 у виді тримання під вартою - задовольнити частково.

Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, до 04.09.2026 (включно).

Визначити ОСОБА_6 розмір застави у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 199 680 (сто дев`яносто дев`ять тисяч шістсот вісімдесят) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок ТУДСАУ в м. Києві: Код ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, банк: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок UA128201720355259002001012089.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_6 , що обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 у разі внесення застави наступні обов`язки: прибувати на виклики до суду, прокурора, не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, повідомляти прокурора чи суд про зміну місця проживання.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 04.09.2026 включно.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_6 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Копію ухвали вручити прокурору, захиснику та обвинуваченому.

Час оголошення повного тексту ухвали: 10.07.2026 о 12 год. 55 хв.

Суддя ОСОБА_7