Ухвала суду № 138122062, 29.06.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 2601/19483/12

Провадження № 4-с/752/47/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2026 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого- судді - Машкевич К.В.

за участю секретаря - Касаткіної А.В.

заявника- ОСОБА_1

представника заявника- Федосєєвої Т.Ю.

заінтересованої особи- ОСОБА_2

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія «СІТІ КОЛЕКТ», Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Корольов В.В., суд

В С Т А Н О В И В :

В грудні 2025 року заявник звернулася до суду із скаргою і просить:

1) визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Корольова В.В. у виконавчому провадженні №59168263 щодо визначення вартості нерухомого майна;

2) визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Корольова В.В. у виконавчому провадженні №59168263 щодо не повідомлення про результати визначення вартості майна.

Посилається на те, що рішенням Апеляційного суду м. Києва від 24 квітня 2013 року стягнуто солідарно з неї та інших осіб на користь ТОВ» ОТП Факторинг Україна» 86 972, 27 доларів США заборгованості за кредитним договором.

21 травня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Корольовим В.В. відкрито виконавче провадження № 59168263 з примусового виконання виконавчого листа № 2601/19483/12 виданого Голосіївським районним судом м. Києва 30 липня 2013 року.

30 червня 2020 року приватним виконавцем за заявкою № 1110 передано на реалізацію до ДП «СЕТАМ» нерухоме майно квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за початковою ціною 457 720, 00 грн, а 10 червня 2019 року описано та арештовано зазначене вище майно.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 26 лютого 2021 року була задоволена її скарга на дії приватного виконавця та визнано його дії щодо реалізації арештованого майна незаконними.

16 жовтня 2025 року приватний виконавець виніс постанову про опис майна боржника, яку вона не отримувала.

Даною постановою було описано та накледано арешт на належне їй на праві власності майно:

1)земельну ділянку кадастровий номер : 3222780601:01:054:0140 за адресою: АДРЕСА_2 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що належить їй на праві власності.

Приватний виконавець не повідмив її, як боржника, про дату та час проведення виконавчих дій, що позбавило її можливості взяти участь під час їх здійснення.

Крім того, арешт майна було проведено без участі понятих.

Відповідно до її заяви від 02 грудня 2025 року приватним виконавцем їй було надано копію звіту про експертну оцінку від 06 листопада 2025 року.

Вартість земельної ділянки суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3 оцінено в 99 830, 00 грн.

02 грудня 2025 року в автоматизованій системі виконавчого провадження був викладений звіт про експертну грошову оцінку майна ФОП ОСОБА_3 уже в розмірі 161 110, 00 грн.

У зв`язку з цим вона звернулася до ТОВ`Регіонзем» та отримала звіт від 25 листопада 2025 року, відповідно до якого станом на день проведення оцінки реальна ціна земельної ділянки становить 348 627, 00 грн.

Вона, як боржника, не отримувала повідомлення про результати оцінки майна, що є порушення вимог статті 57 Закону України « Про виконавче провадження».

Крім того, ФОП ОСОБА_3 , у порушення пункту 8 розділу II Інструкції з організації примусового виконання рішень № 512/5 від 02 квітня 2012 року не попереджений про кримінальну відповідальність за недостовірну чи необ`єктивну оцінку майна, а лише з питань, що містяться в постанові.

Крім того, в постанові приватного виконавця від 31 жовтня 2025 року про призначення суб`єкта оцінювання його підпис взагалі відстуній.

З урахуванням цього вважає, що світ складений з порушенням пункту розділу II Інструкції, не має юридичної сили та не може використовуватися для визначення вартості майна.

Враховуючи розбіжності в вартості майна приватний виконавець, у порушення частини 3 статті 57 Закону України « Ппо виконавче провадження», безпідставно залучив суб`єкта оціночної діяльності для визначення вартості майна, оскільки був обізнаний з істотними розбіжностями в оцінці в мав вчинити додаткові дії для встановлення ринкової вартості майна.

З урахуванням цього, просить задовольнити скаргу.

Скарга була зареєстрована судом 19 грудня 2025 року та відповідно до статті 33 ЦПК України визначено складу суду.

Ухвалою суду від 25 грудня 2025 року в справі відкрито провадження та скарга призначена до судового розгляду.

