Рішення № 138121989, 10.07.2026, Черкаський районний суд Черкаської області

707/5185/25

2/707/329/26

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

10 липня 2026 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Волкової Н.С.,

за участю секретаря Костроміної Л.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Назаренко С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Приватбанк» про захист прав споживача фінансових послуг, -

ВСТАНОВИВ:

1. Позиції сторін, процесуальні дії

1.1. ОСОБА_1 звернулася до Черкаського районного суду Черкаської області з позовом до Акціонерного товариства «Приватбанк» про захист прав споживача фінансових послуг, посилаючись на наступне.

05 жовтня 2025 року близько 10 год. 13 хв. на мобільний телефон НОМЕР_1 , що нею використовувався та був авторизований як фінансовий номер в системі дистанційного обслуговування клієнтів Internet Banking «Приват24» з номеру НОМЕР_2 зателефонували, назвавши її по прізвищу, імені та по батькові представившись працівником АТ КБ «Приватбанк», повідомили, що по її рахунку № НОМЕР_3 відбуваються нетипові операції, якщо це не вона, то хтось намагається зняти кошти з рахунку. Оскільки вона жодних операцій не вчиняла, то повідомила про це особу, яка їй телефонувала. Після чого розмову було завершено.

Одразу, на зазначений фінансовий номер зателефонували з іншого номеру НОМЕР_4 . Особа, яка телефонувала звернулась до неї також по прізвищу, імені та по батькові та повідомила, що він являється начальником служби безпеки АТ КБ «Приватбанк» та зараз вони будуть відстежувати шахраїв. На цьому, розмову було завершено.

Після цього, до неї зателефонували знову з іншого номеру +3 НОМЕР_5 та повідомили що шахрая виявили, ним виявилась співробітниця AT КБ «Приватбанк». Було повідомлено, що співробітниця встигла відкріпити від застосунку «Приват24» картки, та перерахувати на інший рахунок 11 055 грн.

Для повернення карток назад у застосунок, та суми коштів їй необхідно зайти у застосунок «Приват24» та вказати суму 11 055грн. для її повернення. Після цього, її змусили близько години бути на зв`язку та чекати коли з`являться картки у застосунку «Приват24».

Сам факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як переказ коштів з рахунку позивача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що своїми діями чи бездіяльністю позивач сприяв розголошенню інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Оскільки, картки в застосунку «Приват24» так і не з`явились, а розмова раптово була завершена, на другий день 06.10.2025 року вона звернулась до АТ КБ «Приватбанк» для з`ясування ситуації де їй було повідомлено, що 05.10.2025 в період часу з 11 год. 25 хв. по 12год. 25 хв. з мого рахунку № НОМЕР_6 було здійснено переказ кредитних коштів у розмірі 63 968 грн. 80 коп. Також, картки стали відображатись у застосунку «Приват24».

Крім цього, їй також було повідомлено, що 05.10.2025 об 11 год. 49 хв. на її ім`я в АТ КБ «Приватбанк» було оформлено кредит (НОМЕР_36) на суму 88 900 грн., на рахунок № НОМЕР_7 .

В подальшому, 05.10.2025 року з 11 год. 51 хв. по 13 год. 23 хв. кошти з вказаного рахунку були переказані на інші рахунки та зняті в банкоматі м. Одеса в загальній сумі 78 560 грн.

Зазначила, що вона не повідомляла особам, що їй телефонували жодної особистої інформації стосовно карткових рахунків, паролів доступу до додатку «Приват24», строку дії карт, пін-кодів, логіну, СVV, іншу інформацію, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Телефонуючи до неї 05.10.2025, невідомі особи ймовірніше за все вже мали доступ до застосунку «Приват24», однак не могли здійснювати перекази.

Після того як я увійшла до застосунку «Приват24» зазначивши у рядку повернення суми 11 055 грн. невідомі особи отримали можливість віддалено користуватись кредитною карткою та незаконно здійснювати з неї перекази.

У період з 11 год. 25 хв. до 13 год. 23 хв. 05.10.2025 невідомими позивачу особами з рахунку відкритого в АТ «ПриватБанк» було вчинено такі дії: знято з рахунку № НОМЕР_6 кредитні кошти (кредитний ліміт) в сумі 63 968 грн. 80 коп.

Після отримання 06.10.2025 року в АТ КБ «Приватбанк» виписки та проведення аналізу було встановлено, що невстановленими особами з рахунку № НОМЕР_6 відбулась крадіжка кредитних коштів: 05.10.2025 року о 11:25 в сумі 11 055 грн.(переказ); 05.10.2025 року о 11:32 в сумі 30 099,75грн.(переказ); 05.10.2025 року о 11:32 в сумі 11 055 грн.(переказ); 05.10.2025 року о 11:32 в сумі 8 040 грн.(переказ); 05.10.2025 о 12:18 в сумі 224 грн. (поповнення телефону +3 НОМЕР_8 ); 05.10.2025 о 12:20 в сумі 224 грн. (поповнення телефону+3 НОМЕР_9 ), 05.10.2025 о 12:22 в сумі 224 грн. (поповнення телефону+3 НОМЕР_10 ); незаконно відкрито рахунок № НОМЕР_7 на який було оформлено кредит (НОМЕР_36) на суму 88 900грн., які в подальшому було виведено та знято в загальній сумі 78 560 грн.

Після отримання 06.10.2025 року в АТ КБ «Приватбанк» виписки та проведення аналізу було встановлено, що невстановленими особами з рахунку № НОМЕР_7 було викрадено кредитних коштів у загальній сумі 142 528,80 грн.

Жодних розпоряджень на списання кредитних коштів банку вона не давала, також не вчиняла жодних дій направлених на заключення кредитного договору від 05.10.2025, тобто відбулося протиправне, поза волею позивача заключення договору НОМЕР_36 на кредит готівкою та заволодіння невідомими особами (фінансовими шахраями) грошовими коштами, що знаходились на рахунках відкритих АТ КБ «Приватбанк» на ім`я позивача у загальній сумі 142 528,80 грн.

За фактом заволодіння грошовими коштами я звернулась до кібер поліції та Черкаського районного управління поліції ГУ НП в Черкаській області з заявою про вчинення злочину. За заявою було почато досудове розслідування та внесено відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12025250310003317 з правовою кваліфікацією ч. 4 ст. 190 КК України.

