Ухвала суду № 138121969, 08.07.2026, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №2318/2751/12

6/705/213/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 року м.Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Єщенко О.І.,

за участю:

секретаря судового засідання Щербакової Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка Олексія Степановича про примусове проникнення до житла боржника,

ВСТАНОВИВ:

Приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Плесюк О.С. звернувся до суду з поданням про примусове проникнення до житла боржника, в якому просить надати дозвіл на примусове проникнення у квартиру АДРЕСА_1 , для вчинення виконавчих дій (звернення стягнення на майно) в межах виконавчого провадження № 77399582.

Подання обґрунтоване тим, що Постановою приватного виконавця Плесюка О.С. від 05.03.2025 відкрито виконавче провадження № 77399582 з примусового виконання виконавчого листа Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12.05.2022 № 2318/2751/12 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАК КБ «Надра» заборгованості по кредитному договору у розмірі 55 760 (п`ятдесят п`ять тисяч сімсот шістдесят), 72 долари США, що в гривневому еквіваленті становить 445 399 (чотириста сорок п`ять тисяч триста дев`яносто дев`ять), 90 гривень та судових витрат у розмірі 3 219 (три тисячі двісті дев`ятнадцять) гривень 00 коп. Відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за боржником на праві власності обліковується квартира АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу. 05.06.2026 приватним виконавцем Плесюком О.С. на адресу реєстрації боржника було направлено повідомлення про проведення виконавчих дій 17.06.2026. Після направлення повідомлення 17.06.2026 приватним виконавцем Плесюком О.С. був здійснений виїзд за адресою реєстрації боржника: АДРЕСА_2 , проте за даною адресою двері квартири були зачинені і їх ніхто не відчинив. За результатами виїзду приватним виконавцем 17.06.2026 складено акт у присутності представника стягувача за довіреністю та понятих.

Посилаючись на те, що вжиті виконавцем заходи не призвели до виконання судового рішення, а також на те, що на теперішній час існують перешкоди для доступу до приміщення належного боржнику, виникла необхідність у зверненні до суду з поданням для отримання дозволу на примусове проникнення до вказаної квартири.

Приватний виконавець Плесюк О.С. у судове засідання не з`явився, причини своєї неявки не повідомив.

Відповідно до ст. 439 ЦПК України, якою унормоване вирішення питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи, питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Суд розглядає подання, зазначене у частині першій цієї статті, негайно, але не пізніше наступного дня з дня його надходження до суду, без повідомлення (виклику) сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного чи приватного виконавця.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подання про примусове проникнення до житла боржника та додані до нього матеріали, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду.

Державний чи приватний виконавець може звернутися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи у разі, якщо боржник чинить перешкоди його вільному доступу до цього житла чи іншого володіння.

Із матеріалів подання вбачається, що Постановою приватного виконавця Плесюка О.С. від 05.03.2025 відкрито виконавче провадження № 77399582 з примусового виконання виконавчого листа Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12.05.2022 № 2318/2751/12 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованості по кредитному договору у розмірі 55 760 (п`ятдесят п`ять тисяч сімсот шістдесят), 72 долари США, що в гривневому еквіваленті становить 445 399 (чотириста сорок п`ять тисяч триста дев`яносто дев`ять), 90 гривень та судових витрат у розмірі 3 219 (три тисячі двісті дев`ятнадцять) гривень 00 коп.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (№ 483987078 дата формування 30.06.2026) квартира АДРЕСА_3 належить ОСОБА_1 .

Із вимоги приватного виконавця від 05.06.2026 вбачається, що приватний виконавець повідомив ОСОБА_1 про виїзд 17.06.2026 в період з 08.00 год. по 19.00 год. за адресою: АДРЕСА_2 для вчинення виконавчих дій.

При цьому зі змісту вимоги приватного виконавця від 05.06.2026 не видно, що приватний виконавець зобов`язав боржника ОСОБА_1 17.06.2026 в період з 08.00 год. по 19.00 год. надати доступ до житла за адресою: АДРЕСА_2 з метою звернення стягнення на майно.