23 березня 2026 року првианий виконавець Корольов В.В подав заперечення на скаргу.

Зазначає, що стягувачем за виконавчим провадженням на підставі постанов про заміну назви сторони є ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ».

Протягом тривалого часу ним вживаються дії, направлені на виконання рішення суду, в тому числі був проведений опис та арешт майна боржника - земельної ділянки кадастровий номер : 3222780601:01:054:0140 за адресою: АДРЕСА_2 га.

18 грудня 2024 року на адресу заявника була направлена Вимога про надання доступу до майна 14 січня 2025 року з 10:00 до 12:00 та додаткову інвормаціяю про земельну ділянку.

Вимога була направлена рекомендованим листом на адресу, зазначену в виконавчому листі.

Тобто, боржник була належно повідомленою про дату та час проведення виконачих дій, однак не з`вилася.

Земельна ділянка після цього виставлялася на торги, однак торги не відбулися в зв`язку з відсутністю покупців.

Відповідно до Протоколу від 28 серпня 2025 року електронні торги не відбулися, а стягував відмовився залишати його за собою.

16 жовтня 2025 року повторно проведено опис та арешт м даного майна земельної ділянки.

Участь понятих у даному випадку при повторному описі та арешту не передбачена, оскільки земельна ділянка не огороджена та було відсутнє примусове входження до майна, за якого статтею 53 Закону України « Про виконавче провадження» передбачено участь понятих.

Законом не передбачено обов`язку виконавця повідомляти боржника про дату та час опису та арешту майна.

Постанова про арешт майна була направлена на адресу боржника 16 жовтня 2025 року рекомендованим листом, що є належним повідомленням.

31 жовтня 2025 року був призначений суб`єкт оцінювання, який був повідомлений про кримінальну відповідальність, як це передбачено законом.

10 листопада 2025 року в АСВП зареєстровано Звіт про оцінку майна від 06 листопада 2025 року, що цілодобово відображається в АСВП.

11 листопада 2025 року Звіт був направлений на адрес уборжника за адресою, зазначеною в виконавчому провадженні.

Щодо поданого боржником Звіту від 25 листопада 2025 року зазанчив, що він виконаний для іншої мети, а не для продажу по ринковій ціні в виконавчому провадженні при конкурсних засадах.

Крім того, зазначено, що ціна визначена методом порівняльного аналізу, однак в Звіті відсутні об`єкти порівняння, а також не зазначено, на підставі яких документів проводилася оцінка.

Просить у задоволенні скарги відмовити.

Заявник та представник заявника в судовому засіданні скаргу підтримали.

Приватний виконавець виконавчого округу м.Києва проти скарги заперечував.

Представник стягувача в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин.Про час розгляду справи повідомлений.

Відповідно до частини 2 статті 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Виходячи з цього, суд вважає за можливе розглядати справу в його відсутності.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

За змістом статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Судом встановлено, що рішенням Апеляційного суду м. Києва від 24 квітня 2013 року стягнуто солідарно з заявника та інших осіб на користь ТОВ» ОТП Факторинг Україна» 86 972, 27 доларів США заборгованості за кредитним договором.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Корольова В.В. від 21 травня 2019 року відкрито виконавче провадження № 59168263 з примусового виконання виконавчого листа в справі, виданого Голосіївським районним судом м. Києва 30 липня 2013 року.

Постановою приватного виконавця від 29 березня 2024 року був накладений арешт на належну заявнику земельну ділянку кадастровий номер : 3222780601:01:054:0140 за адресою: АДРЕСА_2 га.

18 грудня 2024 року на адресу заявника була направлена Вимога приватного виконавця №3201 про надання доступу до майна 14 січня 2025 року з 10:00 до 12:00 та додаткової інформації про земельну ділянку.

Постановою про опис та арешт майна боржника від 14 січня 2025 року був накладений арешт на дану земельну ділянку та призначено відповідального зберігача.

Постановою приватного виконавця від 02 липня 2024 року на підставі ухвали Голосіївського районного суду м.Києва від 30 травня 2024 року була проведена заміна стягуавча ТОВ « ОТП Факторинг Україна» на ТОВ « Лакорд Фінанс».