Незважаючи на факт незаконного списання коштів, а саме їх викрадення з банківських рахунків позивача, АТ КБ «Приватбанк» здійснює нарахування відсотків за використання кредитними коштами та нарахування штрафних санкцій за їх використання.

Вважає, що банк, не переконавшись, у належному користувачеві, не здійснивши відповідних перевірок, щодо встановлення (ідентифікації) належного споживача банківських послуг, надав сторонній особі доступ до акаунту позивача в Internet Banking системи «Приват24», що призвело до викрадення грошових коштів з рахунків та фактично сприяв вчиненню злочину, чим порушив права позивача, як споживача банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк», згідно Закону України «Про захист прав споживачів».

Враховуючи вищевикладене, позивач звернулася до суду з даним позовом, в якому просить:

- у зв`язку з відмовою відповідача Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» провести службове розслідування за фактом шахрайства, яке відбулось 05.10.2025 року з використанням рахунків № НОМЕР_3 та № НОМЕР_11 , які відкриті на ОСОБА_1 , зобов`язати Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» ЄДРПОУ: 14360570, 01001, м. Київ, вул. Грушевського 1Д його призначити та провести, результати яких направити до суду для приєднання до даної цивільної справи;

- визнати дії Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» щодо проведення будь-яких операції, що вчинені в період часу з 11 год. 24 хв. по 13 год. 30 хв 05 жовтня 2025 року по картковим рахункам № НОМЕР_3 та № НОМЕР_11 , що відкриті в АТ КБ «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_12 - неправомірними та такими, що призвели до порушення прав ОСОБА_1 , як споживача банківських послуг;

- визнати недійсним односторонній правочин вчинений 05 жовтня 2025 року про оформлення кредитної угоди (кредит готівкою НОМЕР_36) на суму 88 900 грн., який укладений між Акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1 з відкриттям рахунку № НОМЕР_11 ;

- визнати нечинними транзакції, у формі використання кредитного ліміту за картковим рахунком № НОМЕР_3 (договір № SAMDNWFC00039333412 від 08.12.2017 року) відкритим в АТ КБ «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_1 на суму 63 968,80 грн. з 11 год. 25 хв. по 12 год. 22 хв. 05 жовтня 2025 року - недійсними без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

- визнати нечинними транзакції використання (зняття/перерахування) коштів з карткового рахунку № НОМЕР_11 , що відкритий в АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_1 , в сумі 78 560 грн. вчинені в період часу з 11 год. 49 хв. по 13 год. 23 хв. 05 жовтня 2025 року;

- зобов`язати Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» відновити на картковому рахунку № НОМЕР_3 , що відкритий на ім`я ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_12 залишок коштів станом на 11год. 24 хв. 05 жовтня 2025 року в сумі 64 000 грн;

- скасувати нарахування АТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_1 по кредитним коштам (кредитний ліміт) на картковому рахунку № НОМЕР_3 , обов`язкового щомісячного платежу, (штрафних санкцій, пені, неустойки) з дня здійснення неналежних транзакцій (розрахунків) з 11 год. 25 хв. по 12 год. 22 хв. 05 жовтня 2025 року;

- зобов`язати АТ КБ «ПриватБанк» припинити нарахування за рахунком № НОМЕР_11 , відкритого в АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_1 , щомісячних платежів (відсотків по кредиту, тіла кредиту) з 11 год. 49 хв. по 13 год. 23 хв. 05 жовтня 2025 року.

1.2. Представник відповідача надав до суду письмовий відзив, в якому просив повністю відмовити у задоволенні заявлених вимог. Зазначив, що за ствердженнями позивача 05.10.2025 року невідомі особи, представившись працівниками Банку, шляхом обману змусили її зайти у застосунок «Приват24» та здійснити певні дії, внаслідок чого було здійснено перекази та оформлено кредит. Банк наголошує, що операції зі списання коштів з карткового рахунку № НОМЕР_3 (кредитний ліміт) та оформлення Кредиту готівкою НОМЕР_36 на суму 88 900 грн були проведені через систему дистанційного обслуговування «Приват24» з використанням електронної ідентифікації позивача. Висновки внутрішнього розслідування Банку свідчать про таке: 05.10.2025 року був зафіксований нетиповий вхід у Приват24 з IP-адреси НОМЕР_37 (Швеція, Стокгольм). 05.10.2025 року було змінено пароль та здійснено розблокування акаунту з іншого пристрою (PHONE 23117RA68G|REDMI ANDROID 15). Операції, що оспорюються позивачем, а саме перекази коштів з картки та оформлення кредиту готівкою (договір НОМЕР_36), було ініційовано через додаток «Приват24» (канал проведення операції: Приват24, Зовнішній сервіс), використовуючи фінансовий номер телефону позивача +38 093 539 17 20 для авторизації та підтвердження. Зокрема, оформлення кредиту готівкою було підтверджено о 11:49:37 за допомогою текстового повідомлення на цей номер. Після цього було проведено перекази коштів, зокрема на картки шахраїв, які були заблоковані банком лише 11.12.2025 року [cite: 2025-12-11 15:26:48.34]. Крім того, були зняті готівкові кошти у м. Одеса, що неможливо без фізичного використання платіжних засобів, даних ідентифікації та, ймовірно, кодів підтвердження, отриманих на фінансовий номер позивача. Таким чином, факт несанкціонованого доступу до рахунку стався внаслідок введення позивача в оману шахраями, і саме її дії (введення суми 11 055 грн та подальші дії в застосунку) призвели до можливості проведення операцій. Банк не несе відповідальності за збитки, спричинені діями клієнта, які призвели до компрометації інформації, що дає змогу ініціювати платіжні операції. Вимога про проведення службового розслідування є недоцільною, оскільки вже відкрито кримінальне провадження. Вина Банку у втраті коштів позивачкою відсутня, а тому підстави для задоволення позовних вимог, включно з визнанням недійсним кредитного договору, скасуванням транзакцій та відновленням залишку коштів, відсутні.

1.3. Представник позивача надав відповідь на відзив, в якому зазначив, що за ствердженнями банку, що телефонна ідентифікація позивача свідчить про підтвердження операцій. Однак Верховний Суд у своїй практиці відокремлює ідентифікацію особи від автентифікації волевиявлення на здійснення операції. Отже, факт надання позивачем персональних даних банку не доводить, що саме вона підтвердила платіжні інструкції. Твердження про «самостійне підтвердження клієнтом». Банк посилається на те, що операції були здійснені через «Приват24» з підтвердженням на фінансовий номер, але, якщо у разі використання платіжного інструменту без фактичної ідентифікації банк несе відповідальність - навіть якщо підтвердження здійснено SMS/PUSH. Відповідачем не надано жодного факту, що підтверджує розголошення коду, PIN, пароля, даних для логіну чи будь-яких технічних ключів. Саме тому банк не довів факт порушення правил клієнтом. Відповідачем не надано ключових доказів, що могли б підтвердити, хто саме здійснював вхід у акаунт; звідки здійснювався вхід (IP); якими саме способами підтверджувалося волевиявлення клієнта.