Також до матеріалів подання долучене лише підтвердження направлення повідомлення, однак доказів про те, що вказану вимогу було отримано боржником і вона була обізнаною про проведення виконавчих дій у належній їй квартирі 17.06.2026, приватним виконавцем суду не надано.

Суд звертає увагу на те, що статтею 30 Конституції України кожному гарантується недоторканність житла. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду. У невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку.

Статтею 311 ЦК України передбачено право на недоторканність житла.

Положеннями ч. 1, 2 ст. 311 ЦК України визначено, що житло фізичної особи є недоторканним. Проникнення до житла чи до іншого володіння фізичної особи, проведення у ньому огляду чи обшуку може відбутися лише за вмотивованим рішенням суду.

Гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла є не тільки конституційно-правовим обов`язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов`язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року.

Зазначені міжнародні акти згідно з ч. 1 ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ст. 12 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, п. 1 ст. 17 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла.

Відповідно до п. 2 ст. 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст. 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року при здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання та поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві.

Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема, для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканність житла, яке визначено у Конституції України і міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави у права людини з метою забезпечення загального блага.

Аналіз положень Закону України «Про виконавче провадження» та процесуальних норм дає підстави для висновку про законодавче збалансування прав як особи, що ініціює питання звернення з поданням до суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння, так і особи, щодо якої такі заходи застосовано.

При цьому, питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння вирішується не інакше як шляхом прийняття вмотивованої ухвали суду з додержанням принципу верховенства права. Судове рішення про надання дозволу на проникнення до житла чи іншого володіння боржника має бути вмотивованим, тобто суду мають бути надані переконливі докази того, що виконавець вичерпав всі можливості виконати рішення без примусового проникнення до майна, проте це не дало результатів.

Юридично важливою обставиною при розгляді подання виконавця про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника є не лише факт невиконання рішення та неможливість виконавця потрапити до приміщення боржника для виконання судового рішення, а саме перешкоджання виконавцю у вчиненні таких дій (постанова ВС від 12.03.2020, справа № 757/41727/19-ц).

Окрім того, вирішуючи питання про надання дозволу на примусове проникнення до житла боржника суд повинен встановити, що боржник повідомлений про наявність виконавчого провадження, отримав повідомлення про необхідність бути присутнім при проведенні виконавчих дій, та встановити обставини створення перешкод у проведенні виконавчих дій.

Отже, зі змісту вказаних правових норм вбачається, що державний виконавець може звернутися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи у разі, якщо боржник чинить перешкоди його вільному доступу до цього житла чи іншого володіння.

При цьому, згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи має бути вмотивованим і ґрунтуватися на доказах, які підтверджують перешкоджання боржника вільному доступу приватного виконавця до цього житла чи іншого володіння особи та ухилення його від виконання судового рішення.

Застосування такого заходу як примусове проникнення до житла боржника за поданням державного виконавця може мати місце у виключних випадках та лише після реалізації усіх можливих та передбачених законом засобів примусового виконання судового рішення та має бути належним чином обґрунтоване і підтверджене відповідними доказами.

Відтак, аналізуючи вищенаведені норми, надані суду матеріали, суд дійшов висновку, що приватним виконавцем не доведено необхідності надання дозволу на примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_1 .

Зокрема, суду не надано беззаперечних доказів, що боржник ОСОБА_1 була належним чином повідомленою про необхідність бути присутньою та надати доступ до приміщення з метою перевірки майнового стану та здійснення виконавчих дій, які мали відбутися 17.06.2026 за адресою: АДРЕСА_2 .

Таким чином, із наданих суду матеріалів подання не вбачається, що боржник знала про вчинення приватним виконавцем відповідних дій та заходів, спрямованих на виконання судового рішення, та чинила перешкоди у їх здійсненні, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про відмову у задоволенні подання.

Керуючись ст.ст. 259-261, 353-355, 439 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка Олексія Степановича про примусове проникнення до житла боржника відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя О.І.Єщенко