Постановою приватного виконавця від 13 жовтня 2025 року була змінена назва стягувача на ТОВ « ФК «СІТІ КОЛЕКТ».

Постановою приватного виконавця від 29 січня 2025 року був призначений суб`єкт оціночної діяльності суб`єкт господарювання ФОП ОСОБА_3 .

Протягом 2024-2025 років земельна ділянка неодноразово виставлялася на електронні торги, неодноразово проводилася її уцінка, однак електронні торги не відбулися в зв`язку з відсутністю покупців.

16 жовтня 2025 року приватний виконавець виніс постанову про опис майна боржника, якою повторно було описано та накладано арешт на земельну ділянку кадастровий номер : 3222780601:01:054:0140 за адресою: АДРЕСА_2 га.

29 жовтня 2025 року в виконавчому провадженні винесена постанова про призначення суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання ФОП ОСОБА_3 для участі в виконавчому провадженні та визначення вартості описаного майна боржника.

Суб`єкт оціночної діяльності був попереджений про кримінальну відповівдальність за відмову без поважних прчин від виконання покладених на нього обов`язків під час здійснення вмконавчочго провадження, надання завідомо неправдивого звіту з питань, що містяться в постанові.

Згідно звіту про експертну оцінку від 06 листопада 2025 року вартвтсь земельної ділянки становить 99 830, 00 грн.

Електронні торги з продажу земельної двлянки також не відбулися в зв`язку з відсутністю покупців.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 19 Закону України « Про виконавче провадження» боржник зобов`язаний: допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій;

Частиною 2 статті 22 Закону України « Про виконавче провадження» визначено, що присутність понятих є обов`язковою у випадку, передбаченому частиною третьою статті 53 цього Закону, а також у разі відсутності боржника або його представника під час вчинення виконавчих дій, пов`язаних з примусовим входженням на земельні ділянки, до нежитлових приміщень і сховищ, де зберігається майно боржника, на яке звернено стягнення, або майно стягувача, яке має бути повернуто йому в натурі, до житла, іншого володіння особи для забезпечення примусового виселення з нього та вселення в нього, під час проведення опису, арешту, вилучення і передачі майна.

Згідно з частиною 3 статті 53 Закону в присутності понятих вилучається готівка та майно, що належать боржнику від інших осіб.

Приватний виконавець Корольов В.В. зазначив, що до земельної ділянки, належної заявнику, був вільний доступ, а тому участь понятих для її опису та арешту не потребувалося.

Це ж підтверджується Звітом про оцінку, до якого долучено фотофіксацію місця розташування земельної ділянки.

Відкритості земельної ділянки заявник у судовому засіданні не спростовувала.

Відповідно до частини 1 статті 48 Закону України « Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця).

Згідно з частинами 1 та 2 статті 56 Закону арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

З урахуванням цього, участь понятих при вчинені даної виконавчої дії та участь боржника у виконавчому провадженні законом не передбачено.

Це відповідає позиції Верховного суду, висловленій у постановах від 02 червня 2022 року в справі № 480/5060/20, від 23 листопада 2022 року в справі № 2-9/11 та від 20 вересня 2023 року в справі №520/16369/13.

Відповідно до частин 1,2, 3, 4 та 5 статті 57 Закону України « Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.

У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника.

Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.

У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.

виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку.

У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна.

З матеріалів справи вбачається та підтверджується долученою приватним виконавцем квитанцією, що постанова про опис та арешт майна від 16 жовтня 2025 року була направлена на зазначену в виконавчому листі адресу місяця проживання заявника рекомендованим листом.

Сторони виконавчого провадження своїх пропозицій по вартості майна приватному виконавцю не надали, ціну арештованого майна не погоджували і постанову про арешт майна не оскаржували.

Таким чином, приватний виконавець при винесенні постанови від 29 жовтня 2025 року про призначення суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання ФОП ОСОБА_3 для участі в виконавчому провадженні та визначення вартості описаного майна боржника діяв відповідно до вимог статті 20 Закону України « Про виконавче провадження».

Крім того, слід зазначити, що наказом Міністерства юстиції УМкраїни № 2432/5 від 05 серпня 2016 року затверджено Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження.