1.3. В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, які викладені у позові та відповіді на відзив.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив в задоволенні позову відмовити з підстав, які викладені у відзиві на позов.

2. Обставини справи, зміст спірних правовідносин

2.1. 08.12.2017 між ОСОБА_1 та АТ КБ «ПриватБанк» було укладено договір SAMDNWFC00039333412, за яким відкрито на ім`я позивача відкрито картковий рахунок № НОМЕР_3 та видано картки: НОМЕР_13 , НОМЕР_14 , НОМЕР_15 , НОМЕР_16 , НОМЕР_17 .

Відповідно до виписки по картці/рахунку НОМЕР_16 ( НОМЕР_3 ) і додатковим рахункам договору AMDNWFC00039333412 від 08/12/2017 за період 05.10.2025 - 05.10.20225, кредитний ліміт 64 000,00 грн; баланс на кінець періоду - 63968,80 грн; усього витрат : -62729,24 грн; сума комісії: 2119,24 грн.

05.10.2025 о 11:25 було здійснено переказ з рахунку НОМЕР_13 , одержувач: 5354321043199737, банк отримувача PUBLIC JOINT-STOCK COMPANY UKRSIBBANK, код ІД НБУ у сумі 11055, 00 грн (комісія 386,65 грн);

05.10.2025 о 11:32 було здійснено переказ з рахунку НОМЕР_13 , одержувач: ОСОБА_1 , НОМЕР_18 , банк отримувача PJSC BANK CREDIT DNEPR, код ІД НБУ у сумі 30099, 75 грн (комісія 1052,74 грн);

05.10.2025 о 11:32 було здійснено переказ з рахунку НОМЕР_13 , одержувач: ОСОБА_1 , НОМЕР_18 , банк отримувача PJSC BANK CREDIT DNEPR, код ІД НБУ у сумі 11055, 00 грн (комісія 386,65 грн);

05.10.2025 о 11:32 було здійснено переказ з рахунку НОМЕР_13 , одержувач: ОСОБА_1 , НОМЕР_18 , банк отримувача PJSC BANK CREDIT DNEPR, код ІД НБУ у сумі 8040, 00 грн (комісія 281,20 грн);

05.10.2025 о 12:18 з рахунку НОМЕР_13 , було здійснено поповнення мобільного телефону НОМЕР_19 у сумі 224, 00 грн (комісія 4 грн);

05.10.2025 о 12:20 з рахунку НОМЕР_13 , було здійснено поповнення мобільного телефону НОМЕР_20 у сумі 224, 00 грн (комісія 4 грн);

05.10.2025 о 12:22 з рахунку НОМЕР_13 , було здійснено поповнення мобільного телефону НОМЕР_21 у сумі 224, 00 грн (комісія 4 грн);

Згідно із випискою по картці/рахунку НОМЕР_22 ( НОМЕР_11 ) і додатковим рахункам договору SAMDNWFC00000136456 від 05.02.12.2013 за період 05.10.2025 - 05.10.2025, кредитний ліміт 0,00 грн; баланс на початок періоду: 30,00 грн; баланс на кінець періоду - 10370,00 грн; усього витрат: - 78560,00 грн; сума надходжень: 889 00,00 грн; сума комісії: 194,00 грн.

05.10.2025 о 11:49 було здійснено зарахування коштів «Кредит готівкою» № НОМЕР_36 на рахунок НОМЕР_23 у сумі 88900,00 грн;

05.10.2025 о 11:51 було здійснено переказ з рахунку НОМЕР_23 , одержувач: ОСОБА_1 , НОМЕР_18 , банк отримувача PJSC BANK CREDIT DNEPR,у сумі 29145, 00 грн (комісія 145,00 грн);

05.10.2025 о 11:52 було здійснено переказ з рахунку НОМЕР_23 , одержувач: ОСОБА_1 , НОМЕР_18 , банк отримувача PJSC BANK CREDIT DNEPR, у сумі 9045, 00 грн (комісія 45,00 грн);

05.10.2025 о 12:31 з рахунку НОМЕР_23 , було здійснено поповнення мобільного телефону НОМЕР_24 у сумі 224, 00 грн (комісія 4 грн);

05.10.2025 о 12:31 з рахунку НОМЕР_23 здійснено операцію зняття готівки у банкоматі АДРЕСА_1 у сумі - 20 000,00 грн;

05.10.2025 о 12:31 з рахунку НОМЕР_23 здійснено операцію зняття готівки у банкоматі BRANCH 10015-0604, ODESA у сумі - 20 000,00 грн.

Згідно з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальне провадження № 12025250310003317 зареєстроване 07.10.2025 за ч. 4 ст. 190 КК України по факту, що 05.10.2025 близько 10 год. 13 хв. невстановлені особи, використовуючи абоненськи номери НОМЕР_2 , НОМЕР_4 , НОМЕР_25 , представилися працівниками АТ КБ «Приватбанк», ввели в оману ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 шахрайським шляхом отримали доступ до банківських рахунків, здійснивши незаконні операції по перерахунку коштів, заволоділи грошима в сумі 153900 грн.

ОСОБА_1 02.12.2025 зверталася до АТ КБ «ПриватБанк» із заявою по загальних питаннях 15990181 та 11.12.2025 отримала відповідь, що Банк не може допомогти у поверненні платежів та рекомендує звернутися у правоохоронні органи.

Згідно службового розслідування, проведеного по факту службової записки № Е.16.0.0.0/7-6757419 від 19.02.2026, встановлено:

По даним Voice Record System діалоги клієнта ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_12 , Ідентифікатор 49363472:

ID НОМЕР_26 2025-10-05 11:23:54 (vrs.privatbank.ua/vrs9/records/837958382) - Переказ на карту (в т.ч. 3-ї особи) - Підтвердження операції - Операція підтверджена - на суму 11000,00 на карту УкрсибБанку, з метою ідентифікації надала дані дата народження, місце народження, місце отримання заробітної плати;

ID 837962713 2025-10-05 13:41:51 (vrs.privatbank.ua/vrs9/records/837962713) - дзвінок з Департаменту моніторингу електронних транзакцій вияснення ситуації по подачі заявки на підняття кредитного ліміту, повідомила, що не подавала заявку на підняття кредитного ліміту, але підтверджувала входження до Приват24. По ініціативі банку проведено блокування акаунту Приват24.

По даним сервісу (ccstat.privatbank.ua - пошук інформації, щодо підстав обмеження, блокування по карті) - зміна статусу карт:

2025-10-05 16:09:41 карта НОМЕР_27 , карта НОМЕР_28 коментар "Інформація для клієнта - Шановний клієнте, ми помітили ризиковий вхід у ваш акаунт Приват24. Скажіть, будь ласка, ви заходили в Приват24 через веб версію (саме веб версію, не мобільний додаток) за дату 2025-10-05 10:06:20. Чи не заходили ви у Приват24 за посиланням від 3-х осіб (наприклад, посилання на ОЛХ, посилання для зарахування коштів і т.д). Якщо клієнт не підтверджує вхід - перевипуск карток, ЗМІНИТИ ПАРОЛЬ В ПРИВАТ24. При підтвердженні можливе розблокування в телефонному режимі, або в чат онлайн з в ID заявки 251005B1PC260747KSBB.

Проведено оформлення кредиту "Кредит готівкою"

договор № НОМЕР_36 від 05.10.2025 року Референс договору SAMDNWFC000135671961, Основна карта договору 9992223039139562 на суму 88900.00 грн., Кількість платежів 60 міс., Щомісячний платіж 3124.39грн., грошові кошти зараховано на картку НОМЕР_28 . Підписано з використанням Простого електронного підпису. Угода про використання простого електронного підпису 26.01.2024 12:09:01 - 0000003362581081;

термінал (I0110SWA) здійснено переказ Режим вводу картки - Ручне введення без пін-коду на картки коштів на картки НОМЕР_29 , банк отримувача PUBLIC JOINT-STOCK COMPANY UKRSIBBANK, 4211130501839882, банк отримувача PJSC BANK CREDIT DNEPR (дані отримувача не встановлено),

термінал (I0260563) здійснено поповнення номерів мобільних телефонів НОМЕР_19 , НОМЕР_20 , 380944404840, НОМЕР_24

зняття коштів в банкоматах CAOD9209 (успішна на суму 2000,00 грн.) (м. Одесса, проспект Князя Ярослава Мудрого б.5, неуспішна в банкоматі CAOD9636 (м. Одесса, площа Незалежності б. 1, A1501868 (успішна на суму 20000,00 грн.) банку АТ "Ощадбанк" (м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, б. 9-А) з використанням Google Play токену карти PAN=5332716427215453.

По фото з банкоматів CAOD9209, CAOD9636 грошові кошти знімає особа, чоловічої статі обличчя закрито маскою. ( всі фото).

По даним сервісу (adminka.privat24.ua - зелена адмінка Приват24-Зміни акаунту Приват24) по клієнту ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_12 , Ідентифікатор 49363472, в обліковому запису типовий для клієнта пристрій 8190706f15b14976 Phone 23117RA68G|Redmi Android 15

2024-04-30 10:48:03 UNLOCK_ACCOUNT до BLOCK_ACCOUNT 2025-10-05 10:50:14 - типовий пристрій

2025-10-05 10:54:46, 2025-10-05 10:54:49 CHANGE_PASSWORD, UNLOCK_ACCOUNT - типовий пристрій, Confrim Card НОМЕР_28

2025-10-05 13:37:48 BLOCK_ACCOUNT - 62.72.180.155 Mozilla/5.0 (Linux; Android 10; K) ppleWebKit/537.36 (KHTML, like Gecko) Chrome/141.0.0.0 Mobile Safari/537.36 Smartphone Android 10 - нетипове для клієнта,(про блокування зазначено в діалозі - ID 837962713 2025-10-05 13:41:51 (vrs.privatbank.ua)

По даним сервісу ( login-monitoring - login-monitoring входи в Приват24 ) по клієнту ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_12 , Ідентифікатор 49363472 , типовий пристрій для входження Phone 23117RA68G|Redmi Android, 15 null, null MOBILE 8190706f15b14976 зафіксовано входження з нетипового пристрою

Хронологія:

2025-10-04 10:24:09 - 2025-10-04 17:33:56 - типовий;

2025-10-05 10:08:42 - нетиповий Smartphone Android, 14;

2025-10-05 10:10:42 - 2025-10-05 10:18:28 - типовий;

2025-10-05 10:19:41 - нетиповий Smartphone Android, 10 (в наявності інформація 2025-10-05 10:19:42 (на E-mail);

2025-10-05 10:42:05 - 2025-10-05 11:29:31 - типовий;

2025-10-05 11:30:36 - нетиповий Smartphone Android, 10;

з 2025-10-05 11:34:21 - типового

Сервісні - комунікаційні повідомлення по клієнту ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_12 , Ідентифікатор 49363472

Сценарії в Channels (Privat24) Результат контакта от Confirm Service 2025-10-05 10:06:22 Контакт проведено (OK) НОМЕР_38 P24WEB authorization;

Багаторівневі IVR-опитування Результат контакта от Confirm Service 2025-10-05 10:08:20 Контакт проведено (OK) НОМЕР_38 P24WEB authorization;

Сценарії в Channels (Privat24) Результат контакта от Confirm Service 2025-10-05 10:19:06 Контакт проведено (OK) НОМЕР_38 P24WEB authorization;

2025-10-05 10:19:42 (E-mail) Уведомление о входе в Приват24 "ми виявили нетиповий вхід у ваш акаунт Приват24.