Виконавче провадження №59168263 відкрито 21 травня 2019 року, яке відображено в АСВП і до якого мають доступ сторони виконавчого провадження, в тому числі заявник.

Звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки від 06 листопада 2025 року внесено до АСВП 11 листопада 2025 року.

В цей же день на адресу заявника приватним виконавцем було направлено рекомендованим листом копію висновку.

Приватний виконавець зазначив і цього не спростовувала заявник, вона неодноразово ознайомлювалася з матеріалами виконавчого провадження в паперовому вигляді.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 10 серпня 2021 року в справі № 461/4240/17 за змістом Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не наділений повноваженням ставити під сумнів об`єктивність проведеної оцінки, або проводити оцінку нерухомого майна на власний розсуд, а зобов`язаний лише залучити експерта до участі у виконавчому провадженні та повідомити сторонам результати визначення вартості майна.

Оцінка нерухомості в рамках виконавчого провадження є недійсною з підстав непроведення огляду майна.

Сторони не заперечували, що огляд земельної ділянки приватним виконавцем був проведений.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 чебтрвня 2019 року в справі № 308/12150/16 та від 20 березня 2019 року у справі № 821/197/18/4440/16 єдиним законним способом оскарження результатів оцінки в виконавчому провадженні є рецензування звіту.

У постанові Верховного Суду від 24 липня 2024 року в справі № 643/19696/19 зазначено, що боржник був обізнаний про відкриття виконавчого провадження, арешт та оцінку належного йому майна з метою його примусової реалізації для погашення боргу перед позикодавцем, у звіті оцінювача містяться дані про огляд суб`єктом оціночної діяльності об`єкта оцінки.

Верховний Суд зазначив, що відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» що однією із форм оцінки майна є рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке полягає у їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, у порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.

Отже, рецензування звіту з оцінки є законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки, який у межах виконавчого провадження дозволяв швидко та ефективно захистити права боржника.

Згідно з частинами 1, 3 статті 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб`єкта оціночної діяльності.

Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

Водночас Закон України «Про виконавче провадження» не містить обов`язку приватного виконавця здійснювати рецензування звіту про оцінку майна, здійснену суб`єктом оціночної діяльності.

Це узгоджується з численною практикою Верховного Суду в даній категорії справ.

Встановлено, що заявник, як боржник у виконавчому провадженні, своїм правом спростування результатів оцінки - рецензуванням звіту з оцінки нерухомого майна, не скористалася.

Наданий заявником Звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки ТОВ`РЕГІОНЗЕМ» не є таким рецензуванням та наданий з метою, що суперечить Закону України « Про виконавче провадження».

З урахуванням цього суд вважає, що наданий Звіт, виконаний на замовлення заявника, не спростовує вартості майна, визначеного в межах виконавчого провадження, та є припущенням невідповідності визначення ринкової ціни майна.

Щодо неотримання повідомлень приватного виконавця про пчинення виконавчих дій, які є предметом спору, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України « Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Таким чином, дії приватного виконавцяч в цій частині також відповівдали вимогам закону.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Закон України «Про виконавче провадження» визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

За змістом Закону виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад, як обов`язковості виконання рішень та розумності строків виконавчого провадження.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Таким чином, з точки зору закону, під час розгляду скарг на дії/бездіяльність державного виконавця, судам необхідно, серед іншого, перевіряти законність вчинення/невчинення останнім відповідних дій, тобто досліджувати діяльність державного виконавця на предмет її відповідності положенням законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Крім того, суд також враховує, що відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013 у справі № 1-7/2013 виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін.

Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.

У такому самому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу.

Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції.

Обґрунтованість такої затримки має оцінюватися з урахуванням, зокрема, складності виконавчого провадження, поведінки самого заявника та компетентних органів, а також суми і характеру присудженого судом відшкодування.

Враховуючи викладене вище та встановлені судом обставини, підстави для задоволення скарги відсутні.

Керуючись ст. 19, 129 Конституції України, Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 2, 4, 10, 18, 123, 126, 127, 447 - 453 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія «СІТІ КОЛЕКТ», приватаний виконавець виконавчого округу м. Києва Корольов В.В. відмовити.

Апеляційна скарга на на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.В. Машкевич