Пристрій: Smartphone Операційна система: AOS Версія: 10 Browser: Chrome Mobile IP-адреса: НОМЕР_37, Ім`я провайдера: Vultr Дата й час входу: 05.10.2025 10:19 Sweden, Stockholm ";

2025-10-05 10:08:42 Сценарії в Channels (Privat24) Главный push (Уведомление о входе в Приват24;

Багаторівневі IVR-опитування Результат контакта от Confirm Service 2025-10-05 10:51:57 Контакт проведено (OK) НОМЕР_38 P24AOS2 restoreaccess;

Багаторівневі IVR-опитування Результат контакта от Confirm Service 2025-10-05 11:30:17 Контакт проведено (OK) НОМЕР_38 P24WEB authorization;

Текстові повідомлення в SMS Результат контакта от Confirm Service 2025-10-05 11:36:25 Контакт проведено (OK) НОМЕР_38 P24AOS2 installment;

2025-10-05 11:31:18 PUSH в Channels (Privat24) Push Успішне додавання в гаманець картки іншого банку після p2p-переказу;

Текстові повідомлення в SMS Результат контакта от Confirm Service 2025-10-05 11:49:37 Контакт проведено (OK) НОМЕР_38 P24AOS2 installment;

2025-10-05 12:08:15 E-mail Вітальний email по "Кредиту готівкою"

2025-10-05 12:37:24 E-mail Успешная активация карты в Google Pay;

2025-10-05 12:37:24 - 2025-10-05 12:38:55 Сценарії в Channels (Privat24) Channels.Карта активирована в Google Pay;

2025-10-05 13:32:35 E-mail Данные по карте были изменены (перевыпуск). Google Pay;

2025-10-05 13:33:05 Текстові повідомлення в Privat24-Channels (замість SMS), SMS - Информирование клиента об обработке заявки на блокировку карты по причине утери/кражи;

Несанкціонованих переглядів по даним клієнта ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_12 , Ідентифікатор 49363472 не зафіксовано (BIGQ01 заявка на історію ID 260223RQ293014 , CLTMNG Сервіс Виписка заявка ID 260223RQ293016, Рабочий стіл співробітника заявка ID 260223RQ293017)

Картки НОМЕР_29 , банк отримувача PUBLIC JOINT-STOCK COMPANY UKRSIBBANK, НОМЕР_18 внесено до сервісу скомпрометованих карт інших банків.

По даним сервісу POPMOB вибірка поповнення мобільного номера НОМЕР_19 заявка ID НОМЕР_31 , НОМЕР_20 ,заявка ID 260219RQ290878, НОМЕР_21 заявка ID НОМЕР_32 , НОМЕР_24 заявка ID НОМЕР_33 , інших поповнень як з карт НОМЕР_27, НОМЕР_28 клієнта ОСОБА_1 не зафіксовано, НОМЕР_35 заявка ID НОМЕР_34 поповнень не зафіксовано.

Номера телефонів НОМЕР_19 , НОМЕР_20, 380944404840, НОМЕР_24 , НОМЕР_35 до списку обмежень.

По зверненню клієнта ОСОБА_1 до правоохоронних органів порушено кримінальне провадження ЄРДР № 12025250310003317 від 07.10.2025 ч. 4, ст. 190 КК України, орган досудового розслідування Черкаське РУП ГУ НП в Черкаській області. Звернень в банк про надання інформації в рамках порушеного кримінального провадження від органу досудового розслідування не зафіксовано, дані документообігу по клієнту.

На підставі вищевикладеного вважає, службова перевірка по факту № Е.16.0.0.0/7-6757419 від 19.02.2026 Про залучення співробітників СБ на умовах аутсорсингу: Юридична робота з НПА клієнта ОСОБА_1 вважати завершеною - зазначені вище факти вказують на відповідальність клієнта за проведені операції - зазначені вище факти вказують на відповідальність клієнта за проведені операції.

3. Релевантні джерела права

3.1. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Отже, відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України, зобов`язання виникають, зокрема, з договорів.

Відповідно до статей 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Частиною 1 ст. 1068 ЦК України передбачено, що банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

За змістом ст. 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з преамбулою Закону України «Про платіжні послуги» (далі - Закон № 1591-ІХ), який введено в дію з 01.08.2022, саме цей Закон визначає поняття та загальний порядок виконання платіжних операцій в Україні, встановлює виключний перелік платіжних послуг та порядок їх надання, категорії надавачів платіжних послуг та умови авторизації їх діяльності, визначає загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, загальні засади випуску та використання в Україні електронних грошей та цифрових грошей Національного банку України, установлює права, обов`язки та відповідальність учасників платіжного ринку України, визначає загальний порядок здійснення нагляду за діяльністю надавачів платіжних послуг, надавачів обмежених платіжних послуг, порядок здійснення оверсайта платіжної інфраструктури.

У ст. 1 Закон № 1591-ІХ наведено ряд визначень, зокрема, такі:

автентифікація - процедура, що дає змогу надавачу платіжних послуг установити та підтвердити особу користувача платіжних послуг та/або належність користувачу платіжних послуг певного платіжного інструменту, наявність у нього підстав для використання конкретного платіжного інструменту, у тому числі шляхом перевірки індивідуальної облікової інформації користувача платіжних послуг;

вразливі платіжні дані - дані (їх сукупність), включаючи індивідуальну облікову інформацію, за допомогою яких можуть вчинятися шахрайські дії;

дистанційна платіжна операція - платіжна операція, що здійснюється із застосуванням засобів дистанційної комунікації;

засіб дистанційної комунікації - засіб комунікації, що використовується у процесі укладання правочинів щодо надання платіжних послуг (у тому числі для надсилання та отримання всіх необхідних для цього документів та відомостей) та/або ініціювання платіжних операцій без фізичної присутності надавача платіжних послуг та користувача;

індивідуальна облікова інформація - індивідуалізований набір інформації, що надається надавачем платіжних послуг користувачу або його уповноваженому представнику для цілей автентифікації;

ініціатор - особа, яка на законних підставах ініціює платіжну операцію шляхом формування та/або подання відповідної платіжної інструкції, у тому числі із застосуванням платіжного інструменту. До ініціаторів належать платник, отримувач, стягувач, обтяжувач;

неакцептована платіжна операція - платіжна операція, виконана надавачем платіжних послуг платника на підставі наданої ініціатором платіжної інструкції без отримання згоди платника (крім примусового списання (стягнення) або після відкликання такої згоди;

неналежна платіжна операція - платіжна операція, внаслідок якої з вини особи, яка не є ініціатором або надавачем платіжних послуг, здійснюється списання коштів з рахунку неналежного платника та/або зарахування коштів на рахунок неналежного отримувача чи видача йому коштів у готівковій формі;

неналежний платник - особа, з рахунку якої списано кошти без законних підстав (помилково або неправомірно);

неналежний стягувач - особа, яка не має визначених законом підстав на ініціювання платіжної операції з рахунку платника;

платіжна операція - будь-яке внесення, переказ або зняття коштів незалежно від правовідносин між платником і отримувачем, які є підставою для цього;

платник - особа, з рахунку якої ініціюється платіжна операція на підставі платіжної інструкції або яка ініціює платіжну операцію шляхом подання/формування платіжної інструкції разом з відповідною сумою готівкових коштів;

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 32 цього Закону користувач відповідно до умов договору зобов`язаний надати надавачу платіжних послуг інформацію для здійснення контактів із ним, а надавач платіжних послуг зобов`язаний зберігати цю інформацію протягом строку дії договору.

Обов`язок надавача платіжних послуг щодо повідомлення користувача (у спосіб, визначений договором) про здійснені операції з використанням платіжного інструменту користувача є виконаним у разі:

1) інформування надавачем платіжних послуг користувача про кожну здійснену операцію відповідно до контактної інформації, наданої користувачем;

2) відмови користувача від отримання повідомлень надавача платіжних послуг про здійснені операції з використанням платіжного інструменту користувача, про що зазначено в договорі.

Згідно з п. 6, п. 7 ч. 19, ч. 20 ст. 38 Закону № 1591-ІХ емітент зобов`язаний повідомляти користувача про виконання операцій з використанням електронного платіжного засобу. У разі невиконання емітентом обов`язку з інформування користувача про виконані операції з використанням електронного платіжного засобу ризик збитків від виконання таких операцій несе емітент. Обов`язок емітента щодо повідомлення користувача про виконані операції з використанням електронного платіжного засобу користувача є виконаним у разі: інформування емітентом користувача про кожну виконану операцію відповідно до контактної інформації, наданої користувачем; відмови користувача від отримання повідомлень емітента про виконані операції з використанням електронного платіжного засобу користувача, про що зазначено в договорі про надання платіжних послуг; реєструвати та протягом строку, передбаченого нормативно-правовими актами Національного банку України, зберігати інформацію, що підтверджує факт інформування емітентом користувача та користувачем емітента, надавати користувачу таку інформацію за його письмовим зверненням.

Користувач, якому наданий електронний платіжний засіб, зобов`язаний:

1) надати емітенту інформацію для здійснення контактів у порядку, визначеному договором;

2) зберігати та використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства та умов договору, укладеного з емітентом;

3) не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права;

4) не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції;

5) негайно після того, як така інформація стала йому відома, повідомити емітента у спосіб та каналами зв`язку, передбаченими договором між емітентом та платником, про факт втрати електронного платіжного засобу та/або факт втрати індивідуальної облікової інформації.

Частинами 1, 2, 3, 12, 22 ст. 86 Закону № 1591-ІХ надавач платіжних послуг несе відповідальність перед користувачами за невиконання або неналежне виконання платіжних операцій відповідно до закону та умов укладених між ними договорів, якщо не доведе, що платіжні операції виконані цим надавачем платіжних послуг належним чином.

Надавачі платіжних послуг несуть відповідальність, визначену цим Законом, за виконання помилкової, неакцептованої платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених цим Законом строків.

Користувачі мають право на відшкодування в судовому порядку шкоди, заподіяної надавачем платіжних послуг внаслідок помилкової, неналежної, неакцептованої платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених цим Законом строків.

Надавачі платіжних послуг, що обслуговують платників, несуть перед ними відповідальність за неакцептованими платіжними операціями. У разі виконання неакцептованої платіжної операції надавач платіжних послуг зобов`язаний негайно після виявлення факту виконання неакцептованої платіжної операції або після отримання повідомлення платника (залежно від того, що відбувалося раніше) повернути за рахунок власних коштів суму неакцептованої платіжної операції на рахунок платника, а також сплатити йому пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день від дня списання з рахунку платника коштів за неакцептованою платіжною операцією до дня повернення коштів на рахунок платника. Надавач платіжних послуг зобов`язаний також відшкодувати платнику суму утриманої/сплаченої неналежним платником комісійної винагороди за виконану неакцептовану платіжну операцію (за наявності такої комісійної винагороди).

Надавачі платіжних послуг несуть передбачену законодавством відповідальність за порушення прав та інтересів споживачів.

Загальні вимоги Національного банку України до емісії/еквайрингу платіжних інструментів, що емітуються (уключаючи електронні платіжні засоби, передплачені платіжні інструменти), та здійснення розрахунків з їх використанням встановлено Положенням про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 164 (далі - Положення).

Згідно з п. 29 Положення умови договору не повинні містити вимоги про безумовну відповідальність користувача за неналежну платіжну операцію, за винятком, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати платіжного інструменту або індивідуальної облікової інформації, розголошення ПІНу/індивідуальної облікової інформації або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжну операцію з використанням платіжного інструменту.

Користувач зобов`язаний не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв`язку, визначеними договором між емітентом та користувачем (п. 140 Положення). До моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на користувача. З моменту повідомлення користувачем емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента. Момент, з якого настає відповідальність емітента, має бути чітко визначений умовами договору, укладеного між користувачем та емітентом.

Власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку/держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

3.2. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15 та підтверджується сталою судовою практикою, викладеною у постановах Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 202/10128/14, від 13 вересня 2019 року у справі № 501/4443/14, від 20 листопада 2019 року у справі № 577/4224/16, від 17 червня 2021 року у справі № 759/4025/19, від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22 та інших.

Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для притягнення її до цивільно-правової відповідальності (див. постанову Верховного Суду від 21 лютого 2019 року у справі № 489/1649/17).

Верховний Суд у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 524/3979/16-ц зробив висновок про те, що згідно з витягом з кримінального провадження № 12013180100002654 крадіжка належного відповідачу майна мала місце в ніч з 19 на 20 липня 2013 року, а відповідач повідомив правоохоронні органи та відділення банку про викрадення у нього саме кредитної картки та зняття грошових коштів з його карткового рахунку лише 16 вересня 2013 року, тому банк не несе відповідальність за збитки від операцій, здійснених до цього повідомлення. Суди безпідставно вважали, що відповідач вжив необхідних заходів, передбачених Умовами та Правилами у випадку крадіжки картки, і своєчасно повідомив банк та правоохоронні органи про факт викрадення. Наявність кримінального провадження не може свідчити, в силу презумпції невинуватості, про вчинення злочину стосовно відповідача до ухвалення вироку, яким такі обставини будуть встановлені.

У постанові від 14 серпня 2019 року у справі № 317/2745/16-ц Верховний Суд виклав висновок про те, що відповідач є клієнтом банка з 2010 року, у користуванні має картку для виплат та кредитну картку, які активно використовує як платіжні кошти, в тому числі і в Інтернет-мережі, картки він не втрачав та нікому не передавав; проявивши необачність на шахрайському фішинговому сайті, ввів свої ідентифікаційні дані, в тому числі ОТР-пароль, внаслідок чого зловмисники отримали доступ до приватної інформації, якою скористалися для списання коштів з рахунку відповідача, чим сприяв незаконному використанню інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Верховний Суд у постанові від 17 липня 2019 року у справі № 564/678/15-ц зробив висновок про те, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач не виконала вимог, передбачених Положенням, щодо нерозголошення персонального ідентифікаційного номера та іншої інформації, яка дає змогу користуватися спеціальним платіжним засобом, та у ході бесіди повідомила третій особі інформацію про персональний ідентифікаційний номер кредитної картки, унаслідок чого стало можливим її використання та ініціювання платіжної операції, у вигляді зняття кредитних коштів особою, яка не мала на це законного права.

Залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позовних вимог, Верховний Суд у постанові від 01 липня 2020 року у справі № 712/9107/18 виклав висновок про те, що переказ грошових коштів з карткового рахунку позивача відбувся внаслідок її необачної поведінки; позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження порушення банком правил проведення розрахункових операцій в процесі переказу грошових коштів з її карткового рахунку та завдання їй моральної шкоди, внаслідок неправомірних дій банку.

У постанові від 09 жовтня 2019 року у справі № 545/3918/16-ц Верховний Суд зробив висновок про те, що відповідач сама повідомила стороннім особам відомості, які надали можливість електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, що підтверджується матеріалами кримінального провадження № 12015170300001178, тому повинна нести відповідальність за здійснення платіжних операцій.

Верховний Суд у постанові від 18 вересня 2019 року у справі № 564/2153/16-ц виклав висновок про те, що зобов`язання за кредитним договором відповідач належним чином не виконала, у результаті чого утворилася заборгованість, яка підлягає стягненню на користь банку. Апеляційним судом із заяви відповідача про проведення службової перевірки встановлено, що остання підтвердила особисте вчинення операції за вказівками невідомих осіб, що виключає вину банку.

4. Оцінка доказів та аргументів сторін

4.1. У цій справі спір виник щодо правомірності виконання Банком платіжних операцій, які позивач вважає такими, що не були ним ініційовані або акцептовані, а також нарахування Банком обумовлених укладеним між сторонами по справі договором процентів за користування кредитним лімітом та кредитної угоди.

Підставою оскарження позивачем правомірності дій Банку стало те, що у період часу з 11:25 по 13:23 05.10.2025 перекази коштів з банківського рахунку позивача здійсненні сторонніми особами від її імені, але поза її волею з протиправним використанням її особистих даних, якими вони заволоділи без порушення нею правил конфіденційності.

У цій справі обидві сторони не заперечують, що несанкціоноване, помилкове списання відбулося внаслідок дій третіх осіб. Втім, позивач вважає, що таке списання відбулося через неправомірні дії Банку, який не зупинив підозрілі платежі, натомість Банк стверджує, що він не мав можливості не виконати належним чином оформлені розпорядження клієнта на здійснення переказів, а втрата позивачем коштів відбулася через її власну необачність, або умисні дії з передачі персональних даних третім особам.

Зазначені у цьому рішенні норми ЦК України, Закону України «Про платіжні послуги» та Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів є спеціальними для спірних правовідносин й дають підстави для висновку, що надавач платіжних послуг несе відповідальність перед користувачами, зокрема, за виконання помилкової або неакцептованої платіжної операції, порушення прав та інтересів споживачів. При цьому жодні умови договорів не можуть встановлювати безумовну відповідальність користувача за неналежну платіжну операцію, крім випадків, коли доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати платіжного інструменту або індивідуальної облікової інформації, розголошення ПІНу/індивідуальної облікової інформації або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжну операцію з використанням платіжного інструменту.

Відповідно до ст. 5 Закону «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України» банки є суб`єктами забезпечення кібербезпеки. Відтак несанкціоноване списання коштів з рахунку позивача є не просто помилковим платежем, а інцидентом кібербезпеки, який мав бути зафіксований та розслідуваний Банком відповідно до приписів вказаного Закону.

У Типології легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, додаток «Кіберзлочинність та відмивання коштів», затвердженій наказом Дерфінмоніторингу від 25.12.2013 №157, вказано, що банківська система України є однією зі сфер, де найбільш широко та активно використовуються сучасні можливості інформаційних технологій та мережі Інтернет. А враховуючи, що зазначені технології використовуються для грошових переказів, зазначена сфера привертає все більшу увагу злочинців. Несанкціоноване списання коштів з банківських рахунків, шахрайство з платіжними картками, втручання в роботу інтернет-банкінгу, розповсюдження комп`ютерних вірусів, DDoS атаки на інтернет-ресурси, шахрайство в інформаційних мережах - це не вичерпний перелік кіберзлочинів, тобто злочинів у сфері інформаційних та комп`ютерних технологій. У розділі 2.1 «Шахрайство в системах дистанційного банківського обслуговування» Типології, вказано, що системи дистанційного банківського обслуговування, як інструмент доступу до грошових переказів, сьогодні все частіше стають мішенню для кіберзлочинців.

Мета шахраїв спотворити інформацію, сформувати за допомогою ДБО і провести платіж, який за змістом не буде виділятися в потоці звичайної діяльності жертви, але переведе гроші на рахунки підставної особи або фіктивної фірми, використовуючи звичайне для даного клієнта призначення платежу. У Типології вказано, що індикаторами підозрілості фінансових операцій зазначеної спрямованості для банківських установ опосередковано можуть бути наступні фактори, зокрема: спроба входу із забороненого/нового IP-адресу; транзакції в нестандартний час або підключення до системи у вечірній час; незвичайні умови або складність операції: висока частота переказів коштів протягом невеликого періоду часу, велика кількість різноманітних джерел походження коштів та платіжних методів (інструментів); спроби зняти кошти в день їх зарахування; операції не відповідають попереднім операціям клієнта.

Тож, можна зробити висновок, що крім функцій розрахунково-касового обслуговування клієнта Банк також виконує й функцію зберігання його грошових коштів, які перебували на поточному рахунку, і несе відповідальність за безпеку власної платіжної системи, а значить і грошових коштів. Зазначений висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеного в постанові від 21.06.2023 у справі № 922/4091/19.

Отже, ключовими питаннями цієї справи є те, чи довів Банк вину позивача (клієнта) у доступі третіх осіб до інформації, яка дозволила ініціювати банківські операції, і чи спростував Банк наявність своєї вини у несанкціонованому списанні коштів з рахунку клієнта.

4.2. 05 жовтня 2025 року до облікового запису позивача у системі «Приват24» було здійснено вхід з нетипового пристрою Smartphone Android 14, після чого через цей обліковий запис були проведені спірні операції з використання кредитного ліміту, оформленням кредиту готівкою та подальшим переказом отриманих коштів.

З огляду хронологію входів в Приват24 за період з 05 жовтня 2025 року вбачається, що за період часу 10:24:09 по 11:34:21 було здійснено входи як з нетипового пристрою, так і з типового пристрою позивача.

Із матеріалів справи також убачається, що після авторизації нетипового пристрою позивач здійснила вхід до системи «Приват24» зі свого особистого мобільного телефону без зміни логіна чи пароля. Крім того, під час спілкування з оператором контактного центру Банку позивач повідомила, що після телефонного дзвінка невідомих осіб виконала запропоновані ними дії, зокрема підтвердила авторизацію шляхом натискання відповідної клавіші під час телефонного виклику (аудіофайл, долучений до відзиву на позовну заяву, знаходиться в Електронному суді).

Відповідно до наданого аудіо запису розмови ОСОБА_1 та оператора АТ «Приватбанк» 05.10.2025 о 11:23:54 (vrs.privatbank.ua/vrs9/records/837958382) перед здійсненням позивачем операції о 11:25:10 год 05.10.2025 з перерахування коштів із картки на картку в сумі 11055,00 грн та підтвердження переказу, як позивач зазначила на свою карту, та з метою ідентифікації надала інформацію про дату та місце народження, місце отримання заробітної плати, підтвердила, що платіж проводиться нею самостійно без мети верифікації та перевірки її карти, та повідомила, що до неї не зверталися сторонні особи з метою провести цей платіж (аудіофайл, долучений до відзиву на позовну заяву, знаходиться в Електронному суді).

Надані відповідачем результати службового розслідування, а також аудіозаписи телефонних розмов із позивачем, підтверджують, що безпосередньо перед проведенням першої платіжної операції позивач пройшла ідентифікацію працівником Банку, підтвердила здійснення переказу від свого імені, повідомила, що операцію виконує самостійно, та заперечила будь-який вплив сторонніх осіб на прийняття відповідного рішення.

Суд оцінює наведені докази у їх сукупності та взаємному зв`язку.

На відміну від випадків, коли банк обмежується лише посиланням на факт коректного використання засобів автентифікації, у цій справі відповідач надав докази, які свідчать не лише про належне технічне підтвердження спірних операцій, а й про обставини, за яких сторонні особи отримали можливість здійснювати управління обліковим записом позивача.

Надані Банком докази узгоджуються між собою та підтверджують, що доступ до системи дистанційного банківського обслуговування був наданий після виконання позивачем дій, необхідних для підтвердження авторизації нового пристрою, а подальше проведення спірних операцій здійснювалося із використанням персоналізованих засобів автентифікації, доступ до яких став можливим саме внаслідок поведінки користувача.

Службове розслідування Банку та аудіозаписи телефонних розмов із позивачем та відомості про підтвердження спірних операцій взаємно узгоджуються між собою, не містять внутрішніх суперечностей та підтверджують єдину послідовність подій, яка передувала здійсненню спірних операцій.

Натомість пояснення позивача ґрунтуються переважно на припущенні про несанкціонований доступ третіх осіб до її акаунта без встановлення способу такого доступу та без надання доказів, які б спростовували відомості, подані Банком.

При цьому матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б свідчили про технічний збій у роботі програмного забезпечення Банку, компрометацію його інформаційних систем, несанкціоноване втручання у внутрішні банківські системи або проведення спірних операцій без використання передбачених Банком процедур автентифікації.

Посилання позивача на те, що вона не мала наміру допустити сторонніх осіб до свого акаунту та діяла під впливом шахраїв, самі по собі не спростовують встановлених судом обставин. Введення особи в оману третіми особами може свідчити про вчинення щодо неї кримінального правопорушення, однак не виключає необхідності встановлення причин втрати контролю над персоналізованими засобами безпеки та не звільняє суд від оцінки того, чи доведено Банком наявність передбачених законом підстав для покладення відповідальності на користувача.

Оцінивши всі подані сторонами докази відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд дійшов висновку, що відповідач належними та допустимими доказами підтвердив, що доступ третіх осіб до системи дистанційного банківського обслуговування став можливим унаслідок дій самої позивачки, яка виконала дії, необхідні для підтвердження авторизації нового пристрою та проведення подальших операцій. За таких обставин підстави вважати спірні платіжні операції неакцептованими у розумінні Закону України «Про платіжні послуги» відсутні.

Отже, позивачем у даній справі не надано доказів про порушення її прав та інтересів з боку відповідача АТ КБ «Приватбанк», а відсутність таких порушень не породжує для неї права на захист в обраний нею спосіб та з вказаних у позові підстав. Звернення до суду з позовом особи, якій не належить право вимоги в зв`язку з відсутністю порушеного права з боку відповідача, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Суд вважає, що відповідальність за здійснення банківських операцій з переказу коштів, які заперечуються позивачем, повністю покладається на саму позивачку.

При цьому, слід зауважити, що наявність кримінальної справи та визнання позивача потерпілою особою захищають її порушені права, оскільки позивач зможе стягнути збитки в порядку цивільного позову з шахраїв.

4.3. Підводячи підсумок суд зазначає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та безпідставними, оскільки остання самостійно здійснила всі дії та розпорядилася власними коштами на рахунках. Списання грошових коштів з банківських рахунків позивача відбулись внаслідок її необачної поведінки та дій, позивачем не надано належних та допустимих доказів на порушення Банком правил проведення розрахункових операцій у процесі переказу грошових коштів з її карткових рахунків. Оскільки позивач не довела порушення Банком вимог законодавства під час проведення спірних операцій, а відповідач, навпаки, підтвердив дотримання встановлених процедур автентифікації та наявність передбачених законом підстав для проведення відповідних операцій, заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.

5. Розподіл судових витрат

5.1. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд зазначає, що судові витрати, які підлягають розподілу, у цій справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 289, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Приватбанк» про захист прав споживача фінансових послуг.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_12 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, адреса місцезнаходження: вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Н. С. Волкова